- •1 Загальні відомості
- •1.1 Мета й завдання курсового проекту
- •1.2 Завдання на проектування
- •1.2.1 Складання шифру студента
- •1.2.2 Порядок підбору схеми плану
- •1.2.3 Порядок підбору поверховості будинку, кількості секцій та висоти поверхів
- •1.2.4 Порядок підбору варіанта конструкції фундаментів
- •1.2.5 Порядок підбору варіанта конструкції стін
- •1.2.6 Порядок підбору варіанта конструкції перекриттів
- •1.2.7 Порядок підбору варіанта конструкції сходів
- •1.2.8 Порядок підбору конструктивного рішення покриття
- •1.2.9 Порядок підбору варіанта місця будівництва
- •1.2.10 Порядок підбору варіанта конструкції покрівлі
- •1.2.11 Порядок підбору типу перегородок
- •1.2.12 Порядок підбору типу вікон та дверей
- •1.2.13 Порядок підбору типу балконів, лоджій і козирків
- •1.3 Склад курсового проекту
- •1.4 Послідовність виконання курсового проекту
- •2 Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення житлових будинків
- •Фундаменти
- •Перекриття
- •Покриття
- •Балкони і лоджії
- •Перегородки
- •Санітарні вузли
- •Підлоги
- •Вікна й двері
- •3 Розробка і оформлення архітектурно-конструктивних креслень
- •3.1 Методика розробки та склад креслення плану першого поверху (на відмітці 0,000)
- •3.2 Методика розробки та склад креслення фундаменту
- •3.3 Методика розробки та склад проекцій кладочного або монтажного плану типового поверху
- •3.4 Методика розробки та склад проекцій монтажного плану перекриття
- •3.5 Методика розробки та склад проекцій монтажного плану покриття або крокв
- •3.6 Склад проекцій плану покрівлі
- •3.7 Методика розробки та склад проекцій розрізу
- •3.8 Методика розробки та склад проекцій фасаду
- •3.9 Методика розробки та склад схеми розташування збірних залізобетонних елементів фасаду
- •3.10 Методика розробки та склад проекцій архітектурно-конструктивних деталей
- •4 Вказівки до виконання пояснювальної записки
- •4.1 Склад пояснювальної записки
- •4.1.1 Підрозділ «Вихідні дані»
- •4.1.2 Підрозділ «Об’ємно-планувальне рішення будинку»
- •4.1.3 Підрозділ «Архітектурно-конструктивне рішення будинку»
- •4.2 Методика виконання та зразок теплотехнічного розрахунку зовнішньої стіни
- •4.3 Методика виконання та зразок теплотехнічного розрахунку горищного перекриття
- •4.4 Методика виконання та зразок розрахунку звукоізоляції стіни
- •4.3.1 Приклад розрахунку міжкімнатної стіни
- •Додаток а
- •*У темі проекту необхідно вказати: кількість квартир, поверхів, район будівництва. Наприклад: «9-квартирний 3-поверховий житловий будинок в м. Харкові» додаток б
- •Додаток в
- •1 Нормативна література
- •2 Стандарти
- •3 Підручники
- •4 Навчальні посібники
- •5 Довідкова література
- •Навчальне видання
Міністерство освіти і науки України
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Спеціальність 6.092100
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНОГО ПРОЕКТУ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ СЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХОВОСТІ
Затверджено на засіданні кафедри
архітектурних конструкцій.
Протокол № 1 від 28 серпня 2009
Харків 2009
Методичні вказівки та завдання до виконання курсового архітектурно-конструктивного проекту житлового будинку середньої поверховості для студентів спеціальності 6.092100 – «Промислове й цивільне будівництво» і «Гідротехнічне будівництво» / Укладачі: Е.Л. Янтовська, К.Х. Маліков, Н.Е. Поляк, В.В. Дементьєв – Харків, ХДТУБА, 2010 – 99 с.
Рецензент В.А. Хренов
Кафедра архітектурних конструкцій
1 Загальні відомості
1.1 Мета й завдання курсового проекту
Дійсне видання призначене для студентів спеціальності 6.060101.– «Промислове й цивільне будівництво» і «Гідротехнічне будівництво», виконуючих курсовий проект на тему «Житловий будинок середньої поверховості» у рамках вивчення дисципліни «Архітектура будинків і споруд», а також може бути використане студентами інших спеціальностей, у тому числі під час дипломного проектування.
Мета даного курсового проекту:
- закріпити й поглибити теоретичні знання, отримані студентом у процесі вивчення курсу «Архітектура будинків і споруд»;
- одержати практичні навички з архітектурно-будівельного проектування житлових будинків;
- навчити студента самостійно розробляти об'ємно-планувальні й архітектурно-конструктивні рішення квартирних житлових будинків середньої поверховості;
- вивчити довідкову, нормативну й технічну літературу регламентуючу прийняття певних конструктивних рішень і оформлення відповідних креслень.
У результаті виконання курсового проекту студент повинен знати:
- основні принципи архітектурно-будівельного проектування квартирних житлових будинків середньої поверховості;
- особливості вибору об'ємно-планувальних і конструктивних рішень квартирних житлових будинків середньої поверховості;
- основи розрахунку на опір теплопередачі зовнішньої стіни, горищного перекриття або покриття;
- основи розрахунку звукоізоляції повітряного шуму міжкімнатною перегородкою або міжкімнатною стіною.
У результаті виконання курсового проекту студент повинен уміти:
- виконати графічну частину архітектурно-конструктивного проекту житлового будинку середньої поверховості, що складається із двох секцій, доцільність планувальних і конструктивних рішень яких буде підтверджена діючими нормативними документами й конкретними умовами будівництва;
- виконати пояснювальну записку до проекту;
- виконати розрахунки на опір теплопередачі зовнішньої стіни й горищного перекриття або покриття, та звукоізоляцію повітряного шуму міжкімнатною перегородкою або міжкімнатною стіною.
Розробка курсового проекту здійснюється студентом на підставі «Завдання на проектування», закладеного в даних методичних вказівках та затверджується викладачем кафедри.
1.2 Завдання на проектування
У курсовому проекті потрібно розробити креслення марки АС (перелік п. 1.3) житлового будинку середньої поверховості й пояснювальну записку.
У житловому будинку необхідно передбачити підвал та горище.
Викладачі кафедри що проводять заняття в групах можуть вносити коректування в «Завдання на проектування» (засвідчуючи їх особистим підписом) з метою створення сприятливих умов для творчої праці студентів.
1.2.1 Складання шифру студента
Перед розробкою проекту студентові необхідно визначити шифр.
Шифр студента складається із цифри, що відповідає порядковому номеру студента в списку групи й шести літер українського алфавіту у вигляді трьох пар літер: перша пара відповідає двом початковим літерам прізвища, друга – двом початковим літерам імені, третя двом початковим літерам по батькові студента.
Приклад. Студентка Остапенко Юлія Володимирівна в списку групи 24. повинна мати шифр 24-ОС-ЮЛ-ВО.
Прийнятий принцип шифровки відрізняється легкою доступністю для студентів і забезпечує досить велику кількість варіантів основних вихідних даних.