Дериватив
— документ установленої форми, який засвідчує право та (або) зобов’язання придбати чи продавати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених у ньому умовах. Д. поділяються на фондові, валютні і товарні. Перші Д. пов’язані з купівлею-продажем цінних паперів, другі — валюти, а треті — будь-яких біржових товарів. До Д. належать форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони.
Дилер
— фізична або юридична особа, що здійснює перепродаж товарів, цінних паперів, а також валют. Д. проводить операції від свого імені та власними коштами. Різниця між ціною придбання та ціни їх реалізації товару чи цінних паперів становить його дохід (прибуток). Прибуток також може бути за рахунок різниці в курсах валют і цінних паперів. Д. може надавати різні послуги.
Дисконтування
(англ. discount — знижка)
метод приведення майбутньої вартості грошових коштів до їх вартості в поточний період. Грошові суми у фінансових операціях і комерційних угодах завжди пов’язані з конкретними моментами часу. Тому при розробці управлінських рішень у галузі фінансів необхідно постійно зіставляти минулі, поточні та наступні видатки та доходи.
— процес приведення майбутньої вартості грошей (грошових надходжень) до їх теперішньої вартості. Процес дисконтування може здійснюватися за простими чи складними процентами.
Дюрація
— показник, який характеризує середньозважений період, протягом якого інвестор може амортизувати собівартість інвестиції, тобто отримати початкову суму фінансових вкладень. Дюрація є найважливішим інструментом оцінки ризику зміни процентних ставок за інвестиціями з фіксованою ставкою процента та його нейтралізації.
Дивіденди
(лат. dividendum —те, що підлягає поділу)
частина прибутку, яка виплачується (і) емітентом корпоративних прав на користь власників корпоративних прав, або (іі) державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або місцевої громади (що, за своєю суттю, - те саме).
Жирант
особа, що робить на звороті векселя передавальний напис; теж, що і індосант.
Закон вартості
— об’єктивний економічний закон, що регулює зв’язки між товаровиробниками, розподіл і стимулювання суспільної праці в умовах товарного виробництва, згідно з яким виробництво та обмін здійснюються на основі їх вартості, величина якої вимірюється суспільно необхідними затратами праці.
Консорціум
(від. лат. consortium — спільність) — тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети, як правило, при здійсненні крупних фінансових операцій. Наприклад, банківські консорціуми створюються з метою зменшення ризику при кредитуванні великих ризикових проектів або при розміщенні значної емісії цінних паперів.
Котирування
(quotation, Notierung f)
механізм визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного папера.
це визначення курсів цінних паперів, яке здійснюється шляхом зосередження попиту та пропозиції, співставлення лімітів цін замовлень на купівлю і продаж цінних паперів та встановлення оптимальної ціни (курсу дня), при якій виконується найбільша кількість замовлень, здійснюється найбільший обіг цінних паперів.