14. Демографічна ситуація

Загострення економічної кризи в Україні призвело до подальшого погіршення демографічної ситуації. Вперше за повоєнний період, починаючи з 1993 p., чисельність населення вкрай зменшилась. Фактором, який цьому сприяв, було природне зменшення населення. Якщо до 1990 p. в країні спостерігався ще деякий природний його приріст, то з 1991 p. в результаті перевищення числа померлих над кількістю народжених невпинно зростає природне зменшення населення.

Катастрофічне зниження життєвого рівня переважної більшості населення в останні роки, невирішеність екологічних проблем, загострених наслідками Чорнобильської катастрофи, невпевненість у зміні ситуації на краще призвели до відновлення тенденції падіння народжуваності. Її сучасний рівень найменший за весь період існування України і найнижчий серед країн, розташованих на території колишнього СРСР. В 1997 p. середнє число дітей, народжених жінкою за все життя, становило 1,4 при необхідних 2 2

Ситуація ускладнюється тим. що поряд з депопуляцією відбувається погіршення якісних характеристик населення, зокрема його здоров'я. За останні роки значно погіршилась ситуація в сфері здоров'я народу України. Ріст смертності населення значною мірою зумовлений процесом постаріння населення - збільшенням частки осіб пенсійного віку, яка у 1997 p. становила 26%. Суттєво зростає смертність населення в працездатному віці, особливо чоловіків. Порівняно з 1989 p. смертність чоловіків в працездатному віці збільшилась від 663 до 823 померлих на 100 тис. жителів.

16. Грошові доходи населення, їхня структура і динаміка в україні.

На сучасному етапі використовуються такі критерії класифікації доходів:

1 )за ек походженням джерел доходів ( доходи, зроблені живою працею; доходи, від реалізації активів; доходи від фін активів; доходи від трансферних платежів з держ бюджету; інші доходи)

2) за рівнем суспільної визначеності джерел доходів ( доходи від діяльності в тіньовому секторі; від злочинної діяльності)

3) за регіональним походженням ( доходи населення, що проживає у сільській місцевості; у міських поселеннях; в окремих регіонах)

Структура ек джерел формування на підставі балансу грошових доходів( 92-02 рр) ( питома вага оплати праці знизилась, частка доходів від підсобних господарств зросла, трансферні доходи зросли, доходи від продажу іноземної валюти знизились, надходження зросли). Також структуру грошових доходів визначають за вибірковим обстеженням умов життя (99-01рр) ( оплата праці, доходи від підприємницької діяльності, пенсії, аліменти, інші грошові доходи=знизились, доходивід продажу с/г продукції, від нерухомості=зросли, доходи від продажу майна, від дивідендів, стипендів=не змінились)

Обсяг і структура доходів населення є основними економічними показниками рівня життя населення України. Основну роль у сукупному доході сім'ї відіграють грошові доходи, які складаються із заробітної плати, пенсії, соціальної допомоги, стипендії та інших соціальних виплат, грошових надходжень від продажу продуктів сільського господарства, доходів від продажу іноземної валюти тощо. Перехід до ринкових відносин і відповідні структурні зміни в економіці вплинули на формування доходів населення, їх використання та систему розподілу. Найбільшу питому вагу у структурі грошових доходів населення становить оплата праці, частка якої за останні роки дещо знизилася. Водночас помітно збільшилась частка пенсій, соціальної допомоги та стипендій (від 15,8 відсотка у 1990 році до 24,2 відсотка у 1998 році). Зросли доходи від продажу іноземної валюти, а також грошові надходження від продажу продуктів сільського господарства. Залишається незначною частка доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в загальних грошових доходах населення. Слід зазначити, що за останні два роки вдалося значно посилити мінімальні соціальні гарантії. Якщо співвідношення розміру мінімальної заробітної плати до величини вартості межі малозабезпеченості у 1997 році становило 21,2 відсотка, то у першому і другому півріччях 1998 року та у поточному році це співвідношення збільшилося відповідно до 61,1 відсотка, 74,6 відсотка і 81,6 відсотка. При цьому величина вартості межі малозабезпеченості у 1999 році порівняно з 1997 роком зросла до 90,7 гривні, або на 27,9 відсотка, розмір мінімальної заробітної плати - до 74 гривень, або в 4,9 раза, а розмір мінімальної пенсії - до 24,9 гривень, або в 1,66 раза. Водночас спад виробництва у процесі ринкової трансформації економіки і, як наслідок, вимушена неповна зайнятість та безробіття значної частини працездатного населення, відсутність законодавчих важелів впливу на регулювання процесу майнового розшарування населення призвели до зниження рівня життя населення, поглиблення його розшарування за рівнем грошових доходів та розподілом майна, неспроможності більшої частини населення робити заощадження, поширення тінізації грошових доходів громадян, приховування їх від оподаткування. Це обумовило скорочення платоспроможного попиту населення, звуження обсягу внутрішнього ринку, зменшення можливостей формування внутрішніх інвестиційних ресурсів і стримування економічного зростання держави.