2. Методика проведення культурно-масових заходів.

В житті табору головне місце займають культурно-масові заходи, свята, які створюють відповідний настрій, радісний стан душі. Вони допомагають дітям потоваришувати, здружитися, пізнати навколишній світ, відпочити активно. Кожен культурно-масовий захід повинен мати сценарій. Сценарій, як план заходу, може бути літературно-драматичним твором з описанням дій, або підготовленим детальним планом проведення.

У кожного святкового сценарію є тема /або сукупність тем/. Тема – це подія / факт, дата, явище/, котра розігрується, це предмет театралізованого переказу якогось життєвого /чи казкового/ матеріалу.

Сюжет будь-якого свята включає: зав’язку, основний розвиток події, кульмінацію - завершення, фінал свята. Сюжет – це провідна тема свята.

Ролі сценарію. Роль – це образ, втілений учасником свята за сценарієм. Сценарій тоді успішний, коли він багаторольовий. Рольове свято – це і є дитяче свято, в ньому немає гостей, всі господарі, всі активні учасники.

Наочне оформлення свята. Свято повинне бути емоційно сприйнятним. Власне кажучи, дякуючи зовнішній незвичайності, воно і сприймається: парадні костюми, прапори, транспаранти, гірлянди прапорців, вогників і кульок, особлива підсвітка приміщень або атрибутів свята: афіші, стіннівки, літописи, тематичні експозиції, ритуальні аксесуари, квіти. Створення зовнішнього антуражу, “обличчя” свята, наочної територіальності є широким простором для дитячої творчості.

Свято як феномен гри. Ігри включаються в контекст практично всякого свята. Вони можуть бути присутніми у всіх частинах його сценарію: підготовчому, вступному, основному, масовому, фінальному. Вони можуть виконувати різні функції: діагностичні, стимулюючі, пізнавальні, розважальні, реабілітаційні, корекційні і т.п. До програм свят правомірно включати всі види і жанри ігор: спортивні і рухливі, динамічні забави і атракціони, дидактичні і пізнавальні, будівничі, технічні, ігри з елементами праці, музичні і хороводні, ігри-вправи психологічного характеру, ігри-тренінги, ігри-розваги, ігри-витівки, режисерські ігри, ділові і організаційно – діяльнісні ігри. Особливу увагу слід приділяти народним, національним іграм.

Реклама свята. Реклама – зав’язка свята, її завдання запалювати дітей до участі в ньому, привернути увагу, викликати інтерес. Реклама може бути звичайною, площинною або об’ємною /тумба, шар, будинок/. Напередодні свята по території табору можуть ходити “живі реклами” – діти, в руках яких рекламні тексти. Реклама може бути театралізованою.

Композиція свята. Сценарій всякого свята будується по канві його традиційного сюжету. Але є й загальне для будь-якого дитячого свята, загальні методичні елементи.

1. Зачин – початок – це дія короткочасна, незвичайна, яскраво емоційна. Методичні прийоми зачину:

Вербальний. Яскраве вступне слово ведучого або ведучих. Епіграф у прозі або віршах про свято, його ідею. Усна композиція, або агітпролог. Виступ цікавого гостя, представлення запрошених та учасників.

Ритуальний: елемент лінійки. Підйом прапорів, емблем, винос прапору. Винос вінків і гірлянд. Церемоніал хліба-солі. Вручення вимпелів, листів. Запалювання вогню /вогнище, військова гільза, факел/. Хвилина мовчання. Клятва. Посвята. Передача естафети.

Музичний. Оркестровий вступ. Тематична увертюра. Загальна пісня. Віночок пісень. Калейдоскоп пісень. Фанфарний виступ.

Кінопролог. Кінокліп. Фрагмент художнього або документального фільму на тему свята.

Технічні або інші ефекти. Запуск кульок, птахів. Кольорові, світлові гірлянди, панно. Емблеми. Дзеркальні кульки, панорама кольорових слайдів.

2. Основна частина реалізується через слово, діяльність, демонстрацію. Словесні святкові форми: розповідь–повідомлення очевидців; прес–конференція, конференція; захист ідей, проектів; відповіді на запитання, діалог; вікторина; агітбригада; напутнє слово; літературний монтаж, усний журнал та ін. Cловесні компоненти входять до кожного сценарію, вони звернені до свідомості і почуттів, ось чому необхідно, щоб форма слова була яскравою, емоційною. Основна частина реалізується через дію, діяльність – суспільно трудову, рукотворну, конкурсну і т.п. Вона розкривається через показові виступи, демонстрацію досвіду, через жанри мистецтва і художньої самодіяльності.

3. Концертна частина. Вона може відбуватися при свічках, може бути подарунком, може бути конкурсною. Головне, щоб не було скучних номерів. Доцільно включати в програму святкового концерту такі дитячі жанри: піраміди, акробатику, веселий “капусник”, живу газету, театр веселої пантоміми, ляльковий театр, театр тіней, шумовий оркестр, ілюзіоністів, звуковий фотоальбом, ансамбль бальних танців; і ще одна умова: нехай цей концерт буде коротким.

4.Масова частина –це творче спілкування, умови для самореалізації, самопрояву, простір для польоту фантазії. В масову частину, як правило, включаються такі види творчості дітей:

Танці. Індивідуальні і колективні, повільні і ритмічні, звичайні і ігрові, із сюрпризами і без них. Танці повинен очолювати танцмейстер /диск-жокей/, заводила, ведучий. Існують танці, які допомагають познайомитися. Є конкурсні, в яких можна показати свою майстерність, винахідливість. Є танці перехідні, сценічні, камерні і т.п. Танець навчає культурі поведінки, етикету, розвиває пластику, координацію, красу рухів. Танець – це висока святкова педагогіка.

Ігри. Святу необхідні ігри на спілкування, знайомство, суперництво, гумор.

Конкурси. Коротке змагання, ігрове суперництво, яке має за мету виділити найкращий результат, найкращого учасника. Конкурсу необхідні найпростіші умови, які розробляють, створюють самі діти.

При організації творчого конкурсу необхідно пам’ятати про 10 основних компонентів успіху:

• Цікаві завдання.

• Гарне оформлення.

• Матеріальне забезпечення.

• Музичний супровід.

• Кмітливий ведучий.

• Компетентне журі.

• Емоційні глядачі.

• Виконавчі помічники.

• Підготовча команда.

• Призи для переможців.

А) Конкурси виконавців:

• Пісень, танців, віршів та інших жанрів акторської майстерності.

• Театралізованих анекдотів, авторської пісні, драматизованої байки, загадок у віршах, промовок (речівок), лічилок, страшилок, частівок.

• Пантоміми, пірамід, художнього свисту, художнього квоктання.

Б) Конкурси:

• Складальників любовного листа, листа – ультиматуму, буриме, вітання, казки, зв’язного оповідання з назв художніх фільмів.

• Творців підписів до малюнків, фото.

• Авторів сурдоперекладів, репортажів, кросвордів.

• Авторів епіграм, досьє, жартівливої анкети, детективу, легенди, реклами, “шлюбного оголошення”, тосту та ін.

Простір конкурсів безмежний. На святах можуть проводитися конкурси відомих літературних героїв: Робін Гуда, барона Мюнхаузена, Остапа Бендера, Дон Кіхота, Шерлока Холмса, Баби Яги, Попелюшки і т.п.

В) На святі завжди є місце веселим конкурсам:

• Конкурс брехунів.

• Конкурс речівок, всі слова яких мають 3 літери /Мій ніс рік ріс/.

• Конкурс “Несміяна”.

• Конкурс буриме /придумати вірша на задані рими/.

• Конкурс пантоміми на відомі прислів’я та приказки /Один з сошкою, семеро з ложкою. Без труда не витягнеш і рибку з прудка./

Вправи на гумор.

Домашній твір /дуже короткі/ на теми: “По річці пливла каструля”, “Подаруй мені рубля на пам’ять” ,”Життя добре, як скумбрія у томаті”, “Один розум добре, а півтора добріше”.

Імітація. Зобразити голосом: киплячий чайник із свистком; мотор катеру, що погано заводиться; автомобіль, що гальмує; шторм на морі; шум літака, що злітає; виття пожежної сирени; двері, що скриплять; вибух бойової гранати; не справний транзистор.

Пантоміма. Зобразити мімікою і рухами: повітряну кульку, що прокололи; годинник із зозулею; лампочку, що мигтить; киплячий чайник; яблуко з черв’яком; папугу в клітці; колесо велосипеду з вісімкою; гусінь на гілці; квітку, що зав’яла.

Міманс. Зобразити людину, яка їсть лимон, морозиво, величезну дольку кавуна, яйце всмятку; дівчину, в якої по дорозі зламався каблук.

Зобразити любими засобами: павутину на стіні, килимок на підлозі, годинник з маятником, кактус, вішалку, пір’їну, що летить, тугий замок.

Виконавча майстерність. Продемонструвати мімічно гру скрипаля, піаніста, контрабасиста і т.д.; канатохідця, ілюзіоніста, оперного співака і т.п.

Комічна естафета. Проводиться як змагання між командами. Орієнтовні етапи:

• Встати спиною один до одного, взятися під руки, добігши до наступного етапу, передати естафетну паличку. Учасників 2.

• Біг з ложкою і картоплиною. Картоплина в ложці на витягнутій руці проноситься до наступного етапу. Учасник 1. Він передає естафетну паличку. Учасники, що стоять на цьому етапі, чистять картоплю на саму довгу стрічку з лушпиння.

• Біг на 3-х ногах. Учасників 2. Один бере естафетну паличку, другий зв’язує рушником або шарфом ноги – свою та іншого учасника.

• Біг у мішку. Учасник 1.

• Провести футбольний м’яч через кілочки, не збиваючи їх.

• “Жабеня”. Учасник бере себе за п’ятки і стрибає.

• Чехарда. Двоє біжать дистанцію, стрибаючи один через одного. В кінці етапу потрібно дістати зубами цукерки із тарілки з борошном.

Атракціони.

“Дістань цукерку”. Потрібно стати до стіни, притулитися до неї спиною і ... дістати цукерку, що лежить біля ніг. Таке можна зробити лише винахідливо зігнувшись.

“Повернись, покрутись і пройди”. Необхідно, повернувшись навкруг своєї осі 13 разів, пройти по рисочці, проведеній крейдою.

“Цвях в пляшку”. До ліски на довгому вудлищі прикріплений великий цвях. Його треба опустити в шийку пляшки /вузьку/.

5. Кінцівка свята повинна бути короткою, чіткою, яскравою. Це може бути:

• Нагородження всіх учасників, що відзначилися.

• Загальна пісня в кругу.

• Ефекти: феєрверк, запалювання прощального вогнища.

• Ритуальна лінійка прощання.

В кінці свята можуть бути проведені: святкова вечеря, яскравий ритуал; прийняті якісь звернення, листи, правила; вручені подарунки, сувеніри і т.п.