Ав́ізо
у банківській, комерційній практиці – офіційне повідомлення про виконання розрахункової операції. За допомогою авізо банк повідомляють своїх клієнтів про дебітові та кредитові записи на рахунках, про залишки коштів на рахунку, про оплату переказів, відкриття акредетивів тощо.
Акцизи
непрямі податки на товари і послуги, включені до ціни і сплачувані за рахунок покупців. Збирачами А. є підприємства, що виробляють чи імпортують підакцизні товари або надають послуги, на які нараховуються А. Платниками А. є споживачі. До А. належать акцизний збір і податок на додану вартість (податок з обороту).
Ажіо
(іт. аggio — відхилення) — перевищення, різниця (як правило, у бік збільшення), з якою продаються на біржі цінності (грошові знаки, векселі, акції, облігації), порівняно з їх номінальною вартістю, а також збільшення курсу акції на зарубіжних біржах порівняно з національним біржовим курсом. Вживається також при операціях із золотими монетами (при випуску ювілейних монет на честь визначних дат, подій і видатних осіб) як різниця між загальною вартістю використаного золота та сумою, одержаною від реалізації золотих монет.
Аквізиція (поглинання)
(від лат. acquisitio — придбавати, досягати) — це скупка корпоративних прав підприємства, у результаті чого покупець набуває контролю над чистими активами та діяльністю такого підприємства. Придбання може здійснюватися в обмін на передачу активів, прийняття покупцем на себе зобов’язань. Покупцем вважають суб’єкта господарювання, до якого переходить контроль над господарською діяльністю іншого підприємства. Підкреслимо, що в результаті класичної операції аквізиції підприємство — об’єкт поглинання зберігає статус юридичної особи, існуючу правову форму організації бізнесу, однак змінюються суб’єкти контролю над ним, тобто власники, які контролюють підприємство
Андеррайтери (гаранти)
(від англійського underwright — підписувати) — фінансові посередники, професійні торговці цінними паперами, до послуг яких вдаються емітенти корпоративних чи боргових прав з метою швидкого та ефективного розміщення цінних паперів (акцій, облігацій). Посередники можуть взяти на себе зобов’язання з розміщення всієї емісії або її частини. При цьому емітенту надається гарантія розміщення емісії.
Бенчмаркінг
Історія (від англ. benchmark — орієнтир, эталон) (від англ. benchmark, «зарубка» "початок відліку")
Поняття «бенчмаркінг» вперше з'явилося в 1972 році в Інституті стратегічного планування Кембриджу під час дослідницької діяльності консалтингової групи PIMS. Тоді був сформульований основний принцип бенчмаркінгу: «для того щоб знайти ефективне рішення в сфері конкуренції, необхідно знати кращий досвід інших підприємств, які досягли успіху у подібних умовах». Першим практичним застосуванням теорії бенчмаркінгу став проект компанії Ксерокс щодо порівняння якості виробленої нею продукції із успішнішими на той час японськими аналогами («Бенчмаркінг конкурентоздатності»).
— метод контролінгу, який полягає в перманентному, безперервному процесі порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параме-
трів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними показниками інших підприємств чи структурних підрозділів. Основна мета бенчмаркінгу полягає у виявленні негативних відхилень у значенні порівняльних показників, причин таких відхилень та розробці пропозицій щодо їх ліквідації. Розрізняють три види бенчмаркінгу: внутрішній; орієнтований на конкурентів; функціональний.
Деноминация
(от лат. denominatio - переименование)
укрупнение денежной единицы страны без изменения ее наименования, проводимое в целях облегчения денежного обращения и придания большей полноценности деньгам. Например, в 1961 г. "старые" деньги в СССР были заменены на "новые" таким образом, что 10 "старым" рублям соответствовал 1 "новый" рубль. Деноминация проведена в России также в 1998 г. Благодаря деноминации удается значительно сократить число денежных купюр и монет, находящихся в обращений.
(від лат. denominatio — найменування, позначення)
зміна (збільшення) номінальної вартості грошових знаків з метою стабілізації валюти чи спрощення розрахунків. Деномінація відбувається шляхом обміну за встановленим співвідношенням (10:1, 100:1 і т. ін.) старих грошових знаків на нові.