- •Курсова робота з дисципліни „Товарознавство продовольчих товарів” на тему:
- •1. Характеристика виробництва прянощів в Рівненській області.
- •2. Характеристика походження пряних рослин для виробництва прянощів. Перець.
- •Червоний перець.
- •Кориця.
- •Гвоздика
- •Куркума
- •Кардамон
- •Мускатний горіх й мускатний цвіт
- •Духмяний перець.
- •Лавровий лист
- •3. Класифікація та коротка характеристика асортименту прянощів.
- •4. Хімія класичних прянощів. Чорний перець.
- •Червоний перець
- •Гвоздика
- •Куркума
- •Кардамон
- •Мускатний горіх й мускатний цвіт
- •Духмяний перець
- •Лавровий лист
- •5. Показники якості та оцінка якості прянощів.
- •5.1. Нормативні документи, що регламентують якість прянощів.
- •5.2. Коротка характеристика органолептичних та фізико-хімічних показників якості прянощів. Перець чорний і білий.
- •Духмяний перець
- •Коріандр.
- •Кардамон.
- •Кориця.
- •Гвоздика.
- •Мускатний горіх.
- •5.3. Органолептична оцінка якості дослідних зразків.
- •6. Пакування, маркування та зберігання прянощів.
- •Пакування у споживчу тару
- •Маркування споживчої тари
- •Маркування транспортної тари
- •Транспортування
- •Зберігання
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
Червоний перець.
Під червоним перцем розуміють кілька видів рослин роду Capsicum (із сімейства пасльонових).
Перець стручковий (Capsicum аппuuт, Capsicum longum) має синоніми: червоний, гострий, пекучий, мексиканський, іспанський, турецький, мадярський, паприка, чилі. Як пряність він поділяється на пекучий, середньопекучий, слабопекучий і солодкий. Родом з Мексики. У Європу потрапив у XVI столітті. Як пряність червоний пекучий перець найчастіше використовується висушеним цілим або меленим.
Аматори кулінарії часто вивішують висушені стручки на мотузках. У меленому вигляді – це порошок від жовтогарячого до червоно–коричневого кольору.
Іноді в рецептах можна знайти згадування про каєнский перець. Каєнский перець (Capsicum fastigiatum) – невеликий багаторічний чагарник, що плодоносить невеликими (1,5х0,5 див) стручками світло-оранжевого кольору. Вживається цей перець (у силу його пекучості) у дуже невеликих дозах. Але здобув він повагу гурманів за те, що в меленому вигляді володіє специфічним пряно – гірким ароматом, у той час як аромат інших стручкових перців дуже слабкий.
Кориця.
Збирачі кориці медними ножами зрізують кору з дворічних бокових паростків чагарнику Cinnamomum zeylanicum (Рис. 2.), очищають її й укладають сушитися. Мідні ножі – не відгомін бронзового століття. Залізними (стальними) ножами користуватися не можна з хімічної причини. У корі рослини багато дубильних речовин, а залізо з дубильними речовинами утворить сполуки темного кольору. Сталевий ніж може просто зіпсувати продукт, про що будуть свідчити на листочках кори неприємні чорно-фіолетові плями сполук, що утворилися. Найбільш відомі наступні чотири види кориці. Цейлонська кориця Cinnamomum zeylanicum (шляхетна кориця, дійсна кориця) – кращий сорт кориці з найбільш тонкими пластинками кори (до 1 мм). При висушуванні смужки кори згортаються з протилежних кінців назустріч один одному в подвійні трубочки і набувають жовто-коричневий або світло-коричневий колір. Аромат – дуже ніжний. Смак солодкуватий, злегка пекучий, зігрівальний.
Китайська кориця Cinnamomum cassia (ароматна кориця, індійська кориця, проста кориця, кассія, кассія-канель). Кору зрізують зі стовбурів й гілок дерев один раз у 8...10 років смужками довжиною 10...12 см, шириною 1...2 і сушать у тіні. Готова кориця являє собою грубуваті шматки кори, злегка ввігнуті, що мають шорсткувату зовнішню поверхню червоно-коричневого кольору із сіро-коричневими плямами й більш гладку внутрішню поверхню рівного коричневого кольору. Товщина китайської кориці 2 мм і більше. Смак виражений ароматний, значно більш різкий, ніж у цейлонської кориці, солодкуватий, терпко-в'язкий, злегка пекучий.
Малабарская кориця Cinnamomum Tamla (коричне дерево, бура кориця, деревна кориця, касія-вєра). По зовнішньому вигляду ще більш груба, ніж кора китайської кориці, нерівного (грізно-бурого) відтінку, значно менш ароматна, чим попередні сорти. Товщина її 3 мм й більш, смак – різко в'язкий, з відтінком гіркоти.
Циннамон, або пряна кориця Cinnamomum culilauan, кора молодих чагарників циннамону. У сухому виді – маленькі шматочки (І...2 см) тонкої кори білувато-бежевого кольору зовні і жовтувато-червоного – усередині. Аромат – гостропряный, смак – пряно-пекучий.