- •Продовольча безпека та критерії її оцінки.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування біологічними ксенобіотиками.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування добривами.
- •Поняття про раціональне харчування, його закони.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування гормональними препаратами.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування мікотоксинами (афлатоксини, тріхотецени, зеараленон, патулін, ерготоксини, мікотоксини альтенарії).
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування нітратами.
- •Охарактеризуйте фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей праці середньої важкості.
- •Продовольча безпека та критерії її оцінки.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування токсичними елементами: свинець, ртуть, кадмій, мишяк, алюміній, мідь,олово, хром.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування пестицидами.
- •Охарактеризуйте фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей важкої праці.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування регуляторами росту.
- •Із чого складаються енергетичні витрати людини та як їх визначають? Що таке специфічно-динамічна дія їжі?
- •Охарактеризуйте фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей розумової праці.
- •Продовольча безпека та критерії її оцінки.
- •Що таке основний обмін, як його визначають і від чого він залежить?
- •Структура харчового раціону, її характеристика.
- •Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування антибіотиками.
- •Що таке величина основного обміну та коефіцієнт фізичної активності, способи їх визначення.
- •Фізіолого-гігєнічні вимоги до харчового раціону (потреба у білках, жирах, вітамінах, мінеральних речовинах ).
- •Якість і безпека харчових продуктів та гігієнічні вимого які до них пред’являють.
- •Основні природні компоненти харчової продукції: зобогенні речовини, природні токсиканти, трансгенні продукти.
- •Основні природні компоненти харчової продукції: антиаліментарні фактори, інгібітори харчових ферментів, антивітаміни, демінералізуючі чинники.
-
Охарактеризуйте фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей важкої праці.
Важка фізична праця спричинює зміни гомеостазу організму. Стійкість організму досягається мобілізацією енергетичного обміну і обміну речовин. Енергозабезпечення фізіологічних процесів відбувається за рахунок використання резервів вуглеводів, які незначні, а у подальшому воно здійснюється за рахунок окислення ліпідів, запаси яких більші.
Добова потреба в різних компонентах їжі залежить від особливостей праці. Так, під час виконання фізичної роботи в холодних умовах доцільніше обрати білково-ліпідний тип харчування, а в нагріваючих умовах та з нервово-емоційним навантаженням - вуглеводно-білковий. Однак у разі тривалого фізичного напруження посилюється і білковий обмін. Основні фізіолого-гігієнічні принципи раціонального харчування працівників важкої фізичної праці наведено на рис. 11.4.
-
Забруднення продовольчої сировини та продуктів харчування регуляторами росту.
Для стимулювання м'ясної і молочної продуктивності худоби, несучості птиці використовують гормональні препарати та їхні аналоги. Найчастіше застосовують статеві гормони, їхні синтетичні аналоги й анаболічні стероїди: естрадіол, тестостерон, прогестерон, треноболонацетат, ацетат мегестролу, ралгро (зеранол), антитеріоїдні. До препаратів, які гальмують функцію щитоподібної залози, належать бетазин, АХК (амоній хлорно-кислий), МХК (магній хлорно-кислий), білкові гормони та їхні індуктори: гормони росту, інсулін, пролактин, анаболін, субстрактні індикатори (біогенні аміни, амінокислоти). До фітогормонів належать фітоестрогени, гіберелін, а також комплекси гормональних препаратів. Препаратитваринам, яких відгодовують на м'ясо, дають з кормом, ін'єктують або імплантують. За рахунок пролонгованої форми або імплантації препарати тривалий час містяться в організмі тварин. У разі порушення термінів застосування препаратів, а також витримки тварин для виділення з організму стимулятора препарати залишаються в м'ясних продуктах. Крім того, солі хлорної кислоти (АХК, МХК) після виділення з організму тварин з калом мігрують із ґрунту в рослини, довго зберігаються в них і знову потрапляють в організм тварини чи людини з рослинними продуктами або м'ясом.
Залишкові кількості гормональних препаратів у м'ясі можуть істотно порушувати гормональні процеси, спричиняти тяжкі хвороби. Встановлено, що серед стероїдів найнебезпечніші для здоров'я людини залишкові кількості синтетичних естрогенів.
Використання гормональних препаратів та інших біокаталізаторів потребує додаткових гігієнічних досліджень щодо їхньої токсикології, накопичення у клітинах і тканинах організму.
Об'єднаним комітетом експертів ФАО/ВООЗ із харчових добавок і кон-тамінантів не встановлено максимально допустимих рівнів залишків трьох стимуляторів росту: естрадіолу-178, прогестерону і тестостерону. Вважають, що використання цих препаратів як стимуляторів росту не є небезпечним для здоров'я людини за дотримання встановленої практики тваринництва. Для інших видів встановлено граничні рівні залишків