fin_put_vidp_2007

Глава 4. Управління фінансами

Що слід розуміти під управлінням фінансами?

Під терміном «управління» розуміють свідомий вплив суб’єкта на об’єкт з метою його розвитку та удосконалення. Під управлінням фінансами (англ. financial management) слід розуміти свідомий вплив органів управління (фінансового апарату) на: фінанси держави, регіонів, суб’єктів господарювання, населення; фінансові процеси; фінансову діяльність з метою досягнення та підтримання збалансованості, фінансової стабільності економіки, отримання доходів, прибутку, фінансового забезпечення економічних та соціальних завдань для суспільного блага нації.

Що виступає процесом управління фінансами?

Процес перерозподілу фінансових ресурсів у межах фінансової системи завжди направлений на досягнення певної мети. Перерозподільний процес передбачає організацію певної схеми управління. У загальному вигляді управління є цілеспрямованим впливом суб’єкта управління на об’єкт управління.

Управління фінансами ґрунтується на знаннях економічних законів розвитку суспільства, закономірностей розподілу ВВП між державою та суб’єктами господарської діяльності, державою і населенням, між галузями економіки і територіями. Управління фінансами включає об’єкт і суб’єкт. Об’єктом управління є централізовані й децентралізовані фонди фінансових ресурсів. Суб’єктом – фінансовий апарат.

Процес управління фінансами включає наступні методи:

1)фінансове прогнозування та планування – це сукупність показників та методів оцінки стану фінансів держави з метою виявлення можливостей збільшення фінансових ресурсів та їхнього ефективного використання;

2)фінансове регулювання – це законодавчо визначена система впливу держави на фінансові процеси в суспільстві;

3)стимулювання – здійснюється з метою забезпечення розвитку тих процесів і явищ, які мають пріоритетні значення;

4)фінансовий облік – це науково обґрунтована система нагляду, відображення, групування, узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання фінансових планів економічних суб’єктів;

5)фінансовий контроль – це специфічна діяльність, що реалізується через систему спостережень і перевірки законності процесів створення і ефективності використання грошових фондів економічних суб’єктів.

-83 -

Управління Державного казначейства України в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі з відділеннями у районах, містах і районах у містах.

Державне казначейство України фінансується за рахунок ДБУ. Основними завданнями казначейства України є:

1.Організація виконання ДБУ і здійснення контролю за цим.

2.Управління наявними коштами ДБУ, у тому числі в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організаціями, що утримуються за рахунок коштів ДБУ.

3.Фінансування видатків ДБУ.

4.Введення обліку касового виконання ДБУ, складання звітності про стан виконання ДБУ.

5.Здійснення управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства.

6.Розподіл між ДБУ та бюджетом АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов’язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України.

7.Здійснення контролю за надходженням, використанням коштів Державних позабюджетних фондів, установ, організацій, що утримуються за рахунок коштів ДБУ.

8.Розробка нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ, організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів.

Які завдання у сфері управління централізованими фінансами покладені на Рахункову палату?

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будьяких інших органів держави.

Завданнями Рахункової палати є13:

організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини ДБУ, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитнофінансових ресурсів;

13Закон України «Про Рахункову палату» № 315/96-ВР від 11 липня 1996 року.

-86 -

контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національнокультурного розвитку, охорони довкілля;

контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у ДБУ;

контроль за законністю та своєчасністю руху коштів ДБУ та коштів позабюджетних фондів в установах НБУ та уповноважених банках;

аналіз встановлених відхилень від показників ДБУ та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання ДБУ та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій;

виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.

Які функції в системі управління фінансами покладені на Державну податкову службу України?

ДПА України та її органи на місцях здійснюють контроль за правильним нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету всіх обов’язкових платежів. Державні податкові інспекції зобов’язані:

здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства з питань правильного нарахування, повноти і своєчасності внесення податків до бюджету і до позабюджетних фондів;

вести облік та проводити перевірки платників податків;

щомісячно представляти фінансовим органам і органам державного казначейства зведення про суми податків та інших платежів, що фактично надійшли до бюджету;

здійснювати повернення надмірно сплачених податкових сум і неправильно вилучених з платників податків штрафів і пені.

Які завдання вирішує Державна митна служба України в системі управління фінансами?

Державна митна служба несе відповідальність за надходження мита, митного збору та інших податків і платежів, які справляються при перетині митного кордону України. До основних завдань Митної служби відносяться:

захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;

контроль за додержанням вимог митного законодавства України;

-87 -

потоків. Відносна індивідуальність окремих складових потребує розробки системи фінансових планів, які відображають особливості форм і методів утворення і використання грошових фондів, галузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів.

Рух коштів конкретного грошового фонду виражається і закріплюється у відповідних фінансових планах, які об’єднані в єдину систему. Центральне місце в системі фінансових планів належить бюджетному плану, в якому відображається рух бюджетного фонду, а також структура доходів і видатків.

Показники фінансових планів є вихідною інформацією для аналізу й оцінки фінансового стану держави, основою для перспективного планування. Система фінансових планів дозволяє виявити об’єктивні взаємозв’язки і довготермінові тенденції зміни структури джерел фінансових ресурсів (доходів фізичних і юридичних осіб), а також фактори, які визначають розвиток цих тенденцій.

Слід враховувати важливість фінансового планування, адже держава на макрорівні за його допомогою визначає свої фінансові можливості загалом. Для досягнення певної мети повинна бути розроблена загальнодержавна програма економічного і соціального розвитку.

Головним призначенням фінансового планування на рівні певних господарських суб’єктів є розрахунки потреб у фінансових ресурсах, обсягу й напрямків їх використання, визначення ефективності кожної фінансової операції й результатів діяльності такого суб’єкта.

Які виділяють етапи процесу фінансового планування?

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон’юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Основними етапами фінансового планування є:

аналіз надходження і витрат фінансових ресурсів за їх видами і в цілому за попередній звітний період;

складання проекту фінансового плану на запланований рік;

розгляд і затвердження фінансових планів;

виконання фінансових планів.

Упроцесі фінансового планування складаються різноманітні фінансові розрахунки, таблиці, у яких визначаються результати від продажу продукції, робіт і послуг, відображається розподіл оборотних активів та джерел їх покриття з капітальних вкладень тощо.

-90 -