Урок-гра

В процесі вивчення історії використовуються різноманітні ділові ігри: операційні, імітаційні, сюжетно-рольові, театралізовані

В операційних іграх ніби моделюється процес тієї діяльності, яку можна спостерігати у реальних обставинах. Сценарій імітаційної гри містить сюжет події, яку потрібно з імітувати, опис структури та призначення її елементів, зображення обставин, за яких відбувається імітована гра. Під час проведення таких ігор імітуються діяльність історичної особи, партії чи організації, події, обставини та умови, за яких відбуваються події. Сюжетно-рольова гра являє собою невеличку ситуацію, будова якої нагадує драматичний твір зі своїм сюжетом, конфліктом та дійовими особами. Близькими за змістом та виховним значенням до сюжетно-рольових є ігри-подорожі. Мандрувати можна різноманітними країнами, епохами; в подорож можна вирушати одному чи разом з товаришами. Подорожі можуть бути зовсім простими, короткочасними чи досить складними, тривалими, багато етапними. До цього типу можна віднести такі ігри, як "Місто майстрів", "Подорож у легенду", "Заочна мандрівка", "Агітаційний поїзд".

Гра має бути захоплюючою та цікавою для учнів певного віку.

1. Гра має базуватися на вільній творчості та самостійності учнів.

2. Гра має викликати у учнів лише позитивні емоції (веселий настрій, задоволення від вдалої відповіді).

3. У грі повинен бути елемент змагання між командами чи окремими учнями.

4. Гра повинна враховувати вікові особливості учнів.

Прийоми використання гри

1. Напиши твір на задану тему. Тема як правило передбачає розповідь про події, про якусь історичну особу від імені людини історичної епохи, що описується. Таке завдання може бути як варіант домашньої роботи. Твори вибірково заслуховуються на наступному уроці, а учні спільно виправляють помилки. Виконується робота "Знайди помилки".

2. Уявлена мандрівка. Така форма допомагає яскраво та образно пояснити новий матеріал, вивчити карту. Доцільно використовувати саморобні аплікації, до виготовлення яких слід залучити учнів.

3. Пожвавлення картини. Використання цього прийому дозволяє створити декорацію до вивчення нового матеріалу, допомагає відчути епоху. Учні виступають у ролі персонажів відомих історичних картин, які вчитель підготовив до уроку. Звертаючись до картини учні озвучують персонаж, використовуючи матеріал підручника або хрестоматії.

4. Конкурс екскурсоводів. Допоможе не тільки засвоїти матеріал, а й вчить грамотної монологічної мови.

На уроках повторення та узагальнення можна вводити слідуючі

елементи гри:

1. "Впізнай політичного діяча". Клас поділяється на команди, кожна отримує одну чи декілька карток, на яких записано повідомлення про якогось політичного діяча. Завдання: назвати згадане ім'я, дати життя, біографічні факти.

2. "Чиї слова?" Роздаються картки з висловами діячів. Завдання: ким, коли, при яких обставинах були промовлені чи написані ці слова.

3. "Знайди помилки". Одна команда складає розповідь, яка містить в особі обговорену кількість невідповідностей та помилок, інша команда має їх визначити, відшукати, або розглянути вигаданого, або відхилено від фактів.

Співвідношення типів уроку з ігровими елементами

Вступний урок

Контрольний урок

Урок закріплення

Урок практичної роботи

Комбінований урок

Урок повторення

Урок узагальнення

Урок - фантазування, урок - своя точка зору.

Урок - змагання, урок - відкритих думок.

Урок - турнір, урок — конференція, урок - еврика.

Урок творчості, урок — виставка

Урок - диспут, інтегрований урок

Урок-гра, урок - казка, урок конкурс.

Урок КВК, урок - мандрівка, аукціон знань.

ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОНЯТЬ

Історичні поняття.

За змістом

Істерико-економічні

Історико-культурологічні

Ідеологічні

Соціально-політичні

Військово-історичні

Історико-географічні

Етапи, формування понять

-створення цілісної картини історичного явища;

-виділення його суттєвих ознак;

-повідомлення поняття, яке закріплює сутність цього явища;

-визначення поняття;

-вправи по використанню понять;

-перехід до вивчення нових понять.

Вміння та навички

При визначенні розвиваючої мети уроку та при проведені уроків формування вмінь та навичок слід використовувати такі спеціальні вміння: локалізувати історичні факти в часі; локалізувати історичні події та явища в просторі; вміння працювати з текстом підручника, документами, періодичними виданнями;

вміння засвоювати теоретичні знання, застосовувати їх при поясненні та розумінні ходу подій чи процесів;

оволодіти принципом історизму, бачити історичні явища в розвитку,

розуміти причини їх змін, встановлювати етапи і визначити тенденції

їх розвитку;

вміння оцінювати події, явища, історичних діячів, визначити

їх прогресивну чи реакційну роль;

вміння простежувати і виявляти закономірності розвитку історичного

процесу;

вміння співставляти однотипні історичні явища;

вміння викладати наскрізні питання курсу.

Для розкриття змісту матеріалу, формування вмінь, розвитку логічного мислення учнів використовується "Пам'ятка" - алгоритми вивчення окремих явищ, процесів, подій.

ПАМ'ЯТКА

При вивчені війн

1. Причини та характер війни:

а) основні протиріччя, які призводять до війни;

б) підготовка до війни, співвідношення сил та планів воюючих сторін;

2. Хід війни:

а) привід до війни та її початок;

б) основні етапи та головні битви війни;

в) закінчення війни, умови миру.

3. Причини певного кінця війни:

а) вплив суспільно-політичного ладу на положення суперників, боєздатність

армій;

б) вплив характеру війни на ставлення до неї армії, народу, на сили сторін та

її кінець.

4. Значення війни:

а) економічні, соціальні, політичні наслідки війни для її учасників.

б) вплив війни на подальший розвиток міжнародних відносин.

ПАМ'ЯТКА При вивченні революцій

1. Причина та передумови (об'єктивні, суб'єктивні).

2. її головні завдання, характер революції.

3. Рушійні сили та керівники революції.

4. Хід революції та її основні етапи.

5. Причини перемоги або поразки революції.

6. її наслідки та історичне значення.

ПАМ'ЯТКА По вивченню історичного діяча

2. Повідомлення про життєвий шлях (походження, суттєві факти біографії, умови, які впливали на формування особистості, погляди, переконання).

3. Особливі якості (інтелектуальні, моральні, вольові), ступінь їх відповідності завданням, які вимірював історичний діяч.

4. Життєві принципи, ідеали, мотиви поведінки.

5. Способи дії, засоби досягнення мети.

6. Співвідношення мети історичного діяча та інтересів будь-якої соціальної групи. Коло друзів, однодумців, коло ворогів.

7. Протиріччя в діяльності особистості.

8. Роль діяча в історії, наслідки та значення діяльності.

9. Ставлення учня до історичної особи.

10. Художня, публіцистична та наукова література, яка розповідає про цю людину. Якщо діяльність особи впливала на вибір історичного розвитку, поведінку

пам'ятку слід доповнити питаннями:

1. Які варіанти розвитку подій реально існували в даний історичний момент?

2. При яких умовах міг здійснитися той чи інший варіант.

3. Які фактори (суб'єктивні, об'єктивні) визначили результат подій.

4. Які були мотиви діяльності особи, що вплинули на хід подій. Що вплинуло на вибір (зовнішні обставини, інтереси, думки, емоції, моральні устої самої людини).

5. Які були позитивні якості та недоліки обраного шляху.

6. Які були результати та наслідки вибору для різних груп людей. Для економіки, політики, міжнародних відносин.

ПАМ'ЯТКА По вивченню політичної події чи явища

2. Яка причина політичної події (явища).

3. Хто зацікавлений в даному політичному явищі.

4. Яку мету переслідували люди в ході даної події.

5. Якими засобами люди домагалися поставленої мети.

6. Які позитивні чи негативні наслідки даного Явища.

7. Як можна в цілому оцінити цю подію.

8. Чи сприяє вона розвитку свободи та демократії.

9. Які уроки можна вилучити з даної події (явища).

Як працювати з історичними джерелами

2. Встановити, хто автор документа (прізвище, звідки походить, яка професія, суспільний стан, політичні думки).

3. Коли і де написаний цей документ? Що треба знати про ситуацію (епоху) в яку написаний документ.

4. Який жанр документу - спогади, універсал, конституція, статут, інструкція,

літопис.

5. Прочитай уважно документ. З'ясуй незрозумілі поняття, значення окремих слів.

6. Які загальні ідеї тексту.

7. Переглянь з критичного боку. Чи вірите в істинність написаного, чи переконливий. Які докази.

8. Що можна довідатися з документу про суспільство того часу?

9. Виконай завдання до документу:

Завдання:

1. Визнач головну ідею змісту.

2. Дай характеристику подіям, особам, історичним явищам про які йде мова.

3. Виділити найголовніше і записати і зошит.

4. Зробити самостійні висновки.

5. Законспектуй у вигляді: плану, тез, хронологічної таблиці, окремих цитат.

6. Порівняй документ зі змістом підручника, або іншого письмового джерела і встанови: спільне, відмінне, протиріччя основних положень.

Порівняльний аналіз документів

1. Виділення загальних та особливих рис двох чи більше документів.

2. Визначення причин, які позначили риси відмінності.

3. Об'єкти для порівняння:

а) ілюстрації,

б) фрагменти тексту та документу,

в) спеціально підібрані різні документи (або їх фрагменти),

г) порівняльний аналіз різних думок, суджень, оцінок.