Особливості відшкодування моральної шкоди

Як вже зазначалось вище, відшкодування моральної шкоди є одним із найбільш нових і водночас найбільш дієвих способів захисту цивільних прав. Відшкодування моральної шкоди має цілу низку особливостей, які насамперед, проявляються в чітко визначених протиправних діяннях, до яких законодавець відносить:

а) заподіяння каліцтва та іншого ушкодження здоров'я, що призвело до фізичного болю та страждань фізичної особи;

б) протиправну поведінку щодо фізичної особи, членів її сім'ї чи близьких родичів, яка призвела до душевних страждань фізичної особи;

в) знищення чи пошкодження майна фізичної особи, що призвело до її душевних страждань;

г) приниження честі, гідності фізичної особи та ділової репутації фізичної і юридичної особи.

Особливість моральної шкоди полягає в тому, що вона носить немайновий характер та може проявлятись у фізичному болі та стражданнях фізичної особи, а також інших негативних наслідках немайнового характеру, які були спричиненні внаслідок приниження честі, гідності фізичної особи та ділової репутації фізичної і юридичної особи, а також інших протиправних діянь.

Певна специфіка проявляється і в вині заподіювача. За загальним правилом, завдана моральна шкода відшкодовується за наявності вини заподіювача. Однак, відшкодування моральної шкоди може здійснюватись і незалежно від вини особи, що заподіяла її, у таких випадках:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) якщо шкоди, завдано фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування чи посадової або службової цих органів при здійсненні ними своїх повноважень, а також в результаті прийняття вказаними органами нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований;

4) в інших випадках, встановлених законом.

Певними особливостями наділений і порядок відшкодування моральної шкоди. За загальним правилом, моральна шкода відшкодовується заподіювачем на користь особи, що має право вимагати такого відшкодування. Заподіювачем моральної шкоди може бути орган державної влади, орган влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізична або юридична особи. Однак у випадках, що прямо передбачені законом, заподіювач моральної шкоди та особа, що несе за неї відповідальність, можуть не співпадати, наприклад, за шкоду, що завдана державними органами чи їх посадовими особами відповідальність несе держава Україна. В свою чергу особою, що має право вимагати відшкодування завданої їй моральної шкоди, як правило є особа, якій така шкода завдана. При цьому, законом можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо цих осіб, наприклад, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають право вимагати компенсації їм моральної шкоди у справах по захисту честі, гідності та ділової репутації (ст.49 ЗУ “Про інформацію”).

На цьому фоні гостро постає питання відшкодування шкоди, що завдана особі, що померла. В цьому випадку, така моральна шкода відшкодуванню не підлягає. Відшкодовується лише моральна шкода, яка була завдана смертю фізичної особи безпосередньо чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю (п.2 ст.1168 ЦК України). Від цього випадку слід відмежовувати надану законом можливість спадкоємця вимагати переходу права на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя (п.3 ст.1230 ЦК України).

На практиці доволі часто виникають питання, що пов'язані із розміром відшкодування моральної шкоди. На жаль, ЦК України залишає питання про встановлення розміру відшкодування моральної шкоди без належного правового врегулювання. Передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Що стосується розміру грошового відшкодування моральної шкоди, то законодавець зазначає, що він визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. А це означає, що при встановленні розміру такого відшкодування ні суд, ні сторони не матимуть жодних законодавчих передумов для його визначення. В Україні не тільки не встановлені чіткі методики нарахування розміру моральної шкоди, але й не встановлено навіть бодай нижньої¹⁴ чи верхньої межі, як орієнтирів, що і змушує суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховувати вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За загальним правилом, нарахований розмір моральної шкоди відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, наприклад, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована шляхом здійснення щомісячних платежів.

В окремих випадках умови та порядок відшкодування моральної шкоди може встановлюватись законом, наприклад, ЗУ “Про інформацію”, “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання попереднього слідства, прокуратури і суду” та ін.