39. Що собою являє спортивна медицина?

Важливим елементом системи спортивних і фізкультурно-оздоровчих послуг є спортивна медицина, яка водночас є і складовою системи охорони здоров'я. Вона покликана визначати стан здоров'я, фізичний розвиток і функціональний стан організму фізкультурників і спортсменів, здійснювати профілактику, діагностику і лікування захворювань та ушкоджень, пов'язаних із заняттям фізкультурою і спортом.

40. Хто підлягає систематичному диспансерному огляду лікарсько-фізкультурною службою?

Систематичному диспансерному огляду лікарсько-фізкультурною службою підлягають учні дитячо-юнацьких спортивних шкіл, училищ олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності, члени збірних команд і ветерани спорту. Персонально відповідає за допуск спортсмена до тренувань і змагань за станом здоров'я лікар.

41. Особливості основної і професійно-прикладної фізичної підготовки.

Основна і професійно-прикладна фізична підготовка і відбувається з урахуванням функціональних можливостей учасників занять. Для цього їх розподіляють на оздоровчі групи з урахуванням віку і рівня фізичної підготовленості. Кількісний склад основної групи, як правило, становить 12—15 осіб. Її учасники мають оволодіти технікою прикладних вправ, усунути функціональну недостатність органів і систем, підвищити працездатність організму. Велике значення при цьому мають систематичність занять, індивідуальнє дозування і поступове підвищення навантаження. До групи спортивного удосконалення зараховують учасників основних медичних груп, які виконали відповідні контрольні вправи і нормативи.

42. Хто є суб'єктами організації діяльності спортсмена-професіонала в Україні?

Суб'єктами організації діяльності спортсмена-професіонала в Україні є органи виконавчої влади з фізичної культури і спорту, спортивні клуби, професіональні спортивні ліги, федерації (асоціації, спілки, об'єднання тощо), національні спортивні федерації, статути яких передбачають цей вид діяльності.

43. Стимулювання державою розвитку фізкультури і спорту (зу “Про фізичну культуру і спорт”).

Держава стимулює розвиток фізкультури і спорту шляхом розширення матеріально-технічної бази, надання пільг щодо оподаткування та кредитування, а також морального та матеріального заохочення спортсменів, фахівців цієї галузі, інших суб'єктів фізкультурно-спортивної діяльності.

В межах, визначених законодавством, не обкладаються податками кошти підприємств, установ, організацій, спрямовані на фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність.

Суб'єктам підприємницької діяльності, які займаються виробництвом товарів фізкультурно-спортивного призначення та спортивного обладнання, може надаватися пільговий режим кредитування та оподаткування.

Органами виконавчої влади, місцевого самоврядування встановлюються пільгові тарифи на комунальні послуги та енергопостачання для фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд або їм надається фінансова підтримка для компенсації витрат на їх оплату.

(Частина четверта статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 770-XIV (770-14) від 18.06.99)

Громадські організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної спрямованості можуть користуватися матеріальною, в тому числі фінансовою, підтримкою держави.

44.Дотримання правил безпеки, охорони здоров'я при проведенні занять фізичною культурою та спортивних заходів (ЗУ “Про фізичну культуру і спорт”).

Власники фiзкультурно-оздоровчих i спортивних споруд, спецiальних примiщень для занять фiзкультурою i спортом та фiзкультурно-оздоровчого i спортивного iнвентаря або уповноваженi ними органи зобов'язанi забезпечувати їх належний стан, безпечний для життя i здоров'я людей, майна та навколишнього природного середовища. Адмiнiстрацiя фiзкультурно-оздоровчих i спортивних споруд та органiзатор спортивного заходу або занять фiзичною культурою забезпечують належне обладнання мiсць проведення фiзкультурно-спортивних занять i змагань вiдповiдно до правил їх проведення, вимог технiки безпеки, санiтарно-гiгiєнiчних, екологiчних та iнших державних вимог i несуть вiдповiдальнiсть, встановлену законодавством України, за шкоду, заподiяну здоров'ю глядачiв та осiб, якi займаються в них фiзичною культурою i спортом. Експлуатацiя спортивних споруд та обладнання, що не забезпечує безпеки спортсменiв та глядачiв, не допускається. Пiд час проведення спортивних заходiв i занять фiзичною культурою не допускається пропаганда культу жорстокостi та насильства.

45. Хто і з якою метою створює мережу лікувально-фізкультурних закладів?

Держава створює мережу лікувально-фізкультурних закладів, що здійснюють медичний контроль за всіма категоріями осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, сприяє розвитку наукових досліджень у галузі медичних проблем фізкультури і спорту (спортивної реабілітації, травматології, антидопінгового контролю тощо), впроваджує спортивну медицину як учбову дисципліну в навчальні плани відповідних навчальних закладів.

46. Науково-методичне забезпечення фізичної культури і спорту (ЗУ “Про фізичну культуру і спорт”).

За дорученням Кабінету Міністрів України центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту разом з Академією наук України і Міністерством охорони здоров'я України розробляє державну програму наукових спеціальних досліджень, координує її здійснення, залучає до цієї справи провідні наукові центри, вищі навчальні заклади, Науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту.

Туристичні послуги

47. Дайте визначення поняття “туристичні послуги.

Туристичні послуги — послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг, спрямовані на задоволення потреб туристів.

48. Чим обумовлені особливості туристичних послуг?

Туристичні послуги наділені специфічними соціально-оздоровчими особливостями (забезпечують відпочинок, можливість розвитку особистості, пізнання історичних і культурних цінностей, заняття спортом, участь у культурно- масових заходах та ін.). Завдяки цьому вони поєднують у собі економічні, соціальні, гуманітарні, виховні та естетичні якості. За призначенням їх поділяють на основні, додаткові і супутні.

49. Як поділяють туристичні послуги за призначенням.