Епілептоїдний тип

Головними рисами епілептоїдного типу є схильність до дисфорії і тісно пов’язана з ними аффектина спалахуваність, напруга інстиктивної сфери, що іноді досягає аномалії потягів, а також тугорухомість, інертність, що накладають відбиток на всю психіку - від моторики і емоційності до мислення і цінностей особистості.

Дисфорії, що тривають годинами і днями, відрізняє злісно-нудьгуючий настрій, роздратування, що накопичується, пошук об’єкта на якому можна зірвати зло. Але чим спокійніша обстановка навколо, тим легше протікають дисфорії і в самотності досягається заспокоєння.

Аффективні “розрядки” епілептоїда лише на перший погляд здаються раптовими. Їх можна порівняти із спалахом, який попередньо довго і поступово закипає. Привід для спалаху випадковий і грає роль останньої краплі. Аффекти відрізняються не лише великою силою, але і тривалістю - епілептоїд довго не може “остигнути”.

З перших років діти можуть довго, годинами плакати, їх неможливо ні втішити, ні відволікти, ні заспокоїти. В дитинстві дисфорії виявляються капризами, намаганням спеціально виводити навколишніх з себе. Рано виявляються садистські наміри - діти люблять мучити тварин, дразнити і бити молодших і слабших, знущатися над безпомічними і нездатними дати відсіч. В дитячій компанії вони претендують не просто на лідерство, а на роль “повелителя”, що встановлює свої правила гри і стосунків, диктує всім все, що вигідно для себе. Можна бачити також недитячу бережливість одежі, іграшок і всього “свого”. Будь яка спроба заволодіти їх дитячою власністю викликає злобу.

В перші шкільні роки виступає дріб’язкова скурпульозність в веденні зошитів, але ця акуратність перетворюється в самоціль і може повністю замінити суть справи - навчання. Пишуть вони чисто, гарним почерком.

В більшості випадків риси розвертаються в період статевого дозрівання - 12 -19 років. На перший план виступають дисфорії. Підлітки самі бачать свою спонтанність (“на мене находить”), а виявляється вона лише злобою, роздратуванням і сумом, апатією, неробством сидінням з пригнічено-хмурим виглядом. Такий стан розвіюється поступово і поступово слабне.

Аффективні розряди можуть бути наслідком дисфорії - підлітки в такому стані самі шукають приводу для сварки. Аффект може бути викликаний конфліктами, які легко виникають, в результаті їх влади, впертості, жорстокості і любові до себе. Привід для сварки дуже малий. Але завжди супроводжується незначним обмеженням інтересів. В аффекті виступає нестримний гнів - цинічна лайка, жорстокі бійки, байдужість до слабості і безпомічності противника, і навпаки, нездатність враховувати свою силу. Підліток в гніві здатний вдарити по обличчю стареньку бабусю, зіштовхнути з драбини малюка, який показав язика. Вегетативний компонент аффекту яскраво виражений - лице наливається кров’ю, виступає піт.

Сексуальний потяг пробуджується з великою силою. Але підвищене піклування про своє здоров’я, “страх зарази” до пори до часу стримує випадкові зв’язки, і примушує віддавати перевагу більш-менш постійним партнерам. Кохання у представників цього типу забарвлене ревнощами. Зради, як дійсної так і надуманої вони ніколи не прощають. Невинний флірт трактується як зрада. Ревнощі загострюються в період дисфорії - тоді без основи вони виводять своїми ревнощами сексуального пратнера. Не дивлячись на ревниве ставлення до інших, підлітки схильні до зради.

Епілептоїдні підлітки схильні до сексуальних ексцесів, а статевий потяг поєднаний з садизмом, а іноді з садомазохізмом. В ситуаціях, де нормальна статева активність неможлива (в умовах закритого виховного закладу), підлітки мають гомосексуальні зв’язки, виступають в активних ролях, не задовільняються онанізмом, штовхають партнера до педерастії і інших грубих збочувань. Деякі з них надалі здатні сумістити нормальні стосунки з гомосексуальними. Іноді на перший план виступають мазохістські бажання - вони завдають собі болю опіками, уколами, укусами. В крайніх випадках спостерігається жадоба до самокаліцтва - ковтання чужорідних тіл, введення голок в власне тіло. Статевим збудженням, оргазмом больові відчуття можуть не супроводжуватися, але вони приносять підліткові насолоду таку, від якої важко стриматися.

Нечастою, але яскравою формою порушення потягів є патологічна пристрасть до незавершеного самозадушення. Підліток затягує на шиї петлю, чи здавлює шию руками до помутніння свідомості, чи до появи легких судомів - в цей момент відчуває насолоду, близьку до оргазму. Іноді ці дії трактуються неправильно, як суїцидні спроби.

Напруга і незвичайність потягів виявляється в особливій манері алкоголізації. Після першого оп’яніння наступає потреба “пити до відключення”. Підлітки люблять пити горілку і інші міцні спиртні напої, палять папіроси з міцним тютюном. Можуть спостерігатися амнестичні форми оп’яніння, але під час них здійснюються вчинки, які не залишаються в пам’яті. Іноді дії здійснюються автоматично, викликають здивування і підлітка і навколишніх. Алкоголь здатний спровокувати дисфоричний стан, з аффективними розрядами - що виявляється диким збудженяям і прагненням все бити і нищити.

Підлітки мають нахил до вживання неалкогольних токсичних засобів. Їх трохи стримує страх стати наркоманом, піклування про своє здоров’я, а можливо, ці засоби дають відчуття, які приємні. Лише деякі летючі речовини, що викликають стан, подібний до алкоголізації, іноді вживаються ними.

Такі форми порушення потягів, як дромоманія і піроманія зустрічаються рідко. Втечі з дому бувають зумовлені ситуацією, викликаються реакцією емансипації. Істинна дромоманія поєднана з дисфорією. В тих випадках втеча здійснюється без причини, на самоті, підліток прагне в дальні краї за стереотипним маршрутом. Нахил до піроманії виявляється любов’ю розводити багаття, влаштовувати зриви.

Труднощі для аналізу - нахил до суїцидної поведінки. У дорослих описані істинні спроби суїциду під час важких дисфорій. У підлітків істинний суїцид - рідкісний. Частіше доводиться стикатися з демонстративною суїцидальною поведінкою, що має характер шантажу. Демонстрації спровоковані докорами і наказаннями, які трактуються як несправедливі і викликані почуттям помсти, і прагненням спричинити серйозні неприємності людині, котра образила.

Іншою причиною суїцидальних демонстрацій бувають ревнощі до об’єкта закоханості. Спроба здійснюється під час сцени ревнощів “на очах” і страх на обличчі приносить задоволення.

Витончена помста підлітків виявляється не лише в суїцидальних демонстраціях. Образ вони не прощають, а помста відрізняється можливістю насолодитися спостереженням за муками.

Реакція емансипації протікає важко. Діти здатні повністю розірвати контакти з родичами. Підлітки вимагають не лише “свободи”, “самостійності”, але і “прав на частку майна”, матеріальних благ. При конфліктах з мамою чи батьком тримаються бабусі чи дідуся, коли вони не суперечать і потакають у всьому. Підлітки не схильні поширювати реакцію емансипації з батьків на старше покоління, на звичаї, що існують, на порядки.

Реакція групування поєднана з прагненням влади. Тому шукається компанія молодших, слабших, які не здатні протистояти. В групі підлітки встановлюютьсвої порядки, вигідні для них. Симпатією не коричстуються. А влада їх тримається на страхові. Часто почувають себе на висоті строгого дисциплінарного режиму, вміючи догодити керівництву, добитися переваг, заволодіти положенням, що дає в руки певну владу над іншими, встановити над ними жорсткий диктат і мати з цього вигоду. Їх бояться, але поступово проти них зріє бунт, в якийсь момент їх “підводять” і вони опиняються внизу.

Реакція захоплення виражена достатньо яскраво підлітки люблять азартні ігри. В них пробуджується тяга до легкого збагачення. Азарт їх оп’яняє, грають вони запоєм, втрачають контроль над собою. Колекціонування їх привертає матеріальною цінністю зібраного. В спорті захопливим здається те, що дозволяє розвинути фізичну силу (важка атлетика, боротьба, бокс). Рухливі колективні ігри їм не вдаються. Удосконалення навичок, якщо це принесе певні матеріальні блага (мистецтво, ювелірна робота), також може бути захопленням. Люблять музику і спів, це приносить насолоду.

Зовнішність - сильна фігура, масивний торс, короткі, міцні кінцівки, кругла, втиснута в плечі голова, велика нижня челюсть. Кидається в очі багато татуювань - символічних і заради прикраси, на різних частинах тіла.

Самооцінка носить однобокий характер. Як правило, вони помічають схильність до похмурого настрою, свої соматичні особливості - сон, любов смачно і багато їсти, силу і напругу сексуального потягу, ревнощі, свою осторогу перед незнайомим, прагнення акуратності і порядку, перевагу жити реальним життям. Все решта, особливо відносини з навколишніми - уявляється їм значно кращим, ніж є насправді.

Епілептоїдний тип характеру, очевидно, один із найбільш несприятливих для соціальної адаптації. В загальній популяції епілептоїдний тип визначений у 11% підлітків хлопців, серед акцентуацій характеру - 26%.

Прихована акцентуація за епілептоїдним типом виявляється в ситуації, що сприяє розкриттю рис того типу (конфлікти з приводу інтересів, деспотична влада по відношенню до інших).