2. Амтхауер (1953)

Інтелект можна пізнати тільки за його проявами в діяльності. Відмічається тісний зв’язок інтелекту з іншими компонентами особистості (вольова, емоційна сфери, потреби і інтереси).

Відповідність теоретичних груп факторів Терстоуна:

Максимально висока кореляція кожної групи завдань із загальним результатом (середня – 0,65);

досягнення можливо низької кореляції між окремими групами завдань (середня – 0,36).

Компоненти інтелекту:

- вербальний інтелект;

- лічильно-математичний;

- просторові уявлення;

- здатність до зосередження уваги;

- збереження в пам’яті засвоєного матеріалу.

Вербальний інтелект – індуктивне мислення, абстрактне мислення, комбінаторне мислення і формування суджень.

9 субтестів, 176 завдань.

З паралельних форми (А,В і С).

2. Шкала Равена – невербальний текст.

60 завдань (серії А,В,С,D,Е) Ускладнюються від першого до останнього (і завдання і серії).

Індивідуальний і груповий.

Для дітей і осіб більше 65 років – окремий варіант – “кольорові матриці Равена”.

Серії побудовані за наступними принципами:

Серія А – неперервність, цілісність структури.

Серія В – аналогія між парами фігур.

Серія С – прогресивні зміни в структурах.

Серія D – перестановка фігур.

Серія Е – розкладання фігур на складові частини.

4. Аналітичний текст Мейлі (1928).

Для професійних і шкільних педагогічних консультацій.

Повинен визначати окрім загального рівня інтелекту також різні його форми і прояви.

Наявні 4 загальні фактори.

6 завдань – субтестів.

За графічним зображенням результатів в окремих субтестах будується профіль інтелекту. 5 типових профілів, що вказують на характер інтелекту: логічно-формальний, образно-конкретний, аналітичний, творчий, рівномірно розвинутий.

Середня арифметична величина результатів за всіма завданнями відповідає коефіцієнту інтелекту. Від 35 до 65 – величини, що відповідають нормі, середньому рівню, вище 80 – високий інтелект.

5. Штур.

Створений з позицій соціально-психологічного нормативу. Зміст тесту базується на освітніх програмах, підручниках, вимогах педагогів. Створений у НДІ загальної і педагогічної психології АПН СРСР під керівництвом О.М.Гуревича для діагностики розумового розвитку учнів 7-9 класів.

Поняття підбирались за основними циклами навчальних дисциплін, що викладаються в школі: природничому, гуманітарному і фізико-математичному.

Підбір понять проводився на основі наступних принципів:

- введені в завдання тесту поняття повинні бути достатньо загальними, що визначають рівень освоєння предмету і складають основу розуміння відповідної кількості дисциплін;

- ці поняття повинні складати основний фонд знань, котрий необхідний кожній людині нашої культури незалежно від освіти і професії. Тому не потрібно вимагати вузько професіональних понять;

- включені в тест поняття повинні відповідати життєвому досвіду дитини даного віку, повинні розумітися дітьми.

Вибір певних логічних відношень був продиктований тим, що вони в найбільшій мірі змикаються з навчальною діяльністю і займають з значне місце у мисленні дорослого.