2.7. Екстракт Малоросійських прав

Пам'ятка феодально-кріпосницького права України 18 ст. Склав 1767 член Генерального суду О. А. Безбородько. "Екстракт Малоросійських прав" - систематизований збірник норм державного, адміністративного і судового права. Збірник складається з вступу, 16 розділів , інструкції про суди 1730 та Відомостей про чини 1765. У 1786 "Екстракт Малоросійських прав" переробили чиновники Сенату. Було вилучено окремі розділи, додано історію кодифікації, збірник доповнено новими правовими актами тощо. "Екстракт Малоросійських прав" є джерелом для вивчення історії феодально-кріпосницького права на Україні. Він дає можливість простежити формування капіталістичних відносин у кінці 18 століття Оригінал "Екстракт Малоросійських прав" зберігається в Бібліотеціці рукописних книг Центрального державного історичного архіву СРСР у Ленінграді.

Цей екстракт являв собою систематизований збірник різноманітних нормативних актів, що закріплювали основи тогочасних суспільних, економічних і політичних відносин та виявляли прагнення правлячої еліти Гетьманщини.

Найбільш повно ці прагнення були обґрунтовані О. Безбородьком, який і склав у 1767 р. збірник „Екстракт Малоросійських прав" для Д. Натальїна, обраного депутатом кодифікаційної комісії від Малоросійської колегії. Збірник добре систематизований. Він складається із вступу і 16 розділів, до частини яких прикладені копії найважливіших законодавчих актів.

Значна кількість нормативних актів, зібраних у „Екстракті Малоросійських прав", як підкреслює К. Віслобоков, дає змогу не тільки визначити основні риси окремих галузей та інститутів тогочасного права, їх соціальний зміст, а й глибше з'ясувати найважливіші сторони суспільно-економічних і політичних відносин, зокрема адміністративно-політичну і військову організацію українського суспільства, порядок вирішення земських, цивільних та інших справ у судах та адміністративно-політичних установах, правове становище класів і окремих соціальних груп .

„Екстракт Малоросійських прав" - пам'ятка середньовічного права. Це підтверджено змістом правових норм, зібраних у ньому, а також досить тенденційним їх підбором та особистим тлумаченням О. Безбородька тих актів, які визначали право власності на землю, кріпосний стан селянства та взаємовідносини між станами. Достатньо ознайомитись зі змістом першого розділу - „Про головне правління в Малій Росії", шостого - „Про прибутки державні", десятого - „Про простий народ", або проглянути прикладені до збірника інструкції судам, а тим паче відомість про чини, аби переконатися в тому, що право земельної власності, зайняття посад у військово-адміністративному апараті й суді, право на експлуатацію селян і переваги у сплаті податків і одержанні маєтків визнаються виключно за українською шляхтою.

Вступ до збірника невеликий за обсягом. У ньому наводиться зміст імператорського указу про утворення кодифікаційної комісії (14 грудня 1766 р.), сенаторського указу стосовно виборів депутата кодифікаційної комісії від Малоросійської колегії (19 лютого 1767 р.) та розпорядження П. Румянцева (9 квітня 1767 р.) і Малоросійської колегії (5 травня 1767 р.) про складання Екстракту.

Перший розділ „Про головне правління в Малій Росії" визначав правове становище центральних органів управління і, частково, судову організацію. Тут наводились акти про відновлення і ліквідацію гетьманства та правове становище Генерального суду, канцелярії скарбу Малоросійського і генеральної лічильної комісії. Акти і тлумачення О. Безбородька обґрунтовували необхідність збереження окремих інститутів місцевого самоуправління у Гетьманщині.

В другому розділі „Про суди" акти підібрані дуже особливо. Автор прагнув виправдати судові реформи 1760 - 1763 рр. і відновлення станових шляхетських судів.

Посилаючись на привілей 1569 р., Конституцію 1600 р., Статті 1654 р. та поточне законодавство, О. Безбородько в третьому розділі „Про права" відстоював „попередню силу малоросійських прав" і збереження автономії права Гетьманщини .

У четвертому розділі „Про порядок ведення справ" О. Безбородько характеризував судовий процес, використовуючи з цією метою чинні нормативні акти та матеріали судової й адміністративної практики.

З особливою старанністю О. Безбородько систематизував акти, норми яких регулювали майнові відносини і правове становище окремих станів. У розділі п'ятому - „Про маєтки державні", шостому - „Про прибутки державні", сьомому - „Про ревізію" і восьмому - „Про комісаріат" на підставі різного юридичного матеріалу визначалися види державної, головно земельної власності та порядок розпорядження і користування нею. В нормативних актах обстоювалось право козацької старшини та інших чиновників апарату місцевого управління на одержання землі за умовою служби „на ранг" та право передавати її у спадщину. Систематизуючи нормативні акти про державні прибутки, порядок їх надходження і витрат, права і обов'язки комісарів та взаємовідносини різних установ у зв'язку з розпорядженням державним майном, О. Безбородько тлумачив їх так, щоб визначити, обґрунтувати і закріпити особливі переваги української шляхти та верхівки міського населення .

Прикладена до розділу сьомого інструкція про проведення ревізії в Гадяцькому полку та копія опису власності в Прилуцькому полку розкривали соціальну структуру українського суспільства. У визначенні порядку розпорядження і користування державним майном мали значення прикладені до розділу „Про комісаріат" Інструкція генеральному підскарбію, Інструкція комісару та низка імператорських указів XVIII ст.

Більшість розділів (6 - 16) визначала правове становище української шляхти, козацької старшини, духовенства, чиновників військово-адміністративного апарату, кріпосних і слобідських селян, іновірців. Юридичні акти, що закріплюють види права й особисті переваги пануючих станів, О. Безбородько підібрав з особливою послідовністю. У розділі десятому „Про шляхту, перевагах і маєтках його", крім актів, що стосувалися становища окремих станів, були документи, які закріплювали переваги й особисті інтереси шляхетських родин. Як один із представників свого стану, О. Безбородько найдетальніше тлумачив норми, що стосувалися шляхти і підтверджували її панівне становище. В такому ж напрямі викладені матеріали розділу одинадцятого „Про духовенство, перевагах і маєтках його". Повна власність на землю і неповна власність на кріпосних селян, право обіймати посади у військово-адміністративному апараті, а також переваги в обов'язках перед державою - така ідея цих розділів.

У розділі дванадцятому „Про козаків, вольності маєтки їх", тринадцятому „Про чиновників Малоросійських", чотирнадцятому „Про артилерію" розкрито фактичну і юридичну нерівноправність козацтва. Весь стан козацької старшини, на думку О. Безбородька, повинен користуватися правами нарівні з російським офіцерським складом.

Прикладена до збірника Інструкція про суди дає змогу визначити судову організацію і риси судового процесу першої половини XVIII ст. Вона ніби доповнювала другий розділ - „Про суди" і четвертий - „Про порядок судочинства".

Завершувався „Екстракт Малоросійських прав" відомостями про чини. У них визначалось правове становище генеральної військової канцелярії, її чиновників, канцелярії генеральної артилерії, полкового і сотенного управління, а також перелічувалися всі чини з визначенням їх звання, посади, службових обов'язків, прав і матеріального забезпечення. Детальний опис чиновницького апарату розкривав штатну структуру, адміністративно-політичну і військову організацію Гетьманщини до ліквідації самоуправління.

Кодифікаційна комісія 1767 р. припинила роботу, так і не приступивши до створення нового Уложення. Збірник О. Безбородька спіткала така ж доля, як й інших підготовлених матеріалів, що надходили в розпорядження комісії. „Екстракт Малоросійських прав" був переданий в архів Сенату і про нього не згадували майже 20 років.