Вариант 4

1.Просвіта- українська громадська організація культурно-освітянського спрямування.1ша заснована в галичині в 1868р. під редакцією члена виділу «Просвіти» Володимира Барвінського стала виходити народовська політична газета «Діло». засн. з метою підняти національну свідомість галичан. боролася за рівноправність української мови, запровадження її у школах і установах. видання значної кількості оригінальних і перекладних українських шкільних підручників та популярної літератури для народу.

націонал-ухильництво—прояв націонал-комунізму,представники якого намагалися поєднати комунізм з національним рухом.Представники в укр -М.Хвильовий,О.Шумський і М.Волобуєв.М.Хвильовий вважав,що українська культура повинна орієнтуватись не на російську,а на європейську.Шумський намагався розширити українізацію,зміцнити її кадровими змінами;Волобуєв обстоював економічну самотійність республики

Концепція органічного розвитку - концепція, висунута народовцями, яка грунтуєтся на тому, що всі найважливіші, базові проблемі певного народу, нації, вирішує сама нація. Передбачався розвіток шляхом створення кооперативів, а також мережі необхідніх структур для життя населення - банки.. Завдяки свтоїй концепції, народовці здобули популярність серед людей и витіснили москвофілів

2. Поряд з традиційними станами феодального суспільства — селянством та поміщиками, які у цей час зазнають значних змін під впливом майнової диференціації, виникають нові класи — пролетаріат та буржуазія.

3. На початку 20-х років УСРР вийшла з міжнародної ізоляції. Складалося враження, що Україна в цей час справді була самостійною і незалежною державою в зовнішніх зносинах, яку Москва не тільки не обмежувала, а навпаки — підтримувала. Український дипломатичний прорив став можливим значною мірою завдяки суб'єктивному чиннику, уособленням якого був X. Раковський. Здібний дипломат, що мав персональні контакти з сотнями провідних європейських політиків, користувався великим авторитетом у радянського керівництва, він впевнено очолював діяльність дипломатичного корпусу УСРР.на початку 1922 року послаблення позицій X. Раковського, пов'язане з його протистоянням зі Сталіним, хворобою В. Леніна та політичною ізоляцією Л. Троцького. Російсько-українські тертя на дипломатичному фронті мали місце і під час укладення угоди в Рапалло. Підписання цього важливого російсько-німецького документа стало можливим значною мірою завдяки дипломатичному хисту X. Раковського, якого небезпідставно німецька сторона називала «батьком Рапалло». У травні 1925 р. процес входження України до складу СРСР завершується прийняттям IX Всеукраїнським з'їздом рад нового тексту Конституції УСРР, яка законодавчо закріпила вступ радянської України до СРСР. Фактичне торжество сталінського плану автономізації відбулося, республіка остаточно втратила незалежність. Вже наприкінці літа 1925 р. голова РНК УСРР В. Чубар надіслав Сталіну листа, в якому, спираючись на численні факти, вказував на стрімке посилення «надцентралізаторських тенденцій» і фактичне ігнорування центральними органами республіканського апарату управління.