5. Композиція промови

Будь-яка промова складається з трьох найважливіших частин: вступ, основна частина, висновки.

Вступ – найвагоміша частина промови, оскільки від нього залежить перше враження слухачів. Вступ матиме найдієвіший вплив на слухачів в одній з таких форм: гумористичні зауваження, повідомлення про значення теми для слухачів та оратора, питання чи тези, що привертають увагу, цитата, вдалий приклад.

Висновки повинні підсумувати промову або ще раз внести до неї пояснення, поглибити зацікавлення слухачів, підкреслити зміст і значення сказаного, створити відповідний настрій в кінці промови. Особливо рекомендовані такі методи побудови висновків: повторення, ілюстрація, зобов’язливе або впливове твердження, гумористичне зауваження.

2. На мою думку, від красномовства, сили усного слова залежать, якщо не всі аспекти успіху у житті, то дуже багато. Наприклад, людина може бути начитаною, мати декілька дипломів, володіти навичками гри на гітарі та малювання, але красномовством вона не володіє, та коли їй потрібно презентувати свою роботу або поділитися своєю думкою, вона не зможе цілісно підвести підсумок та звернути увагу слухача на якісь моменти своєї презентації, вона просто не зможе дати раду своїм думкам, та тому, що вона каже. Я на своєму досвіді знаю таких людей, але ще є й друга категорія серед моїх знайомих. Дехто може цілими днями сидіти за телевізором, пропускати заняття, попадати в соромні та дурні ситуації, але саме завдяки відмінному володінню красномовством, ця людина швидко знаходить смислове пояснення своїй роботі, яку зробила за ніч, маніпулює навколишніми та обертає самі безвихідні ситуації на свою користь. Отже саме с того, що людина каже складається враження про цю людину, тому не потрібно недооцінювати важливість мистецтва красномовства. Я цілком згоден з думкою Дейла Карнегі, а його роботи мають неоціненне значення для педагогіки та правил спілкування між людьми, які мені теж допомогли, на що я можу відповісти, що моє життя, після знайомства з роботами Д. Карнегі кардинально змінилося.

3.Підготовка – важливий етап на шляху до будь-чого, особливо коли йдеться мова про представлення своєї роботи, діяльності усним шляхом. Людина не може народитися красномовним оратором, ці якості в собі потрібно досконало виховувати. Вже було багато прикладів виховання майстра-оратора від геніїв античності, цими методами дехто користується до сьогодення . Але перш за все люди, тренуються перед дзеркалом, впевненість яку вони при цьому отримують та виконують – не можна недооцінити, це стане справжнім даром, особливо при успіху перед аудиторією, для подальших застосувань красномовства. Багатьом буває не затишно перед великою кількістю людей, а декому не зручно дивитися в очі співрозмовнику, але саме через самопідготовку, ви досягаєте впевненості у собі, яка потім знадобиться навіть у побутових справах. Тому впевненість – значить успіх, а успіх в цьому житті – все.

6.

1. Якщо в голові та серці оратора дійсно є ідея, внутрішня потреба висловитися, він може майже повністю бути впевнений в успіху. Добре підготовлена ​​промова - це на дев'ять десятих вимовлена ​​мова.

2. Що значить підготуватися до виступу? Механічно виписати на папір кілька фраз? Завчити ці фрази? Нічого подібного. Справжня підготовка полягає в тому, що б витягти щось із себе, скомпонувати власні думки, виробити і оформити власні переконання. Наприклад, містер Джексон з Нью-Йорка провалився, коли намагався просто викласти чужі думки, вичитані з журналу "Форбс-мегезін". Він успішно виступив, коли використовував цю статтю лише як відправний пункт своєї мови, коли він висловив власну думку, привів власні приклади.

3. Не намагайтеся сісти і приготувати виступ за тридцять хвилин. Не можна "спекти" мову на замовлення, як пиріг. Виберіть тему на початку тижня, обмірковуйте її у вільний час, обговорюйте її з друзями, робіть її предметом розмов. Задавайте самому собі всілякі питання на дану тему. Записуйте на клаптиках паперу всі думки і приклади, які приходять вам в голову і продовжуйте шукати. Ідеї, міркування, приклади будуть приходити до вас у різний час. Такий був метод Лінкольна. Цим методом користувалися майже всі промовці, що мали успіх.

4. Після того, як ви обміркували питання самостійно, йдіть в бібліотеку і прочитайте літературу на цю тему, - якщо дозволяє час.

5. Зберіть значно більше матеріалу, чим ви маєте намір використовувати. Будьте до Лютеру Бербанк. Він часто вирощував мільйон рослин, щоб відібрати одне або два, що володіють винятковими якостями. Підберіть сто думок і відкиньте з них дев'яносто.

6. Створіть резервні знання, тобто зберіть значно більше матеріалів, ніж ви можете використовувати, отримаєте найбільш повний обсяг інформації.

7. Записи в руках оратора на п'ятдесят відсотків знищують інтерес до виступу. Уникайте цього. Важко змусити аудиторію винести читання з папірця.

8. Якщо можете, записуйте свій виступ на плівку і прослуховуйте його.

Що до 7 пункту то я не згодна з Д. Карнегі тому, що не кожна людина може запам»ятати весь той матеріал про який він би хотів доповісти, і тому треба мати з собою нотатки. Ще трапляються випадки коли аудиторія не налаштована на тишу, постійно ведуться розмови і оратор під таким тиском може збитись або забути слова і в таких випадках треба мати з собою записи. І вони не вплинуть негативним чином на оратора а навпаки буде видно, що людина готувалася до виступу.