- •2,3 Вез. Стоматит..
- •3,2 Бруцельоз Діагноз установлюють на підставі бактеріологічних, серологіч них та алергічних (у овець і свиней) досліджень з урахуванням епі зоотологічної ситуації та клінічної картини хвороби.
- •3,3 Мікроспрорія
- •4,2 Бруцельоз
- •4,3 Некробактеріоз
- •5,3 Некробактеріоз
- •9,1 Патогенез сибірки
- •14,2 Пастерильоз
- •14,3 Ящур
- •17,2 Сказ
- •17,3 Лістеріоз
- •19,2 Сказ
- •19,3 Лістеріоз
14,2 Пастерильоз
Профілактика та заходи боротьби. З метою запобігання захворю ванню на пастерельоз великої рогатої худоби і свиней ферми ком плектують тільки здоровими тваринами з благополучних щодо цього захворювання господарств. Завезені тварини повинні впро довж ЗО діб знаходитися в карантинних відділеннях під ретельним ветеринарним спостереженням. Під час утримання та експлуата ції тварин слід дотримуватися ветеринарно-санітарних правил та зоогігієнічних нормативів і забезпечувати тварин та птицю повно цінним раціоном. Не можна допускати випасання ослабленої тяж кою зимівлею худоби на низинних заболочених пасовищах і напу вання з мілких непроточних водойм. У неблагополучних господар ствах треба здійснювати запобіжні щеплення вакцинами. Госпо дарства, в яких був зареєстрований пастерельоз, упродовж одного року після оздоровлення слід комплектувати лише вакциновани ми проти пастерельозу тваринами, що здійснюється в господарстві-постачальнику або під час профілактичного карантинування.
У разі виникнення пастерельозу господарство оголошують не-благополучним щодо цього захворювання і запроваджують каран тинні обмеження. В епізоотичному осередку проводять клінічний огляд і термометрію всіх тварин неблагополучної групи. Хворих та підозрюваних щодо захворювання тварин ізолюють і лікують, за ними закріплюють окремий обслуговуючий персонал, відповідний інвентар, транспорт, ветеринарне забезпечення. Поросятам і ягня там, що знаходяться під хворими матками, вводять гіперімунну про-типастерельозну сироватку в лікувальних дозах та антибіотики тет-рациклінового ряду. Телятам до 3-місячного віку, що перебувають на території неблагополучної ферми, вводять гіперімунну протипас-терельозну сироватку і випоюють молоко від здорових корів. Через 14 діб після введення сироватки телят щеплюють вакциною проти пастерельозу. В тваринницьких приміщеннях регулярно проводять дезінфекцію, дератизацію, дезінсекцію. Трупи загиблих тварин спалюють або знезаражують у біотермічних ямах.
14,3 Ящур
Збудником ящуру є РНК -який містить вірус із сімейства пикорнавирусов , його розміри становлять від 8 до 20 нм. Характеризується високим ступенем хвороботворності і дерматотропностью (спорідненістю по відношенню до шкіри). За антигенною структурою поділяється на 7 серотипів , в кожному з яких розрізняють кілька антигенних варіантів. На території СНД зазвичай зустрічаються віруси типів Про і А. Збудник ящуру стійкий до висушування і заморожування, але швидко гине при нагріванні до 60 ° C, дії ультрафіолетових променів і звичайних дезинфікуючих речовин | дезінфектантів. Віруси культивують на тканинних культурах .
17,1 туб
В лабораторію для прижиттєвої бакте ріологічної діагностики надсилають молоко з кожної дійки (по 150 — 200 мл), а також мокротиння, фекалії, сечу. В разі підозри на тубер кульозне ураження кишок в лабораторію надсилають відібрані з прямої кишки проби фекалій, що містять слиз і прожилки крові. Від свіжих трупів або від забитих з діагностичною метою тварин, які позитивно реагували на туберкулін, надсилають парні лімфатичні вузли (заглоткові, підщелепові, бронхіальні, середостінні, клубової кишки), а також частини органів з патологічними змінами. Тушки (трупи) птиці й дрібних тварин доставляють цілими в свіжому вигляді.