![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1 12
- •Тема 2 23
- •Тема 4 50
- •Тема 5 суб'єкти кримінального процесу 57
- •Тема 6 95
- •Тема 7 137
- •Тема 8 151
- •Тема 9 162
- •Тема 10 слідчі дії 170
- •Тема 11 206
- •Тема 12 212
- •Тема 13 підсудність 230
- •Тема 14 233
- •Тема 15 судовий розгляд 243
- •Тема 16 280
- •Тема 17 293
- •Тема 18 297
- •Тема 19 307
- •Тема 20 313
- •Тема 21 316
- •Тема 22 323
- •Тема 23 329
- •Тема 1 поняття, завдання, суть і система кримінального процесу
- •1.1. Поняття кримінального процесу
- •1.2. Завдання кримінального судочинства
- •1.3. Система кримінального процесу
- •1.4. Загальна характеристика стадій кримінального процесу
- •1.5. Типи кримінального процесу
- •1.6. Кримінально-процесуальні відносини та юридичні факти
- •1.7. Крнмінально-процесуальні функції
- •1.8. Кримінально-процесуальна форма
- •Тема 2 кримінально-процесуальне право україни. Джерела кримінально- процесуального права
- •2.1. Кримінально-процесуальне право як галузь сучасного права
- •2.2. Джерела кримінально-процесуального права
- •2.3. Кримінально-процесуальні норми
- •2.4. Дія норм кримінально-процесуального права у просторі, у часі та по колу осіб
- •2.5. Прогалини у кримінально-процесуальному праві та застосування норм кримінально-процесуального права за аналогією
- •Тема з принципи кримінального процесу
- •3.1. Поняття та система принципів кримінального процесу
- •3.2. Загальноправові принципи кримінального процесу
- •3.3. Міжгалузеві принципи кримінального процесу
- •3.4. Кримінально-процесуальні (галузеві) принципи
- •3.5. Принципи досудового провадження
- •Тема 4 цивільний позов у кримінальному судочинстві
- •4.1. Поняття, природа та значення цивільного позову у кримінальному судочинстві
- •4.3. Загальна характеристика провадження за цивільним позовом у досудових і судових стадіях кримінального процесу
- •4.4. Обов'язки держави щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином
- •Тема 5 суб'єкти кримінального процесу
- •5.1. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- •5.2. Процесуальна правоздатність і дієздатність суб'єктів кримінального процесу
- •5.3.1. Суд як орган правосуддя у кримінальних справах. Завдання і загальна характеристика повноважень суду при здійсненні правосуддя. Форми здійснення правосуддя
- •5.3.2. Прокурор у кримінальному судочинстві. Процесуальне положення прокурора на різних стадіях процесу
- •5.3.3. Слідчий та начальник слідчого відділу у кримінальному процесі. Взаємодія слідчого з органами дізнання
- •5.3.4. Органи дізнання, їх завдання і повноваження. Особа, що проводить дізнання, їі процесуальне положення
- •5.5. Учасники процесу, загальна характеристика їх процесуального положення
- •5.5.1. Обвинувачений (підсудний, засуджений, виправданий), його процесуальне положення в різних стадіях процесу
- •5.5.2. Підозрюваний у скоєнні злочину, термін перебування особи в статусі підозрюваного, його права і обов'язки
- •5.5.3. Процесуальне положення неповнолітньої особи, що не досягла віку кримінальної відповідальності, відносно якої ведеться кримінальне судочинство
- •5.5.4. Законний представник неповнолітнього обвинуваченого і підозрюваного
- •5.5.5. Захисник у кримінальному судочинстві
- •5.5.6. Заявник про злочин, його права і обов'язки
- •5.5.7. Потерпілий у кримінальному судочинстві, його права і обов'язки на різних стадіях процесу
- •5.5.8. Цивільний позивач, його права і обов'язки у кримінальному процесі
- •5.5.9. Цивільний відповідач, його права і обов'язки
- •5.5.10. Представники потерпілого, цивільного позивача і відповідача, їх процесуальне положення
- •5.6. Інші суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності, загальна характеристика їх процесуального положення
- •5.7. Обов'язок суду, прокурора, слідчого і особи, що проводить дізнання щодо роз'яснення і забезпечення прав учасників процесу і інших суб'єктів кримінального судочинства
- •5.8. Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві
- •5.9. Імунітети суб'єктів кримінального процесу
- •6.2. Поняття, види, особливості доказування в кримінальному процесі
- •6.3. Предмет доказування в кримінальній справі
- •6.4. Предмет доказування в окремих категоріях кримінальних справ та в окремих стадіях кримінального процесу
- •6.5. Зміст обставин, які складають предмет доказування
- •6.6. Локальний предмет доказування
- •6.7. Поняття доказів та джерел доказів у кримінальному процесі
- •6.8. Властивості доказів
- •6.9. Процесуальні порушення та допустимість доказів
- •6.10. Класифікація доказів
- •6.11. Процес доказування, його елементи
- •6.12. Межі доказування
- •6.13. Мета доказування
- •6.14. Суб'єкти процесу доказування
- •6.15. Джерела доказів
- •Заходи процесуального примусу, за допомогою яких забезпечується законний порядок у ході провадження в справі. Такими заходами є наступні.
- •7.2. Поняття, значення та види запобіжних заходів
- •7.3. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- •7.4. Запобіжні заходи, що не пов'язані з позбавленням волі
- •7.5. Запобіжні заходи, що пов'язані з позбавленням волі
- •7.6. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу
- •Провадження на досудових стадіях кримінального процесу Тема 8 порушення кримінальної справи
- •8.1. Поняття, значення, завдання стадії порушення кримінальної справи
- •8.2. Органи і посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу
- •8.3. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи
- •8.4. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи
- •8.5. Підстави і порядок прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи
- •8.6. Нагляд прокурора і судовий контроль у стадії порушення кримінальної справи
- •Тема 9 загальні положення стадії досудового розслідування
- •9.1. Поняття, значення, завдання стадії досудового розслідування
- •9.2. Форми досудового розслідування
- •9.3. Характеристика основних положень досудового слідства
- •4. Об'єднання і виділення кримінальних справ (ст. 26 кпк). Об'єднання і виділення кримінальних справ є правом, а не обов'язком слідчого.
- •Достатні дані, які свідчать про те, що якийсь злочин або особа не мають зв'язку з основною кримінальною справою;
- •Виконання органом дізнання постанови слідчого про розшук обвинуваченого (ст. 139 кпк).
- •Тема 10 слідчі дії
- •10.1. Поняття, система та класифікація слідчих дій
- •10.2. Загальні умови провадження слідчих дій
- •10.3. Процесуальні особливості провадження вербальних слідчих дій
- •10.3.1. Допит
- •Члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновлені підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;
- •Особа, яка б своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого у вчиненні злочину.
- •10.3.2. Очна ставка
- •10.3.3. Пред'явлення для впізнання
- •10.3.4. Відтворення обстановки і обставин події
- •10.4. Процесуальні особливості провадження нонвербальних слідчих дій
- •10.4.1. Слідчий огляд
- •10.4.2. Освідування
- •10.4.3. Ексгумація трупа
- •10.4.4. Обшук
- •10.4.6. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку
- •10.4.7. Підготовка і призначення судової експертизи
- •Тема 11 пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого
- •11.1. Суть, значення та підстави притягнення особи як обвинуваченого
- •11.2. Процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого
- •11.3. Допит обвинуваченого
- •11.4. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві
- •Тема 12 зупинення і закінчення досудового слідства
- •12.1. Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового слідства
- •12.2. Форми закінчення досудового слідства
- •12.3. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- •12.4. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи
- •12.5. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру
- •12.6. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру
- •12.7. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •12.8. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства
- •12.9. Контроль суду за законністю дій органів дізнання та досудового слідства
- •Тема 13 підсудність
- •13.1. Поняття і значення підсудності
- •13.2. Види підсудності
- •13.3. Направлення справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність
- •Тема 14 попередній розгляд справи суддею
- •14.1. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею
- •14.2. Порядок, строки попереднього розгляду справи
- •14.3. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи
- •14.4. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення
- •Тема 15 судовий розгляд
- •15.1. Поняття, значення, завдання стадії судового розгляду
- •15.2. Загальні умови судового розгляду
- •15.3. Суд і сторони в судовому розгляді
- •15.4. Межі судового розгляду
- •15.6. Судове слідство
- •15.7. Судові дебати і останнє слово підсудного
- •15.8. Рішення, якими закінчується судовий розгляд
- •15.9. Поняття, види, зміст вироків
- •15.10. Порядок постановления та проголошення вироку
- •Тема 16 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які не набрали законної сили
- •16.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.2. Суб'єкти права оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.3. Строки оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.4. Вимоги до апеляції, касаційної скарги чи подання
- •16.5. Порядок оскарження судових рішень, які не набрали законної сили. Дії суду у зв'язку з оскарженням судового рішення
- •16.6. Попередній розгляд справи апеляційним судом
- •16.7. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
- •16.8. Підстави для скасування чи зміни судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.9. Результати розгляду справи апеляційним судом
- •Тема 17 виконання вироку, ухвали і постанови суду
- •17.1. Поняття та ознаки стадії виконання вироку
- •17.2. Звернення вироку до виконання
- •17.3. Виконання ухвали та постанови суду
- •Тема 18 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які набрали законної сили
- •18.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які набрали законної сили
- •18.2. Особливості розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, які набрали законної сили
- •18.3. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
- •18.4. Строки та підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
- •18.5. Процесуальний порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •Тема 19 застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.1. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру
- •19.2. Підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.3. Особливості досудового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.4. Особливості судового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.5. Рішення суду у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.6. Зміна і скасування примусових заходів медичного характеру
- •19.7. Відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру
- •Тема 20 протокольна форма досудової підготовки матеріалів
- •20.1. Поняття, сутність і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •20.2. Підстави та умови застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •20.3. Особливості протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •21.2. Обставини, що підлягають встановленню в справах неповнолітніх
- •21.3. Досудове слідство в справах неповнолітніх
- •21.4 . Особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх
- •21.5. Участь у провадженні в справах неповнолітніх осіб, залучених з метою представництва та охорони прав та інтересів неповнолітніх
- •21.6. Провадження в справах неповнолітніх у судових стадіях кримінального процесу
- •22.2. Особливості правової регламентації та принципи транснаціонального кримінального процесу
- •22.3. Суб'єкти транснаціонального кримінального процесу та характер правовідносин між ними
- •22.4. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах
- •22.5. Видача гаданих злочинців
- •22.6. Передача провадження у кримінальних справах
- •22.7. Передача засуджених осіб
- •22.8. Виконання іноземних вироків та інших остаточних рішень у кримінальних справах
- •22.9. Основи міжнародного кримінального процесу
- •Тема 23 основи кримінально-процесуального права іноземних держав
- •23.1. Основи кримінально-процесуального права Франції
- •23.2. Основи кримінально-процесуального права Німеччини
- •23.3. Основи кримінально-процесуального права Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії
- •23.4. Основи кримінально-процесуального права сша
10.4. Процесуальні особливості провадження нонвербальних слідчих дій
10.4.1. Слідчий огляд
Поняття, види та загальні положення провадження огляду. Огляд — це самостійна слідча дія, яка виконується з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки, а також інших обставин, які мають значення для справи. В ст. 190 КПК зазначається, що провадження огляду здійснюється слідчим, і це дало підставу іменувати дану дію як «слідчий огляд», хоча всі види огляду мають право проводити також орган дізнання, прокурор. Огляд місцевості, місця події, речових доказів, документів у деяких випадках проводить і суд (ст.ст. 313-315 КПК).
Огляд є не тільки однією з найбільш поширеніших слідчих дій, але й одним із надійніших способів отримання доказової інформації, оскільки ця інформація надходить до слідчого і сприймається ним безпосередньо, без проміжних ланок, що зводить до мінімуму вірогідність її перекручення.
На підставі даних, що отримані в ході огляду якого-небудь об'єкта, слідчий може одержати й відомості, що будуть базою для висунення та перевірки як загальних, так і окремих слідчих версій, використати отримані дані для планування розслідування. З іншого боку, в ході слідчого огляду може бути перевірена достовірність інших доказів, які вже зібрані в кримінальній справі.
У відповідності до ст. 190 КПК в процесі досудового слідства можуть проводитися наступні види огляду: а) огляд місця події; б) зовнішній огляд трупа; в) місцевості і приміщення поза місцем події; г) предметів; д) документів; е) огляд тварин.
Кожний з видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, що визначають порядок його проведення, однак існує і низка положень процесуального й тактичного характеру, які є спільними для всіх видів огляду.
Підстави і процесуальний порядок слідчого огляду встановлений ст.ст. 190-192 КПК.
Підставою для проведення огляду є обґрунтоване припущення про те, що при огляді місця події, місцевості, приміщення, предметів, документів чи трупа можуть бути виявлені сліди злочину або встановлені обставини, які мають значення для з'ясування обстановки події і правильного вирішення справи.
КПК не вимагає від слідчого винесення постанови щодо проведення огляду, однак в ст. 30 Конституції України зазначається, що кожному громадянину гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення в житло чи інше володіння особи, здійснення в них огляду чи обшуку інакше як за мотивованим рішенням суду. Ст. 190 КПК повторює вищенаведене положення Конституції України, де стверджується, що огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за мотивованою постановою судді, яке виноситься з дотриманням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК (підстави для проведення обшуку та порядок надання згоди на його проведення). Постанова судді оскарженню не підлягає. В цій же статті (ч. 5 ст. 190 КПК) передбачається, що у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.
В наступній частині цієї ж статті вказується, що для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потребується.
У випадках, передбачених частинами 5 і 6 цієї ж статті, слідчий в протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.
Процесуальний порядок огляду полягає у виконанні вимог закону (ст. 191 КПК) щодо проведення цієї слідчої дії особисто слідчим у присутності не менше двох понятих і, як правило, вдень; слідчий має право запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результаті справи (судового медика, лікаря, спеціаліста-криміналіста, автотехніка тощо); в необхідних випадках слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення оглянутого місця та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.
У цій же статті визначений обов'язок органів внутрішніх справ надавати допомогу слідчому в проведенні огляду, а також допускається можливість огляду предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, обшуку або виїмці, а також пред'являти їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам не на місці проведення вказаних слідчих дій, а за місцем провадження в справі.
Підкреслювалося, що незалежно від наявності певних особливостей у кожного виду огляду, всі вони базуються на загальних для всіх випадків процесуальних і тактичних положеннях (принципах), якими слід керуватися під час проведення будь-якого виду огляду. До таких положень сучасна наука відносить: своєчасність огляду; об'єктивність; повноту; активність; методичність та послідовність; безпечність; єдине керівництво оглядом.
Огляд місця події. Під оглядом місця події треба розуміти невідкладну слідчу дію, в ході якої слідчий, разом із вказаними в законі особами, безпосередньо сприймає, досліджує, фіксує та оцінює стан, властивості й ознаки матеріальних об'єктів, що маються на ділянках місцевості або в приміщенні, з метою виявлення там слідів чи інших речових доказів, з'ясування обстановки і всіх обставин, які мають значення для встановлення істини в справі.
Згідно з ч. 2 ст. 190 КПК огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. В цих випадках, при наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.
Місцем події в кримінально-процесуальному розумінні може бути певна ділянка території, суші, водної поверхні та дна водоймища (ак-
ваторії), приміщень, де скоєний злочин або знайдені матеріальні наслідки його, наприклад, місце заховання трупа потерпілого. Зустрічаються «пересувні» місця події — це залізничні й трамвайні вагони, автобуси, морські та річкові судна. По одному злочину може виявитися декілька місць події, оскільки злочин може бути вчинено, як в місці знайдення речових доказів, так і в інших місцях.
Приступаючи до огляду, слідчий, як правило, ще не знає, чи є подія, яка підлягає розслідуванню і сліди якої знайдені в даному місці, злочином чи не є (нещасний випадок, стихійне лихо), а якщо це злочин, то чи саме тут він вчинений або в іншому місці. Але оскільки виявлені сліди події, яка потребує розслідування, завжди є подією, то й місце знайдення цих слідів є місцем події, а її огляд — оглядом місця події.
Місце події в ході її огляду досліджується з метою визначення територіальних та географічних, топографічних координат місця події (її прив'язка), а також характеристики цієї місцевості, вивчення загальної обстановки в межах місця події, виявлення, фіксації, попереднього дослідження об'єктів, які можливо є носіями інформації про злочин або злочинця; збирання, аналіз, використання даних для висування й перевірки слідчих версій, що вже маються, або побудова нових.
Як пише В.П. Колмаков, слідчому, намагаючись досягнути цілей, які стоять перед оглядом місця події, необхідно вивчати там обстановку та сліди питливо, вдумливо, намагаючись вирішити задачі огляду, використовуючи отримані фактичні дані, будуючи та перевіряючи версії за окремими обставинами. Стверджувальне або негативне вирішення цих задач на місці події, як правило, не можна вважати остаточним. Особливо це важливо в так званих «очевидних» випадках, коли, наприклад, слідчому зразу ж після прибуття на місце події «ясна» наявність самовбивства, а в дійсності ж має місце тонко замасковане вбивство.
І тут треба завжди враховувати ще одну особливість, яка має відношення до визначення і дослідження об'єктів на місці події. Мова йде про те, що в ході проведення огляду важливо знаходити й вивчати не тільки сліди, речові докази, але ц фіксувати відсутність необхідних у даній обстановці предметів та слідів або наявність предметів, які є в даній обстановці чужорідними, тобто сам факт їх знаходження на місці не може бути виправданий, роз'ясненим або вони суперечать уявленню щодо звичайного для подібної ситуації «ходу речей ». Подібні фактичні дані в теорії і практиці отримали назву негативних обставин.
Вони набувають особливу цінність при викритті інсценувань злочинів, тобто штучного створення особою, яка заінтересована в певних наслідках слідства, обстановки, що фактично не відповідає характеру тієї події, що в дійсності мала місце.
Власне огляд місця події складається з двох частин — загальної й детальної. В ході загального огляду застосовується статичний метод, який полягає в тому, що він проводиться без порушення первісної обстановки. В ході детального огляду слідчий ретельно досліджує всі об'єкти, що знаходяться на місці події, застосовуючи при цьому різноманітні способи та засоби, які розроблені в криміналістиці.
Суб'єкти, які носять на собі сліди злочину, фотографуються, а потім підлягають вилученню. При неможливості їх вилучення з них готується зліпок, відбиток. Вилучені з місця події об'єкти запаковуються та опечатуються печаткою слідчого. Для попередження можливих обвинувачень в підміні об'єктів, вилучених з місця події, доцільно упаковку вилучаємих предметів здійснювати в присутності понятих.
Процес і результати огляду місця події фіксуються в протоколі який повинен відповідати вимогам ст.ст. 85,195 КПК. Протокол огляду місця події складається із ввідної, описової й загальної частини.
Описова частина протоколу починається, як правило, з прив'язки місця події і загальної характеристики цього місця. Головним же змістом цієї частини протоколу є детальний опис обстановки місця події та окремих його елементів. У цій частині відображується також застосування науково-технічних засобів виявлення, попереднього дослідження та фіксації слідів злочину й інших об'єктів. Тут фіксуються і виявлені негативні обставини.
У випадку застосування службово-розшукової собаки в протоколі зазначається про це, а акт застосування собаки додається до протоколу.
Якщо в ході огляду робилися перерви, то і це відображається в протоколі з зазначенням причин і часу, коли був перерваний та поновлений огляд. В цій же частині протоколу можуть бути зафіксовані заяви осіб, які знаходилися на місці події, якщо вони служать забезпеченням подальших дій слідчого.
В заключній частині протоколу містяться повідомлення спеціалістів щодо виявлення, закріплення та вилучення доказів; зауваження понятих та інших учасників огляду; перераховуються об'єкти; що вилучені в ході огляду місця події, з зазначенням номерів пакетів, в яких вони запаковані, характер упаковки, вид печатки і повний текст відбитку печатки; вказується на додатки до протоколу (плани, схеми, зліпки, відбитки слідів і т.п.), якщо який-небудь з додатків не був відображений у протоколі, то він втрачає доказове значення; зазначається факт фото- чи відеозйомки.
Протокол підписується всіма учасниками огляду і засвідчується підписом слідчого. Оскільки такий протокол часто складається з декількох сторінок, то в такому випадку учасники огляду повинні підписати кожну сторінку.
Огляд трупа. Зовнішній огляд трупа частіше всього здійснюється на місці його виявлення і є складовою частиною огляду місця події. Однак труп може бути і самостійним об'єктом огляду в морзі, при ексгумації або коли потерпілий з ознаками життя з місця події направляється в лікувальний заклад, але на шляху до нього чи з прибуттям туди помирає.
Огляд трупа проводить слідчий у присутності понятих та з участю лікаря-спеціаліста в галузі судової медицини, а при неможливості ви- кликати судово-медичного експерта запрошується найближчий лікар (ч. 1 ст. 192 КПК). В разі необхідності для огляду трупа запрошуються також й інші спеціалісти. Участь судового медика не звільняє слідчого особисто провести огляд трупа, оскільки вся відповідальність за перебіг і результати цього виду огляду лежить саме на слідчому. Прогалини й недоліки в його роботі не завжди можуть бути заповнені в ході подальшого судово-медичного дослідження трупа в танатологічному відділенні облбюро СМЕ.
Метою огляду трупа є: встановлення особи потерпілого; виявлення способу та часу спричинення смерті; отримання даних щодо осіб, причетних до факту, що розслідується, суб'єктивної сторони їх дій, а також визначення інших обставин, які мають значення для справи.
Прибувши на місце знаходження трупа, слідчий перед тим, як приступити до огляду, повинен впевнитися в тому, що має справу з тілом померлої людини. Цей факт встановлюється на підставі виявлення сукупності первісних ознак смерті. Отримавши висновок лікаря щодо настання смерті, слідчий приступає до огляду трупа.
Огляд здійснюється за наступними правилами і в певній послідовності.
Фіксується час початку огляду трупа, температура оточуючого середовища і тіла трупа з зазначенням тієї частини тіла, в якій робиться вимірювання. Труп оглядається в тому положенні, в якому його знайшли учасники огляду.
Визначається стать, приблизний вік, ріст, тілоскладення, вгодованність, колір волосся і шкіряного покриву. Подальший огляд здійснюється зверху-донизу за методом словесного портрета. Особливо детально фіксуються дані зовнішності при огляді трупа невідомої особи.
Визначається та фіксується поза трупа на місці його знайдення та його частин відносно оточуючої обстановки і окремих предметів (орієнтирів), в т.ч. знарядь злочину, наявність різноманітних слідів, предметів, що знайденні на трупі або під ним, стан поверхні, на якій знаходився труп (ложе трупа).
Оглядається одежа, її стан на трупі, наявність пошкоджень, слідів, схожих на кров чи інших виділень людини. Відзначається відповідність одежі порі року та обстановці. При огляді одежа з трупа не знімається, а тільки розстібується, піднімається, про що в протоколі робиться відповідний запис. Перевіряється вміст кишень. При виявленні ушкоджень одежі або знайдення на ній слідів вказується їх локалізація, розміри, характер і відповідність цих ушкоджень на тілі трупа. Вилучати одежу на місці події не рекомендується, оскільки можуть бути втрачені сліди, мікрочастки, що можуть набувати значення речових доказів.
Досліджуються трупні явища з метою встановлення давності настання смерті (ступінь охолодження, характер трупних плям і їх локалізація, ступінь м'язової заклякнутості, наявність ознак життя та інших), а також фіксується час їх дослідження.
Оглядаються ушкодження на тілі трупа з тією ж послідовністю — зверху-донизу. Якщо вони на трупі маються, то зазначається їх вид, локалізація, форма, розмір, характер країв й інші ознаки.
Здійснюється пошук слідів біологічного походження (кров, сперма, волосся, слина т. ін.) та їх фіксація з наступним вилученням і упаковкою.
Після закінчення огляду трупа на місці його знаходження або в ході його судовий медик може висловити слідчому свої судження щодо часу настання смерті, про характер і послідовність нанесення ушкоджень, знаряддя злочину, щодо можливого переміщення трупа т.ін. Судовий медик допомагає слідчому: в оформленні протоколу огляду трупа; організувати доставку трупа до моргу для наступного судово-медичного дослідження; сформулювати питання при призначенні експертизи.
Труп потерпілого, особа якого не встановлена, після закінчення огляду підлягає обов'язковому дактилоскупуванню і після надання обличчю трупа прижиттєвого вигляду — «туалет» трупа) фотографується за правилами сигналітичної зйомки.
Огляд предметів. Як самостійна слідча дія огляд предметів проводиться у двох випадках: а) коли для огляду предметів, які виявлені при провадженні виїмки, обшуку, огляду місця події, місцевості та приміщень потрібен тривалий час та належні умови дослідження; б) коли предмети надані слідчому свідком або учасниками процесу.
Огляд предметів проводиться з метою виявлення на них слідів для встановлення загальних та окремих ознак, що дозволяють їх ідентифікувати, встановити власника та джерело походження, вирішити інші задачі, які мають суттєве значення в справі. Він починається з вивчення їх загального вигляду, найменування, правил користування. Потім виявляються індивідуальні ознаки предмета, його дефекти й особливості, що свідчать про те, за яким призначенням і як інтенсивно він застосовувався, ознаки, що вказують на зв'язок предмета з подією, які розглядаються і досліджуються.
Всі виявлені загальні та окремі ознаки, сліди докладно описуються в протоколі огляду, а при необхідності — вилучаються. Слідчий повинен суворо дотримуватися правил поводження з предметами, що оглядаються, гарантуючи їх збереження та доказову силу. Огляд предметів не замінює їх експертного дослідження.
У відповідності з ч. 1 ст. 79 КПК оглянуті предмети, що визнані речовими доказами, додаються до кримінальної справи постановою слідчого або особи, яка проводить дізнання.
Огляд місцевості та приміщень поза місцем події. Фактичні дані, які мають значення в справі можуть бути виявлені не тільки при огляді місця події, але й шляхом огляду приміщень та ділянок місцевості, що не є місцем події. Об'єктом цього виду огляду можуть бути, наприклад, місце зустрічі співучасників т. ін., а також різноманітні приміщення, склади, магазини, технологічні лінії та житлові приміщення. Огляд вказаних об'єктів проводиться за правилами огляду місця події.
Огляд документів. Метою огляду документів є виявлення і фіксація таких їх ознак, які надають документам значення речових доказів (ст.ст. 78, 83 КПК), а також встановлення засвідчених документом або викладених в них обставин та фактів, що мають значення в справі.
Огляд документів проводиться за правилами огляду предмета і починається з визначення найменування, виду, призначення документа і ознайомлення з його змістом. При цьому встановлюється відповідність змісту іншим реквізитам документа: штампу організації, підписами, печатками, даті видачі. Невідповідність будь-яких даних може свідчити про наявність інтелектуальної підробки. Потім звертається увага на можливі ознаки матеріальної підробки (підчистка, виведення запису шляхом травлення, змивання, дописки, вклейки, переклейки фотознімків, заміна аркушів, підробка відбитків штампів та печаток, підробка підпису та інші).
При фіксації ходу та результатів огляду в протоколі вказується: місце, дата та час знайдення документа; адресат, від якого надійшов документ, його реєстраційний номер та інші реквізити, наявність ознак, що свідчать про існування матеріальної підробки.
Огляд тварин. У процесі розслідування деяких злочинів, частіше всього щодо викрадення тварини, може виникнути необхідність в огляді цих тварин. Метою такого огляду є виявлення ознак, які дозволяють встановити належність тварини певному господарству або конкретній особі, а також ознаки, за якими можна буде здійснити впізнання тварини. В ході огляду встановлюється: вид тварини, порода, масть, стать, вік тварини; ознаки належності певному господарству або власнику (клейма, спосіб ковки, мітки); наявність на тварині певних предметів (ошийник); індивідуальні ознаки тварини — сліди від травм, анатомічні особливості, специфічні ознаки забарвлення й інші. Для виявлення більш повного переліку ознак фіксації їх у протоколі огляду рекомендується запрошувати ветеринара або зоотехніка, які спеціалізуються на роботі з певними видами домашніх чи диких тварин.