2.2. Застосування газової хроматографії.

У зв'язку з широким розповсюдженням ВЕРХ газова хромато­графія в контролі якості лікарських засобів останнім часом вико­ристовується в основному для контролю залишкових розчинни­ків, де вона поза конкуренцією.

Цей розділ найбільш докладно розроблений у Фармакопеї США (USР XXIII), де є відповідна загальна стаття "Organic volatile impurities" («Леткі органічні домішки»). Згідно з нею методики визначення летких органічних домішок мають уводитися до всіх монографій на лікарські засоби. Виняток складають лише ті випад­ки, коли виробник, виходячи зі схеми технологічного процесу та умов зберігання, може довести відсутність у лікарському засобі токсичних розчинників і відповідність їх вмісту вимогам загальної статті.

В USР XXIII (с. 3352) описано шість методів визначення залиш­кових розчинників, які відрізняються умовами приготування і вве­дення проб, колонками, нерухомими і рухомими фазами, газом-носієм, умовами проведення хроматографування, детектором. За цією статтею перевіряють наявність бензолу, хлороформу, 1,4-діок-сану, хлористого метилену і трихлоретилену. Крім того, в USР XXIII (с. 1747) подається також метод визначення метиленхлори­ду в таблетках, покритих оболонкою.

На базі цих статей Державним науково-експертним центром лікарських засобів (ДНЦЛЗ) розроблено проект загальної статті Фармакопеї України.

Останнім часом газова хроматографія використовується для ідентифікації лікарських засобів тоді, коли вона ж застосовується і

для кількісного визначення. При цьому порівнюється відносний час утримання (стосовно внутрішнього стандарту) речовини, що досліджується, у пробі й стандарті. Наприклад, у препараті «Фіцилін» методом газової хроматографії ідентифікують фторотан, цик­логексан, бутилацетат (внутрішній стандарт — толуол) і ментол (внутрішній стандарт — додеканол). Одночасно методом внутріш­нього нормування проводять кількісне визначення цих речовин. Вміст речовин в одній ампулі, г, розраховують, використовую­чи як розрахунковий параметр висоту піка за формулою:

X =

де h_х — висота піка речовини, що визначається, мм;

h_ст — висота піка внутрішнього стандарту;

К_х — розрахунковий коефіцієнт для речовини, що визначаєть­ся;

а — теоретична кількість речовини, що визначається.

Розрахунковий коефіцієнт визначають за результатами аналізу спеціально приготованої модельної суміші за формулою:

=

Як і у випадку ВЕРХ, газова хроматографія використовується в тестах «Однорідність дозування», «Розчинність», «Кількісне визна­чення». Основне застосування в кількісному визначенні лікарських засобів вона знаходить в аналізі розчинників, а також консерван­тів — компонентів лікарських засобів, зокрема етанолу, пропано-лу, хлорбутанолу, гліцерину, димексиду, фенолу, парабенів і т. ін.

Серед різноманітних хроматографічних методів газова і високоефективна рідинна хроматографія є найбільш перспективними для вирішення складних завдань у практиці харчового аналізу.  Так, до числа завдань, які можуть бути дозволені у харчовому аналізі за допомогою цих методів, входять:  - Визначення хімічної природи речовин, які обумовлюють характерний аромат свіжих продуктів;  - Контроль за станом продуктів у процесі обробки та зберігання;  - Об'єктивна оцінка показників, що характеризують якість вихідної сировини і готових виробів з нього;  - Встановлення та усунення причин, що викликають небажані зміни продуктів у процесі їх виготовлення;  - Встановлення факту фальсифікації продукту та інші. 

Рисунок 2. Хроматограмма афлотоксинів в молоці. Реєстрація за допомогою флуометричного детектора (збудлива довжина хвилі 365 нм, збуджена 455 нм).  Методами ГХ і ВЖХ ідентифікують і визначають леткі речовини, що беруть участь у формуванні смаку і аромату багатьох харчових продуктів або відповідають за їх псування. Наприклад, визначають леткі жирні кислоти, характерні для якісного м'яса; або кислоти, які утворюються при зміні нормального процесу бродіння квашеної капусти і обумовлюють сторонні відтінки її запаху. Методи використовуються для визначення нікотину, нітрозаміни (в рибі і копченостях); харчових добавок (барвники, консерванти, антиокислювачі); забруднювачі внавколишнього середовища (пестициди, афлатоксини, залишки лікарських препаратів, вітаміни) та ін. Дуже цінними є методи ГХ і ВЖХ у встановленні фактів фальсифікації споживчих товарів. Так, жовтий барвник у макаронних виробах можес творити враження про високувартість продукту. Наявність такого барвника можна підтвердити методом ВЖХ. Визначення антоціанів та глікозидів, що відповідають за колір вина, дозволяє виявити натуральність вина. Підробки коньяку також можна розпізнати за допомогою ГХ.  Методом ВЖХ ідентифікують і визначають небілковий азот, наприклад, сечовину, яку додають при фальсифікації білкових продуктів з метою збільшення азотистих речовин. Виявлення амінокислоти оксипроліну, присутньої, головним чином, в білках сполучної тканини, тобто в дешевій сировині, дозволяє виявити факт заміни їм повноцінного білка м'яса. Жири, щовизначаються за тригліцеридному складу методом ГХ, можуть дати інформацію про кількість жиру і добавках стороннього жиру. За визначенням жирно-кислотного складу можна зробити висновок про заміну какао-масла гідрожіром в шоколаді і т.п.  Слід зазначити, що в даний час деякі види хроматографії використовують не як самостійні методи аналізу, а як методи попереднього випробування, або як методи підготовки проби до подальшого визначення іншими методами, в тому числі хроматографічними.  Так, при визначенні амінокислот в гідролізаті білків м'яса або крові методом БХ, проводять попереднє очищення гідролізату на колонках з іонітами. Аналогічно роблять при визначенні летючих підстав і вільних жирних кислот в м'ясі та рибі.  Методом ТШХ встановлюють наявність в досліджуваному зразку хлорорганічних пестицидів, кількісне визначення яких потім проводять методом ГЖХ. 

Рисунок  3. Поєднання газової хроматографії з іншими принципами аналізу і включеної послідовно ЕОМ.  Особливо ефективним виявилося застосування незалежної аналітичної ідентифікації та визначення продуктів хроматографічного розділення при поєднанні ГХ і ВЖХ з іншими методами дослідження: інфрачервоної спектроскопії та мас-спектрометрією. Методом мас-спектрометрії можна проводити безперервний аналіз компонентів суміші, причому для невеликих кількостей речовин. Такий комбінований (гібридний) метод отримав назву хромато-мас-спектрометрії. Наприклад, визначення пестицидів, залишків лікарських речовин (пеніцилінів, сульфаніламідів тощо) проводять, використовуючи комплекс: ГХ (або ВЖХ) - мас-спектрометрія. Можливо поєднання хроматографії з методами ядерного магнітного резонансу, полум'яної (фотометрії, абсорбційноїс пектрометрії та ін.) 

Література:

1. Дорохова О.М., Прохорова Г.В. Аналітична хімія. Фізико-хімічні методи аналізу. - М.: Вища школа, 1991.-256 с.  2. Курко В.І. Хромат .

3. Набиванець Б.Й., Сухан В.В., Лисенко О.М. Основи хроматографічного аналізу. ВПЦ “Київський університет”. 2002.