- •Практикум з ядерної фізики
- •Закони радіоактивного розпаду
- •Типи радіоактивного розпаду ядер
- •Одиниці величин у дозиметрії
- •Методи реєстрації радіоактивного випромінювання
- •Іонізаційні методи
- •Фотографічний метод
- •Люмінесцентні методи
- •Вивчення роботи газорозрядного лічильника Газорозрядні лічильники
- •Зняття лічильної характеристики самогасного лічильника
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчення роботи сцинтиляційного лічильника гамма-випрoмінювання
- •Прилади й устаткування
- •Порядок виконання роботи
- •Взаємодія випромінювання з речовиною
- •Фотоефект
- •Ефект Комптона
- •Ефект утворення пар
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення мертвого часу газорозрядного лічильника
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення ефективності газорозрядного лічильника під час реєстрації -квантів
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення активності -джерела
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення активності -джерела абсолютним методом
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення верхньої межі -спектра
- •Особливості -спектра
- •Взаємодія -частинок з речовиною
- •Визначення верхньої межі -спектра за методом поглинання
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчення роботи сцинтиляційного гамма-спектрометра
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення потужності дози іонізуючого випромінювання
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення енергiї -чаcтинки за її пробiгОм
- •Iонiзацiйне гальмування
- •Методи визначення енергiї альфа-чаcтинок
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчення роботи дозиметричних та радіометричних приладів
- •Прилади й устаткування
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчення кутового розподілу інтенсивності космічного випромінювання
- •Прилади й устаткування
- •Порядок виконання роботи
- •Список літератури
- •Схеми розпаду ядер радіоактивних ізотопів, що використовуються у практикумі з ядерної фізики
- •Практикум з ядерної фізики
Прилади й устаткування
Установка складається зі сцинтиляційного лічильника (СЛ) і вимірювального пристрою (ВП), з’єднаних між собою кабелем.
Загальний вигляд установки наведено на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Загальний вигляд установки
Сцинтиляційний лічильник конструктивно виконаний у вигляді циліндра, встановленого за допомогою стійки на штативі. У ньому розміщені: кристал сцинтилятора, фотоелектронний помножувач з ланцюгами живлення і пристрій спряження. На верхній торець циліндра встановлений тримач для джерела γ-випромінювання, а з нижньої частини корпуса виведений кабель з двома роз’ємами для підключення сцинтиляційного лічильника до вимірювального пристрою (один – для підключення до високовольтного джерела живлення фотоелектронного помножувача, другий – для передачі вихідного сигналу з сцинтиляційного лічильника до вимірювального пристрою і напруги живлення для пристрою спряження сцинтиляційного лічильника).
Гамма-випромінювання (фонове чи зумовлене джерелом), діючи на сцинтилятор, викликає виникнення у ньому світлових спалахів з інтенсивністю, пропорційною до енергії γ-квантів. Відповідний сигнал реєструється ФЕП. В результаті, на виході сцинтиляційного лічильника утворюються імпульси напруги, амплітуда яких пропорційна до енергії γ- квантів, які провзаємодіяли зі сцинтилятором. Ці імпульси надходять на вхід вимірювального пристрою для подальшої обробки.
Вимірювальний пристрій складається із пристрою спряження, високовольтного перетворювача, цифрового вольтметра і джерела живлення.
Пристрій спряження призначений для обробки імпульсів, які надходять з об’єкта дослідження (додаткове підсилення і перетворення значення амплітуди в цифрову форму), передачі отриманої інформації в комп’ютер і організації зв’язку з останнім.
На передній панелі вимірювального пристрою розміщений індикатор «СЕТЬ» (рис. 2.3 (1)) – призначений для індикації увімкнення напруги живлення установки.
На задній панелі вимірювального пристрою розташований вимикач «СЕТЬ», клема заземлення, тримачі запобіжників (закриті запобіжною скобою), мережевий шнур з вилкою, роз’єми для підключення об’єкта дослідження і кабель з роз’ємом для підключення вимірювального пристрою до персонального комп’ютера.
Принцип дії установки: γ-кванти випромінювання, потрапляючи на сцинтилятор, викликають спалахи світла (сцинтиляції), які за допомогою ФЕП перетворюються в електричні імпульси, що у свою чергу аналізуються аналого-цифровим перетворювачем (АЦП), та у двійковому коді передаються на комп’ютер як відносна величина амплітуди імпульсу, де вони реєструються та аналізуються за амплітудою та їхньою кількістю.
В процесі виконання лабораторної роботи отримують та досліджують енергетичний спектр γ-випромінювання (фон або випромінювання джерела з врахуванням фону). Для цього визначають кількість імпульсів в кожному каналі дискретизації з наступним аналізом отриманих результатів (одержанням гістограми, що демонструє залежність кількості вихідних імпульсів лічильника від їхньої відносної амплітуди).