Групова форма роботи при вивченні нового матеріалу

/. Самостійна робота з підручником

1. Члени групи виконують завдання індивідуально, а потім при обговоренні обирається спільний варіант.

2. Завдання поділяються на частини, які виконують члени групи, результати об'єднуються, обговорюються і виносяться на захист групою.

II. Лабораторно-практична робота — спеціально організований аналіз першоджерел за допомогою системи пізнавальних завдань. Бувають такі варіанти роботи груп:

1. Однакові джерела та однакові завдання;

2. Різні джерела і однакові завдання;

3. Різні джерела і різні завдання. ///. "Блочнадискусія"

Учитель, або заздалегідь підготовлена група учнів подає новий матеріал як зіткнення різних поглядів на проблему, наводить аргументи, але не робить остаточних висновків. Після кожного такого блоку групи дістають можливість обговорити своє ставлення до проблеми і взяти участь у міжгруповій дискусії.

IV. Рольова гра з опорою на довідкову інформацію

Так при вивченні теми "Громадянська війна в Росії", учням роздаються мапи "Росія наприкінці 1917 - 1918 рр." та "Громадянська війна в Росії 1918-1920 рр." учні досліджують їх і підходять до певних висновків. Потім створюється кілька груп: "радників" більшовиків, білогвардійців, британців, французів, американців та японців.

Збираються довідки про кожну сторону. Групи отримують перелік подій, що мали місце напередодні громадянської війни. Під час короткого обговорення за допомогою рольової гри визначається ставлення до подій.

Проблемний урок

Повноцінний проблемний урок може проводитися лише в старших класах. Дана форма уроку ставить за мету: сприяти активному розвитку аналітичного мислення учнів, умінню об'єктивного сприйняття минулого і самостійного його оцінювання.

Основою проблемного уроку є проблемне запитання чи проблемне завдання. Чим вони різняться від звичайних? На звичайне запитання можна відразу дати однозначну відповідь, звичайне завдання можна розв'язати теж відразу. На проблемне запитання відповідь можна отримати лише після сприйняття й аналізу нового навчального матеріалу, проблемне завдання можна вирішити лише після тривалої та ґрунтовної роботи з різними джерелами знань.

Форма проблемного уроку відповідає типам уроків вивчення нового матеріалу та комбінованих.

Якщо проблемне запитання стосується матеріалу всієї нової теми - ми маємо проблемний урок, якщо проблемне питання стосується окремої частини нового матеріалу - ми маємо традиційний урок з елементами проблемності.

Проблемне запитання ставиться або на етапі "Активізація опорних знань", або на етапі "Повідомлення теми і мети уроку". Запитання учні повинні записати в зошит, а учитель на дошку, щоб діти постійно мали перед очима чітко сформульовану проблему.

В дискусії учитель повинен навчити учнів вести ділову суперечку, аргументувати свою правоту, переконувати. Спираючись на проблемне питання,

учні мають побудувати свою теорію, виділити сильні її сильні та слабкі сторони в теорії противника.

Однозначний висновок на проблемних уроках часто відсутній, тому після того, як ряд учнів викладуть свої версії відповіді на проблемне запитання, підсумок і узагальнення варто зробити вчителю.

Варіанти проблемного навчання

1. Вчитель викладає навчальний матеріал (його фактичну частину) а учням пропонує самостійно розкрити його суть, пояснити причини подій, зробити висновки.

2. вчитель ознайомлює учнів з різними думками, або викладає два різні варіанти розв'язання питання, а учням пропонує обґрунтувати ту думку, яку вони вважають правильною.

3. Вчитель звертає увагу учнів на якусь суперечність і пропонує самостійно відшукати шляхи її розв'язання.

Проблемний виклад вимагає додержання ряду умов:

1. Достатність фактичного матеріалу, який дасть учням можливість зробити самостійні висновки.

2. Відповідна складність викладу з урахуванням знань та вмінь класу.

3. Правильний темпоритм мови.

4. Інтерес учнів до поставленої проблеми і пов'язаною з нею самостійною роботою.

5. Правильний вибір часу постановки завдання.