1.8.3. Обладнання відділення для остигання хліба.

Хлібобулочні вироби після винікання направляються в хлібосховище для остигання та зберігання. На більшості існуючих хлібопекарських підприємств внутрішньозаводське транспортування готових виробів здійснюється на лоткових вагонетках з ручним укладанням продукції із циркуляційних столів.

Кількості вагонеток або контейнерів для остигання та зберігання хліба залежить від загальної годинної виробки по кожному виробу, строків їх зберігання, розміру та виду виробів, перерви у вивозі продукції (з 20 до 4 годин).

1. Масса хліба яка підлягає зберіганнню

Q_заг=P₁t₁+2*P₂t₂=345,6*8+648*8+648*8=13132,8 кг.

2. Година кількість лотків для зберігання окремого сорту хліба

Г_год=Р_год/п*т

Для дарницького: Л_год=345,6/12*0,9=32шт/год.

Для печерського: Л_год=648/12*0,4=135 шт/год.

3. Година кількість контейнерів для зберігання

Ν_год=Л_год / К

Для дарницького: Ν_год=32/9=3,6 приймаємо 4 шт.

Для печерського: Ν_год=145/9=15 шт.

4. Ритм заповнення контейнерів

r=60/Ν_год

Для дарницького: r=64/4=15 хв.

Для печерського: r=60/15=4 хв.

5. Розрахункова кількість контейнерів для зберігання хліба на період з 20 до 4 год.

Ν=60*Т / r

Для дарницького: Ν=60*8/15=32 шт.

Для печерського: Ν=60*8/4=120 шт.

6. Загальна кількість контейнерів

Ν_заг=32+120=152 шт.

Таблиця 1.8.3- Зведені дані за розрахунками обладнання хлібосховища.

Найменування виробів.	Годинний виробіток кг/год.	Місткість ,кг.		Година кількість		Ритм з-ня конт-в,хв.	Розрах к-ть кон-в	Прийнята к-ть кон-в
		лотка	конт-ра	лотків	конт-рів
Хліб дарницький	345,6			32	4	15	32	32
Батон печерський	648			135	15	4	120	120

7. Кількість машин для перевезення хліба

п=ΣР_доб/12Q=345,6*8/12*1555,2+648*8/12*691,2=0,8 приймаємо 1 машину.

Масса хліба в автофургоні:

• Для дарницького: Q=G_лΝ_л=(12*0,9)*144=1555,2 кг.

• Для печерського: Q=(12*0,4)*144=691,2 кг.

8. Кількість відпускних місць експедиційної платформи

п=(Р_доб*t_к)/(Q*T_х*60)*К

Для дарницького: п=(7948,8*20)/(1555,2*12*60)*2=0,3 приймаємо1.

Для печерського: п=(14904*20)/(691,2*12*60)*2=1,2 приймаємо 2.

2. Будівельна частина.

2.1. Орієнтований розрахунок і вибір площі основних і додаткових приміщень підприємства.

1.Площа складу безтарного зберігання борошна :

F_БХМ=ΣМ*V_ск./Н

де ΣМ – масса борошна в складі безтарного зберігання ,т.

Vск- середній об'єм складу на 1 т борошна (7-8 м³).

Н – висота складу , м.

F_БХМ = 28029,6*7/15,6*1000=12,6 м².

2.Площі виробничих приміщень:

F=q_i * P_доб

де P_доб – добова потужність підприємства , т.

q_i – норми площ на 1 т потужності підприємства , м².

F _{силосне відділення}=4*40=160 м²

F_{розчинний вузол}=1.5*40=60 м²

F_{тістоприготувальне відділення}=5*40=200 м²

F_{тісторозробне відділення}=6*40=240 м²

F_{пекарної зали}=9*40=360 м²

Орієнтовану площу складу готової продукції приймають в середньому 50-60 м² на 1 т продукції , що підлягає зберіганню , у т.ч. для експедиції – 20 %.

Площі підсобно-виробничих приміщень визначають за потужністю підприємства. Вони розташовуються у виробничомукорпусі або окремо. До допоміжних відносяться адміністративні та побутові приміщення . Вони розраховані за нормами , виходячи зі штатного розкладу підприємства. Ці дані можна встановити за кількістю працюючих або використавши нормативні матеріали чисельності ролбітників підприємства.

Таблиця 2.1.- Орієнтовані площі деяких підсобно-виробничих приміщень.

Найменування приміщень.	Для підприємств потужністю , т/доб.
	До 25	25-90	Більше 90
Ремонтно-механічна майстерня	20	32-72	72
Столярна майстерня	20	32-46	60
КІП та автоматика	-	18-20	36
Зарядна станція	-	36-72	72
Лабораторія	12-18	20-50	60
ГРП	-	24	24
Приміщення чергових слюсарівта електромонтерів	6	10-15	20
Приміщення для санітарної обробки тари	18	60-75	100
Приміщення для зберігання: - виробничого інвентаря - пожежного інвентаря	6 10	6-12 15-20	20 25
Приміщення для зберігання відходів	6	9-12	15
Матеріальний склад	15	20-45	60

Проєктування допоміжних приміщень слід проводит из дотриманням діючих «Санітарних норм проєктування промислових підприємств» СНіП «Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств»,а також з урахуванням специфіки хлібопекарських підприємств , їх потужності.

Площі підсобно-виробничих приміщень визначають за потужністю підприємства. Вони розташовуються у виробничому корпусі або окремо. - Ремонтно-механічна майстерня: 50 м2; - Столярна майстерня: 40 м2; - Лабораторія: 30 м2; - Приміщення для санітарної обробки тари: 60 м2; - Приміщення чергових слюсарів та електриків: 10 м2; - Приміщення для зберігання:  - Прибирального інвентарю: 10 м2;     - Пожежного інвентарю: 20 м2; - Приміщення для зберігання відходів: 30 м2; - Матеріальний склад: 30 м2.   2.2. Характеристика будівельних конструкцій підприємства. Будинки хлібозаводів, як правило, проектують каркасного типу зі збірними залізобетонними конструкціями. Прольоти в одноповерхових будівлях (в поперечному напрямку) при ¬ приймає 6м. Крок колон (в поздовжньому напрямку) приймається 6 м. Прольоти і крок колон в багатоповерхових вироб ¬ ничих будівлях приймаються 6X6; 9X6. В адміністративно-б ¬ тових приміщеннях прольоти і крок колон приймаються 6X6; 3X6 м. Висота приміщень вибирається з урахуванням габаритів технологічн ¬ го обладнання.Висота одноповерхових будівель і верхнього поверху вимірюється від рівня підлоги до низу несучої конструкції (балки, ферми і т. д.). Висота поверху визначається від підлоги нижче розташованого приміщення до підлоги вишерасположенного. Висота виробничих приміщень хле-бозаводов по СН 124-72 приймається 4,8 і 6 м. Висота поверхів адміністративно-побутових приміщень застосовується 3,3 м Фундаменти в будівлях цегельних або з неповним каркасом зви ¬ но влаштовують стрічкові із збірних залізобетонних блоків-подушок. У будинках каркасного типу колони спираються на стовп ¬ чатие фундаменти. Навісні стіни (панелі) кріпляться до колон, а нижні панелі спираються на залізобетонні фундаментні балки, що укладаються на стовпчасті фундаменти колони. Фундаменти під силоси та бункери для борошна справи ¬ ють у вигляді суцільної залізобетонної плити, на яку через стійки передається навантаження. Навантаження може передаватися і на стовпчасті фундаменти. Фундаменти під печі слід розташовувати на міцному ос ¬ основі, передбачаючи рівномірний розподіл навантаження на грунт, щоб уникнути появи в печі тріщин.Фундаменти можуть бути льон ¬ точними, суцільними, стовпчастими. Матеріалом служать бетонні бло ¬ ки, бутобетон. Зазвичай навантаження від печей не перевищує 0,1 МПа (1 кгс/см2). Каркасні печі можуть розташовуватися на міжповерхових перекриття ¬ тіях, але не можна розміщувати одну частину печі на міжповерхове перекриття ¬ тії, іншу - на грунті (через нерівномірність опади). Фундаменти під печі можуть робитися у вигляді залізобетонної плити завтовшки 150 мм.Для запобігання нерівномірності опади фундаменти печей закладають з урахуванням глибини фундаментів прилеглих будівельних конструкцій. Між фундаментами печей, котлів, димових труб, обладнання та фундаментами під будівельні конструкції повинен бути зазор не ме ¬ неї 50 мм. Перегрів від постійної дії високих температур шкідливо впливає на залізобетонні конструкції: вони втрачають міцність, тому необхідно передбачати ¬ ривать спеціальну термоізоляцію їх, повітряні прошарки. Між фундаментом і стіною робиться гідроізоляційна прослой ¬ ка вище рівня підлоги на 50 мм. Колони - основний несучий елемент каркасу будівлі, робляться квадратного або прямокутного перерізу: вибираються в залежності від габаритів будівлі і навантажень за типовими серіями. Висота колон про-промислових будівель кратна модулю 0,6 м: 3,6; 4,2; 4,8; 5,4; 6; 7,2 м. Стіни розрізняють несучі (сприймають власну вагу і вагу спираються на них перекриттів і покриттів); самонесучі (сприйнятий-мают тільки власну вагу, а перекриття і покриття спираються на колони); навісні (спираються на колони і виконують функ ¬ ції огородження). Несучі стіни роблять з глиняного кир ¬ Піча на цементному розчині: у приміщеннях з відносною вологістю менше 60% допуску ¬ ється влаштування стін з силікат ¬ ного цегли.Застосовуються сте ¬ ни і з ефективного (з порожнеча ¬ ми) цегли та з блоків. Цегла ¬ ва кладка має товщину в 1,5, 2, 2,5 цегли (380-640 мм). При великій висоті приміщень для стійкості роблять пілястри (місцеві потовщення). Самонесучі стіни робляться з цегли, природний ¬ них каменів, легкобетонних бло ¬ ків. Навісні стіни соби ¬ раются з панелей. Конфіденційність виго ¬ товлять одношарові з легких бетонів або багатошарові з ефек ¬ фективно утеплювачем. Зазвичай багатошарові панелі мають дві оболонки (з залізобетону, ас ¬ бестоцемента тощо), між кото ¬ римі укладено легкий теплоізо ¬ ляціонних матеріал (пінопласти, мінеральна вата, фіброліт). Товщина панелей 200-400 мм. Конфіденційність спираються на спеціальні столики і за допомогою анкерів кріпляться до закладних деталей колон. Светопроеми проектуються згідно зі СНиП П-А. 8-72. Природне освітлення може бути: бічне - через віконні прорізи у зовнішніх стінах; верхнє - через світлові ліхтарі; комбіноване. Для природного провітрювання приміщень передбачаються від-кривает стулки рам, кватирки, фрамуги, які повинні бути обладнані керованими зсередини приміщення пристосуваннями. При орієнтовних підрахунках розміри світлових прорізів можна визначати згідно з відношенням їх площі до площі примі-щення. Підрахунок світлових прорізів у відсотках до площі приміщення не враховує низки чинників: розташування і видів світлових прорізів (ок ¬ на, ліхтарі), наявності затемнення ворогуючими будинками, впливу відбитого світла залежно від фарбування стін і стель, світлового клімату місця будівництва і т. д . Віконні отвори повинні відповідати ГОСТу і прини ¬ маються шириною 910, 1461, 2693; висотою 1182, 1759, 2964, 3564 мм і ін Вікна роблять відкриваються всередину приміщення на висоті 0,80-1,0 м від підлоги. Під вікнами передбачають установку опалювальних приладах ¬ рів. При великій висоті приміщення можна прийняти двосвітних осве ¬ щення. Створні частини повинні бути забезпечені металевими сітка ¬ ми. Дверні прорізи приймаються відповідно до ДСТУ. Дві ¬ ри у виробничих приміщеннях роблять двостулкові шириною 1390 мм, висотою 2352 мм і 1200X2100 мм; в адміністративно-побутов ¬ вих-одностулкові 890X2100 мм; в санвузлах, душових - одноствор ¬ чатие 600X2100 мм. У стінах повинні передбачатися монтажні прорізи для обо-ладнання: в тістоприготувальне відділенні 3,2 X3, 2; в силосному - 1,6 X1, 6; в.котельной - 2X2 м. Міжповерхові перекриття складаються із збірних залізобетонних елементів: ригелів і плит.В окремих випадках при наяв ¬ ності нестандартного устаткування і великої кількості отворів застосовуються ділянки з монолітного залізобетону. Навантаження від заварювальних і дріжджових чанів треба враховувати при заповненні водою; навантаження від тістоприготувальне агрегатів з тес-том; силосів - по фактичній вазі з борошном. Слід враховувати, що при аерозольному транспорті об'ємна маса борошна підвищується. Конструювання і розрахунок залізобетонних силосів для зберігання борошна на складі провадяться відповідно до вимог, передбачених «Вказівками з проектування силосів для сипких тіл» СН 302-65. При розрахунку конструкцій тимчасові навантаження множаться коефіцієнт можливої ​​перевантаження 1,1 -1.4. Покриття проектуються безгорищними, балки, ферми, плити є несучими елементами і служать одночасно підставою, по якому укладається теплоізоляція і настилу ¬ ються покрівельні матеріали. Для покриття поперечних прольотів до 18 м рекомендується застосовувати балки, при великих прольотах - ферми. Плити покриттів в напрямку кроку колон мають номінальну довжину 6 м і в деяких випадках 12 м. Для захисту будівлі від температурних коливань на покриття ук-закладати шар теплоізоляції (керамзитобетон, фіброліт, пінобетон тощо); для захисту від зволоження парами з приміщення плити покриття ¬ ку попередньо 2-3 рази промащуються зверху бітумом. Для по-міщень зі значною вологістю прокладається толь, руберойд, полімерні плівки. Термоізоляцію і пароізоляцію розраховують за методикою, ізло-женной в СНиП. Покрівля. За основи з цементного розчину або асфальту, уло ¬ женним з термоізоляції, настеляється 3-4 шари руберойду на бітум ¬ ної мастиці. За руберойду насипається захисний шар з гравію, втопленного в бітумну мастику. Температурний шов робиться через кожні 60-72 м будівлі або приймається з розрахунку.Він розтинає стіни, перекриття та покриття по всій висоті; фундаменти не розсікаються. Осадовий шов робиться в місці примикання двох різних об'єк ¬ емов будівлі з різною кількістю поверхів і навантаженнями. Він розтинає також і фундаменти. Несучі та огороджувальні конструкції для каж ¬ дой частини робляться самостійними.Обгрунтування стовпчастих фундаментів з різними навантаженнями в одному місці має свої недоліки (можливість нерівномірного осідання). Більш конструктив ¬ ве рішення - зміщення осей колон. При невеликій різниці в кількості поверхів і навантажень можливо обгрунтування конструкцій тій і іншій частині будинку на загальних колонах і фундаментах. Підлоги. На заводах з безтарним складами борошна, обладнаних тестопрпготовітельнимі і тістоподільним агрегатами, конвеєрами в хлібосховища і експедиціях, найкращими є підлоги з кера-вів плиток. У складських приміщеннях застосовуються підлоги з литого асфальтобетону. При наявності пересувного обладнання підлоги на мно-гих заводах вистилають чавунними плитами. Представляють інтерес по ¬ ли з камнелітних плит, але вони поки не отримали поширення через високу вартість. Підлоги на грунті вимагають ущільненого підстави та бетонної підго ¬ товки (80-120 мм), підлоги на перекриттях - бетонної підготовки товщі ¬ ної 30-80 мм. Керамічні плитки укладають по підготовці на Це ¬ ментно розчині. Підлоги ксилолітові, цементні, з литого асфальто ¬ бетону укладають безпосередньо по бетонній підготовці. Товщина підготовки використовується для прокладки стічних труб і різних проводок. Підлога в мокрих приміщеннях (санвузлах, душових тощо) слід де ¬ лать з ухилом до трапів і прокладкою гідроізоляції з двох-чотирьох шарів гідрозолі по бітумній мастиці. У виробничих приміщеннях підлоги також бажано влаштовувати з ухилом до трапів, сполученим з каналізаційною мережею. Це значно полегшить працю з миття підлог і поліпшить санітарний стан харчових підприємств. У адміністра-тивно-побутових приміщеннях підлоги влаштовують з дощок, паркетні, ксі-лолітовие. Сходи поділяються на службові та пожежники. Службові сходи розміщуються в сходових клітинах з вогнетривких матеріалів: цегли, бетону. Розміщення сходів повинно бути таким, щоб після контрольного пункту потоки робітників і відвідувачів розмежовувалися так, щоб на службову сходи, що ведуть на виробництво, сторонні особи не могли потрапити, минаючи адміністрацію, а робітники могли потрапити, тільки пройшовши душові. Розміри ступенів: проступи 300 мм, подступенка 150 мм, ширина маршу приймається 1150 і 1350 мм. Глибина майданчиків приймається рав ¬ ної ширині маршів.Ширина двухмаршевой сходової клітки дорівнює ширині двох маршів плюс проміжок між маршами (100 мм). За умовами охорони праці кількість ступенів у марші повинно бути не більше 16 і не менше 3. Висота для проходу під майданчиком до виступила ¬ вступників конструкцій повинна бути не менше 2,2 м. Перегородки. При проектуванні слід прагнути до мінімального ¬ ному кількості перегородок, так як вони погіршують природну освітленості і повітрообмін, перешкоджають модернізації виробництва. У ряді випадків можна робити панельні, сітчасті перегородки висотою 2,0-2,2 м. Перегородки, як правило, розміщуються по лінії колон, ри-гелів; до светопроемов вони можуть примикати тільки до стаціонарних им-постів, а не до заскленої частини . Перегородки роблять армовані - цегляні товщиною 65 - 125 мм; панельні, залізобетонні, керамзитобетонні - завтовшки 80-100 мм, із цементною затіркою і побілкою або облицюванням плитками. Перегородки можуть виконуватися з склоблоків, стеклопрофіліта, осо ¬ ливо при висвітленні другим світлом. Пристрій дерев'яних перегородок ¬ док не допускається. Зовнішнє оздоблення будівель. Зовнішні стіни звичайно забарвлюються 2 рази водостійкими синтетичними фарбами. Панелі можуть постав ¬ ляться з обробленою в заводських умовах поверхнею, облицьованої керамічною або скляною плиткою, або з рельєфною обробкою. Цегляні ділянки стін викладаються з облицювальної цегли світлого тону або з добірного глиняної цегли з розшивкою швів або штукатуряться і забарвлюються під колір фасаду. Віконні рами, імпости та двері забарвлюються олійною фарбою за 2 рази. Сталеві конструкції фарбуються спеціальною фарбою. Внутрішнє оздоблення приміщень. У виробничих відділеннях сте ¬ ни, перегородки, колони облицьовують на висоту 1,8 м глазурования ¬ ми плитками, утворюючи так звані панелі; площині вище панелей штукатуряться і біляться вапняної фарбою. На стелях з збір ¬ ного залізобетону шви затираються і площини біляться вапняної фарбою. У складах і підсобно-виробничих приміщеннях цегляні площині штукатуряться; стіни, колони, стелі біляться вапняної фарбою. У коридорах і сходових клітках робляться панелі на ви ¬ соту 1,8 м, пофарбовані олійною фарбою, вище - клейова по ¬ білка. 2.3. Опис компоновки устаткування і розташування приміщень хлібозаводу. При компонуванні обладнання, виробничих і допоміжних приміщень необхідно використовувати спеціальну наукову і довідкову літературу. Вибір вертикального або горизонтального варіанта схеми залежить від типу використовуваного обладнання, архітектурно-планувальних рішень та потужності проектованого підприємства. Компонування приміщень повинна враховувати не тільки послідовність, але й зручне поєднання між різними приміщеннями, зручність транспортування сировини і напівфабрикатів, відсутність зустрічних і перехресних потоків, комплексну механізацію та автоматизацію технологічних операцій.

Конец формы