Гепатобіліарна система. Варіант і

1. До якого віку у дітей збільшення печінки до 3 см вважається нормою?:

А. до 10 років

В. до 3 років

С. до року

D. до 7 років

2. До складу жовчі входить все, крім:

А. жовчні кислоти

В. вода

С. лізоцим

D. холестерин

3. До біліарного тракту відносять:

А. жовчний міхур, жовчні протоки й сфінктери

В. печінка, жовчний міхур, жовчні протоки й сфінктери

С. ДПК, жовчний міхур, жовчні протоки й сфінктери

D. ДПК, печінка, жовчний міхур, жовчні протоки й сфінктери

4. Скорочувальна здатність жовчного міхура посилюється:

А. глюкагоном

В. холецистокініном

С. кальцитоніном

D. антихолецистокініном

5. Основними клінічними симптомами ураження органів гепатобіліарної системи є всі, крім:

А. біль

В. нудота

С. блювота

D. дисфагія

6. Назвіть показання для проведення УЗД органів черевної порожнини:

А. печія

В. відрижка кислим

С. закрепи

D. біль в правому підребер’ї

7. Найбільш інформативне дослідження при діагностиці дисфункції біліарного тракту:

А. рентгенологічне

В. ультразвукове

С. біохімічне

D. багатомиттєве фракційне дуоденальне зондування

8. Проведення багатомиттєвого фракційного УЗД-дослідження показано при:

А. холецистохолангіті

В. дисфункції біліарного тракту

С. холециститі

D. дуоденіті

9. Підвищення вмісту в сироватці крові АСТ і АЛТ є проявом біохімічного синдрому:

А. холестазу

В. цитолізу

С. печінково-клітинної недостатності

D. мезенхимально-запального

10. Для дисфункції біліарного тракту характерним є ураження:

А.жовчовивідних шляхів

В. жовчного міхура

С. жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та сфінктерів

D. сфінктерів

Гепатобіліарна система. Варіант ІІ

1.Скорочення жовчного міхура посилюють:

А. холецистокінин, гастрин

В. глюкагон, кальцитонін

С. гормони гіпофіза

D. секретин

2. До внутрішньопечінкових жовчних протоків відносять:

А. міхурова протока

В. холангіоли і холанги

С. загальна печінкова протока

D. загальна жовчна протока

3. До функцій сфінктера Одді відносять всі, крім:

А. регулює надходження жовчі й панкреатичного соку в кишечник

В. обмежує потік жовчі й панкреатичного соку в ДПК

С. охороняє протоки жовчного міхура й підшлункової залози від рефлюкса з ДПК

D. регулює надходження жовчі в жовчний міхур

4. Анатомо-фізіологічною особливістю печінки у немовлят є:

А. ліва частка при народженні за величиною перевищує праву

В. часточки печінки чітко відмежовані

С. фіброзна капсула печінки щільна

D. з віком зменшується вміст печінкових клітин

5. Клінічною ознакою холециститу є все, крім:

А. біль

В. нудота, блювота

С. температура

D. закрепи

6. Біль при дискенезії жовчного міхура за гіпокінетичним типом:

А. оперізуючий

В. нападоподібний в правому підребер’ї

С. ниючий, розпираючий в правому підребер’ї

D. тупий в навколопупковій ділянці

7. Дуоденальне зондування надає можливість оцінити:

А. моторно-евакуаторну функцію жовчного міхура

В. запальні зміни біліарного тракту

С. біохімічні порушення жовчі

D. все перераховане

8. До функціональних порушень біліарного тракту відносять:

А. холецистит

В. холецистохолангіт

С. жовчокамяна хвороба

D. дисфункція сфінктера Одді

9. Для підтвердження діагнозу аномалії жовчовивідної системи необхідно провести:

А. УЗД

В. ретроградну панкреатохолангіографію

С. біохімічне дослідження міхурової жовчі

D. холецистографію

10. Підвищення вмісту в сироватці крові лужної фосфатази є проявом біохімічного синдрому:

А. холестазу

В. цитолізу

С. печінково-клітинної недостатності

D. мезенхимально-запального

Гепатобіліарна система. Варіант ІІІ

1. До сфінктерного апарату біліарної системи відносять все, крім:

А. сфінктер Марріці

В. сфінктер Одді

С. сфінктер пілоричний

D. сфінктер Люткенса

2. До позапечінкових жовчних протоків відносять всі, крім:

А. міхурова протока

В. холангіоли

С. загальна печінкова протока

D. загальна жовчна протока

3. Точка проекції жовчного міхура на передню стінку живота знаходиться:

А. точка перетину зовнішнього краю прямого м’язу живота і правої реберної дуги

В. точка перетину прямого м’язу живота і лівої реберної дуги

С. зона Шоффара

D. простір Траубе

4. До клінічних симптомів ураження гепатобіліарної системи відносять:

А.симптом Кера

В. симптом Керте

С. симптом Менделя

D. симптом Кача

5.Біль при дискенезії жовчного мыхура за гіперкінетичним типом:

А. оперізуючий

В. нападоподібний в правому підребер’ї

С. ниючий, розпираючий в правому підребер’ї

D. тупий в навколопупковій ділянці

6. Найбільш інформативне дослідження при діагностиці холециститу:

А. рентгенологічне

В. ультразвукове

С. біохімічне

D. багатомиттєве фракційне дуоденальне зондування

7. Гіпергама-, гіпер- і дисглобулінемія є проявом біохімічного синдрому:

А. холестаза

В. цитолізу

С. печінково-клітинної недостатності

D. мезенхимально-запального

8. Назвіть показання для проведення дуоденального зондування:

А. захворювання органів гастродуоденальної зони

В. захворювання органів біліарної системи

С. захворювання кишечнику

D. захворювання стравоходу

9. Моторно-евакуаторну функцію жовчного міхура оцінюють за допомогою:

А. фіброколоноскопії

В. УЗД жовчного міхура

С. УЗД жовчного міхура з жовчогінним сніданком

D. сцінтіграфії

10. До запальних захворювань біліарного тракту відносять:

А. дисфункція сфінктера Одді

В. дисфункція жовчного міхура

С. холецистит

D. гепатит

Підшлункова залоза і кишечник. Варіант І

1. Анатомо-фізіологічною особливістю підшлункової залози у немовлят є:

А. екзокринна функція підшлункової залози більш розвинута, ніж ендокринна

В. підвищена ліполітична активність підшлункової залози

С. поверхня підшлункової залози гладка

D. широкий діаметр панкреатичної протоки

2. Який фермент бере участь в розщепленні жиру грудного молока?:

А. сичужний фермент

В. ліпаза підшлункової залози

С. лактаза

D. ліпаза грудного молока

3. До складу кишкового соку входить все, крім:

А. ферменти

В. лейкоцити

С. гормони

D. жовчні кислоти

4. В процесі перетравлювання білків в тонкому кишечнику беруть участь наступні ферменти:

А. Пепсини

В. Трипсин

С. лактаза

D. еластаза

5. Основними клінічними симптомами ураження підшлункової залози є наступні, крім:

А. біль

В. дисфагія

С. блювота

D. метеоризм

6. У яких випадках застосовують пальпацію живота по Гротту?:

А. при патології біліарної системи

В. при патології шлунку

С. при патології підшлункової залози

D. при патології кишечнику

7. Стан слизової оболонки сигмовидної кишки оцінюють при проведенні:

А. фіброгастродуоденоскопії

В. ректороманоскопії

С. УЗД товстої кишки

D. дуоденальному зондуванні

8. Назвіть показання для проведення копрологічного дослідження:

А. захворювання органів гастродуоденальної зони

В. захворювання підшлункової залози

С. захворювання кишечнику

D. все перераховане

9. Стеаторея І-ІІІ ступеня характерна для захворювання:

А. шлунку та ДПК

В. жовчного міхура

С. підшлункової залози

D. товстого кишечнику

10. Основними клінічними симптомами ураження кишечнику є:

А. біль

В. порушення випорожнень

С. метеоризм

D. все перераховане

Підшлункова залоза і кишечник. Варіант ІІ

1. Які анатомо-фізіологічні особливості будови слизової оболонки прямої кишки у дітей раннього віку створюють передумови до її випадіння?:

А. пряма кишка має довгі брижі

В. слизова оболонка прямої кишки тонка

С. пряма кишка у дітей більш рухлива

D. слабка фіксація слизової і підслизової оболонок прямої кишки

2. Які ферменти входять до складу соку підшлункової залози?:

А. пепсин

В. ліпаза

С. ентерокіназа

D. лужна фосфотаза

3. Який фермент бере участь в розщепленні вуглеводів грудного молока:

А. сичужний фермент

В. ліпаза підшлункової залози

С. лактаза

D. ліпаза грудного молока

4. Які анатомо-фізіологічні особливості будови тонкого кишечнику у дітей раннього віку створюють передумови до інвагінації?:

А. велика довжина брижі

В. слизова оболонка тонка

С. слабкість баугінієвої заслінки

D. тонка кишка у дітей більш рухлива

5. В процесі перетравлювання жирів в тонкому кишечнику беруть участь наступні ферменти:

А. Ліпаза шлунка

В. Панкреатична ліпаза

С. Фосфоліпаза А2

D. еластаза

6. До клінічних симптомів ураження підшлункової залози відносять:

А. симптом Кера

В. симптом Керте

С. симптом Ортнера

D. симптом Менделя

7. Найбільш інформативний метод дослідження для верифікації захворювання товстого кишечнику:

А. фіброгастродуоденоскопія

В. фіброколоноскопія

С. біліметрія

D. рн-метрія

8. До функціональних порушень кишечнику відносять все, крім:

А. функціональний закреп

В. целіакія

С. функціональна діарея

D. синдром подразненого кишечнику

9. Амілорея – це:

А. підвищена кількість крохмалу у копрограмі

В. підвищена кількість клітковини у копрограмі

С. підвищена кількість жирних кислот у копрограмі

D. підвищена кількість нейтрального жиру у копрограмі

10. Біохімічні маркери гострого панкреатиту:

А. гіперамілаземія

В. гіпербілірубінемія

С. гіперхолестеринемія

D. стеаторея

Підшлункова залоза і кишечник. Варіант ІІІ

1. Анатомо-фізіологічною особливістю товстої кишки у немовлят є:

А. добре розвинений м'язовий шар

В. наявність у товстій кишці гаустр

С. висока ферментативна активність кишкового соку

D. сигмоподібна кишка має довгі брижі

2. Який фермент бере участь в розщепленні білку грудного молока:

А. сичужний фермент

В. ліпаза підшлункової залози

С. лактаза

D. ліпаза грудного молока

3. Які ферменти входять до складу кишкового соку?:

А. ентерокіназа

В. ліпаза

С. пепсин

D. амілаза

4. До клінічних синдромів ураження підшлункової залози відносять:

А. больовий

В. диспептичний

С. астено-вегетативний

D. всі перераховані

5. Основним клінічним симптомом ураження товстого кишечнику є:

А. печія

В. дисфагія

С. одинофагія

D. дисхезія

6.Показанням для проведення ректороманоскопії є:

А. захворювання підшлункової залози

В. захворювання товстого кишечнику

С. захворювання жовчного міхура

D. захворювання тонкого кишечнику

7. Найбільш інформативний метод дослідження для верифікації захворювання підшлункової залози:

А. ректороманоскопія

В. фіброгастродуоденоскопічне

С. ультразвукове

D. рн-метрія

8. До органічних захворювань кишечнику відносять все, крім:

А. неспецифічний виразковий коліт

В. хвороба Крона

С. синдром подразненого кишечнику

9. Стеаторея – це:

А. підвищена кількість крохмалу у копрограмі

В. підвищена кількість клітковини у копрограмі

С. підвищена кількість жирних кислот і нейтрального жиру у копрограмі

D. підвищена кількість м’язевих волокон у копрограмі

10. До копрологічних симптомів відносять всі, крім:

А. амілорея

В. стеаторея

С. креаторея

D. лейкоцитоз

Задачі для самоконтролю

Верхній відділ ШКТ

Задача №1 Дитині 3 тижні, знаходиться на природному вигодовуванні. Скарги матері на блювання після кожного вигодовування. Фізичний розвиток відповідає віку. Під час огляду шкірні покриви рожевого кольору, без висипки. Живіт при пальпації м’який, безболісний. Випорожнення 4 рази на добу, без патологічних домішок. Які анатомо-фізіологічні особливості будови травної системи могли привести до таких порушень?

Фізіологічна недостатність нижнього стравохідного сфінктеру

Задача №2 Дитині 1 рік 3 місяці. Скарги матері на часті стоматити у дитини. Які анатомо-фізіологічні особливості будови слизової порожнини рота могли привести до таких порушень? недостатньо виражені бактерицидні властивості слини у дітей, які виконує лізоцим, імуноглобулін А і, з чим пов’язані часті захворювання дітей першого року на стоматит

Задача №3 Дитина 4 місяців. Мама відмічає підвищену слинотечу у дитини. З якими анатомо-фізіологічними особливості дитячого віку пов’язані дані зміни? секреція слини недостатня і посилюється з 2 — 3 місяців життя –це так звана фізіологічна слинотеча, що виникає внаслідок незрілого автоматизму ковтання.

Задача №4 Дитині 2 тижні, знаходиться на природному вигодовуванні. Скарги матері на зригування після кожного вигодовування. Фізичний розвиток відповідає віку. Чим обумовлені дані порушення? Дайте рекомендації матері. Фізіологічна недостатність нижнього стравохідного сфінктеру

Задача №5 Дитина 10 років, встановлений попередній діагноз: гастрит. Які дані об’єктивного огляду нададуть можливість підтвердити діагноз? Позитивний симптом Менделя, болючість при пальпації живота в епігастрії і пілородуоденальній зоні

Задача №6. Дитина 12 років, протягом 3 тижнів скаржиться на біль в верхньому відділі живота, ниючого характеру, який виникає після їжі через 1 годину, нудоту, слабкість. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації: живіт м’який, болючий в пілородуоденальній зоні, позитивний симптом Менделя. Які необхідно призначити додаткові методи обстеження для верифікації діагнозу? Фіброгастродуоденоскопічне дослідження. Добовий рН-моніторінг

Задача №7. Дитина 7 років, протягом 2 місяців скаржиться на періодичний біль в верхньому відділі живота, ниючого характеру, пізній біль (через 2-3 години після їжі), погіршення апетиту, раннє насичення, почуття важкості після їжі, нудота, блювота. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, болючий в пілородуоденальній зоні. При фіброгастродуоденоскопічному обстеженні виявлені ерозивні зміни слизової оболонки ДПК і запальні зміни шлунку. Яке захворювання є найбільш ймовірним? Захворювання шлунку та ДПК.

Задача №8. Дитина 9 років, протягом 1 місяця скаржиться на періодичний біль в верхньому відділі живота, ниючого характеру, натще або через 1- 1,5 години після їжі, відрижку їжею, повітрям, нудоту, схильність до поносів, слабкість, головний біль. З анамнезу відомо, що дитина з 2 років страждає на харчову алергію. Спадковість обтяжена: у батька дитини – виразкова хвороба шлунку. Об’єктивно: шкіра бліда, на шкірі обличчя алергійні висипки, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, виражена локальна пальпаторна і перкуторна болючість в епігастрії. Який метод дослідження дозволить встановити діагноз? Фіброгастродуоденоскопія + гістологічне дослідження біоптату слизової оболонки шлунку

Задача №9. Дитині 3 тижні, знаходиться на природному вигодовуванні. Скарги матері на зригування після кожного вигодовування. Фізичний розвиток відповідає віку. Під час огляду шкірні покриви рожевого кольору, без висипки. Живіт при пальпації м’який, безболісний. Випорожнення 4 рази на добу, без патологічних домішок. Ваш попередній діагноз? Пілороспазм

Задача №10. Дитина 12 років, протягом 1 місяця скаржиться на печію, дисфагію. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації: живіт м’який, болючий в епігастральній області. При фіброгастродуоденоскопічному обстеженні: Кардія не змикається, слизова оболонка стравоходу гіперимована. Слизова шлунку: гіперемія, набряк. Оцініть заключення ФГДС. Ваш попередній діагноз. Які необхідно призначити додаткові методи обстеження для верифікації діагнозу? Рефлюкс езофагит. ГЕРХ. Гастрит. рН-метрія, біопсія СО шлунку

Задача №11. Дитина 9 років, протягом 2 тижнів скаржиться на періодичний біль в верхньому відділі живота, ниючого характеру, натще, вночі, відрижку кислим, печію, слабкість, головний біль. Спадковість обтяжена: у батька дитини – виразкова хвороба шлунку. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, виражена локальна пальпаторна і перкуторна болючість в епігастрії. При фіброгастродуоденоскопічному обстеженні: Кардія змикається, слизова оболонка стравоходу рожева. Слизова шлунку: гіперемія, набряк, пілоричний сфінктер не змикається. Слизова цибулини ДПК: гіперемія, набряк, на передній стінці цибулини – дефект слизової 3х4 мм, вкритий фібрином. Оцініть заключення ФГДС. Ваш попередній діагноз. ВХ ДПК: виразка цибулини ДПК ІІ ст.. Гастрит. ДГР І ст..

Задача №12.

Дитина 12 років, протягом 3 тижнів скаржиться на одинофагію, дисфагію, печію, відрижку кислим. Об’єктивно: дитина з ознаками ожиріння, шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації: живіт м’який, болючий в епігастрії. Ваш попередній діагноз? Які необхідно призначити додаткові методи обстеження для верифікації діагнозу? ГЕРХ. Гастрит. Добовий рН-моніторінг, ФГДС.

Підшлункова і кишечник

Задача №1

Дитині 3 місяці, знаходиться на природному вигодовуванні. Фізичний розвиток відповідає віку. Під час огляду шкірні покриви рожевого кольору, без висипки. Живіт при пальпації м’який, безболісний. Випорожнення 6 разів на добу, без патологічних домішок. Чи відповідає кількість випорожнень фізіологічним нормам? Так. Дитина знаходиться на природному вигодовуванні

Задача №2

Дитині 1 місяць, знаходиться на природному вигодовуванні. Був встановлений діагноз: кишкова коліка. Які анатомо-фізіологічні особливості будови травної системи могли привести до таких порушень? низька ферментативна активність кишкового соку, низька кислотність шлунково­го соку – все це призводить до порушення перетравлювання і всмоктування поживних речовин і як результат підвищене газоутворення в кишечнику.

Задача №3

Дитині 7 місяців. Хірургом встановлений діагноз: інвагінація кишечнику. Чим обумовлений розвиток даної патології. велика довжина брижів кишечнику у дітей обумовлює більш частий розвиток заворотів та інвагінацій кишечнику

Задача №4

Дитина 5 років, страждає закрепом. Під час огляду, хірургом встановлено випадіння слизової прямої кишки. Які анатомо-фізіологічні особливості будови кишечника могли привести до таких порушень? недостатньо розвинений м'язовий шар, слабка фіксація слизової і підслизової оболонок прямої кишки у дітей раннього віку створюють передумови до її випадання.

Задача №5

Дитина 15 років, встановлений попередній діагноз: панкреатит. Які дані об’єктивного огляду нададуть можливість підтвердити діагноз? Болючість при пальпації живота в точках проекції підшлункової залози: Дежардена, Мейо-Робсона

Задача №6

1. Дитина 6 років, протягом 1 місяця скаржиться на біль в верхньому відділі живота, приступоподібного характеру, який виникає натще, нудоту, погіршення апетиту, слабкість. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, болючий в точках Дежардена, Кача. Яке захворювання є найбільш ймовірним? Захворювання підшлункової залози

Задача №7.

Дитина 10 років. Протягом 8 місяців скаржиться на періодичний тупий біль в нижніх відділах живота перед дефекацією, метеоризм, тенезми, анорексію. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, болючий по ходу кишечнику. Випорожнення 1 раз в 3 дні, без патологічних домішок. Яке захворювання є найбільш ймовірним? Захворювання кишечнику

Задача №8.

Дитина 14 років. Протягом 5 місяців скаржиться на періодичний тупий біль в нижніх відділах живота перед дефекацією, тенезми. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, болючий по ходу кишечнику, пальпуються спазмовані петлі нисхідного відділу кишечнику. Випорожнення 1 раз в 3 дні, без патологічних домішок. Які лабораторно-інструментальні методи обстеження необхідно призначити для верифікації діагнозу? Загальний аналіз крові, копрограма, кал на яйця гостриків, бак. посів калу, ректороманоскопічне дослідження

Задача №9.

Дитина 11 років. Після клінічного огляду був встановлений попередній діагноз: панкреатит. Які необхідно провести додаткові методи дослідження для підтвердження діагнозу? Загальний аналіз крові, копрограма, біохімія крові (амілаза, ліпаза), еластаза -1 калу, дихальний тест з тригліцеридами, УЗД

Задача №10.

Дитині 3 роки. Був встановлений діагноз: Функціональна діарея. Які лабораторно-інструментальні методи обстеження необхідно призначити для підтвердження діагнозу?

дослідження вуглеводів калу, копрограма, бак. посів калу, зниження рівня Д-ксилози в сечі; імунологічний тест: підвищений вміст агліадинових, ендомізіальних, антиретикулінових антитіл і антитіл до трансглютамінази, УЗД органів черевної порожнини.

Задача №11.

Дитині 16 років. Встановлений діагноз: СПК, варіант з закрепом. Які лабораторно-інструментальні методи обстеження необхідно призначити для підтвердження діагнозу? копрограма, фіброколоноскопія, ірігографія

Задача №12.

Дитині 15 років. Скарги на біль в животі перед актом дефекації і після, тенезми, кров, слиз в випорожненнях. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, болючий по ходу кишечнику, пальпуються спазмовані петлі нисхідного відділу кишечнику. Випорожнення 6 разів на день, кашкоподібні, слиз, кров. Які лабораторно-інструментальні методи обстеження необхідно призначити для верифікації діагнозу? клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, біохімічне дослідження крові, імунограма, копрограма, фіброколоноскопія, ірігографія.

Біліарна система

Задача №1

Дитина 6 років. Скарги відсутні. При пальпації живіт м’який, не болючий, печінка на 2 см пальпується нижче реберної дуги. Чи є фізіологічним збільшення розмірів печінки? у зв'язку з різним темпом збільшення маси печінки і тіла у дітей 5 - 7 років нижній край печінки по серединно-ключичній лінії виступає на 2 — 3 см з-під правої реберної дуги

Задача №2

Дитина 7 років, встановлений попередній діагноз: Дисфункція жовчного міхура. Які об’єктивні дослідження нададуть можливість підтвердити діагноз? Позитивні міхурові симптоми

Задача №3

Дитина 8 років. Протягом 3 місяців скаржиться на рецидивуючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з погрішностями в харчуванні, з фізичним навантаженням, нудоту, головний біль. Об’єктивно: шкіра бліда, склери субектеричні, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми. Ваш попередній діагноз? Захворювання жовчного міхура.

Задача №4.

Дитина 6 років. Протягом 1місяця скаржиться на ниючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з прийомом смаженої їжі, з фізичним навантаженням, нудоту, блювоту. Об’єктивно: шкіра бліда, склери субектеричні, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми: Кера, Захар’їна, Харитонова. Печінка на 3 см виступає із-під реберної дуги, селезінка не збільшена. Які необхідно провести дослідження для встановлення діагнозу? УЗД органів черевної порожнини з жовчогінним сніданком

Задача №5.

Дитина 7 років. Протягом 1місяця скаржиться на ниючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з прийомом смаженої їжі, з фізичним навантаженням, нудоту, блювоту. Об’єктивно: шкіра бліда, склери субектеричні, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми: Кера, Захар’їна, Харитонова. Печінка на 3 см виступає із-під реберної дуги, селезінка не збільшена. Був встановлений попередній діагноз: Дисфункція жовчного міхура. Які клінічні симптоми дають можливість встановити діагноз? Скарги, дані пальпаціі живота

Задача №6.

Дитина 14 років. Після клінічного огляду був встановлений попередній діагноз: холецистит. Які необхідно провести додаткові методи дослідження для підтвердження діагнозу? Загальний аналіз крові, біохімічничний аналіз крові, УЗД органів черевної порожнини, дуоденальне зондування

Задача №7.

Дитина 7 років. Протягом 2 тижнів періодично скаржиться на ниючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з прийомом смаженої їжі, з фізичним навантаженням, нудоту. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми. Печінка при пальпації м’яка, рухома, не болюча, на 3см виступає з під реберної дуги, селезінка не збільшена. Ваш попередній діагноз. Які необхідно провести додаткові методи дослідження для верифікації діагнозу? Дисфункція жовчного міхура. Загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, УЗД органів черевної порожними з жовчогінним сніданком, дуоденальне зондування, біохімічне дослідження жовчі

Задача №8.

Дитині 13 років. Протягом 3 тижнів скаржиться на тупий, ниючий біль в правому підребер’ї. На протязі останніх 2 днів відмічає нудоту, багаторазову блювоту, яка не приносить полегшення, підйом температури до фебрильних цифр. З анамнезу захворювання відомо, що з 7 років дитина спостерігається гастроентерологом з приводу дисфункції жовчного міхура. З анамнезу життя відомо, що у бабусі по лінії матері ЖКХ. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми. Печінка при пальпації щільна, рухома, болюча, на 2см виступає з-під реберної дуги, селезінка не збільшена. Ваш попередній діагноз. Які необхідно провести додаткові методи дослідження для верифікації діагнозу? Холецистит. Загальний аналіз крові, біохімічничний аналіз крові, УЗД органів черевної порожними з жовчогінним сніданком, дуоденальне зондування, біохімічне дослідження жовчі.

Задача №9.

Дитині 15 років. Протягом місяця скаржиться на періодично виникаючий ниючий біль в правому підребер’ї. На протязі останніх 2 днів відмічає нудоту, багаторазову блювоту, яка не приносить полегшення. З анамнезу захворювання відомо, що з 7 років дитина спостерігається гастроентерологом з приводу дисфункції жовчного міхура. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми. Печінка при пальпації щільна, рухома, болюча, на 2см виступає з-під реберної дуги, селезінка не збільшена. Проведено обстеження: загальний аналіз крові: норма, біохімія крові: підвищений вміст лужної фосфатази, ГГТП, УЗД органів черевної порожнини: печінка + 2см, ізоехогенна, структура однорідна, стінки ВПЖХ потовщені, жовчний міхур: перетяжка, стінка 3мм, в жовчному міхурі вміст неоднорідний, «сладж»; бактеріологічне дослідження дуоденального вмісту: колір-жовтий, мутність, лейкоцити 5- 6, слиз. Проведіть оцінку лабораторно-інструментального обстеження. Ваш діагноз. Холецистохолангит. Біохімія крові: синдром холестазу; УЗД: Аномалія будови жовчного міхура, запальні зміни жовчного міхура, холестаз; бак. дослідження дуоденального вмісту: ознаки запалення.

Задача №10.

Дитині 16 років. Протягом місяця скаржиться на періодично виникаючий ниючий біль в правому підребер’ї, нудоту. З анамнезу захворювання відомо, що з 7 років дитина спостерігається гастроентерологом з приводу дисфункції жовчного міхура. З анамнезу життя відомо, що у бабусі по лінії матері ЖКХ. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми. Печінка при пальпації щільна, рухома, болюча, на 2см виступає з-під реберної дуги, селезінка не збільшена. Проведено обстеження: загальний аналіз крові: норма, біохімія крові: підвищений вміст лужної фосфатази, ГГТП, УЗД органів черевної порожнини: печінка + 2см, ізоехогенна, структура однорідна, жовчний міхур: перетяжка, стінка 3мм, в жовчному міхурі вміст неоднорідний, «сладж»; бактеріологічне дослідження дуоденального вмісту: колір-жовтий, прозора, лейкоцити 1-2, слиз, біохімічне дослідження дуоденального вмісту: зниження концентрації жовчних кислот і фосфоліпідів, підвищення концентрації холестерину в порції В. Проведіть оцінку лабораторно-інструментального обстеження. Ваш діагноз. ЖКХ, фізико-хімічна стадія. Біохімія крові: синдром холестазу; УЗД: Аномалія будови жовчного міхура, запальні зміни жовчного міхура, холестаз; бак. дослідження дуоденального вмісту: без патології; біохімічне дослідження дуоденального вмісту: ознаки дискринії

Задача №11.

Дитина 7 років. Протягом 2 тижнів періодично скаржиться на ниючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з прийомом смаженої їжі, нудоту. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми. Печінка при пальпації м’яка, рухома, не болюча, на 4см виступає з під реберної дуги, селезінка не збільшена. УЗД органів черевної порожнини: печінка ізоехогенна, структура однорідна, жовчний міхур: S-подібний перегин, стінка 1мм, вміст однорідний. Після жовчогінного сніданку - жовчний міхур скоротився менше, чим на половину первісного об’єму. Оцініть заключення УЗД. Ваш попередній діагноз. Які необхідно провести додаткові методи дослідження для верифікації діагнозу? Дисфункція жовчного міхура по гіпокінетичному типу. УЗД: Аномалія будови жовчного міхура, дискінезія жовчного міхура по гіпокінетичному типу. Загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові.

Задача №12.

Дитина 9 років. Протягом 2 тижнів періодично скаржиться на колючий біль у правому підребер’ї, пов’язаний з фізичним навантаженням, нудоту. Об’єктивно: шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, при пальпації живіт м’який, позитивні міхурові симптоми. Печінка при пальпації м’яка, рухома, не болюча, не збільшена. УЗД органів черевної порожнини: печінка ізоехогенна, структура однорідна, жовчний міхур: S-подібний перегин, стінка 1мм, вміст однорідний. Після жовчогінного сніданку - жовчний міхур скорочується більш ніж на 2/3 свого первісного об’єму. Оцініть заключення УЗД. Ваш попередній діагноз. Які необхідно провести додаткові методи дослідження для верифікації діагнозу? Дисфункція жовчного міхура по гіперкінетичному типу. УЗД: Аномалія будови жовчного міхура, дискінезія жовчного міхура по гіперкінетичному типу. Загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові.

Тести: (імунна система)

1. Центральним органом імунної системи є:

1.1. Селезiнка;

1.2. Лiмфатичнi вузли;

1.3. Тимус;

1.4. Лiмфоцити периферійної кровi.

2. Максимальних розмiрiв тимус досягає у:

2.1. 1 рiк;

2.2. 3 роки;

2.3. 5 рокiв;

2.4. 6-12 рокiв;

2.5. 16 рокiв.

3. Клiтини периферійної кровi, які здатнi до бласттрансформацiї:

3.1. Еритроцити;

3.2. Лiмфоцити;

3.3. Моноцити;

3.4. Нейтрофiли;

3.5. Еозинофiли;

3.6. Базофiли.

4. У якому вiцi дитини синтез секреторного IgA досягає рiвня дорослих?

4.1. 1 рік;

4.2. 5 років;

4.3. 10 років;

4.4. 15 років.

5. В ІІ критичному періоді розвитку імунної системи дитини спостерігається:

5.1. Виражена гіперімуноглобулінемія;

5.2. Виражена гіпоімуноглобулінемія;

5.3. Формування імунологічної пам’яті;

5.3. Максимальна продукція секреторного Ig A.

6. Імунодефіцитний стан це:

6.1. Транзиторне незначне зниження деяких параметрів імунної системи;

6.2. Фізіологічний стан новонароджених;

6.3. Один із проявів лімфатичного діатезу;

6.4. Стійкий дефіцит одного або декількох параметрів (механізмів) імунної відповіді.

7. Для недостатності В-клітинної ланки імунітету є характерними:

7.1. Рецидивуючі кандидози слизових оболонок;

7.2. Рецидивуючий перебіг Herpes labialis;

7.3. Рецидивуючі ГРВІ;

7.4. Рецидивуючі гнійні отити.

8. Імунологічні тести І рівня включають визначення:

8.1. Субпопуляцій Т – лімфоцитів;

8.2. Імунорегуляторного індексу;

8.3. Вмісту цитокінів;

8.4. Рівня сироваткового Ig M.

9. Імунологічні тести ІІ рівня включають:

9.1. Визначення субпопуляцій сироваткових імуноглобулінів;

9.2. Оцінку фагоцитарної активності нейтрофілів;

9.3. Визначення титру комплементу;

9.4. Визначення кількості CD 20 лімфоцитів.

10. Рівень сироваткового Ig M є мінімальним у дітей у періоді:

10.1. Новонародженості;

10.2. Грудного віку;

10.3 Дошкільного віку;

10.4. Молодшого шкільного віку.

11. У здорових дiтей не пальпуються лiмфовузли:

11.1. Потиличні;

11.2. Підщелепні;

11.3. Пахові;

11.4. Пахвові.

12. Збiльшення потиличних лiмфовузлiв є характерним для:

12.1. Інфекційного мононуклеозу;

12.2. Кору;

12.3. ГРВI;

12.4. Епідемічного паротиту.

13. Якi клiтини переважають у цитограмі нормального лiмфатичного вузла?

13.1. Лiмфобласти;

13.2. Пролiмфоцити;

13.3. Лiмфоцити;

13.4. Нейтрофiли;

13.5. Макрофаги.

14. В якому перiодi дитинства найрідше зустрічаються прояви гострого апендициту?

14.1. У новонароджених та дітей грудного віку;

14.2. У дошкiльному вiці;

14.3. У молодшому шкiльному віці;

14.4. У старшому шкiльному вiці.

15. При якому iнфекцiйному захворюванні спостерігається системне збiльшення лiмфовузлiв?

15.1. Кір;

15.2. Кашлюк;.

15.3. Iнфекцiйний мононуклеоз;

15.4. Скарлатина.

Задача №1.

Дитині 1 міс. Вміст Ig A в сироватці крові 1,0 Г/л

Завдання: 1. Чи є це варіантом вікової норми? 2. Назвіть найбільш часті причини підвищення рівня Ig A? 1. Зазначений вміст Ig A в сироватці крові перевищує вікову норму 2. Внутрішньоутробне інфікування, інфекційний процес.

Задача №2. Дитині 4 міс. Вміст Іg G в сироватці крові 3,0 Г/л. Завдання:

1. Чи є це варіантом вікової норми? 2. Назвіть можливі причини гіпоімуноглобулінемії G у дітей?

1. Так, в дітей віком від 3 до 6 міс. спостерігається фізіологічна гіпоімуноглобулінемія G, пов’язана з катаболізмом материнських антитіл і недостатнім синтезом. 2. Причинами гіпоімуноглобулінемії G можуть бути імунна недостатність, імунодефіцитні захворювання, лімфатичний діатез тощо.

Задача №3. Дитині 4 роки, хворіє на ГРВІ. Динаміка вміст Ig M протягом перших шести днів захворювання: 2,8 Г/л (перший день хвороби) та 1,4 Г/л (шостий).Вкажіть напрямок патологічного процесу.

Вміст Ig M підвищується в гострому періоді інфекційного процесу. Тенденція до нормалізації його вмісту корелює із зворотнім напрямком інфекційного процесу.