Документ Microsoft Word
.docМіністерство аграрної політики і продовольства України
Львівський національний університет ветеринарної медицини та
біотехнологій ім. С.З. Гжицького
Кафедра епізоотології
Курсова робота
На тему:
«Заходи профілактики лептоспірозу в Радехівському районі Львівської області»
Виконавець: студент __________________________________
(прізвище та ініціали, група, курс, факультет)
Львів – 2012
План:
-
Вступ
-
Огляд літератури
-
Характеристика епізоотичного стану Радехівського району
-
Аналіз виконання загальних та спеціальних заходів у Радехівському районі, щодо профілактики лептоспірозу
-
Наукове обґрунтування заходів профілактики лептоспірозу
-
Охорона праці у ветеринарній медицині
-
Охорона природи
-
Висновки
-
Список використаної літератури
-
Додатки
1. Вступ
Одержання продуктів харчування високої якості, покращення епізоотичного стану, Захист людей від зооантронозів – це основні завдання, що на даний час стоять перед ветеринарією.
Лептоспіроз тварин є однією з актуальних проблем світової ветеринарної науки. Поряд із цим лептоспіроз завдає великих економічних збитків тваринницьким господарствам в зонах його поширення в основному серед ВРХ, свиней, овець. А саме: загибель тварин, зниження їхньої продуктивності, вибраковування туш, а також затрати на організацію заходів по боротьбі із захворюванням.
Тому велику увагу приділяють вивченню лептоспірозу і розробці заходів по його профілактиці.
В основу заходів по недопущенню лептоспірозу є: мікроскопічні, бактеріологічні, серологічні, гістологічні дослідження; ізольоване вирощування молодняка здорового, знищення збудника в зовнішньому середовищі і проведення профілактичних вакцинацій.
Двоє людей загинуло цього року на Буковині, чотирнадцять – інфіковано.
Кожна 10-та миша, та кожний 4-й пацюк, з усіх що досліджено лабораторією відділу особливо небезпечних інфекцій обласної СЕС, є носіями цієї хвороби.
Поширення лептоспірозу в Львівській області обумовлене клімато – географічними особливостями нашої місцевості. Тож випадки цієї хвороби реєструються в усіх районах області.
2. Огляд літератури
Лептоспіроз – (Leptospirosis) – природно – осередкова хвороба сільськогосподарських, домашніх промислових і диких тварин, що проявляється короткотерміновою гарячкою, анемією, жовтянкою, геморагічним діатезом, гемоглобінурією, абортами, некрозами слизових оболонок і шкіри, атонією ШКТ. Найсприятливішим є молодняк. На лептоспіроз хворіє людина.
Ряд авторів які вивчали лептоспіроз ВРХ в різних географічних широтах, прийшли до висновку, що хвороба найчастіше реєструється у літньо – осінній період.
Збудник хвороби – патогенні лептоспіри, які за антигенними властивостями розподілені на 23 серологічні групи, що включають 202 серовари. У ВРХ захворювання найчастіше причиняють L. Haebdomadis,
L. Grippotyphosa, L. Mitis.
За даними експериментів ФАО\ВОЗ щодо зоонозів ( Женева 1991, 1995), усі сероваріанти є потенційно патогенними для тварини і людей. Дослідження водних джерел у вогнищах лептоспірозу говорять про те, що нейтральна або лужна реакція води на вміст в ній значної кількості органічних речовин створюють сприятливі умови для існування лептоспір.
Значення грунтових особливостей в епізології лептоспірозу вченими розцінюється наступним чином. Самий грунт не може бути середовищем для розмноження і для тривалого зберігання лептоспір, так як лептоспіри гинуть у грунті в перші години посіву. При цьому значення грунтових особливостей місцевості в епізоології лептоспірозу категорично заперечується рядом авторів.
На думку вчених pH грунту безумовно впливає на pH водоймищ і цим самим не безпосередньо на поширення лептоспірозу серед тварин.
Болотисті та грунтові ділянки пасовищ слід віднести не до пасовищного, а до водного фактору передачі збудника лептоспірозу. Зараження лептоспірозом на пасовищах може мати суттєве значення тільки під час дощової погоди. В сонячну погоду роль пасовища в поширенні хвороби виключається, так як лептоспіри швидко гинуть під дією сонячних променів та висихання.
Джерелом і резервуаром лептоспір є як с\г тварини так і дикі тварини, а особливо гризуни. З організму хворих тварин та лептоспіроносіїв лептоспіри виділяються з сечею, фекаліями, молоком, спермою і контамінують воду, корми, пасовища, грунт, підстилку та інші об’єкти навколишнього середовища, через які відбувається зараження здорових тварин.