Висновки

Використання ЗМІ стало невід’ємною складовою будь-яких військових конфліктів. Це спричинено постійним розвитком технологій передачі інформації та збільшення кількості освіченої молоді, яка критично ставиться до рішень уряду, особливо щодо проведення військових дій за межами своєї країни. Іншим фактором активної участі ЗМІ у військових конфліктах є те, що при правильній постановці їх дій та взаємодії з військовими та урядом можна перемогти у війни без єдиного пострілу.

За останні 50 років були вироблені чіткі моделі участі ЗМІ у збройних конфліктах. Після „в’єтнамського уроку” безперечним лідером у використанні ЗМІ для управління громадською думкою є США. Для ЗМІ були розроблені певні задачі при їх використанні у військових конфліктах.

Також був налагоджений зворотній зв’язок із владою та військовими, що надає ЗМІ статус „четвертої гілки влади”. В наш час засоби масової інформації подають нам не тільки інтерпретацію подій, а й модель „нашого світу”, яка буде змінюватись в залежності від потреб уряду.

Отже, при нинішньому обсязі інформації людина вже не в змозі реально (критично) оцінювати отриману інформацію, а бере її як дійсність. З іншого боку, при більших обсягах починають відігравати важливу роль міфологічні моделі, які намагаються описувати складний світ у набагато спрощеній формі.

Звідси ми робимо істотний висновок про візуальне кодування інформації із критерію «привабливості». Телебачення на стороні привабливості. Військовий конфлікт, природно, вступає в протиріччя із цим полюсом. Звідси, з одного боку, виникає проблема контролю над інформацією в спробах вирішити завдання в потрібному напрямку. З іншого боку, з'являється бажання дати телебаченню естетично прийнятну візуальну картинку події. Так з'являються ракети, що летять точно в мету, але зникають трупи. Війна трансформується в той продукт, що задовольняє військових, і відповідає стандартам телевізійних каналів.

Список використаних джерел:

1. Волкогонов д. А. Психологічна війна (Підривні дії імперіалізму в області суспільної свідомості). М.: Воєнвидат, 1984. - 320 з.

2. Гриняєв С. Н. Бойовище — кіберпространство: Теорія, прийоми, засоби, методи й системи ведення інформаційної війни. Мінськ: «Харвест», 2004. - 448 с.

3. Єфремов В. В. та ін. Інформаційно-психологічне протиборство: Сутність, зміст, методи. М., 2000.

4. Інформаційно-психологічна й психотронна війна (Хрестоматія). Мінськ: «Харвест», 2003. - 432 с.

5. Кара-Мурза С. Маніпуляція свідомістю. М: «ЭКСМО-пресс», 2001.

6. Крисько В. Г. Секрети психологічної війни: Мета, завдання, методи, форми, досвід. Мінськ: «Харвест», 1999.- 448 с.

7. Лайнбарджер П. Психологічна війна. /Пер. с англ. / М.: Воєнвидат, 1962. – 350 с.

8. Лісічкін В. А., Шелепин Л. А. Третя світова (інформаційно-психологічна війна). М.: «Эксмо/ Алгоритм», 2003. - 444 с.

9. Почепцов ГГ. Психологічні війни. (3-е, доп. вид.) М.: «Рефл-бук»/Київ: «Ваклер», 2002. – 526 с.

10. Прокоф'єв В. Ф. Таємна зброя інформаційної війни: Вплив на підсвідомість. М.: «Синтег», 2003.

11. Расторгуев СП. Інформаційна війна. М.: «Радіо й зв'язок», 1999.

12. Репко СИ. Вітчизняний досвід ведення спецпропаганды (1918-1991). М.: Військовий університет, 1994. - 620 с.

13. Хозіков В. Інформаційна зброя. СПб: «Нева»/М.: «Олма-пресс», 2003.

14. Шиллер Г. Маніпулятори свідомістю. /Пер. с англ. / М.: «Думка», 1980. - 326 с.

15. Stein G. "Information War - Cyberwar - Netwar" // http://www.infowar.com/mil_c4i/stein.html-ssi.

16. Libicki M. "What is Information Warfare?" Washington, 1995, //http://www.ndu.edu/inss/actpubs/act 003/ a 003.html

17. Современные международные отношения. Под ред. проф. А.В. Торкунова. - М., 1999. - С.38.

18. http://www.franko.lviv.ua/mediaeco/zur-kryt/n7/bilous-vijna.htm - Війна на телебаченні: з різних боків барикад. Оксана Білоус.

19. http://www.franko.lviv.ua/mediaeco/zur-kryt/n8/pavl-ukr.htm- Українські телеканали та війна в Іраці. Надія ПАВЛИК-ВАЧКОВА

20. http://psyfactor.org/smi.htm - Роль СМИ в военно-политических конфликтах современности.