Тема. Країни Азії. Загальний огляд.
План.
Загальна характеристика Азіатського регіону.
Японія. Історико-культурні особливості. Економіко-географічна характеристика.
Китай. Економіко-географічна характеристика.
Індія. Культурно-історичні особливості. Економіко-географічна характеристика.
Виписати у конспект:
Субрегіони Азії; „далекосхідних тигрів”; за допомогою карти атласу «Густота населення» знайдіть і випишіть території Азії з максимальною і мінімальною густотою населення.
Виписати природний приріст Японії, густоту населення, рівень урбанізації та міські агломерації.
Виписати показники щорічного природного приросту Китаю, рівень урбанізації та кількість міст-мільйонерів.
Виписати найбільші міста та промислові центри Індії.
Скласти таблицю „Країни Азії”.
Загальна характеристика Азіатського регіону.
Азіатський регіон — найбільший за площею і кількістю населення. Тут мешкає понад половини людства, населення тільки двох двох держав — Китаю і Індії — нараховує понад 2,3 млрд чол. Народи Азії, їхні традиції, культура, філософія — це феномен, в західному світогляді означається словом-символом «Схід», в цьому регіоні з'явилися найдавніші цивілізації, з його глибинн накопичувалися на Європу хвилі міграцій, в ньому зародилися три світові релігії — християнство, іслам і буддизм.
Країни Азії дуже різні: вони відрізняються за розміром території, природними багатствами, рівнем соціально-економічного розвитку, формами державного устрою тощо. Величезний Китай і крихітна Мальдівська Республіка; Кувейт зі щорічним прибутком на душу населення 24 тис. доларів і Афганістан з прибутком 200—300 доларів; одна з найдавніших держав світу Іран і країни, які нещодавно отримали суверенітет після розпаду СРСР - Казахстан, Узбекистан, Туркменістан та інші.
Регіон Азія поділяється на такі субрегіони:
Північна: Сибір та Далекий Схід
Східна: Японія, КНДР, Республіка Корея, Китай, Монголія
Південно-Східна: М’янма, В’єтнам, Лаос, Таїланд, Філіппіни, Камбодж, Малайзія, Бруней, Індонезія, Сінгапур, Східний Тімор,
Південна: Індія, Непал, Бутан, Бангладеш, Шрі-Ланка
Південно-Західна: Туреччина, Іран, Афганістан, Пакистан, Сірія, Ірак, Кіпр, Ліван, Ізраїль, Йорданія, Саудівська Аравія, Кувейт, Бахрейн, Катар, ОАЕ, Оман, Ємен.
Центральна Азія: Казахстан, Узбекистан, Киргистан, Таджикистан, Туркменістан
Більшість країн Азії має вихід до морів Тихого, Індійського і Атлантичного океанів, де проходять найважливіші торгові шляхи світу. Менш вигідне географічне положення мають країни, що розташовані всередині континенту (Афганістан, Монголія). Кордони багатьох азіатських держав проходять добре вираженими природними рубежами (наприклад Гімалаї), які іноді перешкоджають розвитку економічних і культурних зв'язків.
Обстановка в регіоні нестабільна, оскільки територіальні розбіжності викликають військові конфлікти, наприклад, між Ізраїлем і Палестиною, Індією і Пакистаном тощо.
Географічне положення регіону і його величезні розміри визначили надзвичайну різноманітність природи.
Азія виділяється серед інших частин світу найбільшою контрастністю рельєфу. Велика частина поверхні регіону припадає на гори, нагір’я і плоскогір'я, серед яких — найбільша гірська система, „дах світу” Гімалаї з найвищою вершиною Землі Джомолунгмою, або Еверестом (8848 м). В Азії ж знаходиться найглибша западина суходолу — Мертве море (—400 м). Тектонічна будова регіону обумовила різноманітність корисних копалин. В області Месопотамського прогину і Персидської затоки знаходиться одна з найбільших і нафтогазоносних провінцій. Значні запаси нафти в країнах Малайського архіпелагу. Родовища залізної і марганцевої руд світового значення знаходяться в Індії, хромітів — в Туреччині і на Філіппінах. Вздовж південно-східного краю материка (М'янма, Таїланд, Індонезія) простягнувся «олов'яний пояс», багатий не тільки оловом, але і цинком, ртуттю, свинцем, міддю, вольфрамом тощо. Нерудні копалини представлені багатими родовищами кам'яної солі (Туреччина, Іран, Пакистан), Мертве море містить велику кількість калійних солей. На Іранському нагір'ї знаходиться найбільше у світі родовище сірки. В Індії і Шрі-Ланці є сині сапфіри і червоні рубіни.
Територія регіону багата на поверхневі води, однак розміщені вони дуже нерівномірно: понад половини припадає на Південну та Південно-Східну Азію.
Грунти більш родючі в Південній і Південно-Східній Азії, менш продуктивні і схильні до вітрової ерозії ґрунти Південно-Західної Азії. Лісовими ресурсами добре забезпечена Південно-Східна Азія, збереглися великі площі вологих тропічних лісів.
Таким чином, загальний природний потенціал країн Азії може бути оцінений як багатий.
Етнічний склад населення Азії відрізняється великою різноманітністю: в регіоні мешкає понад 1000 націй і народностей, які розмовляють на 600 мовах. В Індії і Індонезії мешкає понад 150 народностей, на Філіппінах — близько 100, в Китаї і В'єтнамі - близько 50.
Природний приріст у названих субрегіонах Азії, за винятком Японії і Китаю, дуже високий, що породжує в багатьох країнах серйозні соціальні проблеми. Тому багато країн проводять демографічну політику, спрямовану на скорочення народжуваності.
У першу десятку країн світу за кількістю населення входять шість азіатських країн: Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, Японія і Банґладеш.
Густота населення Азії коливається від 2—3 чол./км2 до 15 000 чол./км2.
Рівень урбанізації в Азії значно нижчий, ніж в інших регіонах світу, однак її темпи зростають. Найвищий рівень урбанізації в Японії, Республіці Корея; низький — в Бутані, Непалі, В'єтнамі, Лаосі, Шрі-Ланці.
Країни Азії перебувають на різних рівнях соціального і економічного розвитку. Безумовним лідером є Японія, яка входить до трійки найбільш розвинених країн світу. Стабільно зміцнюються позиції і міжнародний авторитет соціалістичного Китаю, який за ВВП поступається тільки США і Японії, а у 2015 р., за прогнозами, вийде на 1-е місце у світі.
Велику вагу на світовій арені мають «нові індустріальні» країни Азії, насамперед «азіатські тигри» («далекосхідні дракони») — Республіка Корея, Тайвань і Сінґапур. Орієнтація на залучення іноземного капіталу і продумана державна політика дозволили їм здійснити якісний стрибок, настільки швидкий і ефективний, що його часто називають «економічним дивом». До країн нової індустріалізації зараз відносять також Таїланд, Малайзію, Філіппіни, Індонезію і Туреччину, оскільки перебудова економіки в цих державах спричинила розвиток таких промислових галузей, як автомобілебудування, нафтопереробка, нафтохімія, суднобудування, електротехнічна і електронна промисловість.
Зона Персидської затоки є одним з найважливіших промислових районів світу з великим обсягом видобутку нафти і газу, нафтохімічними, металургійними та іншими виробництвами.
Більшість інших країн регіону знаходяться в перехідному від феодальних відносин періоді розвитку: в їх економіці переважає сільське господарство і гірничодобувна промисловість. У Південній, Східній і Південно-Східній Азії яскраво виражена рослинницька спеціалізація сільського господарства, а в країнах Південно-Східної Азії дефіцит води і низька продуктивність ґрунтів обумовили переважання кочового скотарства.
Розвиток економіки країн Азії залежить від шляхів сполучення, найбільша довжина серед яких припадає на ґрунтові дороги. Такі країни, як Афганістан, Кіпр, Лаос, Оман, ОАЕ, взагалі не мають залізниць. Річковий транспорт найбільш розвинений в Китаї, Індії, М'янмі, Лаосі, Іраку, Банґладеш. Судноплавство відіграє провідну роль у країнах, розташованих на архіпелагах: Філіппінах, Індонезії, Японії. Найбільший міжнародний вантажо-і пасажирообіг припадає на Японію. У великих нафтодобуваючих країнах — Саудівській Аравії, Ірані, Іраку — розвинений ї трубопровідний транспорт. Авіаційний транспорт забезпечує зв'язки Азії з іншими регіонами світу.
У міжнародному поділі праці країни Азії виступають як важливі постачальники сільськогосподарської продукції (чай, натуральний каучук, джут, спеції, тропічні і субтропічні фрукти), продукції гірничо-добувної промисловості (нафта, газ, марганець, олово, хроміти, залізна руда тощо). Зростає роль регіону в експорті електротехнічної, радіоелектронної, автомобільної продукції.
Інтенсивному залученню багатьох країн Азії до світової спільноти сприяє їх вигідне транспортно-географічне положення на морських шляхах, що пов'язують Європу з басейном Тихого океану. Сполучення на цих трасах пожвавилося у зв'язку з різким підвищенням Японії у світовій економіці.
Особливу роль в економіці окремих країн Азії відіграє міжнародний туризм. Так, високо розвинена індустрія туризму в Туреччині, де відпочиваючих приваблює налагоджена курортна інфраструктуа. Чималі прибутки від паломництва віруючих до святих місць отримують Ізраїль і Саудівська Аравія. Непал обкладає зборами альпіністів, які прагнуть підкорити вершини Гімалаїв. Індія і Китай заробляють на давніх культових спорудах.
?