Основна частина Розділ 1 Роль змі у сучасних військових конфліктах

ЗМІ відіграють особливу роль у сучасних військових конфліктах. У військових конфліктах значимим завданням виявляється не тільки вплив на супротивника. Вже в першу світову війну істотну роль грала вплив на нейтральні країни й на своїх союзників.

П. Юнг і П. Джессер пропонують наступну періодизацію ролі преси у військових конфліктах (Young P, Jesser P., 1997):

1.Період імперіалістичних війн, коли через віддаленість конфліктів і відсутності сучасних засобів зв'язку ЗМІ (газети) могли реально впливати на події, що відбуваються.

2.

Другий період розташований між Кримською війною й російсько-японською війною 1904-1905 р. З'явився телеграф і можливість безпосереднього впливу на хід подій. У відповідь військові ввели цензуру й обмежили доступ кореспондентів на театри бойових дій.

3. Третій період мав місце в період від першої світової війни до другої. У цей час ЗМІ стали партнерами урядів у тих кризових ситуаціях, у яких опинялися країни.[3].

В останні десятиліття локальні конфлікти показали дуже велике значення ЗМІ в успіху або неуспіху військової кампанії. Так, вважається, що США у В'єтнамі виявилися непідготовленими до функціонування нового каналу комунікації - телевізійного. Телевізійна картинка смерті визначила негативне відношення населення країни до даної війни. Американський уряд вперше зіштовхнувся із ситуацією, коли після підтримки дій владних структур у перші два - три місяці війни виникла потужна опозиції з боку вільної преси, здатної формувати суспільну думку.

Уряд США не зміг переграти пресу й суспільну думку у зв'язку з В'єтнамом. Тому в період війни у Перській затоці він продемонстрував дуже тверду модель взаємин із засобами масової інформації. Так, штаб американського командуючого на ТВД, генерала Шварцкопфа, видав тоді секретну інструкцію, де серед іншого говорилися наступне: «Представники ЗМІ можуть пересуватися тільки у супроводі. Повторюю, у всіх випадках» (Kunczik М., 1997). Створений тоді ж «пул надійних журналістів» зазнав жорстокої критики з боку інших кореспондентів, що залишилися «за бортом». Проте, нікого іншого американці й англійці навіть близько не підпустили до місць боїв.

Таким чином, урок В'єтнаму влади США врахували. Нова модель взаємодії із пресою була вироблена в ході цілого ряду конфліктів: Фолкленди, Гренада, Панама, Перську затока, Сомалі, Гаїті. Сюди ж увійшли різного роду миротворчі операції під егідою ООН.

Отже, роль ЗМІ у військових конфліктах на даному етапі можна розглядати як визначальну. Зброя вже не надає такої переваги, коли в руках супротивника думка твоєї нації. Із це під силу тільки ЗМІ. Яскравим прикладом може слугувати Перша військова кампанія у Чечні, коли уряд Республіки Ічкерія з самого початку бойових дій хотів показати слабкість федеральних військ за допомогою ЗМІ. І завдяки транслюванню переговорів підчас боїв у Грозному та теракту у Кізлярі, чеченці поставили уряд РФ перед фактом довгої та кровопролитної війни(хоча реально це було нездійсненно), що швидко звело хід подій до Хасав’юртовської угоди та виводу федеральних військ.

На президентських виборах тоді переміг Єльцин, але шляхом принизливої угоди, тоді як весь світ побачив , що ЗМІ вибороли собі роль не тільки як засіб ведення психологічної війни, а як її різновид.