Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум з етики.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
183.3 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Юридичний факультет

Кафедра теорії та філософії права

ЗАГАЛЬНА ТА ПРОФЕСІЙНА

ЕТИКА ЮРИСТА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ,

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І ЗАВДАННЯ

для студентів юридичного факультету

ЛЬВІВ - 2010

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ПО КУРСУ “ ЗАГАЛЬНА ТА ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ЮРИСТА”

Навчальний курс “Загальна та професійна етика юриста” розрахований для викладання студентам 1 року навчання. Програма та семінарські заняття складені таким чином, що студенти мають можливість розширити свої знання з етики, правничих дисциплін, опанувати окремі положення філософії, філософської антропології.

Особливістю цього курсу є його міждисциплінарний характер, окремі положення цього курсу носять ввідний, пропедевтичний характер щодо низки інших дисциплін, котрі нині викладаються у юридичних вузах, зокрема, таких як “Філософія права”, “Практика Європейського суду з прав людини”.

Курс спрямований на те, щоби продемонструвати: а) значення моралі для становлення особистості, важливість моральних норм у сфері здійснення професійної діяльності; б) зв’язок моралі та права, а також акцентується значення моральних понять для галузевих дисциплін, зокрема цивільного права, кримінального права, цивільного процесу.

Цілі навчального курсу полягають у наступному:

1. Сприяти становленню студента перш за все як особистості з розвинутою системою фундаментальних (світоглядних) знань.

На сучасному етапі простежується тенденція до “спеціалізації” (звуження питомої ваги знань фундаментального характеру) професійної підготовки сучасного юриста. Завдання вищої освіти в т.ч. юридичної часто бачиться як таке, що покликане сприяти формуванню у сучасного юриста розвинутої системи фахових знань у сфері правознавства, тоді як завдання по вихованню юриста як особистості відтісняється на задній план.

Культивування у студента властивостей зрілої особистості з розвиненою системою знань світоглядного характеру бачиться як одне з головніших цілей вищої освіти, адже юрист в силу специфіки своєї праці має стосунки з людьми з різноманітними світоглядними установками (що часто ускладнює процес комунікації), а також юрист здійснює свою діяльність в умовах підвищеного ризику професійної “деформації”.

2. Формування системи знань про призначення юридичної професії.

Курс покликаний сприяти усвідомленню студентом того факту, що юридична професія це не просто фах, котрий є престижний та шанований у суспільстві, і прийняттю положення про те, що юрист виконує функції “соцільного лікаря”: у першу чергу сприяє виявленню нагальних суспільних проблем та оздоровленню соціального організму.

3. Формування системи принципів здійснення юридичної діяльності.

Курс покликаний показати зв’язок загальної етики з професійною, що випливає з такої антропологічної риси природи людини як цілісність її світогляду. Відтак неупередженість у здійсненні професійної діяльності закладається перш за все у системі її світоглядних принципів, формування яких становить одне із завдань вищої освіти.

4. Розвиток критичного мислення, нестандартного осмислення ситуації.

Незважаючи на те, що курс безпосередньо не призначений для формування у студентів комплексу знань щодо практичних проблем правового регулювання, знання окремих положень цього курсу стануть в пригоді для вирішення безпосередньо прикладних питань, які виникають в процесі роботи юриста. Однією із серйозних проблем, які виникають на професійному шляху сучасного юриста є зіткнення з нестандартними з точки зору права ситуаціями. Проблема полягає в тому, що 1) сучасне законодавство часто-густо використовує поняття морального характеру; 2) трапляється чимало юридично значимих ситуацій, вирішення яких з точки зору права є неможливим без врахування дії інших соціальних феноменів, нерозуміння та неврахування яких потенційно призводить до неграмотного вирішення правових проблем; 3) і нарешті осмислення природи, “коренів” окремих правових інститутів, принципів їх функціонування (інститут присяжних засідателів, інститут застереження до міжнародно-правових договорів, зокрема по правах людини, осмислення проблеми співвідношення у змісті прав людини загальнолюдських та конкретно-історичних (партикулярних) елементів та і в цілому сфери прав людини ) є принципово неможливим без знання феноменів, які ведуть своє коріння із сфери моралі. Значення цього курсу посилюється у зв’язку з появою та розгортанням такої тенденції вітчизняного правознавства як деформалізація правового регулювання, що має одним із своїх наслідків збільшення використання у правовій матерії оціночних понять власне морального походження.

Відтак розуміння основних категорій моралі, “природи” моральних понять, вироблення навичок змістовного “наповнення” моральних ном набуває безпосередньо практичного значення.

ЕТИКА ЗАГАЛЬНА ТА ПРОФЕСІЙНА: І курс

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ № 1 і № 2

ОБҐРУНТУЙТЕ З ОГЛЯДУ НА ЗНАННЯ З ЕТИКИ ТА ЗА ДОПОМОГОЮ ДОСТУПНИХ ВАМ ДЖЕРЕЛ (словників, енциклопедій, статей, посібників, підручників, матеріалів з мережі Інтернет тощо)

ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ЗАПИТАННЯ:

  1. Чи не вважаєте Ви, що етика – породження людської слабості, оскільки вона підмінює формування власних поглядів людини „готовими штампами” – моральними вимогами соціуму, в якому людина проживає? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

  2. „Етика – це безмежно розширена відповідальність перед усім живим» (А. Швейцер). Чи несе людина відповідальність перед рослинами? Чи несе людина відповідальність перед тваринами? Наскільки доцільно говорити про права тварин? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції щодо кожного із запитань.

  3. Звідки в людини комплекс неповноцінності, сором і жорстокість? Чи вроджені ці якості, чи вони виробляються під впливом суспільства? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

  4. Чи можна навчити моралі? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

  5. Багатство і бідність: як вони впливають на моральність людини та суспільства?

  6. Чому основні моральні вимоги мають форму заборон? Наведіть не менше 5 аргументів.

  7. Чи можливе моральне виправдання насильства? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

  8. Чи існують випадки етично виправданого відступу від Десяти заповідей Божих? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції щодо кожної заповіді.

  9. Якщо мораль змінюється з часом, то чому залишаються незмінними десять біблійних заповідей? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

  10. Чи виправдовує мета засоби її досягнення? Наведіть не менше 5 аргументів-прикладів на користь своєї позиції. Проаналізуйте твердження І. Канта: „У всьому створеному все, що завгодно і для чого завгодно, може бути використане всього лиш як засіб; тільки людина… є метою сама по собі”.

  11. Чи могло би сприяти вирішенню сучасних суспільних колізій твердження М. Чернишевського про те, що правильно зрозумілий загальний інтерес є основою особистого блага кожного? А думка французьких прихильників „розумного егоїзму”, що правильно зрозумілий особистий інтерес є основа загального блага всіх? Яка з двох точок зору здається Вам більш справедливою та підходящою для сучасних умов і чому?

  12. „І так в усьому, як хочете, щоб чинили з вами люди, так чиніть і ви з ними...” Цей принцип, відомий протягом всієї історії людства, отримав назву „золоте правило” моральності. Чи готові Ви самі у спілкуванні з людьми дотримувати його, і наскільки вважаєте це доцільним у наші дні? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

  13. Який з біблійних принципів відносин між людьми Ви поділяєте: а) „Люби ближнього твого і ненавидь ворога твого” (Старий Завіт) чи „Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, чиніть добро тим, хто ненавидить вас” (Новий Завіт); б) „Око за око, зуб за зуб” (Старий Завіт) або „Не протився злому. Але хто вдарить тебе в праву щоку твою, поверни до нього й іншу» (Новий Завіт)? Чому?

  14. Чи може зло бути моральним? Розгляньте ситуації, в яких: 1) людина вчиняє вбивство заради врятування власного життя або життя іншої людини чи людей; 2) у державі, в якій дозволена евтаназія, лікар відключає устаткування, що підтримує життя невиліковно хворого, на прохання останнього.

Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

  1. Чи можливим є аморальне добро? Розгляньте ситуації, в яких: 1) чиновник, використовуючи надані йому владні повноваження, сприяє у наданні його родичеві ліцензії на право зайняття певною діяльністю, „закриваючи очі” на недоліки поданих його родичем документів; 2) лікар, на прохання родини хворого, не повідомляє останньому його діагноз – невиліковне захворювання.

Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

  1. Які основні моральні проблеми характерні, на Ваш погляд, для нашого часу? Наведіть не менше 5 прикладів.

ЕТИКА ЗАГАЛЬНА ТА ПРОФЕСІЙНА: І курс

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ №№ 3-5

ОБҐРУНТУЙТЕ З ОГЛЯДУ НА ЗНАННЯ З ЕТИКИ ТА ЗА ДОПОМОГОЮ ДОСТУПНИХ ВАМ ДЖЕРЕЛ (словників, енциклопедій, статей, посібників, підручників, матеріалів з мережі Інтернет тощо)

ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ЗАПИТАННЯ:

  1. Чи існують випадки етично виправданого відступу від Десяти заповідей Божих? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції щодо кожної заповіді.

  2. Чи можна красти в злодія, якщо крадеш не для себе?

  3. Якщо мораль змінюється з часом, то чому залишаються незмінними десять біблійних заповідей? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

  4. Що, на Вашу думку, спонукає людину чинити морально? І що змушує її творити зло?

  5. Чому епоха середньовіччя принижувала людину, а епоха Відродження підняла її? У чому це виявилося?

  6. Якщо альтруїст – це людина з безкорисливою любов'ю і турботою стосовно всіх людей, то яке поняття існує для позначення її антипода?

  7. Після Угоди Страсної п'ятниці в 1998 р., передбачалося, що в Північній Ірландії запанує мир. Передбачалося, що ІРА (воєнізована група, що вела насильницьку боротьбу в період з 1969 по 1998 у Північній Ірландії й Об’єднаному Королівстві) роззброїться і буде здійснювати свої цілі політичними методами. Політичне крило ІРА було назване «Шин Фейн».

У березні 2005 Роберт Маккартні був побитий і вбитий за межами Белфаста групою людей, що тиняються пабами, в якій були відомі члени Ірландської республіканської армії. Після вбивства Роберта Маккартні, ніхто не дав ніяких свідчень про цю подію, незважаючи на те, що в пабі у той момент було близько 70 чоловік. Той факт, що люди не хотіли виступити свідками звірячого побиття й убивства, багатьма був розцінений як свідчення влади ІРА. Припускали, що насильницька боротьба закінчена, але ця воєнізована група залякувала багатьох католиків, які живуть у робочих районах Північної Ірландії.

У Роберта Маккартні були наречена і п'ять сестер. Усі ці шість жінок пережили його, і вони хотіли, щоб убивці були арештовані і постали перед судом. Коли жінки зрозуміли, що поліція не вживає ніяких заходів, що ніхто не арештований, вони організували масові демонстрації в Белфасті. Вони домоглися уваги і симпатії багатьох, включаючи президента США Джорджа Буша, який прийняв сестер у Білому Домі на День святого Патрика і заявив, що у відповідь на злочин не повинно бути ніякого насильства. У відповідь на протести Джеррі Адамс, лідер «Шин Фейн», запропонував організувати убивство тих, хто убив Маккартні, і доручити його найманому убивці – якому-небудь із членів ІРА. Жінки відмовилися від цієї пропозиції, будучи твердо переконані, що в даному випадку необхідні не помста, а правосуддя і справедливість. Пропозиція убити убивць глибоко шокувала багатьох людей, для яких така пропозиція стала знаком того, що незважаючи на те, що «Шин Фейн» займає 18 місць у Парламенті Північної Ірландії, ця партія просто не розуміє, як діє демократія і правова держава. (O-Sullivan J. Women Show Pols How to Handle I.R.A. Bullies // Chicago Sun Times, March 15, 2005; http://www.freerepublic.com/focus/f-news/1363053/posts).

Чи були жінки праві в їхній відмові прийняти пропозицію Джеррі Адамса? Що означає „влада закону”? Коли вона може замінити неформальну справедливість, пропоновану воєнізованими й іншими недержавними групами?

  1. «Що краще, – запитував у свій час Мікеланджело, – зло, що приносить користь, або добро, що приносить шкоду?» Наведіть не менше п’яти аргументів на користь своєї позиції.

  2. Суперечливість моральної свідомості була помічена ще давньокитайськими мислителями. Так, Лао-цзи стверджував: «Добра людина – вчитель недоброї людини», «О нещастя! Воно є опорою щастя. О щастя! У ньому причаїлося нещастя»; «Справедливість знову перетворюється в хитрість, добро знову перетворюється у зло». Поясніть, як Ви розумієте ці протиріччя.

  3. Які протиріччя моральної свідомості відображені у таких положеннях: «Бачу і схвалюю краще, але слідую гіршому» (Сократ) і «Благими намірами вимощена дорога в пекло». Яке місце в них приділяється мотивації поведінки? Що більше свідчить про моральність особистості – її вчинки чи їх мотиви?

  4. Коли Симон Вісенталь був молодою людиною, він страждав від голоду в нацистському концентраційному таборі. Одного разу його звільнили від роботи і відіслали у госпіталь, де помирав молодий фашистський солдат. Цей солдат на ім’я Курт хотів, щоб до нього привели єврея. Перед смертю він хотів зізнатися в деяких жахливих учинках, що він зробив, і попросити прощення в єврея. Курт сподівався одержати прощення перш, ніж умре. Будучи в'язнем жорстокого табору, Симон почував себе беззахисною істотою і для нього було незбагненно, як ця умираюча людина, що вважався представником суперраси, міг чогось від нього хотіти.

Курт зізнався Симону, що він убив багато євреїв. Один раз він зробив особливо звірячий злочин: він допоміг зігнати в будинок величезна кількість євреїв, фашисти підпалили будинок і спостерігали, як ті горять. Євреї кричали і фашисти стріляли в кожного, хто намагався втекти. Курт відчував глибоке каяття після всіх цих подій і після них не міг більше стріляти в боях. Слухаючи визнання Курта, Симон вірив, що Курт покаявся, але він був не в змозі простити його. Він не відповів на благання Курта про прощення і вийшов з палати, не сказавши ні слова.

Симон Вісенталь усе ще роздумує над цією подією, яку він описав у творі «Соняшник». Багатьох людей просив він висловитися з приводу цієї історії і сказати, чи вважають вони, що він повинен був простити Курта і чи простили би вони останнього, якби були на місці Симона.

Що ви думаєте з цього приводу? Чому? (Wiesenthal S. The Sunflower: On the Possibilities and Limits of Forgiveness. New York: Schocken Books 1997)

  1. Які чинники, на Вашу думку, є необхідними умовами терпимості? Чи існує міра толерантності, тобто, чи повинні ми бути терпимими до всіх особистісних і суспільних проявів, і якщо ні, то чим обмежена наша терпимість?

  2. Ерік був прикордонником і служив поруч з Берлінською стіною у 1989 р. Дотримуючись наказів, він вистрілив і убив людину, яка намагався втекти з Німецької Демократичної Республіки у Західний Берлін. Після возз'єднання Німеччини, такий розстріл розглядався як незаконний. Ерік був одним з 40 чоловік, яких звинуватили у злочинах, вчинених на кордоні. Він був засуджений за вбивство і просидів два роки у в'язниці. Чи є Ерік злочинцем? Чи можна бути моральним, не будучи вільним? А вільним – не будучи моральним?

  3. Як Ви можете пояснити таке визначення Г.В.Ф. Гегеля: «Суть моральності виражає принцип: розглядай себе у своїй практичній діяльності як вільна істота»? Як тут виражене так називане «золоте правило моралі»?

  4. Чи можна бути моральним, не маючи ідеалу? Чи може людина бути ідеалом для самої себе? Чи може взагалі людина бути ідеалом?

  5. І. Кантові належать знамениті слова: «Дві речі наповнюють душу завжди новим і все більш сильним подивом і благоговінням – це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені». Як ви думаєте, чому «моральний закон у мені» може наповняти душу таким же благоговінням і подивом, як і зоряне небо?

  6. Говорять, що життя людини не пройде без сенсу, якщо вона посадить дерево виростить сина та побудує будинок. Як можна витлумачити це висловлювання? Чи згодні Ви з ним?

  7. Чи «брудна» справа політика і чи можлива в політиці «чесна гра»?

  8. Право людини на життя: з якого моменту воно повинне реалізовуватися? Що Ви думаєте про права ембріона, зародка, новонародженої дитини? А про право матері розпоряджатися його життям і своїм тілом? Аборт – хірургічна операція чи вбивство?

  9. Що, на Ваш погляд, гуманніше: підтримувати життя болісно вмираючого чи забезпечити йому безболісний відхід з життя (евтаназію)? Зберігати життя неповноцінному немовляті чи ні? Де тут добро і зло? Чи може таке зло, як смерть, бути благом? Страх смерті – норма нашого життя чи недолік нашого виховання?

  10. Страта у суспільстві – добро чи зло? Наведіть не менше п’яти аргументів на користь своєї позиції.

  11. Проблема клінічної смерті: в яких випадках, на Ваш погляд, варто реанімувати вмираючого, а в яких – ні?

  12. Сформулюйте й аргументуйте Ваше ставлення до допустимості чи необхідності експериментів на людині (або людському ембріоні): генетичних, фармакологічних, психотропних, екологічних й інших.

  13. Висловіть Ваше ставлення до проблеми штучного запліднення і «сурогатного материнства».

  14. Юридична етика і юридична деонтологія – це одне і те саме?

  15. Що важливіше для юриста: дотримання законності чи утвердження справедливості? Чи може закон бути несправедливим, а встановлення справедливості – незаконним? Як бути в цій ситуації юристові?

  16. Як Ви думаєте, чому саме в юридичній етиці принцип об'єктивності відіграє таку важливу роль? Назвіть можливі прояви суб'єктивізму в професійній діяльності юриста.