2.Практична частина

Під час складання програми обчислення для заданих значень , щоби не виконувати операцію ділення, значення приймемо, як константу.

Тоді програма повинна реалізувати дві арифметичні дії – множення і додавання .

Рекомендується програму перемноження двох однобайтових додатних чисел оформити підпрограмою (ПП), як і програму часової затримки. Підпрограми множення, часової затримки приведені в таблиці 1, 2 відповідно. Результати обчислення значень представляти цілими однобайтовими числами з врахуванням знака, тобто, не більшими, ніж . Від’ємні числа представляти доповняльним двійковим кодом, який утворюється додаванням одиниці до наймолодшого розряду оберненого двійкового коду. Оскільки згідно з завданням значення можуть бути від’ємні, то в програмі необхідно передбачити утворення доповняльного коду від’ємних чисел.

Тривалість часової затримки обчислювати як , де - тривалість обчислення значень . Затримку організувати програмно.

У програмі передбачити також індикацію значень та обмеження його значень до .

2.1. Програма роботи та завдання.

2.1.1. Для заданого згідно з варіантом завдання (табл. 35) скласти алгоритм та програму роботи цифрового інтегратора в реальному маcштабі часу при поданні на його вхід послідовно значень і через проміжки часу і і реалізувати її. Чергові значення видавати на індикацію .

2.1.2. У звіті нанести завдання, вихідні дані, блок-схему алгоритму та пояснення до нього, програму, таблицю результатів обчислень та графіки .

Таблиця завдань 1.

Парам
Варіант
1	0	100	10	20	-20	20	50	40	2	10
2	5	110	20	10	-5	24	42	21	3	5
3	7	90	30	15	-30	40	60	32	4	15
4	1	95	20	10	-10	42	20	80	2	10
5	-10	87	16	24	-8	20	30	100	5	8
6	6	105	12	24	-12	12	18	120	3	12
7	-7	70	12	18	-24	36	80	64	4	6
8	0	115	20	30	-10	20	120	18	2	10
9	2	120	24	12	-12	40	80	60	5	12
10	-12	91	24	16	-8	44	72	120	4	8
11	10	93	14	28	-7	21	24	30	3	7
12	4	105	24	0	-36	10	20	22	2	4
13	3	97	18	42	0	12	12	16	4	3
14	0	89	36	54	-12	9	12	8	3	6
15	2	99	18	40	-16	5	4	10	1	2
16	5	120	30	0	-25	15	9	12	3	5
17	-3	119	12	24	0	20	5	4	1	3
18	-6	96	10	10	-10	60	90	60	3	10
19	0	89	32	0	-8	10	4	20	2	4
20	1	100	21	48	-14	20	15	20	5	7
21	40	105	20	40	-60	40	36	44	4	20
22	50	92	30	33	-18	6	8	20	2	3
23	31	80	50	0	-10	20	4	10	2	5
24	-20	60	60	72	-18	9	9	10	1	12
25	-10	120	70	77	-21	9	12	33	3	4
26	96	121	95	76	-38	10	15	20	5	19
27	-7	103	42	60	-36	10	5	20	1	6
28	12	90	36	60	0	8	12	10	2	4

1

2

3

4

5

Вивід

R₀

6

де R_o- регістр для зберігання , R₁- регістр для зберігання обчисленого значення , R₂ , R₃ - регістри для зберігання К₁ і К₂ , R₄ – регістр для зберігання проміжного результату.

,

.

.

Додавання багатобайтових чисел.

Однобайтове число – це сім війкових розрядів числа і один знаковий розряд, тому максимальне однобайтове число це ±127D. Більші числа представляються як багатобайтові і додаються побайтно, починаючи з наймолодшого байта, командою, наприклад, ADD R – додавання без перенесення, а всі наступні байти – ADC R, як це показано на прикладі, що наведений нижче.