- •Продовольча безпека та критерії її оцінки.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування біологічними ксенобіотиками.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування добривами.
- •Поняття про раціональне харчування, його закони.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування гормональними препаратами.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування мікотоксинами (афлатоксини, тріхотецени, зеараленон, патулін, ерготоксини, мікотоксини альтенарії).
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування нітратами.
- •Охарактеризуйте фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей праці середньої важкості.
- •Продовольча безпека та критерії її оцінки.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування токсичними елементами: свинець, ртуть, кадмій, мишяк, алюміній, мідь,олово, хром.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування пестицидами.
- •Охарактеризуйте фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей важкої праці.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування регуляторами росту.
- •Із чого складаються енергетичні витрати людини та як їх визначають? Що таке специфічно-динамічна дія їжі?
- •Охарактеризуйте фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей розумової праці.
- •Продовольча безпека та критерії її оцінки.
- •Що таке основний обмін, як його визначають і від чого він залежить?
- •Структура харчового раціону, її характеристика.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування антибіотиками.
- •Що таке величина основного обміну та коефіцієнт фізичної активності, способи їх визначення.
- •Фізіолого-гігєнічні вимоги до харчового раціону (потреба у білках, жирах, вітамінах, мінеральних речовинах ).
- •Якість і безпека харчових продуктів та гігієнічні вимого які до них пред’являють.
- •Основні природні компоненти харчової продукції: зобогенні речовини, природні токсиканти, трансгенні продукти.
- •Основні природні компоненти харчової продукції: антиаліментарні фактори, інгібітори харчових ферментів, антивітаміни, демінералізуючі чинники.
-
Продовольча безпека та критерії її оцінки.
Продовольча безпека - соціально-економічний та екологічний стан в державі при якому всі її громадяни стабільно та гарантовано забезпечені продуктами харчування в необхідній кількості, асортименті та відповідної якості. Критерії продовольчої безпеки - граничне (порогове) значення індикатора, що є межею, поза якою продовольча ситуація у країні (регіоні) вважається небезпечною. Можна виділити основні оціночні критерії її рівня, якими є наступні: - критерій продовольчої незалежності; - критерій достатності продовольчого споживання (енергетична цінність добового душового раціону харчування має бути не нижчою за 2,5 тис. ккал); - критерій доступності продовольчого споживання (витрати на продовольчі потреби мають не перевищувати 60 % сімейного бюджету). Згідно світової практики, саме два останніх критерії - достатності й доступності продовольчого споживання вважаються основними пороговими критеріями при оцінці продовольчої ситуації, що розкривають сутність поняття "продовольча безпека" в сучасному поляризованому світі: для бідної країни -це забезпечення раціону виживання, на який витрачається значна частина особистого доходу; для багатої - задоволення різноманітних продовольчих споживчих уподобань за відносно (порівняно з розмірами доходу) малих витрат. Критерієм продовольчої незалежності країни є частка продовольчого імпорту в загальному обсязі продовольчого споживання. Аналогічне значення належить питомій вазі продукції вітчизняного виробництва в забезпеченні галузей АПК основними виробничими ресурсами. Критерієм достатності продовольчого споживання є відношення фактичного рівня душового споживання основних продуктів харчування до науково обґрунтованих (медично рекомендованих) норм здорового харчування. Критерієм доступності продовольчого споживання є відношення вартості річного душового набору продуктів харчування, що відповідає науково обґрунтованим (медично рекомендованим) нормам здорового харчування, до річного душового доходу
-
Що таке основний обмін, як його визначають і від чого він залежить?
Основний обмін - це мінімальна величина енергії, яка необхідна для підтримання життя організму, який знаходиться в стані спокою. Основний обмін визначається спеціальним дослідженням у стані м'язового та нервового спокою за комфортної температури повітря (через 14-16 годин після прийому їжі, лежачи, при 20° С) або за спеціальними формулами та таблицями.
Основний обмін залежить від віку, статі, росту, маси тіла, умов проживання та індивідуальних особливостей.
Основний обмін збільшується при: збільшенні мускулатури; підвищенні температури тіла; зростанні функцій щитоподібної залози; секреції адреналіну. Основний обмін зменшується при: старінні організму; накопиченні жиру;
ослабленні функцій щитоподібної залози; недоїданні та виснаженні організму.
Специфічно-динамічна дія їжі (СДД) - витрати енергії на процеси перетравлення та засвоєння їжі і залежать від нутрієнтного складу їжі.Білки, жири і вуглеводи мають неоднакову здатність стимулювати основний обмін організму, його інтенсивність. Найбільших витрат енергії потребують білки, менших - вуглеводи та жири. Енергія на трудову діяльність - затрати енергії на виконання фізичної та розумової праці і залежить від її інтенсивності.
Коефіцієнт фізичної активності (КФА) - відношення загальних енерговитрат при певному рівні фізичної активності до величини основного обміну.