Частина 3. Теорія і методика національного виховання учнів початкових класів (з елементами педагогічного досвіду і спецкурсу «Українська народна педагогіка»).

3.1. Суть процесу виховання учнів початкової школи,

Педагогічна наука про виховання як процес формування особистості. Особливості процесу вихований, його основні рушійні сили виховання. Діалектика виховного процесу, його рухливість, суперечливість, мінливість. Закономірності процесу ви­ховання. Сучасні проблеми виховання учнів початкових класів. Народно-педагогічні уявлення про виховання,

3.2. Учасники процесу виховання учнів початкових класів.

Вихователь і вихованці. Учитель і вихователь групи продовженого дня. Виховання, самовиховання і перевиховання. Переко­нання. Потреби. Звички. Здібності. Зміст виховання. Процес виховання в навчальному, позашкільному закладах, виховання в сім'ї, в неформальному дитячому об'єднанні. Учитель початкових класів — організатор, виконавець і педагогічний керівник процесу виховання. Визначні педагоги України про зміст виховання учнів початкових класів на засадах загальнолюдської культури.

3.3. Принципи виховання як відображення закономірностей виховного процесу.

Поняття про принципи виховання. Гуманізм принци;..в виховання у демократичній школі України. Характеристика об'єктивно існуючих принципів виховання: зв'язок виховання з життям; виховання особистості в колективі; виховання в праці і активній ді­яльності, єдність свідомості і поведінки, систематичність і послі­довність виховання, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. Повага до особистості у поєднанні з вимогою до неї та ін.

Діалектична взаємодія принципів виховання в процесі їх практичної реалізації. В.О.Сухомлинський про відповідність виховання віковим та індивідуальним особливостям дитини. Народна педагогіка про принципи виховання.

3.4. Загальні методи виховання та їх класифікація.

Поняття про методи і прийоми виховання. Добір методів ви­ховання у відповідності до мети, принципів, змісту, умов виховання, віку дітей тощо. Різні підходи до класифікації методів виховання. Система загальних методів виховання. Характеристика найбільш поширених методів (методи інформації, методи сугестії, методи організації життя І діяльності, формування суспільної сві­домості, приклад, формування позитивного досвіду суспільної по­ведінки). Майстерність педагога у використанні методів привчання, доручень, виховуючих ситуацій та ін. Народна педагогіка про методи виховання.

3.5. Методи організації діяльності дітей та формування досвіду суспільної поведінки.

Вимоги до організації діяльності учнів початкових класів, Особливості організації ігрової діяльності учнів шестирічного віку як найбільш дієвого методу для учнів цієї вікової категорії. А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський та педагоги-новатори про використання гри у виховному процесі. Роль народних ігор у формуванні юної особистості. Режим. Доручення, їх види. Вправи по виробленню способів поведінки учнів. Взаємозв'язок різних видів діяльності учнів з грою. Реалізація принципів народної педагогі­ки засобами гри в житті учнів початкових класів. Народно-педа­гогічні методи формування суспільної поведінки дитини.

3.6. Методи стимулювання позитивної поведінки і діяльності молодших школярів.

Психолого-педагогічні вимоги до методів стимулювання позитивної поведінки і діяльності. В.О.Сухомлинський і сучасні педагоги-новатори про педагогічні вимоги використання методів Симулювання позитивної поведінки і діяльності у вихованні учнів початкових класів. Постановка перспективи, змагання, схвалення учнівських дій, спонукання і заохочення позитивного та ін. Народно-педагогічні методи стимулювання, заохочення і спонукання дітей.

3.7. Процес самовдосконалення особистості.

Методи самовиховання (самоспостереження, самосхвалення, самозасудження та ін.). Складність організації процесу самовдос­коналення особистості молодшого школяра. Спонукання і заохочення учнів 1—3(4) класів до самовдосконалення. Педагогічне ке­рівництво процесом самовдосконалення особистості, педагогічна мудрість практичної реалізації методів самоконтролю, самодис­ципліни, самозмагання та ін. як умова професійної майстерності учителя початкових класів. Єдність і взаємодія методів виховання. Уміння вибирати методи виховання в залежності від конкретних умов: завдання, змісту виховання, рівень вихованості, існуючі традиції тощо. Народні методи виховання.

3.8. Особистість і колектив.

Загальне поняття про колектив і його ознаки. Формування особистості у колективі — основа побудови системи виховання (при обов'язковому врахуванні індивідуальних особливостей учнів початкових класів). Відображення проблеми виховної ролі колективу в теоретичній спадщині А.С.Макаренка і В.О.Сухомлинського. Українська народна педагогіка про виховання підростаючого покоління в колективі.

3.9. Колектив як об'єкт і суб'єкт виховання.

Структура колективу учнів початкових класів. Типи дитячих колективів, їх взаємозв'язок. Органи колективу, їх функції. Ко­лектив як об'єкт і суб'єкт виховання. Процес розвитку колективу і його стадії. Принцип паралельної дії, Прояв педагогічної майтерності учителя на різних стадіях розвитку первинного колективу учнів 1—3(4) класів. Українська народна педагогіка про виховання підростаючого покоління у колективі.

3.10. Педагогічне керівництво процесом формування дитячого колективу.

Діяльність і спілкування як об’єктивні фактори формування дитячого колективу. Особливості спілкування і діяльності в колективі учнів початкових класів. Закон руху колективу (система перспективних ліній), роль традицій у формуванні учнівського ко­лективу, вироблення і закріплення нових традицій; виховне значення народних традицій у створенні колективу.

3.11. Методика формування колективу.

Стиль і тон в колективі, його актив і лідери. Психолого-педагогічний вплив на характер відносин у колективі. Формування позитивної позиції особистості в колективі, міжособистісні взаємини. Спільність пошуку, аналізу помилок, формування суджень, оцінок і оцінних суджень в колективі. Активна життєва позиція учнів з погляду міжособистісних і ділових взаємин. Особливості педагогічного керівництва колективом учнів. Проблеми навчан­ня і виховання активу дитячого колективу.

3.12. Формування основ наукового і національного світогляду.

Поняття про світогляд і основні риси. Етапи формування світогляду. Формування основ наукового світогляду у молодших школярів у процесі навчання і позакласної роботи. Народно-педагогічні судження про формування світогляду.

3.13. Моральне виховання молодших школярів.

Поняття про мораль. Суть, завдання і зміст морального вихо­вання і насичення його загальнолюдською духовністю. Активна життєва позиція як моральна категорія. Приклади високої мо­ральності як метод виховання. Шляхи морального виховання у навчанні. Основні моральні норми українського народу, прищеплення їх учнівській молоді.

3.14. Моральне виховання у позакласній роботі.

Шляхи і засоби виховання в учнівської молоді поваги до Духовних, історичних цінностей України, гуманізму,, доброзичливості і чесності, високої культури поведінки. Формування моральної свідомості і досвіду етичної поведінки. Форми і методи морального виховання. Основні моральні якості, що характеризують ставлення до Батьківщини, до праці, до людей, народів України, до себе самого (героїзм і патріотизм, почуття Дружби народів, гуманізм, загальнолюдські цінності та ін.).

Майстерність учителя початкових класів у вихованні грома­дянськості, працелюбства, дисциплінованості та відповідальності. Врахування вікових особливостей молодших школярів у процесі морального виховання. Народно-педагогічні уявлення про мораль і її виховання у дітей.

3.15. Українська етнопедагогіка про виховання почуття дружби народів.

Традиції української народної педагогіки про мирне співіснування людей різних національностей, про виховання у дітей почуття дружби народів. Звання національних особливостей народів України і їх врахування в педагогічному процесі початкової школи. Народно-педагогічні уявлення про традиції дружби між народами України.

3.16. Завдання і зміст статевого виховання молодших школярів.

Виховання здорового побуту, загальнолюдських норм моральності як основа статевого виховання дітей і підлітків. Встановлення правильних взаємин між хлопчиками і дівчатками як необхідна умова статевого виховання. Зміст, форми і методи цієї роботи. Народно-педагогічні уявлення про статеве виховання.

3.17. Трудове виховання як актуальна проблема виховання.

Завдання і зміст трудового виховання. Педагогічні умови здійснення функції праці. Види трудової діяльності молодших школярів та методи її здійснення. Українська народна педагогіка про трудове виховання дітей молодшого шкільного віку.

3.18. Трудове виховання у навчальній і позакласній роботі. Професійна орієнтація — важлива ланка трудового виховання школярів, шляхи її здійснення.

Зміст, форми і методи трудового виховання у позакласній роботі. Природоохоронна діяльність як важлива форма екологічного виховання. Вдосконалення економічного виховання учнів 1—4 класів, його особливість. Перебудова підготовки учнів початкових класів до трудової діяльності на принципах народної педагогіки.

3.19. Система естетичного виховання учнів початкових класів.

Поняття про прекрасне і спотворене у природі, суспільстві, житті людини. Завдання і шляхи естетичного виховання. Процес ес­тетичного виховання (чуттєве сприйняття, розуміння і оцінка прекрасного чи спотвореного, формування уявлень, виховання почуттів...). Естетичне виховання на уроках і спеціальних факультативах. Методична майстерність учителя початкових класів урізноманітнювати форми, засоби і методи естетичного виховання уч­нів початкових класів. Народне уявлення про естетичне виховання молодших школярів.

3.20. Вдосконалення системи естетичного виховання учнів початкових класів.

Особливості естетичного виховання учнів початкових класів. Переосмислення традиційної і побудова сучасної системи естетичного виховання, постійне вдосконалення її, наповнення новим змістом кожного виховного Дійства, структурної одиниці системи. Відродження діяльності фольклорних ансамблів, театрів драматизації казок і пісень, студій, гуртків та інших форм естетичного виховання. Педагогічне керівництво естетичним вихованням дітей в сім'ї, побуті, в позашкільних закладах.

3.21. Фізичне виховання у формуванні всебічно-розвинутої особистості учнів 1—3(4) класів.

Фізичне виховання та його роль у збереженні здоров'я учнів, у формуванні гармонійно розвинутої особистості. Завдання фізичного виховання. Фізичне виховання учнів на уроках та в позаурочний час. Форми, засоби і методи фізичного виховання. Педа­гогічне керівництво фізичним вихованням. Позашкільні установи фізичного виховання, добровільні спортивні товариства, клуби і секції та ін. Співдружність спортивних організацій з первинними добровільними організаціями і клубами. Насичення спортивно-масової роботи новим змістом. Організація фізичного виховання в сім'ї. Народна педагогіка про фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку.

3.22. Педагогічна допомога учнівським організаціям у організації діяльності молодших школярів.

Юнацькі і дитячі організації і виховання учнівської молоді та її перебудова в масових шкільних дитячих і молодіжних об'єднаннях. Педагогічна допомога учням у створенні неформальних об'єднань за інтересами, нових учнівських організацій та визначення їх статусу, обрання форм і методів діяльності.

Допомога учителя початкових класів організацій виховання учнів за місцем проживання.

3.23. Дитячі та юнацькі організації в школі.

Неформальні учнівські об'єднання в школі. Органи самоврядування. Сучасні педагоги про самоврядування в дитячих учнівських об'єднаннях. Колективи в початкових класах. Характеристика існуючих дитячих та юнацьких організацій. Дієвість спадковості поколінь на практиці. Народні уявлення про виховання в гурті однолітків чи об'єднаних за певними рисами спільності.

3.24. Позакласне навчання і виховання.

Поняття про позакласну роботу, її місце в педагогічному процесі у початковій школі. Різноманітність масових, групових та індивідуальних форм позакласної роботи, їх характеристика. Пошуки нових форм позакласної роботи з учнями початкових кла­сів. Навчально-виховна робота позашкільних закладів з учнями початкових класів. Зв'язок позакласної і позашкільної роботи.

3.25. Позакласна виховна робота з учнями початкових класів на засадах народної педагогіки.

Педагогічне керівництво процесом відродження традицій народної педагогіки в позакласній роботі (фольклорні ансамблі, .народні ігри, участь в традиційних святах, обрядах і .ритуалах), відновлення в якісно новому варіанті діяльності пошукових за­гонів слідопитів, експедицій, загонів народного милосердя, та ін.

Ранки і тематичні тижні, вихідні тематичні дні в школі (разом з батьками) на засадах народної педагогіки, українські вечорниці, культпоходи, екскурсії і ін. форми позакласної роботи в початкових класах з використанням скарбниці народної педагогіки.

3.26. Нетрадиційна позакласна навчально-виховна робота.

Пошуки нетрадиційної позакласної діяльності учнів 1—3(4)класів. Класифікація нетрадиційних навчально-виховних заходів, особливості побудови, методики підготовки і проведення їх з урахуванням досягнень української етнопедагогіки (вихідні дні в школі разом з батьками, козацькі забави, ранок «Козацькому роду нема переводу» та ін.).

3.27. Педагогіка народознавства у вихованні молодших школярів.

Загальнолюдські цінності, духовність і школа. Суть педагогіки народознавства. Фактори впливу народознавства на відродження національної культури, свідомості і національної гордості населення України. Особливості програми з народознавства для 1—3(4) класів. «Уроки народознавства» для батьків учнів 1—3(4) класів, у групах продовженого дня та для учнів початкових класів. Національна культура і психологія та їх вплив на свідомість учнів в процесі реалізації основних засад педагогіки народознавства.

3.28. Позашкільне навчання і виховання.

Поняття про позашкільне виховання, його завдання. Система позашкільних установ, організацій. Зв'язок школи з їх діяльністю.

3.29. Гурткова робота молодших школярів.

Виховні, розвиваючі та пізнавальні можливості гуртків для учнівської молоді. Особливості гурткової роботи в початкових класах.

Методика гурткової роботи в 1—4 класах та її особливості. Класифікація гуртків. Краєзнавчі гуртки, театри Драматизації фольклорних творів, етнографічні гуртки. Гуртки юних конструкторів та моделістів. Літературні (творчі) гуртки і студії, гуртки юних художників і скульпторів. Спортивні гуртки та секції. «Книжкові лікарні», гуртки юних рослиноводів (квітникарів), захисників природи, гуртки юних знавців рідної мови, національної кухні, гуртки народно-прикладних ремесел та ін.

3.30. Взаємозв'язок школи, сім'ї та громадськості по вихованню учнівської молоді.

Виховання у сім'ї як першооснова розвитку дитини. Сучасні проблеми сімейного виховання. Педагогічне керівництво батьківськими зусиллями у вихованні дітей. Участь різних громадських організацій у вихованні учнівської молоді. Ради по народній ос­віті, батьківські ради та комітети виховання дітей за місцем проживання. Спільна діяльність школи, сім'ї, громадськості і трудових колективів по організації дозвілля дітей, наданню їм допомоги у навчанні, у створенні умов, для правильного сімейного ви­ховання.

3.31. Педагогічне керівництво вихованням дітей у сім'ї.

Вплив педагогічного рівня батьків на стан виховання дітей в сім'ї; відображення проблем сімейного виховання у теоретичній спадщині А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського та ін. Діяльність учителя початкових класів по роз'ясненню батькам завдань, форм і методів сімейного виховання, виховних функцій родинного значення (розумна організація побуту, життя, режиму для дитини, здорового мікроклімату взаємин і т. д.). Спільна трудова діяльність членів сім'ї. Позитивний приклад батьків, авторитет батька і матері, інші види впливу на піднесення педагогічного рівня сімейного оточення учнів початкових класів. Відповідальність батьків за розвиток дитини.

3.32. Вдосконалення підготовки дитини до школи в умовах сім'ї.

Психолого-педагогічні основи інтелектуальної, вольової і фізичної підготовки дитини в умовах сім'ї. Формування у дитини бажання учитися, підготовка її до заміни звичного способу життя на якісно новий. Особливості підготовки до школи дітей шести­літнього і дітей семилітнього віку в умовах дошкільного закладу і сім'ї.

Відвідування дітьми, які готуються до школи в домашніх умовах, занять підготовчих класів, що діють по суботах.

Відповідальність батьків за якісну підготовку дітей до школи. Народні уявлення про підготовку дітей до школи.

3.33. Робота учителя початкових класів з батьками дітей.

Традиційні форми зв'язку школи і сім'ї. Пошуки нових форм педагогізації батьків учнів 1—4 класів. Підвищення рівня педагогічної культури сім'ї: семінари і науков6_:йрактйчні конференції батьків по обміну досвідом виховання дітей в сім'ї, нетрадиційні збори членів сім'ї, діяльність консультпунктів з проблем сімейного виховання, проведення пресконференцій, вечорів запитань і відповідей, вихідних сімейних днів в школі (виставки робіт учнів, виступи фольклорних ансамблів, частування стравами української національної кухні, конкурси, вікторини, змагання...) Методична допомога учителя початкових класів в організації сімейних походів, екскурсій, спортивних змагань і т. д. Психолого-педагогічні особливості індивідуальної роботи учителя з батьками дітей початкових класів.

3.34. Психолого-педагогічний аналіз помилок сімейного виховання та подолання причин, що їх породжували.

Помилки сімейного виховання дітей та їх соціальні мотиви. Низький рівень педагогічної культури — одна з основних причин появи «важких» дітей.. Негативний мікроклімат взаємин доросло­го оточення дітей, байдужість до їх долі. Інфляція духовних цінностей в сім'ї та ін.

Віддзеркалення в неблагополучних сім'ях вад соціального фону суспільного життя, впливу алкоголізму і наркоманії та ін. чинників на характер сімейних взаємин, на виховання дітей і їх долю. Роль учителя у профілактиці і запобіганні правопорушень дітьми із неблагополучних сімей. Народ про сім'ю і сімейне виховання.

3.35. Виховні функції учителя початкових класів.

Своєрідність виховної роботи в 1—4 класах. Багатоплановість виховних функцій учителя початкових класів. Основні ланки ви­ховної роботи. Вивчення учнів та врахування його висновків при організації виховної роботи з молодшими школярами.

Види планування виховної роботи. Особливості виховної роботи в групах продовженого дня. Виховні уміння учителя початкових класів — одна з основних рис його професійної майстерності.

Єдність і наступність діяльності учителя початкових класів і вихователя групи продовженого дня, вихователя і учителя комбінату «дитсадок—початкова школа».

ПРОГРАМА

ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

З ПЕДАГОГІКИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Загальні основи педагогіки початкової школи України та школознавство

1.1. Предмет і завдання педагогіки..

Педагогіка як наука про виховання людини. Роль вітчизняних педагогів Г.С.Сковороди, О.В.Духновича, К.Д.Ушинського, Б.Д.Грінченка, В.О.Сухомлинського, А. С.Макаренка та ін. у розвитку педагогічної науки.

Предмет педагогіки та основні її поняття (категорії): розвиток, формування, виховання, навчання, освіта, самовдосконалення особистості, їх взаємозв'язок.

1.2. Педагогіка — наука про виховання дітей і дорослих, її методологічна основа.

Виховання як суспільне явище. Походження і розвиток виховання. Мета і завдання виховання громадянина вільної і незалежної України. Методологічна основа педагогічної науки.

1.3. Система педагогічних знань.

Педагогіка початкової школи і часткові методики. Знання учителем 1—4 класів психології, гігієни, фізіології як необхідна умова педагогічної майстерності. Інші частини і галузі педагогіки. Міжпредметні зв'язки у початкових класах.

1.4. Мета освіти в Україні,

Мета І завдання школи в Законі України «Про освіту». Народна освіта як провідна галузь суспільного життя. Пріоритетний розвиток освіти.

1.5. Відродження національної загальноосвітньої школи України.

Соціальні функції школи України. Основні документи про побудову нової школи, Концепція середньої загальноосвітньої школи України. Концепція розвитку вищої (після середньої) освіти на Україні. Закони України про мови та освіту.

1.6. Методи науково-педагогічних досліджень у практиці учителя початкових класів.

Визначення методу науково-педагогічного дослідження, класифікації та характеристика досліджень. Структурні компоненти дослідження, їх сутність,

1.7. Мета виховання у сучасній педагогіці.

Проблема мети виховання у педагогіці. Соціальна зумовленість мети виконання та її об'єктивний характер. К. Д. Ушинський і А. С. Макаренко про мету виховання. Мета і завдання виховання в Конституції України та Законі України «Про освіту».

Українська народна педагогіка про мету виховання.

1.8. Завдання і складові частини виховання.

Діалектична єдність І взаємозв'язок мети і завдань вихован­ня. Розумове виховання і освіта, трудове, моральне, фізичне, естетичне виховання учнів початкових класів. Українська народна педагогіка про виховання загальнолюдських моральних цінностей.

1.9. Розвиток особистості учнів початкових класів.

Поняття про розвиток. Основні концепції та чинники розвитку дитини. В. О. Сухомлинський про особливості розпитку дитини і створення відповідних для цього позитивних умов. Роль діяльності і спілкування у розвитку особистості школяра.

1.10. Чинники формування особистості.

Вчення про формування особистості школярів. Основні чинники, що впливають на формування особистості. Діалектичний взаємозв'язок біологічних і соціальних чинників. Спадковість та їх роль у формуванні юної особистості. Виховання — провідний чинник формування особистості дитини. Класики вітчизняної педаго­гіки про основні чинники формування особистості.

1.11. Процес розвитку особистості.

Роль діяльності і спілкування у розвитку особистості. Види діяльності та форми спілкування. Активність особистості як запорука її формування і розвитку. Особистість як об'єкт і суб'єкт виховання. Самовиховання особистості як умова ефективності її розвитку і формування.

1.12. Історичні віхи розвитку народної освіти в Україні.

Поняття про систему народної освіти І виховання. Концепція загальноосвітньої школи України. Етапи розвитку народної освіти України та їх огляд (від давніх часів, школи і освіти Запорозької Січі та до наших днів). Особливості народної освіти в окремі історичні періоди боротьби за незалежність України.

1.13. Система освіти і виховання в Україні.

Основні принципи освіти в Україні. Система освіти в Україні. її структура. Традиційні і нові типи дошкільних закладів, загальноосвітньої школи в нашій країні. Створення нетрадиційних навчально-внховних закладів {комбінат «дитячий садок — початкова школа), інші ланки системи народної освіти. Проблема наступності системи і розвитку. Недільні і приватні навчальні заклади.

1.14. Система освіти і виховання у розвинутих зарубіжних країнах.

Порівняльна педагогіка і необхідність вивчення особливостей освіти передових зарубіжних країн, кращих традицій провідних держав. Характеристика народної освіти у розвинутих країнах (за вибором студента). Оцінка їх здобутків і недоліків.

1.15. Вікова періодизація у педагогіці.

Проблема вікової періодизації у педагогіці. Критерії виділення вікових періодів. Права материнства і дитинства та соціальний, юридичний і матеріальний їх захист. Педагогічна характеристика дітей дошкільного віку. Народна педагогіка про виховання дошкільнят.

1.16. Психолого-педагогІчна характеристика дітей молодшого шкільного віку.

Фізіологічні, психологічні та узагальнено-особистісні якості молодших школярів, особливості характеристики учнів перших класів шестилітнього віку.

Врахування вікових особливостей дітей у виховній роботі.

1.17. Індивідуальні особливості та їх врахування у вихованні та навчанні молодших школярів.

Психолого-педагогІчна характеристика дітей молодшого шкільного віку. Основні характеристики індивідуальних особливостей учнів початкових класів (увага, спостережливість, витримка, наполегливість у подоланні труднощів, воля, характер, мислення, сприйняття, актуальність чи пасивність, прагнення до лідерства тощо).

Види інтересів молодших школярів, особливості формування творчих та пізнавальних інтересів, позитивних мотивів навчання. Роль спілкування, самооцінки та оцінки у вихованні дітей молодшого шкільного віку.

1.18. Розвиток, виховання, навчання дітей шестирічного віку.

Особливості світосприймання дитини шестирічного віку. Моральний і життєвий досвід та своєрідність мислення шестирічного першокласника. Особливості організації навчально-виховного процесу в умовах дитячого садка, комбінату «дитсадок—школа» в умовах загальноосвітньої школи. Гра — основний вид пізнання Досвід зарубіжних країн з проблем навчання і виховання дітей семирічного віку.

1.19. Управління і керівництво школою.

Система та наукові основи управління в Законі України «Про освіту». Навчально-виховний процес і громадсько-політична діяль­ність у закладах освіти. Внутрішкільне керівництво і контроль, планування роботи. Принципи та методи внутрішкільного керівництва, його зміст та форми реалізації, педагогічна рада в школі та громадська рада з народної освіти, їх функції, зміст і форми діяльності,

1.20. Органи державного управління освітою.

Державно-громадське управління освітою. Роль місцевих рад народних депутатів в управлінні освітою. Структура органів народної освіти. Обласні управління народної освіти, міські районні органи, їх функції, завдання, форми діяльності. Інспекту­вання роботи школи.

1.21. Сучасні вимоги до особистості керівника загальноосвітньої школи.

Залежність стилю керівництва від загальної та професійної компетентності керівника, Визначні педагоги України про стиль діяльності керівника школи.

В.О.Сухомлинський — приклад творчого, гуманного керівника школи. Узагальнений тип керівника відроджуваної національної загальноосвітньої школи, його особливості, вимоги до стилю його діяльності.

1.22. Службові обов'язки керівників.

Штатний розклад школи в залежності від кількості класів-комплектів і учнів у них. Обов'язки директорія школи і його заступників. Заступник директора по навчально-виховній роботі і організатор позакласної та позашкільної роботи. Керівництво початковою сільською малокомплектною школою. Колективні органи керівництва школою та методичні об'єднання директорів шкіл.

1.23. Планування роботи школи.

Планування як важлива функція управлінської діяльності керівників школою. Планування роботи школи та її окремих підрозділів. Планування роботи з педагогічними кадрами по підвищенню їх кваліфікації.

Заходи школи по реалізації Законів України «Про мови» і «Про освіту».

1.24. Учитель школи України

Учитель як суб'єкт педагогічної діяльності. Основні групи вимог до учительської професії (світоглядні, професійні, особистісні ). Основні ознаки педагогічної майстерності учителя початкових класів. Права, обов'язки педагогічних працівників в Законі України «Про освіту». Народно-педагогічні уявлення про професію учителя.

1.25. Система підвищення кваліфікації учителів початкових класів.

Особливості методичної роботи з учителями початкових класів. Методичне об'єднання учителів паралельних класів. Школи передового досвіду. Курси перепідготовки. Взаємовідвідування уроків, показові та відкриті заняття, інші форми обміну досвідом як засіб підвищення кваліфікації учителів початкових класів. Атестація учителів початкових класів як форма підвищення кваліфікації.

1.26. Самоосвіта вчителів початкових класів та вихователів груп продовженого дня як засіб підвищення професійної майстерності.

Повсякденна робота учителів початкових класів та виховате­лів груп продовженого дня по підвищенню професійної майстерності, особистісних якостей і вдосконаленню світоглядної позиції. Знайомство з новинами педагогічної думки і педагогічного досві­ду України, творче осмислення і застосування їх в повсякденній діяльності. Самостійна-робота учителя по ознайомленню з педа­гогікою співдружності, національною педагогікою та етнопедагогікою. Наукові основи організації самоосвіти учителя початкових класів і вихователя груп продовженого дня.

1.27. Етика учителя початкових класів.

Педагогічна правд як особлива сфера громадської діяльності учителя початкових класів. Педагогічна мораль як нормативна система. Зміст педагогічної моралі. Функціонування педагогічної моралі. Основні категорії етики (добро і зло, справедливість, обов'язок, честь і гідність, совість, зміст життя, щастя). Педагогічний такт і майстерність учителя.

1.28. Психолого-педагогІчні особливості роботи учителя початкових класів в школах-інтернатах різного профілю і призна­чення.

Класифікація (типологія) шкіл-інтернатів для дітей різних категорій. Специфічні особливості роботи в школі-інтернаті для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки дорослих, в дитбудинках. Інші навчально-виховні заклади інтернатного типу. Інтернати при середніх сільських школах. Особливості роботи учителів початкових класів та вихователів в інтернатах різних типів.

Методико-педагогічні комісії, їх функції та завдання.

1.29. Психолого-педагогІчні основи керівництва навчально-виховною роботою в початкових класах загальноосвітньої школи.

Реалізація основних принципів народної педагогіки в системі учитель—учні—батьки—учні—учитель. Форми роботи учителя по організації дієвої допомоги батьківському комітету, включення в навчально-виховний процес шкільної бібліотеки, первинних організацій добровільних товариств друзів книги, охорони природи, охорони пам'яток історії і культури та Ін. Наукові основи організації діяльності групи продовженого дня. Створення фольклорних, фольклорно-етнографічних ансамблів (пісенних і танцюваль­но-пісенних, народних Ігор і забавлянок та ін.).

1.30. Керівництво навчально-виховною роботою у сільській по­чатковій малокомплектній школі.

Організація методичної роботи в сільській початковій малокомплектній школі. Особливості методичного забезпечення на­вчального процесу. Можливі варіанти розкладу занять в малокомплектній школі різних класів-комплектів. Характерні особливості позакласної навчально-виховної роботи в сільській малокомплектній школі. Організація творчої діяльності дітей у групах продовженого дня.

Особливості методики гурткової роботи в сільській малокомплектній школі.

1.31. Функції, обов'язки та особливості педагогічної діяльності учителя, вихователя в умовах ГПД та школи продовженого дня.

Основні завдання і функції шкіл продовженого дня. Особливості педагогічної діяльності учителя початкових класів, вихователів ГПД д умовах звичайної школи та школи продовженого дня (на відміну від школи-інтернату). Функції, права та обов'язки учителя, вихователя в умовах школи та групи продовженого дня. Положення про школу з продовженим днем.

1.32. Внутрішкільний аналіз навчально-виховного процесу та його інспектування.

Основні принципи організації дієвого внутрішкільного контролю. Форми І методи контролю. Нові функції шкільної Інспек­ції. Традиційні види контролю за навчально-виховною та методичною роботою школи, діяльністю учителів по підвищенню рівня педагогічної культури сім'ї учнів.

1.33. Видатні педагоги про початкову освіту.

Вклад К. Д. Ушинського в розвиток ідей початкової школи, проблем дидактики, педагогіки як науки про виховання, І педагогіки як мистецтва. Боротьба за національну культуру і школу на рідній мові. Педагогічні ідеї Т. Г. Шевченка, Т. Г. Лубенця,

С. Васильченка, І. Я. Франка, Б. Д. Грінченка та народно-педагогічна основа їх поглядів на розвиток, формування, виховання і освіту учнівської молоді. Сучасні педагоги-новатори шкіл України.

1.34. Наукова організація педагогічної праці учителя початкових класів.

Особливості наукової організації педагогічної праці учителя початкових класів. Бюджет часу. Вибір головного. Осмислення послідовності педагогічних ідей (підготовка до уроків, перевірка домашніх завдань, самоосвіта, організація дозвілля, раціональне використання вільного часу, і т. д.). Вдосконалення власної ИОПП кожним учителем початкових класів загальноосвітньої школи.

1.35. Проблеми вивчення, узагальнення і впровадження в практику педагогічного досвіду. Основна документація передового досвіду. Види вивчення і узагальнення, сталі та нетрадиційні форми поширення педагогічного досвіду. Українська картотека передового досвіду. Роль методкабінетів у вивченні, поширенні і впровадженні досвіду. Залучення учительських кадрів до педагогічно­го пошуку.

ДИДАКТИКА

2.1. Предмет і завдання дидактики.

Поняття про дидактику, її виникнення та розвиток. Загальна теорія навчання і методики викладання окремих предметів з основ наук. Проблеми оновлення змісту освіти і навчання в школі на сучасному етапі її діяльності.

2.2. Початкова школа в концепції загальноосвітньої школи України.

Перебудова змісту навчання в 1—3(4) класах. Вдосконален­ня форм і методів навчання учнів початкових класів. Проблеми навчання і виховання дітей шестирічного віку. Сучасні дидакти про перебудову початкової освіти. Концепція української школи, перебудова змісту початкового навчання. Зв'язок початкового на­вчання з народними традиціями, обрядами, національною культурою.

2.3. Основні категорії дидактики.

Суть дидактичних категорій і процес навчання, принципи на­вчання, зміст освіти, методи навчання та форми його організа­ції, поняття. Майстерність учителя початкових класів у реалізації завдань навчання, виховання та розвитку особистості школяра. Педагоги-новатори початкових класів про творчий підхід до реалізації мети і завдань навчання.

2.4. Навчання як вид пізнавальної діяльності учнів 1—3—4 класів.

Суттєві ознаки процесу навчання: цілеспрямована організація пізнання, прискорення темпів індивідуального психічного розвитку учнів початкових класів, осмислення і оволодіння закономірностями пізнання оточуючого світу. Пізнання і відображення. Майстри навчання — колишні вихованці вашого педінституту.

2.5. Навчання як двобічний процес спільної діяльності вчителя і учнів початкових класів.

Викладання як діяльність учителя. Учіння як пізнавальна ді­яльність учня. Засвоєння навчального матеріалу як складний процес пізнання. Зворотні зв'язки в процесі навчання. Культура пе­дагогічного спілкування учнів і учителя, початкових класів як один із проявів педагогічної майстерності. Народно-педагогічні уявлення про учнів і навчання.

2.6. Основні функції навчання та його рушійні сили.

Освітня, розвиваюча та виховна функція навчання, їх взаємозв'язок. Основні закономірності пізнання учнями початкових класів оточуючого світу. Залежність характеру навчального процесу від загальних закономірностей пізнання. Види протиріч, їх роль в процесі пізнання та майстерності учителя початкових класів у правильному їх використанні.

2.7. Основні етапи оволодіння знаннями.

Сприймання, усвідомлення навчального завдання та засоби реалізації осмислення, запам'ятовування, систематизації та за­стосування знань і умінь в практичній діяльності. Майстерність учителя в організації оволодіння учнями знань та умінь.

2.8. Мотивація учіння школярів.

Мотиви навчання, їх види, формування і розвиток. Навчальні робочі, розважальні, пізнавальні, творчі та пошукові інтереси. Розвиток позитивних інтересів і самостійності учнів 1—4 класів. Майстерність учителя початкових класів у формуванні пізнавальної самостійності учнів, педагоги-новатори про психологічні основи управління процесом учіння.

2.9. Принципи навчання.

Визначення принципів навчання та їх регулятивна роль в організації діяльності учителя та учнів. Проблема принципів навчання в сучасній дидактиці. Класифікації принципів дидактики у різних педагогів. Народна мудрість про навчання.

2.10. Принцип виховуючого характеру навчання.

Зв'язок навчання з життям, зі станом перебудови всіх сфер людської діяльності. Формування всебічно розвинутої особистості; в процесі навчання. Формування основ матеріалістичного світогляду і переконань. Майстерність учителя у використанні принципу Виховуючого характеру навчання в початкових кланах Народна педагогіка про виховання у навчанні.

2.11. Принцип науковості навчання.

Наукові знання — реальне відображення об'єктивних законів і закономірностей оточуючого світу. Науковість викладу фактичного навчального матеріалу у доступній для дітей формі. Майстерність учителя по створенню і формуванню у молодших школярів первинних наукових знань. Народно-педагогічні уявлення про науковість навчання.

2.12. Принцип систематичності і послідовності навчання.

Сутність принципу та його результативність. Відображення в навчальному матеріалі системи його зв'язків з навколишнім світом. Залежність якості знань від логіки і структури процесу їх засвоєння. Класики вітчизняної та сучасної педагогіки про систематичність і послідовність у формуванні системи знань, умінь і навичок учнів 1—3—4 класів.

2.13. Принцип наочності навчання.

Суть і значення наочності. Обґрунтування К. Д. Ушинським ролі наочності у якості знань учнів початкових класів: посилення чуттєвого, образного сприйняття; поліпшення кількісного за­своєння нових знань. Однобічність сенсуалістичного розуміння наочності. Види наочності. Класифікація наочних посібників. Наочність і ТЗН. Формування уявлень про оригінал за допомогою наочності. Майстерність учителя у використанні наочних засобів навчання в залежності від змісту, методів і форм навчання, вікових особливостей і нетрадиційності ведення занять.

2.14. Принцип свідомості І активності навчання учнів початкових класів.

Ознаки свідомого засвоєння знань І активності учнів у навчанні, взаємозв'язок між ними, мотивація свідомого ставлення до навчання. Майстерність учителя у спонуканні розвитку інтересів, бажань, прагнень школярів до навчальної діяльності, до формування стійкого почуття прагнення до якісного засвоєння знань. Подолання формалізму і догматизму у навчанні, повернення до принципів народної дидактики.

2.15. Принцип міцності знань, умінь і навичок.

Основні характеристики міцності знань, дидактичних умов, за яких забезпечується міцність знань. Педагогічна майстерність учителя у розвитку пам'яті, здібностей, інтересів молодших школярів. Роль повторення і різноманітних вправ у закріпленні знань, умінь і навичок. Народна педагогіка про безперервність процесу формування міцності знань.

2.16. Принцип доступності навчання учнів початкових класів. Врахування вікових особливостей учнів при вивченні і засво­єнні нового матеріалу як одна з основних умов реалізації прин­ципу доступності. Опора пояснення нового матеріалу на раніш вивчене, на життєвий досвід учнів. Принцип доступності в позакласній роботі, в домашніх завданнях. Майстерність учителів у врахуванні індивідуальних особливостей учнів при поясненні, за­кріпленні нового матеріалу. Народно-педагогічні уявлення про дохідливість у навчанні молодших школярів.

2.17. Принцип індивідуалізації навчання.

Виявлення і розвиток індивідуальних особливостей молодших школярів. Побудова навчального процесу з урахуванням індиві­дуальних особливостей учнів 1—4 класів. Основні прийоми індивідуального підходу, робота з першокласниками шестирічного віку. Врахування індивідуальних та інших особливостей учнів початкових класів — запорука професійної майстерності учителя початкових класів. Народна педагогіка про дитинознавство і роботу з конкретною дитиною.

2.18. Наукові основи перебудови змісту початкової освіти в сучасній школі.

Концепція загальноосвітньої школи і проблема змісту освіти. Орієнтація учнів початкових класів на загальне ознайомлення з масовими професіями. Відповідність змісту навчання віковим мож­ливостям учнів та інші загальнонаукові і психолого-педагогічні вимоги, до змісту навчання. Наступність дошкільного виховання і змісту навчання в початкових класах.

2.19. Навчальні предмети в початкових класах і їх функції. Місце навчального предмета в системі основ наук. Розвиваючі, освітні і виховні функції навчального предмета. Короткий огляд еволюції змісту навчальних предметів. Теоретичні основи змісту навчальних предметів загальноосвітньої школи України. Народна педагогіка про зміст навчання.

2.20. Навчальний план для початкових класів загальноосвітньої школи.

Структура навчального плану та його функції. Принципи побудови сучасних навчальних планів: диференціація, інтеграція, гуманітаризація та гуманізація. Особливості навчальних планів шкіл різних типів: загальноосвітніх (державних) та альтернативних (коледжів, гімназій).

2.21. Навчальні програми для початкових класів.

Принцип побудови навчальних програм. Вимоги до програм початкових класів. Особливості навчальних програм початкових класів для різних типів шкіл. Особливості змісту програми для навчання першокласників шестирічного віку. Збагачення програмового матеріалу. — ознака професійної майстерності учителя початкових класів.

2.22. Навчальні підручники і посібники для початкової школи.

Найбільш загальні психолого-педагогічні вимоги до підручників для учнів початкових класів. Види навчальних підручників і посібників. Підручники і організація самостійної роботи учнів 1—4 класів. Народно-педагогічні уявлення про книгу як джерело знань.

2.23. Загальні поняття про методи навчання.

Поняття про метод навчання як дидактичну категорію. Прийоми навчання. Різні підходи до класифікації методів навчання; групи методів за різними класифікаціями. Створення і використання комбінаторних варіантів різноманітних методів у конкретних умовах навчального процесу — ознаки професійної майстерності учителя початкових класів. Народно-педагогічні методи дидактики.

2.24. Методи навчання за джерелом знань.

Словесні, наочні, практичні методи навчання, шляхи підвищення їх результативності і ефективності. Переваги і недоліки методів навчання за джерелом знань. Виховні, розвиваючі та навчальні потенційні можливості методів за джерелом знань. Робота учителя початкових класів по удосконаленню власної майстерності використання різних методів навчання.

2.25. Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів.

Характеристика окремих методів навчання за особливостями пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративним, репродуктивний, дослідницький, частково-пошуковий, проблемний .методи.

Проблемні методи навчання та умови їх використання. Різні види вправ, завдань, практичних робіт і вимоги до них. Сучасні ТЗН і методи навчання.

2.26. Форми організації навчального процесу.

Поняття про форми організації навчання. Виникнення і розвиток класно-урочної системи навчання в Україні. Урок як форма організації навчальної діяльності. Інші форми організації навчального процесу в початковій школі.

2.27. Урок — основна форма організації навчального процесу.

Педагогічні вимоги до уроку. Типи і структура існуючих уроків. Психолого-педагогічні особливості побудови традиційних уро­ків в початковій школі. Шляхи підвищення результативності і ефективності уроків в початкових класах. Специфіка уроків у малокомплектній школі та окремих класах-комплектах.

2.28. Різні підходи до структури форми уроків у початкових класах.

Гнучкість і рухливість структури уроків у початкових класах. Нетрадиційні форми навчально-виховних занять з використанням елементів народознавства. Специфіка уроків з дітьми шестирічного віку. Вчителі-новатори про структуру та методику уроку в початковій школі.

2.29. Підготовка учителя до уроку та її основні етапи.

Підготовка до уроку — важлива ланка діяльності учителя початкових класів, його професійної майстерності. Основні етапи підготовки учителя до уроку. Залежність якості знань учнів та результативності уроків від всебічної підготовки учителя, дидак­тичної забезпеченості уроків, психологічної підготовки учнів та ін. Відмінності підготовки учителя до уроків в майстернях і на пришкільних ділянках, до нетрадиційних уроків.

2.30. Підготовка учителя початкових класів до нетрадиційних уроків.

Підготовка до нетрадиційних уроків. Запрошення гостей — учасників навчального процесу на .уроці, підготовка нетрадиційного обладнання, неординарного оформлення місця проведення такого уроку, забезпечення періодичного переростання нетрадиційного уроку в позакласний навчально-пізнавальний захід. Нетрадиційність уроків праці в майстернях і на пришкільній ділянці, уроків музики, малювання, комплексних уроків-панорам.

2.31. Навчальні екскурсії як форма організації навчального процесу.

Особливості навчальної екскурсії, структурні компоненти і ме­тодика проведення. Планування екскурсій. Нетрадиційні форми проведення навчальних екскурсій. "Визначення мети і завдань навчальних екскурсій. Забезпечення техніки безпеки учнів. Класифікація типів і видів екскурсій.

2.32. Тематичне і поурочне планування навчального матеріалу.

Необхідність планування навчального матеріалу. Обов'язко­вість тематичного планування для молодого, малодосвідченого вчителя. Поурочний план — творчість учителя, обов'язковий документ, що свідчить про готовність учителя до уроку. Вдосконалення структури поурочних планів, методичне забезпечення кожного етапу уроку.

2.33. Самостійна робота учнів, домашнє навчання.

Самостійна робота учнів як метод навчально-пізнавальної діяльності, своєрідність самостійної роботи учнів початкових класів її особливість у школах-інтернатах, школах і групах продовженого дня, в сільській, малокомплектній школі. Домашні завдання, її, дозування, види та специфіка у початкових класах. Попередження перевантаження учнів домашніми завданнями.

2.34. Функції перевірки і оцінки знань, умінь і навичок учнів

Перевірка знань, умінь і навичок як керівна функція управління діяльністю учнів. Освітні, виховні та розвиваючі функцій завдання перевірки і оцінки знань, умінь, і навичок. Психолого-педагогічні особливості перевірки і оцінки знань, умінь і навичок учнів початкових класів. Врахування індивідуальних особливостей учнів при перевірці їх знань, умінь, і навичок. В.О.Сухомлинський, Ш. О. Амонашвілі та інші педагоги сучасності пре функції перевірки і оцінки знань, умінь і навичок. Народна педагогіка про оцінку і оцінювання знань.

3.35. Сучасні проблеми перевірки знань і оцінки, умінь і навичок учнів початкових класів.

Педагогічні вимоги до перевірки, її види і організація на різних ступенях навчання. Своєрідність організації перевірки знань, умінь і навичок учнів шестирічного віку, учнів малокомплектних шкіл та класів-комплектів, учнів допоміжних шкіл-інтернатів. Характеристика бальної системи. Майстерність учителя у психолого-педагогічному аналізі відповідей учня, якості виконання різни видів навчальних робіт. Шляхи подолання формалізму в оцінці наслідків праці учнів.