Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КП_Житловий_будинок.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
3.73 Mб
Скачать

4.1.2 Підрозділ «Об’ємно-планувальне рішення будинку»

У цьому підрозділі необхідно вказати планувальну схему будинку його геометричну форму в плані, довжину та ширину будинку в осях, кількість поверхів, наявність горища та підпілля, висоту поверхів, кількість та розташування сходових кліток, систему водовідводу, характеристику профілю покрівлі, наявність підвалу та горища.

Потрібно вказати кількість й типи секцій, кількість та типи квартир а також наявність та призначення інших приміщень на поверхах, площі квартир та приміщень, обладнання кухонь та санвузлів.

Наприкінці необхідно надати основні техніко-економічні показники об’ємно-планувальних рішень будинку:

1 Площа забудови – Пз – площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, м2.

2 Поверховість.

3 Умовна висота будинку – висота від відмітки автодороги для під’їзду пожежних машин до відмітки підлоги останнього поверху будинку (п.2.18 [1.2]), м.

4 Кількість квартир у будинку, у тому числі:

- однокімнатних;

- двокімнатних і більше.

5 Житлова площа – Пж – сума площ житлових кімнат без урахування вбудованих шаф, м2.

6 Підсобна площа – Пп – сума площ приміщень обслуговуючого характеру (кухня, коридор, санвузли), м2.

7 Площа літніх приміщень – Пл – сума площ балконів з коефіцієнтом - 0,3, для лоджій – 0,5м2.

8 Загальна площа – Пзп = Пж + Пп + Пл.

9 Загальний будівельний об'єм усього будинку, у тому числі:

- вище позначки 0,000 (від чистої підлоги першого поверху до верхньої обмежуючої поверхні покрівлі), м3;

- нижче позначки 0,000 (від чистої підлоги першого поверху до низу бетонної підготовки техпідпілля), м3.

10 .

11 .

4.1.3 Підрозділ «Архітектурно-конструктивне рішення будинку»

У цьому підрозділі слід описати: будівельну систему, конструктивну систему та конструктивну схему будинку, чим забезпечується стійкість будинку та його поздовжня і поперечна жорсткість.

Далі треба описати архітектурно-конструктивні елементи будинку: фундаменти, стіни, перекриття, сходи, несучі елементи покриттів, покриття, дахи, перегородки, вікна, двері, підлоги, вимощення, конструктивне рішення водовідведення з покрівлі та інше. Вказати матеріали, спосіб виготовлення, розміри та інше.

Далі треба описати зовнішнє та внутрішнє оздоблення: облицювання, штукатурки, фарбування. Вказуючи види оздоблення, треба відмітити матеріали оздоблення та колір.

Далі треба скорочено описати внутрішні сантехнічні, електротехнічні системи будинку.

4.2 Методика виконання та зразок теплотехнічного розрахунку зовнішньої стіни

Знання основ будівельної теплотехніки необхідно для обґрунтованого раціонального проектування конструкцій, що обгороджують.

Від теплотехнічних якостей зовнішніх конструкцій, будинків, що обгороджують, залежать:

а) сталість температури й вологості повітря в приміщенні в холодну пору року й попередження зниження температури нижче необхідної за санітарно-гігієнічними умовами;

б) температура внутрішньої поверхні огородження, що впливає на утворення на цій поверхні небажаного конденсату;

в) режим вологості зовнішніх огороджень, що впливає на їх теплозахисні якості й довговічність будинку в цілому;

г) кількість тепловтрат будинку в холодні періоди року, від яких залежить витрата енергоресурсів на його опалення.

Зовнішні конструкції, що обгороджують, у різних географічних пунктах піддаються різним фізико-кліматичним впливам, від яких залежать процеси теплопередачі й зміни вологісного стану конструкцій. Тому при визначенні опору теплопередачі конструкції в розрахунках ураховують негативні температури, характерні для даного кліматичного району, а ціль теплотехнічних розрахунків - забезпечення необхідних тепловологозахисних якостей конструкцій.

Однієї з основних теплофізичних характеристик матеріалу є теплопровідність – здатність матеріалу проводити тепло через свою масу. Для будівельних матеріалів вона залежить, в основному, від хімічного складу, структури, щільності, вологісного й температурного стану. Ступінь теплопровідності матеріалу характеризується його коефіцієнтом теплопровідності, тобто кількістю тепла, що проходить за одна година через 1м2 однорідного огородження товщиною 1 м при різниці температур на його поверхнях, рівної 1 0С.

В основу теплотехнічного розрахунку зовнішніх конструкцій, що обгороджують, покладений принцип, при якому їхній опір теплопередачі повинне бути не менш необхідного опору теплопередачі за санітарно-гігієнічними умовами.

Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель».

Задамося конструкцією зовнішньої стіни (рис. 4.1) та виберемо вихідні дані до розрахунку.

Рисунок 4.1 – Конструкція зовнішньої стіни

Вихідні дані:

Район будівництва: м. Харків;

Температурна зона – I;

Режим вологості приміщення: нормальний – Б;

1 – зовнішня штукатурка – цементно-пісчаний розчин =1800 кг/м3, товщиною 0,02 м, =0,76 Вт/м;

2 – утеплювач – жорсткі мінераловатні плити на синтетичних сполуках =80 кг/м3, =0,045 Вт/м.С;

3 – кладка з силікатної цегли на цементно-пісчаний розчині, товщиною 0,38 м =1800 кг/м3, =0,87 Вт/м.С;

 – коефіцієнт теплопровідності за додатком Л [1.5].

Місто Харків згідно з ДБН В.2.6-31:2006 відноситься до першої кліматичної зони з кількістю градусо-діб опалювального періоду більше ніж 3501. Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішньої стіни для I температурної зони Rq min= 2,8 м2·К/Вт.

Для опалювальних будинків обов'язково виконання умов

,

де RΣпр – сумарний опір теплопередачі непрозорої конструкції, що обгороджує, м2·К/Вт розраховується за формулою:

,

де в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішньої стіни, приймаємо рівний 8,7 Вт/м2∙С за додатком Е [1.5];

н – коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов поверхні зовнішньої стіни приймаємо рівним 23,0 Вт/м2∙С за додатком Е [1.5];

 – коефіцієнт теплопровідності за додатком Л [1.5];

 – товщина шару, м.

,

м20С/Вт,

звідки 3 = 0,098м.

Отже, для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату приміщень товщина утеплювача із жорстких мінераловатних плит повинна бути не меншою ніж 0,09м. Приймаємо 0,1м.