2. Різновиди організацій.

За способом i метою утворення організації поділяють на формальні i неформальні. Формальні організації - групи працівників, діяльність яких свідомо планується, мотивується, контролюється та регулюється для досягнення певної мети. Такими оргаізаціями є підприємства, відділи, підрозділи, служби, комітети, факультети, кафедри тощо. (Формальні організації називатимемо просто «організаціями»). Неформальні організації - це групи працівників, що виникають i функціонують спонтанно. Найчастіше вони входят до складу формальної організації, створюються на основі спільних iнтepecів. Неформальними організаціями є групи любителів певних видів спорту, туризму, мистецтва, економічних підходів тощо.

За кількістю цілей виділяють прості організації (мають одну ціль) i складні організації (ставлять перед собою комплекс взаємопов'язаних цілей), яких в економіці переважна більшість.

За величиною відокремлюють великі, середні та дрібні організації. У великих організаціях працюють тисячі працівників, у середніх - сотни, а в дрібних - десятки.

За формами піприємництва організації поліляють на підриємства, господарські товариства, банки, страxoвi компанії, інвестиційні фонди тощо.

За характером адаптації до змін виділяють механістичні організації (характеризуються консерватизмом, негнучкою організаційною структурою управління, автократизмом у контролі та комункаціях, фетишизацією стандартизацією тощо) i органістичні (характеризуються динамічністю, гнучкістю організаційних структур ynpaвління, розвинутим самоконтролем, демократизаціей) комунікацій тощо).

3. Організація, як відкрита динамічна система.

Організація є системою, тобто сукупністю взаємопов'язаних, взаемодіючих елементів, які складають цілісне утворення, наділене властивостями, відмінними від властивостей його складових.

На сучасному етапі всі організації розглядають як відкриті системи, тобто системи, внутрішні елементи яких взаемодіють не лише між собою, а й із зовнішним середовищем. Відкрита система характеризуеться: цілісністю (зміна однієї складової зумовлює зм1ну інших); одноосібністю (кожну складову можна розглядати окремо); незалежністю (можливе відокремлення підсистем); спеціалізованістю (здатність виконувати певні роботи); перетворенням вхідних елементів на вихідні; централізацією (одна із складових стає домінуючою); зростанням (тяжіння до розширення, збільшення); циклічністю розвитку; рівновагою; непередбачуваністю причин можливих збурень. Відкрита система має вхід та вихід. Входом для організаци як системи є всі види ресурсов (матеріали, капітал, робоча сила, інформація тощо), виходом — продукція, послуги, прибуток, соціальна відповідальність, освоєння ринку, забезпечення працівників.

Організація складається з керуючої та керованої підсистем, щодо яких частіше вживають термін «система».

У npoцeci функціонування утворюється ефект синергії (зростання сукупної ефективності управлінської діяльності внаслідок поєднання, інтеграції та взаємодії керуючої та керованої систем). Синергія створює умови, за яких загальний ефект перевищує суму показників віддачі окремих підсистем організаії, які діють незалежно.