7 Норвегія
Данія, Норвегія, Швеція і Фінляндія прикрасилися значними готичними соборами і замками. Але, мабуть, норвезьке дерев'яне зодчество - найбільш оригінальний внесок Скандинавії в середньовічне мистецтво, як романське, так і готичне. Лісисті гори країни в достатку постачали матеріал, з якого створювалися вигадливі, стрункі церкви і церкви з крутими двосхилими дахами і башточкою в два-три яруси. Близько тридцяти норвезьких дерев'яних церков (сама рання - кінця XI ст.) Дійшла до нас. Ними пишається вся Норвегія, а кожній окремо - який-небудь містечко або село.
Вертикальні стовпи і бруси визначають конструкцію стін норвезьких дерев'яних храмів. Загальний рух вгору, підкреслене на покрівлях різьбленими ковзанами у вигляді драконів, додає неповторну своєрідність силуету таких будівель. А чудова різьба порталів з переплетающимися фантастичними чудовиськами яскраво свідчить про спадкоємність від тих, ще недалеких часів, коли грізні вікінги борознили моря на своїх дракара.
8 Польща
Потужна і багато в чому своєрідна польська готика з її міцним, лаконічним побудовою, мальовничими церковними фасадами з червоної цегли, ринковими площами (де все навколо, будь то ратуша, цехове будівлю або гостроверхий житловий будинок, створювалося як частина єдиного архітектурного ансамблю) та такими визначними пам'ятками , як, наприклад, знаменитий краківський барбакан - круглий редут, увінчаний невеликими вежами, грізний, масивний верб той же час милує око плавної просторістю своїх могутніх вигнутих стін. Краків, колись пишна столиця Польського королівства, з його численними пам'ятниками мистецтва, як готичної пори, так і Ренесансу, займає почесне місце серед міст, що прославилися художніми скарбами.
9 Іспанія
І в інших країнах Європи готика поєднувала в собі риси властивою їй художньої системи з традиціями та особливостями, народженими місцевими історичними умовами. Це поєднання породило в середньовічній Іспанії досить своєрідне мистецтво.
Там вже в романську пору побудували таку безліч замків-фортець, що ціла область Кастілья, де їх було, мабуть, більше за все, отримала від них свою назву (castilio - «замок»). Це будівництво було викликано постійними війнами. Але головна особливість іспанського зодчества в іншому.
Майже вся Іспанія була завойована мусульманами. Маври мали свою художню систему, притому дуже високу і витончену. І ось сталося щось, здавалося б, неможливе.
Іспанці і маври воюють один з одним. А між тим арабська культура пронизує європейську культуру середньовіччя на Іберійському півострові. Мавританська ажурна восьмикінцева зірка запановує на склепіннях християнських соборів над готичними нервюрами. Каркас не завжди тріумфує над стіною. Розкішні фасади знаменитих соборів XIII ст. в Бургусі і Толедо. Грандіозний пятинефний Севільський собор, споруджений на початку XVI ст. на місці арабської мечеті, з дзвіницею, перебудованої з мінарету, більше розрісся в ширину, ніж вгору, сам дуже нагадує мечеть. Народжується особливий стиль «мудехар», в якому поєднується і готика, і мистецтво арабського Сходу. При взаємній національної та релігійної ворожнечі - плідну переплетення культур. Мусульманські майстра запрошуються для будівництва християнських церков, не кажучи вже про замки феодалів. Все це зіграє свою роль у становленні іспанського художнього генія в епоху Відродження.