- •І. Програма дисципліни
- •Тема 1. Поняття наукового дослідження та вимоги до нього.
- •Тема 2. Поняття методології наукових досліджень та її види.
- •Тема 3. Емпіричні методи наукового дослідження.
- •Тема 4. Теоретичні методи наукового дослідження.
- •Тема 5. Зміст та складові науково-дослідного процесу.
- •Тема 6. Форми відображення результатів наукових досліджень.
- •Тема 1. Поняття наукового дослідження та вимоги до нього
- •Питання для контролю
- •Тема 2. Поняття методології наукових досліджень та її види План
- •У третьому питанні необхідно розглянути загальнонаукові принципи дослідження.
- •Питання для контролю
- •Тема 3. Емпіричні методи наукового дослідження План
- •Методичні вказівки
- •Питання для контролю
- •11. До переваг експерименту відносять:
- •12. Опитування-інтерв’ю – це:
- •13. До методів опитування відносять:
- •14. До методу експертних оцінок не відносять:
- •15. Сутність методу колективних експертних оцінок полягає у наступному:
- •Тема 4. Теоретичні методи наукового дослідження План
- •Методичні вказівки
- •Питання для контролю
- •1. Що таке метод?
- •2. Методологічною основою теоретичних досліджень є:
- •3. Оригінальність теоретичного вирішення проблеми полягає:
- •4. Результатом проведення наукового дослідження, за допомогою теоретичних методів має бути:
- •14. Метод теоретичного дослідження, за яким деякі твердження приймаються як вихідні аксіоми, а всі інші положення виводяться з них шляхом міркування за певними логічними правилами називається:
- •15. Метод, який надає можливість для всебічного дослідження явищ і подій у хронологічній послідовності, щоб відкрити їх внутрішні зв’язки та закономірності розвитку називається:
- •Тема 5. Зміст та складові науково-дослідного процесу План
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •5. Емпіричні знання отримують завдяки:
- •6. Процес наукового дослідження це:
- •13. Реферативним викладенням розміщених в логічному порядку питань, за якими надалі буде систематизуватися весь зібраний матеріал це:
- •14. У плані-проспекті повинно бути чітко виокремлено:
- •15. Елементи наукової організації праці включає:
- •Тема 6. Форми відображення результатів наукових досліджень
- •Методичні вказівки
- •Питання для контролю
- •Ііі. Практичні завдання
- •IV. Теми рефератів
- •20. Теорія, методологія, методика соціологічного дослідження .
- •V. Перелік питань, які виносяться на залік (іспит)
- •Література
Питання для контролю
Охарактеризуйте основні етапи виникнення та еволюції науки.
Визначте сутність системи наукових знань.
Назвіть основні ознаки науки.
Назвіть характерні особливості науки доби глобалізації.
5. Охарактеризуйте особливості фундаментальних наукових досліджень.
6. Охарактеризуйте особливості прикладних наукових досліджень.
7. Обґрунтуйте підходи до формулювання теми наукового дослідження.
8. Назвіть основні вимоги до наукового дослідження.
9. Які типові помилки у визначенні наукових досліджень?
10. Як забезпечується ефективність наукового дослідження?
Тести
1. Наука – це:
а) сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення;
б) спосіб застосування старого знання для здобуття нового знання;
в) думка, відбита в узагальненій формі;
г) визначення змісту, суті, смислу того, про що йде мова;
д) правило, що виникло в результаті об'єктивно осмисленого досвіду.
2. Закономірності функціонування та розвитку науки, структури і динаміки наукового знання та наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального й духовного життя суспільства вивчає спеціальна дисципліна:
психологія;
наукознавство;
в) філософія;
г)риторика;
д) етика.
3. Наукова ідея – це:
а) інтуїтивне пояснення явища (процесу) без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв'язків, на основі яких робиться висновок;
б) спосіб застосування старого знання для здобуття нового знання;
в) правило, що виникло в результаті об'єктивно осмисленого досвіду;
г) визначення змісту, суті, смислу того, про що йде мова;
д) система знань, вмінь, навичок.
4. Гіпотеза – це:
а) система знань, вмінь, навичок;
б) вчення про принципи, форми і способи науково-дослідницької діяльності;
в) сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення;
г) думка, відбита в узагальненій формі;
д) наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок.
5. Теорія – це:
а) вчення, система ідей, поглядів, положень, тверджень, спрямованих на тлумачення того чи іншого явища;
б) ідеалізоване бачення дійсності;
в) наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок;
6. Наукове дослідження – це:
а) розгалуження наукових галузей, утворення на їх перетині нових;
б) ідеалізоване бачення дійсності;
в) наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок;
г) система знань, вмінь, навичок;
д) цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.
7. Об’єктом дослідження є:
а) розгалуження наукових галузей, утворення на їх перетині нових;
б) основні результати наукового дослідження;
в) система знань, вмінь, навичок;
г) процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, і обране для вивчення;
д) цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.
8. Завдання наукового дослідження – це:
а) процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, і обране для вивчення;
б) наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок;
в) органічний зв’язок теорії і практики;
г) визначення об’єкта, достовірність вивчення його структури, характеристик, зв’язків;
д) певні напрями дослідження, які дозволяють реалізувати поставлену мету.
9. До основних форм наукових досліджень відносять:
а) наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок;
б) система знань, вмінь, навичок;
в) сукупність теоретичних та практичних знань;
г) наукові доповіді (повідомлення) на конференціях, нарадах, семінарах, симпозіумах;
д) фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
10. Однією з основних ознак наукового дослідження є:
а) творчий характер – здобуття нових знань, установлення нових фактів;
б) наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок;
в) структурність;
г) мультиплікативність;
д) абстрактність.
11. Ефективність наукових досліджень багато в чому залежить від того:
а) які джерела вона використовує у своїй творчій діяльності: підходи, зразки, ідеї, технології;
б) яким чином забезпечується ефективність наукового дослідження;
в) як вивчається теоретичні концепції, вітчизняний і закордонний досвід;
г) наскільки правильно та своєчасно приймаються ті чи інші рішення;
д) як науковець вирішує поставлені перед ним завдання.
12. Емпіризм – це:
а) філософське навчання, що визнає почуттєвий досвід єдиним джерелом знань;
б) помилка, викликана порушенням правила безперервності ділення;
в) визначення етапів становлення, розвитку об’єкта дослідження;
г) продукт людського мислення, форма відображення дійсності;
д) особливий вид дослідження, спрямованого на перевірку наукових гіпотез.
13. У філософському визначенні ідея – це:
а) вивчення історичного досвіду, визначення етапів становлення, розвитку об’єкта дослідження;
б) продукт людського мислення, форма відображення дійсності;
в) накопичення наукових фактів у процесі дослідження;
г) система закономірностей розвитку;
д) метод наукового пізнання.
14. Однією з основних вимог визначення наукового дослідження є:
а) всяке наукове дослідження повинне бути визначене через найближчий рід і видову відмінність;
б) вивчення історичного досвіду, визначення етапів становлення, розвитку об’єкта дослідження;
в) обґрунтування напряму та формулювання теми наукового дослідження;
г) накопичення наукових фактів у процесі дослідження;
д) прогресивність наукових рішень.
15. Одна з основних помилок у визначенні наукових досліджень, які знижують наукову і практичну цінність роботи – це:
а) розпливчастість ознак;
б) прогресивність наукових рішень;
в) обґрунтування напряму та формулювання теми наукового дослідження;
г) вивчення історичного досвіду, визначення етапів становлення, розвитку об’єкта дослідження;
д) накопичення наукових фактів у процесі дослідження.