8. У чому полягають завдання корекційного етапу в психологічному консультуванні? Як підібрати адекватні методи та техніки психологічного впливу на цьому етапі роботи консультанта?

Задачі корещійного етапу

Відтоді, коли психолог і клієнт визначили бажаний результат, по­чинається якісно новий етап консультації, орієнтований на вирішен-ня проблеми. Цей етап найбільш важливий для подальшого зростан­ня і розвитку клієнта. Умовно його можна назвати корекційним бо завдання психолога - змінити, розширити уяв­лення клієнта про себе і про інших, допомогти йому подивитися на свою проблему, нібито відсторонившись, “очима іншої людини” і знайти альтернативні варіанти її вирішення. На цьому етапі, з одно­го боку, аналізуються неконструктивні патерни поведінки, що при­звели до життєвих труднощів; з другого - розглядаються можливі варіанти вирішення цих труднощів.

Нагадаємо, що психологічне консультування тісно переплітаєть-ся з психологічною корекцією (позамедичною психотерапією), але корекційний етап у консультуванні не те ж саме, що психологічна ко­рекція. Спільна робота консультанта і клієнта на корекційному етапі в кон­сультуванні спрямована на те, щоб клієнт зміг подивитися на свої життєві складності “з боку” і усвідомив, що саме йому необхідно змі-нити у своїй поведінці чи які особистісні риси необхідно розвинути для вирішення проблеми, що його хвилює. Інакше кажучи, психоте-рапевтичний вплив орієнтований на зміну чи розвиток, а консульту-вання - на усвідомлення того, що потрібно змінювати чи розвивати і як це можна зробити.

Залежно від теоретичного підходу, психолог може запропонувати клієнту варіанти рішень, може разом із клієнтом виробити нові ідеї і, нарешті, може допомогти клієнту прийняти самостійне рішення. У будь-якому разі, завдання психоло­га - чітко сформулювати ситуацію й основні розбіжності між реальною і бажаною ситуацією. На думку Ю. Альошиної, “найпростіший спосіб здійснення впливу, що ефективний тоді, коли бесіда добре ор-ганізована і логічно вибудувана консультантом і в ній цілком вико­ристані можливості аналізу конкретних ситуацій, - це акцентуван-ня протиріч у розповіді клієнта, переформулювання і переструктуру-вання реальності, що його оточує”.Психолог на цьому етапі під­кріплює прагнення клієнта до особистісних переорієнтацій і допома-гає справитись з особистою і ситуативною тривогою, що викликана змінами життєвого середовища .

Робота з конкретними ситуаціями — для консультанта один із найбільш надійних способів перевірити свої гіпотези.

У докладній розповіді клієнта повинно бути відбито, коли саме й у зв'язку з чим виникла описувана ситуація, де саме це відбувало­ся, хто брав у ній участь, що конкретно говорили і зробили клієнт і інші діючі особи, що він думав і почував у той час, коли розвертали­ся події, що, із погляду клієнта, у цей час думали й почували інші учасники ситуації, чим ця ситуація закінчилася, які мала наслідки і на що вплинула.Притчі, казки, метафори допомагають консультантові в завуальованому вигляді висловити своє бачення проблеми і можливості її вирішення, що дає змогу "підвести" клієнта до усвідомлення і самостійного пошуку виходу з проблемної ситуації.

Використовуючи порівняння чи, правильніше сказати, уявляючи себе персонажем притчі, клієнти мають можливість не тільки простежити за своїми вчинками, поведінкою, а й побачити перспективу. Переписуючи притчу чи ставши її персонажем, кожний знаходить той варіант вирішення питання, що допомагає звільнитися йому від внутрішнього напруження. Клієнта запитують про зв'язок притчі чи метафори, що відображає зміст притчі, з його конкретною ситуацією (як можливість оцінити й осмислити по-новому його проблему). Визначення реєстру рішень і вибір серед альтернатив Нагадаємо, що саме усвідомлення клієнтом протиріччя в останньому прикладі між реальною й ідеальною ситуацією уже багато в чому визначає перший крок до початку пошуку способів досягнення бажаних результатів. Визначення реєстру рішень — це найскладніший для клієнта етап консультації. Краще, якщо клієнт знайде рішення самостійно. Водночас психолог може допомогти клієнтові визначити деякі варіанти рішень. І тільки після спільно знайдених варіантів психолог може запропонувати клієнтові власне бачення вирішення проблеми. Важливо, щоб кількість варіантів консультанта не перевершувала кількості варіантів клієнта.

9. Які риси особистості властиві ефективному психологу-консультанту? Що (обставини, якості, звички), на вашу думку, найбільше заважає практикуючому психологу в роботі з клієнтом? Риси якостей особистості, необхідних кон­сультантові: довіра до людей; повага цінностей іншої особистості; проникливість; відсутність упереджень; само розуміння; свідомість професійного обов'язку. Волберг акцентує такі особливості: чуйність, об'єк­тивність (неототожнення себе з клієнтами), гнучкість і відсут­ність власних серйозних проблем.Особливо шкідливими для консультанта рисами він вважав: авторитарність, пасивність і залежність, замкнутість, схильність вико­ристовувати клієнтів для задоволення своїх потреб, невміння бути терпимим до різних спонукань клієнтів, невротичну настанову у ставленні до грошей. На думку Стора, ідеальним психологом або консультантом має бути симпатична людина, відверта і відкрита почуттям здатна ототожнюватися з різними людьми; тепла, але не сентиментальна. яка не прагне до самоствердження, однак, маючи свою думку, здатна її захистити; яка вміє служити на благо своїм клієнтам. Консультант разом із клієнтом обговорює незначні й істотні проблеми свого підопічного і прагне допомогти йому: розібратися в мотивуванні повсякденних виборів рішень і їх наступних наслідків;вирішувати безліч емоційних проблем у складних міжособистісних стосунках; перебороти почуття внутрішнього хаосу — зробити незрозуміле і мінливе позитивним і доцільним. Тому сам консультант повинен усвідомлювати, хто він, ким мо­же стати і яким його сподівається сприйняти клієнт.

Звідси питання: «хто такий консультант, а точніше, що являє собою консультант як людина, які вимоги ставляться до нього як до особистості, що робить його професійним помічником у невирішених проблемах інших людей?».Ніхто не народжується психологом або консультантом. Необхідні такі професійні якості: чутливість до настанов і поведінки інших людей; емоційна стабільність і об'єктивність; здатність викликати довіру інших людей; повага прав інших людей.