10. Якщо Ви погоджуєтеся з думкою про те, що ніякий консультант не може вказувати іншій людині, що для неї краще (як їй жити), то поясніть, які функції має виконувати психолог?

Консультант зобов'язаний правильно оцінювати рівень і межі своєї професійної компетентності. Він не повинен запевняти клієнта в допомозі, у разі якщо він не в змозі цього зробити. В консультуванні неприпустиме застосування недостатньо освоєних діагностичних і терапевтичних процедур. Консультативні зустрічі з клієнтами ні в якому разі не можна використовувати для іспиту яких-небудь методів або технік консультування. Якщо консультант в окремих випадках почуває, що є недостатньо компетентним, він зобов'язаний консультуватися з більш досвідченими колегами й удосконалюватися під їх керівництвом.

Консультант зобов'язаний надати вичерпну інформацію про умови консультуванняі. Питання конфіденційності варто обговорити під час першої зустрічі з клієнтом.

Консультант, забезпечуючи таємність, повинен ознайомити клієнта з обставинами, при яких професійна таємниця не дотримується. Конфіденційність не можна звести в абсолютний принцип.

З'ясувавши під час консультування, що клієнт представляє для когось серйозну загрозу, консультант зобов'язаний ужити заходів для захисту потенційної жертви (або жертв) і проінформувати про небезпеку її саму (їх), батьків, близьких, правоохоронні органи. Консультант також повинен повідомити клієнта про свої наміри.

Інший важливий етичний принцип, що обговорюється настільки ж часто, як і конфіденційність, — це заборона на подвійні відносини. Недоцільне консультування родичів, друзів, співробітників, студентів, що навчаються у консультанта; неприпустимі сексуальні контакти з клієнтами. Така заборона цілком зрозуміла, оскільки консультування дає фахівцеві переважне положення і виникає загроза, що при особистих відносинах ця перевага може використовуватися з метою експлуатації.

11. У чому відмінність роботи психолога-консультанта від діяльності психотерапевта та працівника соціальних служб?

Перш ніж визначити відмінні риси психологічного консульту-вання і психотерапії, розглянемо докладніше саме поняття “психо­терапія”.

Якщо виходити від дослівного змісту цього поняття, то психотерапія - це “ліку-вання душі”, чи “зцілення душею”.

На сьогодні не сформульовано чіткого визначення психотерапії, здатного охопити всі її форми і види.

Психологічне консультування, психологічна корекція і психоте-рапія - це різні рівні психологічної допомоги. Вони тісно поєднані, а багато в чому безпосередньо переплітаються. Разом з тим є певні відмінності, пов’язані з межами й обсягом втручання, що дає нам змогу зробити поділ цих сфер діяльності.

В порівнянні з іншими професіями робота психолога-консультанта є специфічною, по-перше, своїм предметом – індивідуальністю людини; по-друге, тим, що сам психолог-консультант завжди виступає у власній професійній діяльності як індивідуальність. Виходячи з цього, можна сформувати ряд вимог до консультанта та особистості з позицій гуманістичної психології:

- безпосередність як життя у згоді з власними інстинктами;

- цільність натури, тобто здатність цілком висловлювати себе у словах та вчинках, чесність;

- оригінальність, тобто свіжість та новизна кожної реакції;

- вміння легко пристосовуватись до змін;

- свобода як відсутність війни з власним підсвідомим

К. Роджерс вважав, що консультант повинен повине бути щирим, конгруентним. Це означає, що він повинен мати вільний доступ до своїх внутрішніх процесів, мати свої власні почуття, власні позиції і нахили, бути «прозорим» для клієнта.

Консультант повинен також навчитися радіти не тільки досягнутим цілям, але й самому процесу життя, спокійному перебігу подій, спілкуванню з людьми, дружбою з родичами, спостеріганню за природою, пізнаванню нового та цікавого. Задоволення, яке ми отримуємо від життя і роботи, позбавляє нас від необхідності постійно мотивувати наші вчинки і зважувати кожний крок в залежності від того, що він нам принесе.

Відмінністтю психологічного консультування від психоте-рапії полягає у відмовленні від концепції хвороби й орієнтованість на психічно здорову особистість, частіше на її сьогодення і майбутнє. Психокорекція призначена як для здорових людей, у яких є проблми, так і для людей, які перебувають у стані “ще не хворих, але вже не здорових” тобто людей з дезадаптованою поведінкою і невро­тичним реагуванням, що формується

Ю. Альошина вважає, що вже локус скарги клієнта може вказува-ти на те, якої - консультативної чи психотерапевтичної - допомо­ги він потребує Якщо в людини, що звернулася по допомогу, екстернальний локус скарги (тобто він підкреслює негативну роль інших у виникненні влас-них життєвих труднощів), наприклад: “Моя дочка дуже нестримана, і тому ми постійно сваримось” чи: - це клієнт психолога-консультанта. Загальноприйнято виділяти такі основні завдання психологічного консультування: 1) емоційна підтримка й увага до переживань клієнта; 2) розширення свідомості й підвищення психологічної компетентності; 3) зміна став-лення до проблеми (з безвиході до пошуку рішення); 4) підвищення стресової і кризової толерантності; 5) розвиток реалістичності і прийняття множинності поглядів; 6) підвищення відповідальності; 7) розвиток спонтанності

Психотерапія, психологічна корекція і консультування відрізняються тривалістю надання психологічної допомоги. Загаль­ноприйнято вважати консультування короткотривалою допомо­гою - 1-5 зустрічей, психокорекцію - середньотривалою - до 15 зустрічей, а психотерапію - довготривалою допомогою, що може тривати декілька років.

Рівень психологічної допомоги	Психологічне консультування	Позамедична психотерапія	Медична психотерапія
Проблема-тика	Особистісне благополуччя	Особистісне і соціальне здоров'я	Психічне та соматичне здоров'я
Об'єкт і предмет	Екзистенційні цінності та їх переломлення в життєвих ситуаціях	Особистість ісуспільство у проживанні критичних ситуацій	Організм та психіка в конкретних захворюваннях
Зміст діяльності	Емоційна підтримка, ціннісно-смислове орієнтування, пропрацювання життєвих стратегій	Об'єктивація ірефлексія ситуації,структуруванняпроцесів, що збігаються, тастворення умов длязагоювання психосоціальних травмі конфліктів	Лікування основного та супутнього захворювання, усунення симптомів та причин страждання
Методи і психологічні парадигми допомоги	Консультативна бесіда, групизустрічей, СПТ,когнітивна і Гуманістична психологія	Психотерапевтична бесіда, групи зустрічей, СПТ, групи інтенсивної психотерапії, аутотренінг,гуманістична, глибинна та трансперсональнапсихологія	Психотерапевтичний сеанс, непряме та пряме навіювання (гіпноз), аутотренінг, групова психотерапія, поведінковата глибинна психотерапія
Цілі та результати	Поглиблення саморозуміння, прояснення ситуації, змінення соціальної або екзистенційної позиції, вироблення нових психосоціальних вмінь	Емоційневідреагування (зняттястресу), виробітокнових життєвихсмислів, загоювання емоційної травми,розв’язання конфліктів, подолання криз	Поліпшення стану, одужання

12. Обґрунтуйте таку тезу: «у процесі консультування ми маємо допомогти особистості найбільше повно виявити систему цінностей і на цій підставі прийняти самостійне рішення». Яким чином ми можемо організувати роботу в даному випадку?

13. Проаналізуйте тезу: «консультант має бути «об'єктивним», нейтральним і не вносити у консультативні стосунки свою життєву філософію і ціннісну систему?

14. Поясніть, яким чином може негативно вплинути професійна діяльність на психоконсультанта і як цьому запобігти?