- •Тема 1. Агроекологія – теоретична основа раціонального природокористування
- •1.1. Предмет, метод і завдання агроекології
- •1.2. Основні закони екології
- •1.3. Хімізація землеробства та агроекологія
- •Контрольні питання до теми 1
- •Тема 2. Методи агроекології
- •2.1. Кількісний облік організмів
- •2.2. Моделювання і системний аналіз
- •2.3. Екологічна експертиза
- •Контрольні питання до теми 2
- •Тема 3. Екологічна роль природно-заповідних територій україни
- •3.1. Класифікація і роль об'єктів природно-заповідного фонду
- •3.2. Екологічне значення ландшафтів і заповідних територій
- •Контрольні питання до теми 3
- •Тема 4. Вплив забруднення атмосфери і гідросфери на сільськогосподарське виробництво та заходи щодо їх охорони
- •4.1. Забруднення повітря та заходи щодо його охорони
- •4.2. Забруднення водного басейну та заходи щодо його охорони
- •Контрольні питання до теми 4
- •Тема 5. Охорона грунтового покриву
- •5.1. Негативні наслидки вітрової та водної ерозії
- •5.2. Основні принципи системи протиерозійних заходів
- •5.3. Іригаційна ерозія ґрунту і заходи щодо її запобігання
- •5.4. Прийоми меліоративного поліпшення солонцевих ґрунтів
- •5.5. Переущільнення ґрунтів і заходи щодо його зменшення
- •5.6. Рекультивація земель
- •Контрольні питання до теми 5
- •Тема 6. Екологічні проблеми при використанні мінеральних добрив
- •6.1. Основні фактори негативного впливу мінеральних добрив на біосферу
- •6.2. Нітрати, IX негативний вплив і шляхи його запобігання
- •6.3. Шляхи можливого забруднення навколишнього середовища добривами і заходи щодо його запобігання
- •6.4. Використання полімерів-структуроутворювачів
- •Тема 7. Пестициди як фактор забруднення навколишнього середовища
- •7.1. Забруднення біосфери пестицидами та їх негативний вплив на природу і людину
- •7.2. Екологізація захисту рослин
- •7.2.1. Агротехнічний метод
- •7.2.2. Біологічний метод
- •7.2.3. Раціональне застосування хімічного методу
- •7.2.4. Механічний метод
- •7.2.5. Фізичний метод
- •Тема 8. Іонізуюче випромінювання як екологічний фактор у сфері аграрного виробництва
- •8.1. Джерела радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища і сільськогосподарського виробництва
- •8.2. Надходження радіонуклідів у рослини
- •8.3. Надходження радіонуклідів у продукцію тваринництва
- •8.4. Дія іонізуючого випромінювання на сільськогосподарські рослини
- •8.5. Заходи щодо зменшення вмісту радіонуклідів у продукції рослинництва
- •Контрольні питання до теми 8
- •Тема 9. Концепція біологічного (альтернативного) землеробства за кордоном
- •9.1. Системи альтернативного землеробства
- •9.2. Перспективи розвитку альтернативного землеробства
- •Контрольні питання до теми 9
- •Тема 10. Головні принципи біологічного землеробства
- •10.1. Головні принципи біологічного землеробства в Україні
- •10.2. Приклади екологічно чистих технологій вирощування польових культур
- •10.3. Особливості вирощування овочевих культур і картоплі
- •10.4. Охорона сільськогосподарської продукції від техногенного забруднення
- •Контрольні питання до теми 10
- •Список використаної літератури
7.2.3. Раціональне застосування хімічного методу
Хімічний метод боротьби передбачає використання різних хімічних речовин – пестицидів, отруйних для шкідливих організмів. Перевага його полягає у можливості швидкого й ефективного застосування. Однак хімічний метод боротьби має недоліки, які пов'язані з прямою й побічною дією пестицидів.
Пестициди підрозділяються на інсектициди (для боротьби з шкідниками), фунгіциди (для боротьби з хворобами), гербіциди (для боротьби з бур'янами), акарициди (для боротьби з кліщами), нематоциди (для боротьби з нематодами) тощо.
Для боротьби з шкідниками поряд із отрутохімікатами починають застосовувати хімічні засоби іншого характеру дії. Репеленти мають відлякуючу дію і використовуються для запобігання нападу шкідників на рослини. Аттрактанти, навпаки, приваблюють шкідників, часто з дуже великих відстаней, чим полегшують наступне знищення їх на обмеженій площі.
Нині ряд репелентів використовують для обмазування стовбурів плодових дерев, щоб захистити їх від пошкоджень гризунами. З атрактантів переважно вивчають статеві (природного походження або синтетичні), які приваблюють шкідників певної статі, і кормові аттрактанти, що діють як кормові принади.
Проводять випробування хемостерилянтів – хімічних сполук, які, потрапляючи в організм шкідників, викликають безплідність, що сприяє скороченню їх чисельності й шкідливості.
Досліджується можливість застосування ювенільного гормону комах або його штучних аналогів (ювеноїдів), які гальмують метаморфоз і таким чином призводять до загибелі популяції.
Хімічні препарати, які використовують для захисту рослин, випускають у вигляді концентрацій емульсій (к. е.), змочуваних і розчинених порошків (з. п. і р. п.), водних і масляних розчинів (в. р. і м. р.), мінерально-масляних емульсій (м. м. е.), дуетів, паст, гранул тощо.
Способи їх застосування різні: обприскування, обпилювання, фумігація, аерозольні обробки (МО і УМО), передпосівна обробка насіння, отруєні принади, розсівання або внесення у ґрунт гранульованих пестицидів.
Рослини пестицидами можна обробляти наземним способом і за допомогою авіації. При наземній обробці використовують машини: ПОМ-630, ОПШ-15, ОП-2000-01, ОП-2000-2-01, ОВТ-1200 та. ін.
Обприскування за допомогою авіаційної апаратури проводять літаками Ан-2, Ан-2М, вертольотами МШ-1, МІ-2, К-26 з висоти 5 м над рослинністю. Норма витрати робочої рідини – 25 – 50 л/га. Авіаобробку необхідно проводити в ранкові й вечірні години при температурі повітря не вище 25 °С і швидкості вітру не більше як 4 м/с.
В останні роки хімічний метод захисту рослин постійно вдосконалюється, поліпшується асортимент і препаративні форми пестицидів. Синтезовані нові препарати, досить ефективні проти шкідливих організмів і менш токсичні для корисної фауни.
Розроблені основні біоценотичні принципи застосування інсектицидів. Вони ґрунтуються на необхідності врахування економічних порогів шкідливості шкідників, широкому застосуванні передпосівної обробки насіння, особливо разом з антистресовими речовинами і плівкоутворюючими полімерами, використанні пестицидів у найменш небезпечні строки для корисної ентомофауни в чистому вигляді і у вигляді бакових сумішей, зниженні норм витрат препаратів, локальних обробках посівів, проведенні обробок з урахуванням співвідношення в посівах шкідливих і корисних комах, використанні гранульованих інсектицидів.
Практично безпечні для корисних комах фунгіциди – їх летальні концентрації знаходяться у значно більш високих межах, ніж ті, що застосовують у практиці захисту рослин.
Більш високу рівномірність розподілу препаратів по оброблюваній площі і менше їх знесення забезпечують штангові обприскувачі.
При виборі препаратів перевагу слід віддавати пестицидам, які швидко розпадаються з утворенням нетоксичних залишків. Крім того, вони повинні бути високовибіркової дії і не порушувати екологічної рівноваги. Пестициди першого покоління (хлорорганічні) цим вимогам не відповідали.
Під час вдосконалення асортименту препаратів одержані пестициди другого (фосфорорганічні) і третього поколінь (перетроїди). Найбільшого успіху досягнуто в синтезі й використанні аналогів.
Безпека використання хімічних засобів досягається при виконанні двох вимог: необхідно, щоб продукти харчування і корми для тварин не містили залишків токсичних речовин, що перевищують гігієнічні норми; не допускати нагромадження залишків пестицидів в об'єктах навколишнього середовища. При цьому в усіх випадках доцільно використовувати в першу чергу пестициди, які мають більш короткий період розпаду; для того, щоб запобігти наявності шкідливих залишків токсичних речовин у рослинних продуктах (а через корми – і в продуктах тваринництва), необхідно враховувати час від строку обробки до запланованого строку збирання врожаю та застосовувати препарати, строк детоксикації яких у рослинних тканинах коротший цього часу (гігієнічний регламент „строк очікування”); слід уникати багаторазових обробок за сезон одним і тим самим препаратом, навіть, при використанні малостійких речовин, пестициди з персистентністю 1 – 6 місяців можна застосовувати до двох разів за вегетаційний період, а більш стійкі можна використовувати тільки у сівозміні з повторною обробкою одного і того самого поля через 3 – 4 роки. При необхідності проведення декількох обробок за сезон слід застосовувати різні за хімічним складом препарати. Не рекомендується використовувати суміші інсектицидних препаратів, бо це сприяє відбору популяцій з комплексною стійкістю проти різних груп токсичних речовин.