![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тема 1 12
- •Тема 2 23
- •Тема 4 50
- •Тема 5 суб'єкти кримінального процесу 57
- •Тема 6 95
- •Тема 7 137
- •Тема 8 151
- •Тема 9 162
- •Тема 10 слідчі дії 170
- •Тема 11 206
- •Тема 12 212
- •Тема 13 підсудність 230
- •Тема 14 233
- •Тема 15 судовий розгляд 243
- •Тема 16 280
- •Тема 17 293
- •Тема 18 297
- •Тема 19 307
- •Тема 20 313
- •Тема 21 316
- •Тема 22 323
- •Тема 23 329
- •Тема 1 поняття, завдання, суть і система кримінального процесу
- •1.1. Поняття кримінального процесу
- •1.2. Завдання кримінального судочинства
- •1.3. Система кримінального процесу
- •1.4. Загальна характеристика стадій кримінального процесу
- •1.5. Типи кримінального процесу
- •1.6. Кримінально-процесуальні відносини та юридичні факти
- •1.7. Крнмінально-процесуальні функції
- •1.8. Кримінально-процесуальна форма
- •Тема 2 кримінально-процесуальне право україни. Джерела кримінально- процесуального права
- •2.1. Кримінально-процесуальне право як галузь сучасного права
- •2.2. Джерела кримінально-процесуального права
- •2.3. Кримінально-процесуальні норми
- •2.4. Дія норм кримінально-процесуального права у просторі, у часі та по колу осіб
- •2.5. Прогалини у кримінально-процесуальному праві та застосування норм кримінально-процесуального права за аналогією
- •Тема з принципи кримінального процесу
- •3.1. Поняття та система принципів кримінального процесу
- •3.2. Загальноправові принципи кримінального процесу
- •3.3. Міжгалузеві принципи кримінального процесу
- •3.4. Кримінально-процесуальні (галузеві) принципи
- •3.5. Принципи досудового провадження
- •Тема 4 цивільний позов у кримінальному судочинстві
- •4.1. Поняття, природа та значення цивільного позову у кримінальному судочинстві
- •4.3. Загальна характеристика провадження за цивільним позовом у досудових і судових стадіях кримінального процесу
- •4.4. Обов'язки держави щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином
- •Тема 5 суб'єкти кримінального процесу
- •5.1. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- •5.2. Процесуальна правоздатність і дієздатність суб'єктів кримінального процесу
- •5.3.1. Суд як орган правосуддя у кримінальних справах. Завдання і загальна характеристика повноважень суду при здійсненні правосуддя. Форми здійснення правосуддя
- •5.3.2. Прокурор у кримінальному судочинстві. Процесуальне положення прокурора на різних стадіях процесу
- •5.3.3. Слідчий та начальник слідчого відділу у кримінальному процесі. Взаємодія слідчого з органами дізнання
- •5.3.4. Органи дізнання, їх завдання і повноваження. Особа, що проводить дізнання, їі процесуальне положення
- •5.5. Учасники процесу, загальна характеристика їх процесуального положення
- •5.5.1. Обвинувачений (підсудний, засуджений, виправданий), його процесуальне положення в різних стадіях процесу
- •5.5.2. Підозрюваний у скоєнні злочину, термін перебування особи в статусі підозрюваного, його права і обов'язки
- •5.5.3. Процесуальне положення неповнолітньої особи, що не досягла віку кримінальної відповідальності, відносно якої ведеться кримінальне судочинство
- •5.5.4. Законний представник неповнолітнього обвинуваченого і підозрюваного
- •5.5.5. Захисник у кримінальному судочинстві
- •5.5.6. Заявник про злочин, його права і обов'язки
- •5.5.7. Потерпілий у кримінальному судочинстві, його права і обов'язки на різних стадіях процесу
- •5.5.8. Цивільний позивач, його права і обов'язки у кримінальному процесі
- •5.5.9. Цивільний відповідач, його права і обов'язки
- •5.5.10. Представники потерпілого, цивільного позивача і відповідача, їх процесуальне положення
- •5.6. Інші суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності, загальна характеристика їх процесуального положення
- •5.7. Обов'язок суду, прокурора, слідчого і особи, що проводить дізнання щодо роз'яснення і забезпечення прав учасників процесу і інших суб'єктів кримінального судочинства
- •5.8. Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві
- •5.9. Імунітети суб'єктів кримінального процесу
- •6.2. Поняття, види, особливості доказування в кримінальному процесі
- •6.3. Предмет доказування в кримінальній справі
- •6.4. Предмет доказування в окремих категоріях кримінальних справ та в окремих стадіях кримінального процесу
- •6.5. Зміст обставин, які складають предмет доказування
- •6.6. Локальний предмет доказування
- •6.7. Поняття доказів та джерел доказів у кримінальному процесі
- •6.8. Властивості доказів
- •6.9. Процесуальні порушення та допустимість доказів
- •6.10. Класифікація доказів
- •6.11. Процес доказування, його елементи
- •6.12. Межі доказування
- •6.13. Мета доказування
- •6.14. Суб'єкти процесу доказування
- •6.15. Джерела доказів
- •Заходи процесуального примусу, за допомогою яких забезпечується законний порядок у ході провадження в справі. Такими заходами є наступні.
- •7.2. Поняття, значення та види запобіжних заходів
- •7.3. Мета, підстави та умови застосування запобіжних заходів
- •7.4. Запобіжні заходи, що не пов'язані з позбавленням волі
- •7.5. Запобіжні заходи, що пов'язані з позбавленням волі
- •7.6. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу
- •Провадження на досудових стадіях кримінального процесу Тема 8 порушення кримінальної справи
- •8.1. Поняття, значення, завдання стадії порушення кримінальної справи
- •8.2. Органи і посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу
- •8.3. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи
- •8.4. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи
- •8.5. Підстави і порядок прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи
- •8.6. Нагляд прокурора і судовий контроль у стадії порушення кримінальної справи
- •Тема 9 загальні положення стадії досудового розслідування
- •9.1. Поняття, значення, завдання стадії досудового розслідування
- •9.2. Форми досудового розслідування
- •9.3. Характеристика основних положень досудового слідства
- •4. Об'єднання і виділення кримінальних справ (ст. 26 кпк). Об'єднання і виділення кримінальних справ є правом, а не обов'язком слідчого.
- •Достатні дані, які свідчать про те, що якийсь злочин або особа не мають зв'язку з основною кримінальною справою;
- •Виконання органом дізнання постанови слідчого про розшук обвинуваченого (ст. 139 кпк).
- •Тема 10 слідчі дії
- •10.1. Поняття, система та класифікація слідчих дій
- •10.2. Загальні умови провадження слідчих дій
- •10.3. Процесуальні особливості провадження вербальних слідчих дій
- •10.3.1. Допит
- •Члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновлені підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;
- •Особа, яка б своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого у вчиненні злочину.
- •10.3.2. Очна ставка
- •10.3.3. Пред'явлення для впізнання
- •10.3.4. Відтворення обстановки і обставин події
- •10.4. Процесуальні особливості провадження нонвербальних слідчих дій
- •10.4.1. Слідчий огляд
- •10.4.2. Освідування
- •10.4.3. Ексгумація трупа
- •10.4.4. Обшук
- •10.4.6. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку
- •10.4.7. Підготовка і призначення судової експертизи
- •Тема 11 пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого
- •11.1. Суть, значення та підстави притягнення особи як обвинуваченого
- •11.2. Процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого
- •11.3. Допит обвинуваченого
- •11.4. Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві
- •Тема 12 зупинення і закінчення досудового слідства
- •12.1. Підстави та процесуальний порядок зупинення досудового слідства
- •12.2. Форми закінчення досудового слідства
- •12.3. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- •12.4. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи
- •12.5. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для застосування примусових заходів медичного характеру
- •12.6. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру
- •12.7. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •12.8. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства
- •12.9. Контроль суду за законністю дій органів дізнання та досудового слідства
- •Тема 13 підсудність
- •13.1. Поняття і значення підсудності
- •13.2. Види підсудності
- •13.3. Направлення справи за підсудністю. Недопустимість спорів про підсудність
- •Тема 14 попередній розгляд справи суддею
- •14.1. Поняття, завдання, значення стадії попереднього розгляду справи суддею
- •14.2. Порядок, строки попереднього розгляду справи
- •14.3. Рішення, які приймає суддя в результаті попереднього розгляду справи
- •14.4. Особливості попереднього розгляду в справах приватного обвинувачення
- •Тема 15 судовий розгляд
- •15.1. Поняття, значення, завдання стадії судового розгляду
- •15.2. Загальні умови судового розгляду
- •15.3. Суд і сторони в судовому розгляді
- •15.4. Межі судового розгляду
- •15.6. Судове слідство
- •15.7. Судові дебати і останнє слово підсудного
- •15.8. Рішення, якими закінчується судовий розгляд
- •15.9. Поняття, види, зміст вироків
- •15.10. Порядок постановления та проголошення вироку
- •Тема 16 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які не набрали законної сили
- •16.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.2. Суб'єкти права оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.3. Строки оскарження судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.4. Вимоги до апеляції, касаційної скарги чи подання
- •16.5. Порядок оскарження судових рішень, які не набрали законної сили. Дії суду у зв'язку з оскарженням судового рішення
- •16.6. Попередній розгляд справи апеляційним судом
- •16.7. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
- •16.8. Підстави для скасування чи зміни судових рішень, які не набрали законної сили
- •16.9. Результати розгляду справи апеляційним судом
- •Тема 17 виконання вироку, ухвали і постанови суду
- •17.1. Поняття та ознаки стадії виконання вироку
- •17.2. Звернення вироку до виконання
- •17.3. Виконання ухвали та постанови суду
- •Тема 18 провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду, які набрали законної сили
- •18.1. Поняття, значення і форми перевірки судових рішень, які набрали законної сили
- •18.2. Особливості розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, які набрали законної сили
- •18.3. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
- •18.4. Строки та підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
- •18.5. Процесуальний порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •Тема 19 застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.1. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру
- •19.2. Підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.3. Особливості досудового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.4. Особливості судового провадження у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.5. Рішення суду у справах про застосування примусових заходів медичного характеру
- •19.6. Зміна і скасування примусових заходів медичного характеру
- •19.7. Відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру
- •Тема 20 протокольна форма досудової підготовки матеріалів
- •20.1. Поняття, сутність і значення протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •20.2. Підстави та умови застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •20.3. Особливості протокольної форми досудової підготовки матеріалів
- •21.2. Обставини, що підлягають встановленню в справах неповнолітніх
- •21.3. Досудове слідство в справах неповнолітніх
- •21.4 . Особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх
- •21.5. Участь у провадженні в справах неповнолітніх осіб, залучених з метою представництва та охорони прав та інтересів неповнолітніх
- •21.6. Провадження в справах неповнолітніх у судових стадіях кримінального процесу
- •22.2. Особливості правової регламентації та принципи транснаціонального кримінального процесу
- •22.3. Суб'єкти транснаціонального кримінального процесу та характер правовідносин між ними
- •22.4. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах
- •22.5. Видача гаданих злочинців
- •22.6. Передача провадження у кримінальних справах
- •22.7. Передача засуджених осіб
- •22.8. Виконання іноземних вироків та інших остаточних рішень у кримінальних справах
- •22.9. Основи міжнародного кримінального процесу
- •Тема 23 основи кримінально-процесуального права іноземних держав
- •23.1. Основи кримінально-процесуального права Франції
- •23.2. Основи кримінально-процесуального права Німеччини
- •23.3. Основи кримінально-процесуального права Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії
- •23.4. Основи кримінально-процесуального права сша
18.3. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
У відповідності до ст. 396 КПК України суд у результаті касаційного розгляду справи приймає одне з таких рішень:
залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги чи подання — без задоволення;
скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд;
скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу;
змінює вирок, постанову чи ухвалу.
у разі відкликання касаційних скарг чи подання суд касаційної інстанції виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в касаційному порядку.
Ці положення стосуються як справ, рішення в яких набрали законної сили, так і справ, рішення в яких не набрали законної сили.
розглядаючи справу в касаційному порядку, суд має право залишити вид і розмір покарання, призначені місцевим або апеляційним судом, без зміни пом'якшити покарання, виключити додаткове покарання, перекваліфікувати злочин на закон, що передбачає менш тяжке покарання, однак суд не вправі посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин.
Суд касаційної інстанції може скасувати обвинувальний вирок апеляційного або місцевого суду, а також ухвалу апеляційного суду, прийняту стосовно вироку місцевого суду, у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або посилити покарання, тільки за наявності касаційного подання прокурора або скарги потерпілого чи його представника, внесених саме з цих підстав. Якщо потерпілий оскаржив судове рішення за іншими підставами (неправильне визначення розміру заподіяної йому шкоди, непритягнення до відповідальності інших осіб та ін.), суд не вправі погіршити становище засудженого за не названими у касаційній скарзі підставами.
Скасування виправдувального вироку припустиме лише тоді, коли в касаційному поданні прокурора або в скарзі потерпілого чи його представника ставляться питання про незаконність і необґрунтованість виправдання підсудного.
Особа, виправдана судом, її захисник і законний представник можуть подати скаргу лише на мотиви виправдувального вироку.
Відповідно до чинного законодавства (ст. 398 КПК) суд касаційної інстанції має право скасувати або змінити вирок, ухвалу, постанову тільки у випадках:
істотного порушення кримінально-процесуального закону;
неправильного застосування кримінального закону;
невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого.
Суд, розглядаючи справу за касаційною скаргою (поданням) на вирок апеляційного суду, постановлений як судом першої інстанції, вправі скасувати або змінити такий вирок і в зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнання, досудового чи судового слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
Істотні порушення кримінально-процесуального закону — це порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу, встановити істину в справі, забезпечити права і законні інтереси учасників процесу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок (постанову).
До істотних порушень кримінально-процесуального закону належать обставини, коли: порушено право обвинуваченого на захист; за
наявності підстав для закриття справи її не було закрито; порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача; вирок винесено незаконним складом суду; порушено таємницю наради суддів; вирок (постанову) не підписано будь-ким із суддів та інші обставини, зазначені у ст. 370 КПК.
Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку (постанови) є: незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню; застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення, яке суперечить його точному змісту (ст. 371 КПК).
Невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею КК, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості (ст. 372 КПК).
Однобічним або не повним є таке дізнання, досудове або судове слідство, у процесі якого не досліджені всі обставини, що підлягають встановленню і доведенню, не встановлені обставини, що виключають провадження у справі, обставини справи не підтверджуються сукупністю доказів, отриманих відповідно до закону. Під однобічністю або неповнотою дізнання, досудового або судового слідства розуміється як нез'ясування всіх істотних обставин справи, так і недостатність доказів, їх поверхове дослідження (ст. 368 КПК).
Вирок чи постанова вважаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи якщо — висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку (постанові) не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у вироку (постанові), містять істотні суперечності.
Суд касаційної інстанції вправі скасувати обвинувальний вирок або постанову про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і, не повертаючи справу на новий розгляд, закрити її в таких випадках:
за наявності підстав, що виключають провадження у кримінальній справі, зазначених у ст. 6 КПК;
за наявності обставин, що дають суду право закрити справу (статті 7, 71, 72, 8, 9,10,111 КПК);
Скасування обвинувального вироку або постанови і закриття справи можливі лише тоді, коли обставини справи досліджені всебічно, повно й об'єктивно і встановлена хоча б одна з обставин, передбачених статтями 6, 7, 71, 72,8, 9,10,111 КПК.
Ухвала суду касаційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і мотивованою. Зміст ухвали суду касаційної інстанції має відповідати таким самим вимогам, як і зміст ухвали апеляційного суду. В ухвалі зазначаються всі обставини, про які вказано у ст. 377 КПК, наведені докладні мотиви в обґрунтування прийнятого рішення та чітко і правильно сформульоване рішення.
Ухвала складається у нарадчій кімнаті одним із суддів, підписується всіма суддями, які беруть участь у розгляді справи, й оголошується У залі судового засідання. Якщо складання ухвали вимагає значного часу» суд вправі скласти і оголосити лише резолютивну її частину, яку підписують всі судді, а повний текст ухвали складається і оголошується учасникам судового розгляду не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини.
За наявності підстав, передбачених ст. 23а КПК, суд касаційної інстанції може винести окрему ухвалу і звернути увагу державних органів, громадських організацій або службових осіб на встановлені в справі факти порушення закону, причини й умови, що сприяють вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрема ухвала може бути винесена у випадку виявлення порушень закону, допущених при проведенні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи судом нижчого рівня, а також в інших випадках, якщо це необхідно.
Виконання ухвали суду касаційної інстанції покладається на суд першої інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції звертається до виконання не пізніше п'яти діб після розгляду справи, а у випадку, якщо в день розгляду справи оголошується тільки резолютивна частина ухвали, а повний її текст був складений і оголошений пізніше, — не пізніше п'яти діб після складання й оголошення мотивованої ухвали ст. 4003).
Суд першої інстанції, одержавши справу, зобов'язаний звернути до виконання судове рішення, на яке були подані касаційна скарга або подання, а також ухвалу суду касаційної інстанції.
Якщо суд касаційної інстанції скасував судове рішення і направив справу на новий судовий або апеляційний розгляд, відповідний суд повинен призначити справу до нового розгляду в межах встановлених законом строків і розглянути її в судовому засіданні, а якщо судові рішення скасовані з направленням справи на нове розслідування, суд першої інстанції передає справу прокурору для проведення розслідування.
Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у відсутності засудженого, копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити суд касаційної інстанції та суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти. Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув'язненого з-під варти.
Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідування і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи (ст. 399 КПК).
Суд касаційної інстанції, скасовуючи судове рішення і направляючи справу на нове розслідування або на новий судовий чи апеляційний
розгляд, повинен вказати у своїй ухвалі, які порушення закону спричинили скасування судового рішення, які обставини слід з'ясувати під час нового розслідування чи судового розгляду і може вказати, які процесуальні дії необхідно провести.
Суд при повторному розгляді справи, а також особа, що провадить дізнання, і слідчий зобов'язані виконати вказівку суду касаційної інстанції. Невиконання вказівок суду касаційної інстанції є підставою до скасування судового рішення. Винятком є випадки, коли обставини, зазначені в ухвалі суду касаційної інстанції, не можна було дослідити з об'єктивних причин (помер свідок, якого слід було допитати, втрачені документи або речі, що підлягали експертному дослідженню, та ін.). Однак обов'язковість вказівок суду касаційної інстанції не означає, що вони можуть обмежувати право органів розслідування і суду при новому розслідуванні та розгляді справи оцінювати докази за своїми внутрішніми переконаннями, які ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності, керуючись законом. Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.