- •Фізіологічна роль мінеральних елементів. Характеристика макроелементів.
- •Фізіологічна роль мінеральних елементів. Характеристика мікроелементів.
- •Вітаміни, їх класифікація. Характеристика водорозчинних вітамінів.
- •Вітаміни, їх класифікація. Характеристика жиророзчинних вітамінів.
- •Характеристика й класифікація барвних речовин, їх значення для формування споживних властивостей харчових продуктів.
- •Сутність хімічних процесів при зберіганні продуктів.
- •Зольність.
- •Сутність мікробіологічних процесів при зберіганні продуктів.
- •Сутність фізико-хімічних процесів при зберіганні продуктів.
- •Сутність біохімічних процесів при зберіганні продуктів.
- •Вуглеводи, їх значення в харчуванні людини. Класифікація вуглеводів, їх властивості, вміст у харчових продуктах.
- •Сутність охолодження та заморожування.
- •Значення ферментів для зберігання та виробництва.
- •Види втрат при зберіганні.
- •Пастерізація і стерилізація
- •Копчення
- •Властивість білків. Їх значення.
- •Жирнокислотний склад продуктів
- •Біологічна цінність білків, методи її визначення.
- •Сутність теорії раціонального і адекватного харчування.
- •Характеристика споживних властивостей продовольчих товарів.
- •Режими зберігання харчових продуктів та їх вплив на якість продукції.
- •Характеристика простих білків, їх вміст у харчових продуктах.
- •Вуглеводи, їхня природа, властивості, класифікація.
- •Ферменти, їхня природа, властивості, класифікація.
- •Ліпіди, їх значення в харчуванні людини. Природа жирів, їх властивості. Антиоксиданти жирів.
- •Білки, їх значення в харчуванні людини, властивості. Класифікація білків. Характеристика повноцінних білків.
- •Характеристика процесів, що відбуваються в харчових продуктах під час зберігання, їх впливів на якість продукції.
- •Сутність понять “загальна кислотність” та “активна кислотність” харчових продуктів, характеристика кислот харчових продуктів.
- •Хімічні та біохімічні методи консервування харчових продуктів, їх сутність.
- •Азотовмісні сполуки.
- •34. Фізичні властивості харчових продуктів, їх значення для споживних властивостей.
Біологічна цінність білків, методи її визначення.
Білкові речовини (білки) входять до групи азотовмісних речовин, це високомолекулярні полімери амінокислот. Добова потреба - 120-150 г, з них 50% тваринного походження, тому що вони повноцінні.
За цінністю: Повноцінні – містять віс незамінні амінокисл (валін, лейтицин, лізин, метіонін, триптофан) Неповноцінні – у складі яких відсутня хоча ю одна з незам амінокисл
Найбільш багаті білками є продукти тваринного походження. Серед продуктів рослинного походження білковмісні – бобові, зерна злакових культур, капустяні овочі.
Найкращим білком по харчовій цінності вважається білок молока, далі йде білок яйця, риби, м'яса. Білків немає зовсім в наступних продуктах: цукор, сіль, крохмаль, жири. Хімічний склад: вуглець - 50%, кисень - 22, водень - 7, азот -16%, також сірка.
Білки продуктів за цінністю для організму умовно поділ на повноцінні та неповноцінні.
Повноцінні містять всі незамінні амінокислоти (валін, лейцин, ізолейцин, лізин, метіонін, фенілаланін, треонін, триптофан,гістидин)
Неповноцінні у складі яких відсутні хзоча б одна з незамінних аміном.
Рослинні білки засвоюються значно гірше, ніж тваринні, тому що вони менш доступні для травних соків організму, оскільки в клітині вони захищені клітинною оболонкою, яка містить целюлозу.
Біологічну цінність білків визначають за так званим амінокислотним скором – порівнянням вмісту амінокислот (у %) в досліджуваному білку та в умовно ідеальному білку, який за амінокислотним складом повністю задовольняє потреби людини.
Амінокислоти, скор яких менше 100%, називають лімітованими; амінокислота з найменшим скором вважається головною лімітованою амінокислотою. Це означає, що дані амінокислоти повинні бути поповнені за рахунок білка іншого харчового продукту або за рахунок збільшеного споживання продукту з лімітованою амінокислотою.
Основні методи дослідження білків:
1) Визначення загальної кількості білків та інших азотистих сполук - Метод Кьєльдаля. Сутність його полягає в спалюванні наважки продукту в концентрованому розчині сірчаної кислоти. Азот азотистих сполук перетворюється на аміак, який з сірчаною кислотою утворює (NH4)2SO4.
Далі переганяють аміак і визначають кількість азоту.
2)Фракціонування білків: солями, органічними речовинами, електрофорезом, хроматографією.
Сутність теорії раціонального і адекватного харчування.
Групування потреб за суб’єктами:особисті, сімейні, трудового колективу, суспільства.
Теоретичні концепції раціонального харчування людей:
Теорія раціонального збалансованого харчування(за Покровським)
Теорія адекватного харчування(Уголєв, 1986)
Теорія диференційного хар-ня
Теорія цілеспрямованого харч-ня
теорія індивід харч
Теорія збалансованого харч грунт на: відповідність енергетичної цінності харчових продуктів, що надходять до організму, витратам енергії на всі види життєдіяльності упродовж доби. Наявність у харчов раціонах усіх життєво важливих комп-тів, білків, незам амінокислот, вітаміні. Оптимальне співвідношу в раціонах харч білків, жирів, вугл.-дів-1:1:3(5). Дотримання певного режиму харчування. Забезпечення якості й нешкідливості харчових продуктів.
Теорія адекватного харчування доповнює теорію збаланс такими положен-ми: харчув забезпечує підтримання молекулярного складу та компенсацію енергет і пластич витрат організму. Повноцінне харчув забезпеч не лише потоком поживних речовин а й декількома потоками поживних і регуляторних реч.
Обов’язковими компонентами їжі є баластні речовини(добова норма-25г). Значення для життєдіяльності ендоекології організму.
