Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Letniy_6.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
151.04 Кб
Скачать

VI. Робота з дітьми в таборі за інтересами

Мета: розвивати пізнавальні інтереси дітей, в різних формах розширювати знання, отримані в навчальному процесі і залучати їх в різні гуртки, клуби, які створені в таборі; розвивати самостійність та відповідальність; формувати в кожній дитині організаторські навички; виховувати звичку бути настійним в пошуку, наполегливо здійснювати поставлені цілі.

Основні поняття: культура, клуб, гурток, мистецтво.

План:

  1. Клубно-гурткова робота в таборі.

  2. Методика проведення культурно-масових заходів..

  3. Робота прес-центру.

  4. Художньо-оформлювальна робота та декоративно-прикладне мистецтво в таборі.

Теоретична частина:

1. Клубно-гурткова робота в таборі.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, документи Уряду та міністерства освіти України визначили головне завдання позашкільної освіти та виховання, яке спрямоване на розвиток творчої особистості, здобуття дітьми та підлітками додаткових знань, умінь та навичок за інтересами, підготовку до соціально – громадської діяльності.

Ці завдання здійснюються позашкільними навчально–виховними закладами, до яких можна віднести літні оздоровчі табори, у позанавчальний час.

Вся організація процесу виховання табору спирається на включення дітей у клубно – гурткову діяльність з урахуванням інтересів дітей на основі їх добровільної участі. Вона створює умови для розвитку творчості, дає змогу відпочивати, спілкуватися, самоутверджуватися, самовиявлятися, самореалізовуватися. На допомогу вихователям в таборі створюються різноманітні клубні об’єднання, гуртки. Зустрічаються таки форми клубної діяльності: клуби, гуртки, студії, секції, товариства.

Енциклопедичний словник дає визначення поняття “клуб” (англ. – club) - це громадська організація, добровільне об’єднання людей з метою спілкування, яке пов’язане з різноманітними інтересами, а також для спільного відпочинку і розваг.

Клуби в дитячому таборі – це особлива система додаткової освіти і організації дозвілля дітей. Клуби можуть бути предметними, що передають дитині існуючі культурні норми, і проектними, що здійснють конкретну діяльність.

Завдання педагога в тому, щоб на визначеному матеріалі розвинути в кожної дитини допитливість, пробудити бажання до самопізнання, допомогти у самовизначенні і прояві самостійності. Сила клубу в тому, що є можливість з кожним працювати індивідуально, аналізувати і показувати ріст і рух учасників.

Клуби допомагають використовувати весь творчий потенціал дорослих і дітей. На відміну від звичної “загонової” структури, коли вожаті роблять удвох по всіх напрямах, педагог, як спеціаліст з конкретної області, конкретної справи чи питанні, працює з усіма бажаючими.

Крім того, клуб – явище багатофункціональне і особливість його у взаємозв’язках всіх функцій:

  • реалізації потреб дитини в спілкуванні;

  • здійсненні обміну формами організації вільного часу дитини;

  • творчій, інтелектуальній, організаційній самореалізації дитини;

  • удосконаленні знань та вмінь дитини у вибраному виді діяльності;

  • додаткова освіта;

  • учіння дитини здійснювати вибір діяльності, компанії та нести за це відповідальність.

С.Л. Палад’єв дає характеристики ряду ознак будь – яких клубних об’єднань. Клубні об’єднання це власно клуби, гуртки, студії, секції, товариства. Всі вони різняться своїми особливостями, але всі створюються і діють на основі принципу добровільності об’єднання дітей за інтересами.

В таборі найбільше розповсюджені гуртки і клуби. Вони різняться кількістю дітей, спрямованістю, програмою, наявністю органу самоврядування. Клубні об’єднання характеризуються доступністю для будь-якої дитини. Вона визначає мету, зміст, форми і методи діяльності. Діяльність клубних об’єднань визначає самодіяльний характер, демократичний стиль життєдіяльності, заснований на свободі вибору занять, має аматорський характер, який спрямований не стільки на результат, скільки на процес, котрий приносить задоволення його учасникам. Найважливішою ознакою клубного об’єднання є відносна стабільність його складу. Завдяки ній визначається структура, встановлюються внутрішні та зовнішні зв’язки, розподіл соціальних ролей учасників та ін. Але стабільність складу об’єднання відносна: перехід в інші об’єднання або вихід з нього вважається нормальним явищем, як педагогічно правильно організована діяльність. “Природний рух” є пошуком дітьми своїх сил, можливостей, процесом надбання нових знань, умінь та навичок; він необхідний для бажання знайти своє покликання до реалізації індивідуальних творчих планів.

Ще одна важлива ознака об’єднання – діалектична єдність особистої ваги мети роботи для його учасників і суспільної спрямованості його діяльності.

Специфіка клубних об’єднань полягає у тому, що діти приходять в клуб (гурток) для задоволення своїх потреб, інтересів, але запровадити в життя індивідуальні плани вони можуть лише беручи участь в реалізації суспільно визначній меті, яка здійснюється в колективній діяльності.

У членів клубу народжуються і розвиваються потреби у згуртуванні формальних об’єднань за інтересами в колектив, бо приходять до клубу з товаришами, які мають однакові інтереси і розподіл праці здійснюється на основі добровільності вибору ділянки роботи. Це сприяє гуманізації і демократизації їх відносин в об’єднанні.

Надати діяльності клубу суспільно корисного характеру можна за допомогою включення об’єднання за інтересами у виховну систему табору, вважати його роботу органічною частиною діяльності всього табору.

У клубних об’єднаннях діти беруть участь у різноманітних видах колективної діяльності, але головною умовою є творчий характер, бо потреба у творчості – головний і міцний мотив вступу дітей до клубного об’єднання.

Організація колективної творчої діяльності формує в кожній дитині активну позицію, тоді вона стає творцем того, що відбувається, виявляє свою індивідуальність, відбувається творчий розвиток кожної особистості. В клубі дітям легше знайти себе, самоутвердитися, відчути себе першим серед рівних.

Клубна робота обов’язково передбачає спілкування дітей та дорослих. Клуб – це світ суджень, суперечок, переживань, сумісного накопичення досвіду, особливий центр вільного спілкування.

Клубне спілкування включає в себе можливості, які дозволяють індивіду засвоїти систему спілкування і включитися в сумісну діяльність, а саме:

  • задовольнити потреби у спілкуванні, яке являє собою провідну діяльність підліткового віку;

  • розвиток навичок міжособистісної комунікації;

  • оволодіння культурою спілкування;

  • закріплення організаційних умінь та навичок.

Заняття в клубі реалізують такі цілі:

  • формування у дітей інтересу в культурному спілкуванні з однолітками, батьками та іншими представниками суспільства;

  • зацікавлення підлітків сумісної діяльністю;

  • навчання формам та принципам спілкування.

Ефективність організації клубного спілкування визначається за такими показниками:

  • задоволення підлітків спілкуванням, перебуванням у клубі, діяльністю, положенням у колективі;

  • зміна мотивації діяльності, поведінки підлітка;

  • перетворення інтересів підлітка у професійні наміри;

  • розвиток вміння спілкуватися.

Ці показники можуть бути досягненні при наявності таких умов організації ефективного клубного спілкування:

  1. Коли підліткам дається можливість вибору форм і видів діяльності та спілкування.

  2. Активним суб’єктом людина стає в діяльності, яку обрала добровільно і самостійно за своїм бажанням та інтересами.

  3. Відповідність змісту спілкування інтересам і потребам дитини. Інтерес вказує на значимість та цінність для особистості предметів об’єктивного світу.

  4. Реалізація вікових інтересів, потреб підлітків у самовираженні, самоутвердженні і самовизначенні.

  5. Наявність різностатевої і різновікової аудиторії, що дозволяє накопичувати опит різних соціальних ролей.

  6. Ефективна взаємодія всіх компонентів педагогічної системи клубу.

  7. Дотримування законів і принципів організації дозвіллєвої діяльності.

Для використання засобів спілкування, розуміння його смислу необхідно вивчати його теорію та техніку. Потрібно урозумити закони спілкування та оволодіти його навичками. Для успішного оволодіння засобами спілкування можна запропонувати створення клубу “Гросмейстер спілкування”. Його ціль: допомогти підліткам 13-15 років вивчити прийоми міжособистісної взаємодії, розвинуть поняття про способи самореалізації та самокорекції у спілкуванні, оволодіти знаннями про культуру та мистецтво мови, техніки спілкування.

Програма складається з 7 занять, кожне з котрих має певну логіку.

І етап

  • діагностика інтересів, очікувань;

  • самовизначення учасників за результатом заняття;

  • визначення позиції учасників впродовж заняття;

  • узгодження планів учасників і теми заняття.

ІІ етап

  • навчання;

  • самодиагностика змін, які здійснюються в учнях;

  • обмін досвідом;

  • визначення проблем кожного учасника та демонстрація способів їх вирішення.

ІІІ етап

  • сумісна діяльність по закріпленню нових знань і технік;

  • оцінка продуктивності теми для всієї програми; співвідношення результату, якій передбачався та отриманого;

  • самооцінка;

  • аналіз заняття.

Можливо запропонувати таки теми занять клубу (паралельно з вивченням теорії проводяться тренінги, ділові ігри, моделюються різні ситуації та ін.):

  1. Уроки спілкування. Умови успішного спілкування.

  2. Мистецтво подобатися людям.

  3. Конфлікт та його вирішення.

  4. Навчайся запитувати та вислуховувати.

  5. Як правильно обговорювати та дискутувати.

  6. Культура мовного спілкування. Немовні фактори впливу на оточуючих.

  7. Володіння і управління голосом. Чарівність.

Можна припустити, що у підлітків виникне зацікавленість темами і це буде спонукати їх до вивчення літератури з даної тематики. По-друге, у них з’являться необхідні навики конструктивного спілкування і взаємодії не лише між собою, а і з дорослими, що буде в пригоді в майбутньому.

Таким чином, процес виховання може ефективно реалізувати свої функції, якщо в нього включається діяльність клубних об’єднань, які створюють умови для розвитку творчих здібностей дитини, для задоволення її потреб у спілкуванні, самовираження, самоутвердження, самовизначення серед однолітків.

Програми для гуртків, клубів, творчих об’єднань дають чималий їх перелік. Це гуртки технічної творчості і юних натуралістів, спортивні секції, гуртки музичної і художньої творчості, естетики побуту, туризму; гуртки прикладного мистецтва, народних промислів і т.п. У збірнику програм “Програми для гуртків, творчих об’єднань, позашкільних закладів суспільно-громадського та художньо-естетичного напрямку / Укл.: Л.І. Ковбасенко, Л.М. Павлова. – К.: ІЗМН, 1996. – 400 с.” запропоновано зміст роботи різноманітних клубів і гуртків, як кращий досвід виховних установ України.

Молодь XXI століття перевагу надає клубам і гурткам гуманістичного та природознавчого спрямування. Як приклад роботи такого об’єднання наводимо програму занять клубу

У світі легенд”

(МДЦ “Орлёнок”, табір “Стремительный”)

Мета клубу: розвиток творчої уяви.

Завдання: 1. Створення умов для розвитку творчої уяви.

2. Реалізація творчого потенціалу дитини.

Очікуваний результат: конкретні роботи дітей /легенди, казки/; розвиток інтересу дитини; прийняття творчості як стилю життя.

Актуальність: з роками фантазія дітей згасає /хоч теоретично доведено, що уява залежить від життєвого досвіду / перед педагогом стоїть проблема виявити, підтримати і розвинути творчу уяву дитини, показати її необхідність в житті.

Заняття №1.

  1. Пояснення психологічних понять.

  2. Тест на розвиток уяви.

  3. Ігровий блок “Уявити і побачити”.

  4. Завдання: намалюй і опиши свій настрій.

Заняття №2.

  1. Ігровий блок “Уяви собі”.

  2. Складаємо казку / є герої, місце, очікувані події/.

  3. Розповідь про людей, що складають легенди.

Заняття №3.

  1. Ігровий блок “Уяви собі”.

  2. Прогулянка до моря, легенди про море, рослини, тварин.

Заняття №4.

  1. Малюємо легенду /під музику розповідається легенда, після чого діти малюють/.

  2. Демонстрація робіт.

Заняття №5.

  1. Вчимося складати легенди / Робота в групах. Задається місце, про яке складається легенда /.

  2. Демонстрація /розповідь/ легенд.

Заняття №6.

Індивідуальна робота дітей. Кожна дитина складає свою легенду, записує її.

Заняття №7.

“Я дарую вам легенду “ – вечір – вогник.

Заняття №8.

Тест на розвиток уяви. Складання збірки легенд.

Робота в цьому клубі дозволяє дитині не тільки познайомитися зі світом легенд, але і розкрити свої творчі здібності, зазирнути в себе, подивитися на світ іншими очима.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]