4. Ознайомлення з лiтературою I складання попередньої бiблiографiї по темi

Важливим елементом курсової роботи є ознайомлення з лiтературою. Для цього студент знайомиться з основною лiтературою, що рекомендується для вивчення курсу дисциплiни.

Додаткова лiтература пiдбирається студентом самостiйно. Тут доцiльно використати i каталоги лiтератури (предметнi та алфавiтнi каталоги бiблiотек, вказівними журнальних статей, бiблiографiчнi видання та iнш.). При написанні роботи слiд також вивчати матерiали. якi друкуються в журналах “Економічна теорія”, «Економiка України». «Економіст», “Економіка і прогнозування”, “Актуальні питання економіки”, “Банківська справа”, “Статистика України”, “Експерт”, “Фінанси України”, «Вопросы экономики», «Российский экономический журнал», «Вестник Московского университета. Серия 6. Экономика», «Мировая экономика и международные отношения», «Деловые люди», «Коммерсант» та газети «Голос України». «Деловые новости», «Коммерсант Украины», «Урядовий кур’єр», «Бiзнес», «Закон i бiзнес», «Дiло», «Галицькi контракти» та iнш.

В добiрцi лiтератури до теми курсової роботи студентам можуть надати допомогу працiвники бiблiотек i кабiнетiв вiдносно наявних у них бiблiографiчних посiбникiв, книг, брошур, замiток, рецензiй, оглядiв лiтератури, реферативних журналiв тощо.

Працюючи над складанням бiблiографiї за темою, не слiд нехтувати лiтературою із сумiжних питань, оскiльки це дає бiльш широке уявлення про дану проблему, допомагає визначити, уточнити та поглибити постановку питань, що виникли, показує взаємозв’язок основної теми i сумiжних з нею проблем.

Якщо студенту важко самостiйно пiдiбрати необхiдну лiтературу до теми, вiн може звернутись за допомогою до наукового керiвника. Складання бiблiографiї краще почати з робiт, надрукованих у поточному роцi, поступово переходячи до творiв, надрукованих у попереднi роки. Такий порядок звiльняє вiд дублювання запису робiт з однiєї i тiєї ж проблеми та полегшує вивчення питань теми з урахуванням вимог сучасності. Пiдiбрану лiтературу доцільно записувати у спеціальний зошит, роздiливши його на частини згiдно з алфавiтом. Опис лiтературного джерела, що використовується. необхідно робити за загальноприйнятою формою. Для книжок - це прiзвище та iнiцiали автора, повна назва книги, том, частина, мiсце видання, видавництво та рiк видання. Для журналiв та газетних статей - прізвище та iнiцiали автора, назва статтi, назва журналу (газети), рiк видання, мiсце видання або дата газети. Приклади оформлення бiблiографiчного опису наведено у додатку Н.

Заздалегiдь складена бiблiографiя пiзнiше доповнюється i уточнюється в процесi роботи над темою.

4. Вивчення лiтературних джерел.

Мета роботи - отримати повне уявлення про тему, що вивчається, про коло питань, якi вона охоплює, про тенденцiї розвитку економiчних процесiв i явищ, якi розглядаються. Внаслiдок кропiткого вивчення лiтературних джерел розширюються та поглиблюються теоретичнi знання, розвивається логiчне мислення, виробляється критичне вiдношення до рiзних точок зору з питань, що вивчаються.

Робота з вiдiбраною лiтературою вимагає певної системи. Перш за все необхідно добре ознайомитись з програмою курсу дисциплiни. Далi варто прочитати вiдповiднi роздiли навчальних посiбникiв, узагальнюючих монографiй з обраної теми курсової роботи. Наступний етап - вивчення книг, статей, статистичних матеріалів, законiв та постанов Верховної Ради та Уряду України, мiжнародних договорiв i угод, що стосуються обраної теми.

Вивчення лiтературних джерел та їх опрацювання потребує певних методичних навичок i вмiнь роботи над книгою.

Працю над книгою рекомендується розпочати з загального ознайомлення з нею. Насамперед, слiд звернути увагу на титульну сторiнку, де розмiщенi такi вiдомостi: надзаголовочнi данi (назва установи чи організації, вiд чийого iменi видається книга), заголовок (назва книги), пiдзаголовочнi вiдомостi (про осiб, якi взяли участь у створенні даного твору та iнш.), вихiднi данi (мiсце та рiк видання, назва видавництва).

Загальне уявлення про книгу дає i її передмова, в якiй, як правило, наводяться вiдомостi про iсторiю написання книги, їi призначення, проблеми, поставленi в нiй. Передмова пишеться вiд iменi автора, редактора або видавництва.

Важливою складовою частиною видання є змiст, який розкриває структуру книги i дозволяє студенту вибрати тi роздiли, якi доцiльно вивчити детально.

Лише вивчивши науково-довiдниковий апарат книги, можна приступити безпосередньо до її читання. Для кращого запам’ятовування та засвоєння матерiалу необхідно вести запис прочитаного. Стисло викладаючи думки автора, студент отримує важливi навички: умiння вiдбирати i узагальнювати головне, коротко формулювати основнi положення, аналiзувати прочитаний матерiал.

Розрiзняють декiлька форм ведення записiв: план виписки, тези, анотацiя, резюме, конспект.

План являє собою перелiк проблем, якi розглядаються в книзi. Вiн може бути простим, якщо в ньому вiдзначаються лише основнi питання, або складним (розгорнутим), якщо поруч з основними в ньому вiдображенi i другоряднi питання.

Виписки - це цитати (дослiвне вiдтворення думки автора книги) або короткий, близький до дослiвного виклад змiсту необхiдного уривку тексту. Цитату обов’язково слiд брати в лапки, а кожну виписку - забезпечити посиланням на джерело з вказiвкою на вiдповiдну сторiнку.

Тезами називають стислий виклад основних iдей прочитаної праці (статті) в формi ствердження або заперечення. Вони можуть бути простими або складними.

Анотацiя - коротка характеристика праці, яка дає загальне уявлення про його змiст i призначення. Анотацiя нерiдко супроводжується виписками з прочитаного.

Резюме являє собою короткий заключний виклад твору.

Конспект - це послiдовний виклад змiсту книги.

В процесi читання слiд робити лише попереднi замiтки (тези), вiдмiчаючи вставками найбiльш важливi положення, факти, i лише пiсля прочитання всієї книги можна приступати до складання конспекту. Поруч з текстом. який цитується дослiвно, фактами, цифрами, таблицями i схемами iз книги, в конспект потрiбно записувати також власнi мiркування i висновки, що виникли при читаннi.

Зiбравши необхiднi лiтературнi данi, студент ще раз уточнює план роботи.