Питання 26 Підприємництво, його суть, мета і основні форми. Принципи і функції підприємництва.

Обов’язковим атрибутом ринку є підприємництво. Зміст підприємництва розкривається в Законі України “Про підприємництво”. Підприємництво - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняттю торгівлею з метою отримання прибутку. Основним атрибутом підприємництва є прагнення підприємця проявити себе, реалізувати свої ідеї, зробити їх надбанням суспільства. Реальне підприємництво несумісне ні з спекуляцією, ні з паперовим підприємництвом. Справжнє підприємництво можна втілити в життя за умови економічної свободи людини, права вибору діяльності для реалізації своїх можливостей, а також персональної економічної відповідальності за результати своєї діяльності. Підприємництво - це тип господарської поведінки підприємців щодо організації розробки, виробництва і реалізації благ з метою отримання прибутку та соціального ефекту.

Підприємництво дає суспільству такі переваги:

-можливість примножити багатство суспільства, раціонально використовувати наявні ресурси суспільства;

-можливість працювати на споживача, спрямувати суспільне виробництво на задоволення його потреб;

-можливість досягти найкращих результатів найефективнішим способом.

Сучасна економічна наука визначає підприємництво як особливий вид діяльності, в основу якого покладені такі ознаки:

-свобода вибору напрямків і методів діяльності;

-самостійність у прийняті рішень;

-постійна наявність факторів ризику;

-орієнтація на досягнення комерційного успіху;

-інноваційний характер діяльності.

Підприємництво має такі властивості:

-значно вищий рівень економічної відособленості та господарської самостійності;

-поєднання орієнтації на досягнення комерційного успіху з отриманням прибутку;

-підвищена майнова та особиста відповідальність за виконання рішення.

Розуміння суті підприємництва зв’язано з визначеням його ролі в економіці:

1)підприємництво є важелем для зміни структури економіки. Підприємці концентрують свої дії на розвитку перспективних напрямків господарської діяльності;

2)підприємництво створює “поживне” середовище для конкуренції. Підприємці сприяють швидкому оновленню технологічної бази і номенклатури продукції, стимулюють господарську активність;

3) підприємництво є каталізатором в економічному розвитку. Це означає, що воно впливає на структурну перебудову економіки, стимулює інвестиційну діяльність, прискорює темпи економічного розвитку;

4) підприємництво сприяє економії і раціональному використанню ресурсів. Діяльність підприємця зв’язана з господарським ризиком, що стимулює економити ресурси;

5) підприємництво забезпечує сильнодіючі стимули до високоефективної праці.

Отже, підприємництво - це діяльність, яка оновлює економічну систему, створює інноваційне середовище, прискорює рух економіки по шляху ефективності, раціоналізації, постійного оновлення. Підприємництво - необхідна умова досягнення економічного успіху.

Суб’єктами підприємництва є: юридичні особи всіх форм власності, громадяни України, інших держав, необмежені законом у правоздатності і дієздатності. Законодавство України передбачає певні обмеження щодо здійснення підприємництва. Не допускаються до заняття підприємницькою діяльністю такі категорії громадян: військовослужбовці, службові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, а також органів державної влади й управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємців.

Ці обмеження зумовлені такими причинами:

- щоб забезпечити однакові можливості для всіх юридичних і фізичних осіб у свободі підприємництва;

- щоб позбавити нечесних і кримінальних осіб займатися підприємництвом;

- щоб позбавити осіб, які працюють у владних структурах і причетні до розробки нормативних документів, будь-якої винагороди, а отже, захистити суспільство від корупції.

Об’єктом підприємництва є певний вид діяльності, який матеріалізується у вироблюваній продукції. Визначальним критерієм є зміст діяльності. Підприємництво може застосовуватися в усіх сферах економіки, крім тих, втрата державного контролю над якими завдає шкоди безпеці суспільства та здоров’ю людей. Це виготовлення і реалізація зброї, наркотичних засобів, грошових знаків, тощо. Подібними видами діяльності можуть займатися лише державні підприємства. За формами власності та організацією можна виділити такі основні види підприємництва:

- індивідуальне - підприємництво, засноване на приватній власності фізичної особи та її праці;

- сімейне - підприємництво, яке грунтується на приватній власності членів однієї родини з можливістю використання найманої робочої сили;

-приватне (партнерське) - підприємництво з створенням юридичної особи і обмеженою відповідальністю;

-акціонерне - підприємництво, засноване на власності акціонерів;

-орендне - підприємництво, яке здійснюється з використанням чужого майна, яке береться за відповідну плату на певний час у користування і дає підприємцю право бути власником результатів праці;

-колективне - підприємництво, засноване на власності трудового колективу на майно і доходи;

-інноваційне - підприємництво, яке грунтується на інтелектуальній власності;

-спільне - підприємництво, яке створюється об’єднанням майна різних власників.

У підприємництві важливим питанням є його організаційно-правова форма. Найбільш значущими ознаками, що відрізняють одну організаційно-правову форму від іншої є:

- кількість учасників створюваного господарського суб’єкта;

- власник використовуваного капіталу;

- джерела майна як основа господарської діяльності;

- межі майнової відповідальності;

- спосіб розподілу прибутку;

- форма управління суб’єктом.

За сферами діяльності є такі види підприємництва:

1) виробнича діяльність (бізнес) - це діяльність, яка поширюється на виробництво товарів і надання послуг і представлена виробничими підприємствами, установами, фірмами;

2) торговельна діяльність (комерція) - це діяльність, направлена на обмін, розподіл і споживання товарів, яка здійснюється магазинами, біржами. Основними видами такої діяльності є роздрібна і оптова торгівля, створення фірмових і спеціалізованих магазинів, салонів.

3) фінансова діяльність – це діяльність, яка поширюється на обмін вартостей. Видами такої діяльності є створення комерційних банків, операції з цінними паперами, надання кредитів.

Розрізняють такі основні організаційно-правові форми підприємництва:

-одноосібні володіння – це підприємство, власником якого є одна особа або сім’я. Ця форма має такі переваги:

-відносна простота заснування;

-незначні витрати на засновницько-реєстраційні операції;

-повна самостійність;

-оперативність підприємницьких дій;

-максимально можливі спонукальні мотиви до ефективного господарювання;

-збереження комерційної таємниці.

Недоліки:

-мають місце труднощі з залученням великих капіталів. Через невисокий рівень платоспроможності банки не охоче надають таким підприємцям кредити;

-повна відповідальність за борги;

-відсутність спеціалізованого менеджменту;

-невизначеність термінів функціонування.

Друга форма - товариство (партнерство) – це форма, яка передбачає об’єднання капіталів двох або більше фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутків і збитків на основі рівності. Основою взаємин є договір.

Товариства є:

- повні – це товариства, всі учасники яких займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями всім своїм майном;

- командитні – це товариства, які поряд з учасниками, що несуть відповідальність за його зобов’язаннями всім майном, включають учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майно товариства;

- товариства з додатковою відповідальністю – це такі товариства, партнери яких відповідають за зобов’язаннями перед кредиторами своїми внесками до статутного фонду, а при недостачі цих коштів – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі;

- товариства з обмеженою відповідальністю – це товариства, учасники яких несуть відповідальність за господарську діяльність в межах їхніх внесків у вигляді майна, грошей, інтелектуальної власності.

Для всіх видів товариств спільним є те, що вони функціонують на основі установчої угоди між партнерами. Угода визначає:

- повноваження партнерів;

- суму коштів, що інвестуються кожним з партнерів;

- порядок розподілу прибутку;

- особливості здійснення фінансових і облікових операцій;

- процедуру прийняття нових партнерів;

- ліквідацію товариства.

Переваги:

- ширші можливості щодо розвитку виробництва;

- збільшення фінансової незалежності;

- менший ризик з погляду комерційних банків;

- велика свобода та оперативність дій;

- додаткові можливості розвитку ефективного менеджменту.

Недоліки товариств:

- необмежена відповідальність може загрожувати всім партнерам як і одноосібному власнику. Крах одного з партнерів може спричинити банкрутство товариства;

• несумісність інтересів партнерів можуть провокувати малоефективну діяльність;

• непередбачуваність процесу і результатів діяльності збільшують господарський ризик.

Третя форма – корпорація (АТ) – це домінуюча форма підприємництва. Її власниками є акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал.

В Законі України “Про підприємництво” сформульовані такі принципи підприємництва:

*вільний вибір видів діяльності;

*залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб та громадян;

*самостійне формування програм діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що *виробляється, встановлення цін відповідно до законодавства;

*вільний найм працівників;

*залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством;

*вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

*амостійне здійснення підприємцем як юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частини валютної виручки на свій розсуд.

Функції підприємництва:

- творча: ця функція полягає у реалізації нових ідей і розробок, пов’язаних з ризиком;

- ресурсна: ця функція полягає в тому, що підприємець повинен ефективно використовувати ресурси з врахуванням досягнень науки і техніки;

- організаційна: ця функція полягає в поєднанні ресурсів виробництва в оптимальних пропорціях і в здійсненні контролю за їх використанням.

У кожному суспільстві підприємництво передбачає функціонування поряд з великими цілої системи малих підприємств. Перехід від командно-адміністративних до економічних методів господарювання створює реальні умови для розвитку малого бізнесу. Дрібне підприємництво немислиме без ринку. Розвиток дрібного підприємництва забезпечується правом кожної людини займатися будь-якою економічною діяльністю в межах законів.

Приватна власність - неодмінна умова дрібного підприємництва. Важливою передумовою дрібної підприємницької діяльності є визначення її сфер. Необхідно вибрати таку сферу, яка найбільше відповідає нахилам і знанням підприємця.