- •1. Капітальне будівництво в системі національної економіки
- •1.1. Капітальне будівництво і його призначення. Роль будівництва в системі національної економіки
- •1.2.Особливості будівництва
- •1.3. Основи будівельного проектування
- •1.4 Елементи і продукція будівництва
- •1.5. Система ціноутворення в будівництві
- •2.2. Види кошторисних нормативів
- •2.3. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні, монтажні і ремонтно-будівельні роботи
- •2.4. Ресурсні елементні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів
- •3. Інвесторська кошторисна документація
- •3.2. Порядок складання локальних кошторисів та відомостей ресурсів до них.
- •3.3 Порядок складання об’єктних кошторисів
- •3.4. Порядок складання локальних та об’єктних кошторисних розрахунків та кошторисних розрахунків на окремі види витрат
- •3.6. Порядок складання Зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва
- •3.6. Додаткові вимоги до розробки кошторисної документації на розширення, реконструкцію та технічне переоснащення підприємств, будівель і споруд
- •4.2 Визначення прямих витрат
- •4.3. Визначення загальновиробничих витрат
- •4.5. Визначення витрат на розробку проектно-кошторисної документації та супутніх витрат
- •4.6. Визначення кошторисного прибутку і адміністративних витрат та загальної кошторисної трудомісткості будівельно-монтажних робіт
- •4.7. Визначення коштів на покриття ризику всіх учасників будівництва, на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами та на страхування ризиків замовника
- •4.8. Визначення податків, зборів і обов’язкових платежів, не врахованих складовими вартості будівництва
- •4.9. Державна експертиза і затвердження проектно-кошторисної документації
- •5.Визначення ціни тендерної пропозиції
- •5.2.Визначення прямих, загальновиробничих і адміністративних витрат
- •5.3.Визначення супутніх витрат
- •5.4.Визначення прибутку і коштів на відшкодування ризиків підрядника.
- •3.Комерційний ризик претендента.
- •5.Особливості погодження договірних цін і розрахунків за виконані роботи
- •Рекомендована література
4.8. Визначення податків, зборів і обов’язкових платежів, не врахованих складовими вартості будівництва
Розмір податків, зборів і обов’язкових платежів визначається виходячи із норм і бази для їх нарахування, встановлених відповідними постановами Уряду і включаються до Зведеного кошторисного розрахунку окремими рядками.
Плата (податок) за землю (ПЗб) визначається виходячи із річної суми плати за землю, що займається адміністративною будівлею підрядника (ПЗр), вартості підрядних робіт, виконуваних підрядником за рік без урахування податків, зборів, обов’язкових платежів, не врахованих складовими вартості будівництва (Ор) та вартості будівельно-монтажних робіт за Зведеним кошторисом вартості будівництва (гл. 1-12, гр.4+5), з урахуванням прибутку (П), адміністративних витрат (А) і ризику, що відноситься до будівельно-монтажних робіт:
Комунальний податок (КП) визначається за формулою:
,
е ОМп ─ розмір неоподатковуваного мінімуму прибутків громадян;
─ середньомісячна норма тривалості робочого часу, встановлена Міністерством праці на рік, люд.-год.;
Тзаг ─ загальна кошторисна трудомісткість будівельно-монтажних робіт;
КПс ─ ставка комунального податку, (10 %).
Податок на додану вартість розраховується за ставкою 20% від загальної кошторисної вартості будівництва.
4.9. Державна експертиза і затвердження проектно-кошторисної документації
Затвердження проектів будівництва здійснюється за наявності позитивної оцінки комплексної державної експертизи, яку здійснюють експертні органи міністерств і відомств.
Інвестиційні проекти, що інвестуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, а також проекти, замовниками яких є органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, підлягають обов’язковій державній експертизі відповідно до законодавства.
Інвестиційні проекти, що інвестуються за рахунок інших джерел, підлягають обов’язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог.
У разі необхідності експертиза окремих інвестиційних проектів, що мають важливе народногосподарське значення, може здійснюватися за рішенням Кабінету Міністрів України.
Складові частини комплексної державної експертизи: інвестиційна, санітарно-гігієнічна, екологічна, з техніки безпеки, з охорони праці, з енергозбереження, з ядерної і радіаційної безпеки.
Мета експертизи проектно-кошторисної документації ─ підвищення комфортності будівель і споруд та ефективності проектних рішень.
В процесі експертизи перевіряється:
─ відповідність проекту завданню на проектування, генеральному плану населеного пункту або промислового вузла;
─ відповідність прийнятих в проекті технологічних процесів і устаткування досягненням науки, техніки, організації виробництва і праці;
─ відповідність рішень технологічної частини проекту нормам технологічного проектування;
─ відповідність архітектурно-планувальних рішень сучасному рівню будівельної техніки, вимогам до художніх рішень будівель і споруд;
─ досконалість рішень генерального плану підприємства, комплексу, окремої будівлі чи споруди;
─ прогресивність використання конструктивних рішень і методів технології і організації будівництва
─ дотримання екологічних, містобудівних, та санітарно-технічних вимог;
─ правильність визначення вартості будівництва підприємств, будівель і споруд.
Робоча документація підлягає експертизі, якщо при її розробці вносяться зміни в затверджені проектні рішення, які згідно законодавству підлягають проведенню комплексної державної експертизи. За висновками комплексної державної експертизи проектно-кошторисна документація підлягає переробці.
Проекти будівництва, що фінансуються за рахунок коштів бюджетів та підприємств державної власності затверджуються:
─ Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади ─ замовників ─ об’єктів з кошторисною вартістю 15 млн. грн. і більше, а також особливо важливих об’єктів та об’єктів, що споруджуються з залученням іноземних кредитів під гарантію Кабміну, незалежно від їх вартості
─ міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади ─ замовниками ─ об’єктів з кошторисною вартістю від 5 до 15 млн. грн.;
─ підприємствами, установами і організаціями державної власності ─ об’єктів з кошторисною вартістю до 5млн. грн.