1.5 Поштовий обмін та поштові потоки

Поштовий обмін характеризує інтенсивність виробничої діяльності поштового зв’язку та окремих його підрозділів [1].

У залежності від джерела надходження та напряму переміщення поштових відправлень поштовий обмін поділяється на: вхідний, вихідний та транзитний, кожний з яких має свою специфіку технології оброблення. Зростання величини вихідного обміну вказує на зростання попиту населення на певні види послуг, необхідність підвищення виробничих потужностей та темпів розвитку, як окремих підрозділів, так і поштового зв’язку в цілому. Вхідний обмін у цілому, повинен дорівнювати вихідному, однак для окремого підрозділу поштового зв’язку, їх величина та структура можуть бути різними. Величина транзитного обміну визначається принципами побудови системи оброблення та перевезення поштових відправлень, прийнятих у поштовому зв’язку. Зменшення величини транзитного обміну значною мірою сприяє підвищенню ефективності функціонування поштового зв’язку, якості обслуговування споживачів його послуг.

Кількість поштових відправлень одного виду, які прямують у певному напрямі, складають поштовий потік. У відповідності з видами поштового обміну розрізняють вхідні, вихідні та транзитні потоки поштових відправлень, а у відповідності з радіально-вузловим принципом побудови системи поштового зв’язку – магістральні, внутрішньообласні, внутрішньорайонні та міські.

Структура, властивості та кількісні характеристики поштових потоків мають важливе значення для урахування специфіки та раціональної побудови поштового зв’язку у місті, районі, області та країні в цілому [1].

Найбільш суттєвий вплив мають потоки на підрозділи поштового зв’язку, які виконують оброблення великих обсягів поштових відправлень. Інформація про параметри таких потоків дозволяє оптимально вибирати та розміщувати наявне поштооброблювальне обладнання, розробляти та впроваджувати перспективні засоби автоматизації технологічних процесів з урахуванням прогнозування структури та кількісних характеристик поштових потоків.

Характерними властивостями поштових потоків є їх нерівномірність за часом та напрямом. Нерівномірність поштових потоків за часом зумовлена дією наступних факторів: нерівномірністю приймання кореспонденції від населення, підприємств, організацій, установ за годинами, протягом доби та тижня; нерівномірність руху транспортних засобів, в першу чергу, магістральних; сезонні коливання попиту на послуги поштового зв’язку.

Нерівномірність надходження поштових відправлень збільшуєтся при зменшенні проміжку часу, протягом якого вона визначається, тобто динаміка поштового обміну за годинами протягом доби, більш значна ніж за днями протягом тижня. Кількісна характеристика стохастичного процесу надходження поштових відправлень визначається поняттям поштове навантаження – кількість поштових відправлень, що надходять на оброблення (в центр оброблення, цех, дільницю) за певний інтервал часу. Поштове навантаження (частина навантаження – кількість поштових відправлень, які прийняті, оброблені та передані за призначенням) фактично оброблене за даний проміжок часу складає поштовий обмін. В умовах нормального функціонування підрозділу поштового зв’язку, поштовий обмін за добу повинен дорівнювати поштовому навантаженню, а різниця між обміном та навантаженням, через нерівномірність останнього, може (повинна) виникати лише в окремі години доби. Величина поштового навантаження визначає обсяг виробничої діяльності підрозділу підприємства поштового зв’язку, необхідну пропускну здатність всіх його технологічних ланок.

Для ефективної організації технологічних процесів проводиться аналіз коливань навантаження за годинами протягом доби. Ступінь коливань (нерівномірності) навантаження за годинами доби характеризується коефіцієнтом концентрації і-ї години доби К_год.і, який визначається як відношення навантаження і-ї години доби (і = 1, 2, ..., 24) до навантаження за добу [1]. Коефіцієнт концентрації години найбільшого навантаження (з інтервалу 124) визначає необхідну кількість технічних засобів оброблення поштових відправлень, робочих місць операторів, з урахуванням коефіцієнтів добової К_діб і та місячної К_міс і нерівномірності. Для одержання значень коефіцієнтів нерівномірності та концентрації, з необхідним рівнем достовірності, застосовують інтервали статистичних вимірювань [1]:

для К_год і – не менш ніж 7 діб;

для К_діб і – не менш ніж 4 тижні;

для К_міс і – не менш ніж 3 роки.

Нерівномірність навантаження значно ускладнює організацію виробничого процесу, потребує застосування додаткової робочої сили та технічних засобів, що збільшує собівартість оброблення поштових відправлень. Тому вирівнювання навантаження займає важливе місце в організаційній діяльності поштового зв’язку, наприклад, вирівнювання потоків вихідної письмової кореспонденції за рахунок зменшення часового інтервалу виймання листів з поштових скриньок, регулювання часу обміну на внутрішньоміській мережі, проведення роз’яснювальної роботи серед споживачів (телебачення, радіо, наглядна агітація) про доцільність дострокового відправлення поштових відправлень у передсвяткові дні.

Організація виробничого процесу з урахуванням нерівномірності надходження поштових відправлень може базуватись на двох принципах [1]: жорстокого виконання контрольних термінів обробки пошти; збільшення контрольних строків у періоди великого навантаження.

Для забезпечення жорсткого виконання контрольних строків, кількість поштооброблювальних машин та місць ручного оброблення вибирається у відповідності з величиною максимального навантаження, внаслідок чого знижується ступінь використання обладнання, тому що більшу частину робочого часу навантаження є меншим за передбачене максимальне навантаження.

Збільшення контрольних строків оброблення поштових відправлень в моменти максимального навантаження у відповідні дні, при їх обов’язковому виконанні для переважної більшості днів року приймається на основі компромісу між сталістю та ефективністю виробничого процесу.

Основу механізації та автоматизації виробничого процесу складає застосування машинного оброблення поштових відправлень. Ефективність використання машин залежить від рівномірності їх навантаження, яка для специфіки поштового зв’язку певною мірою є неможливою. Тому застосовується ручне оброблення частини обсягів пошти за умов повного завантаження засобів механізації та автоматизації. Розрахунок кількості обладнання та рабочих місць проводиться відносно планового навантаження з урахуванням темпів зростання (зниження) обсягів пошти і включає наступні етапи [1, 2, 4, 10]:

– визначення оптимальної кількості поштооброблювальних машин, за якої забезпечується їх ефективне використання;

– визначення необхідної максимальної кількості машини М_макс для оброблення поштових відправлень, з урахуванням нерівномірності їхнього надходження та забезпечення контрольних строків оброблення;

– визначення необхідної ефективної кількості машин М_еф < М_макс та кількості додаткових робочих місць ручного оброблення кореспонденції, які використовуються у період різкого підвищення навантаження.

Поряд з нерівномірністю навантаження, значний вплив на ефективність поштового зв’язку має нерівномірність обсягів поштових відправлень за напрямами сортування.

Напрям сортування визначає процес (порядок) формування груп однотипних поштових відправлень, що підлягають доставлянню одному або декільком підрозділам поштового зв’язку – доставним або транзитним. Відповідно до загальної структури поштового зв’язку, обсягів кореспонденції, що обробляється, а також з урахуванням адміністративно-господарського поділу країни, існуючих відстаней до адресатів розробляються плани направлення пошти [27] для мережі поштового зв’язку в цілому та плани напрямів сортування окремо для кожного його підрозділу, який здійснює сортування поштових відправлень [1].

При розробленні планів напрямів сортування та визначенні обсягів кореспонденції, яка пересилається за кожним із напрямів, передбачаються заходи більш рівномірного розподілу потоків за напрямами, що сприяє підвищенню стійкості (стабільності) виробничого процесу, ступеня використання поштооброблювального обладнання та магістральних транспортних засобів.

Плани напрямів сортування складаються заздалегідь, тому аналіз та прогнозування нерівномірності напрямів сортування розглядаються як стохастична задача. Причинами нерівномірності потоків за напрямами сортування є не однакова щільність населення в різних регіонах країни, нерівномірне розміщення промислових підприємств по її території, зосередження підрозділів керування та концентрація поштових потоків в адміністративних центрах.

Для формування планів напрямів сортування та оптимального вибору структури розподільної системи листосортувальних машин визначається функція розподілу ймовірностей надходження поштових відправлень за напрямами сортування [1].