2.Специфіка виховної роботи з педагогічно занедбаними школярами

Педагогічно занедбаними називають дітей, які систематично порушують встановлені норми і правила поведінки, з відразою ставляться до навчання, виявляють негативізм до соціального оточення.

Автори підручників з педагогіки за ступенем педагогічної занедбаності школярів поділяють на чотири групи:

1. Діти, які байдуже ставляться до навчання, періодично порушують правила поведінки і дисципліну. Для них характерні негативні моральні якості: грубощі, брехливість, нечесність та інше.

2. Педагогічно занедбані школярі, які негативно ставляться до навчання й суспільно корисної діяльності. Вони систематично порушують дисципліну й норми моральної поведінки, у них постійно проявляються негативні моральні риси особистості

3. Діти, які перебувають на обліку в інспекціях у справах неповнолітніх або переведені до спеціальних шкіл

4. Педагогічно занедбані школярі, які вчинили кримінальний злочин, порушили правові норми й направлені до виправних колоній.

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу [4;5;15;21; ] можемо стверджувати що для педагогічно занедбаних дітей характерні такі особливості поведінки:

• неправильно сформовані потреби: матеріальні потреби переважають над моральними; більшість матеріальних потреб мають аморальний характер: для їх задоволення використовують засоби, які не завжди відповідають нормам моралі (паління, вживання алкоголю,наркотиків, крадіжки),що призводить до деградації особистості;

• у частини цих дітей не розвинені соціально-політичні потреби;

• прагнення до спілкування з подібними до себе, ці діти перебувають поза зв`язками з постійними учнівськими колективами;

• недостатньо розвинута проблема у пізнанні навколишнього світу;

• погано вчаться, не володіють методами пізнавальної діяльності;

• перекручені естетичні потреби;

• не розвинута, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова;

• спостерігається непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях;

• відсутні чіткі уявлення про норми поведінки;

• обмежені почуття відповідальності за вчинки;

• вкрай обмежені інтелектуальні інтереси; перевага утилітарних інтересів над духовними позбавляє цих учнів перспективи розвитку, інтелектуального і морального вдосконалення;

• приховують свою діяльність від батьків, учителів та однокласників.[4;15]

До педагогічно занедбаних вихованців має бути особлива увага з боку професійних педагогів, батьків та всіх, хто постійно з ними спілкується.

Корекція негативних рис особистості виконується шляхом перевиховання.

«Перевиховання,- як наголошує дослідник М.М.Фіцула,- це спеціальний вид педагогічної діяльності педагогів і учнів, спрямований на подолання недоліків їх особистості, розвиток наявних у неї позитивних якостей і формування на цій основі нових, суспільно значимих корисних рис і властивостей».[28]

Вважаємо, що в системі виховання важливе місце повинні посідати профілактичні заходи, які б запобігали масовій появі занедбаних дітей. Педагогічна профілактика - це система попередніх заходів, пов'язаних із усуненням зовнішніх причин, факторів і умов, що викликають певні недоліки в розвитку дітей, це пошуки оптимальних педагогічних систем, в тому числі використання активних форм і методів навчання, нових педагогічних технологій, проблемного та програмованого навчання, інформатизація педагогічної діяльності.

Проаналізувавши педагогічну літературу та періодичні видання, нами були виявлені загальні принципи профілактики та корекції педагогічної занедбаності школярів :

1. комплексний підхід до діагностики, оптимізації і корекції;

2. врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей і специфіки розвитку у них занедбаності;

3. орієнтація на гармонізацію розвитку особистості;

4. єдність і взаємодоповнюваність психологічних і педагогічних методів;

5. диференційований підхід;

Рання профілактика занедбаності безпосередньо пов’язана з якістю навчально-виховного процесу, і тому відображає загально педагогічний характер. В залежності від вікових особливостей дітей,виділяють чотири групи методів профілактики:

І. Стимулювання і мотивація навчально-пізнавальної та ігрової діяльності:

- створення ситуації емоційного переживання;

- пізнавальні ігри;

- створення ситуації з опорою на життєвий досвід;

- створення ситуації успіху в навчально-пізнавальній та ігровій діяльності.

ІІ. Організація життя та діяльності дитячого колективу:

• створення ситуації особистісної та групової перспективи;

• колективні ігри;

• вироблення колективно-єдиних вимог;

• колективні змагання

ІІІ. Спілкування і взаємодія в різних ситуаціях:

• педагогічна вимога;

• переконання;

• довіра;

• осуд;

• аналіз вчинків;

• розв'язання конфліктних ситуацій.

ІV. Психолого-педагогічний вплив і стимулювання активності дитини:

• приклад;

• пояснення;

• очікування радості;

• виховання самоповаги;

• вимогливість.

Перевиховання – процес досить складний, тривалий, багатогранний. Воно має виконувати певні функції: відновлюючу, компенсаційну, виправну, стимулюючу.

Перевиховання ґрунтується на загальних принципах виховання. Але в турботі з педагогічно занедбаними дітьми варто акцентувати увагу на тих, які випливають із соціально-психологічних особливостей цих дітей. Це такі принципи.

1. Зв`язок перевиховання з цікавою продуктивною працею.

2. Організація дитячого колективу, який здійснював би позитивний вплив на вихованця.

3. Опора на позитивні якості й позитивний соціальний досвід важковиховуваних дітей.

4. Органічне поєднання поваги до вихованців з прийнятою системою вимог.

5. Єдність і систематичність педагогічних впливів на вихованців.

6. Індивідуальний підхід до вихованця.

7. Гуманне ставлення до школярів у процесі перевиховання, виходячи з педагогічного постулату: ці діти такі, бо їм важко подолати ті чи інші соціальні труднощі; з другого боку, значні відхилення від моральних норм поведінки – своєрідне моральне захворювання, а тому й ставлення до таких дітей має бути адекватне.

8. Об`эктивне ставлення до педагогічно занедбаних дітей.

9. Педагогічний вплив здійснюється у не афективному стані педагога.

10. Випереджаюче виховання позитивних якостей у занедбаних школярів.[27; 20]

Проаналізувавши педагогічну літературу і періодичні видання, нами були виявлені характерні особливості педагогічно занедбаного учня (не розвинені соціально-політичні потреби;погано вчаться, не володіють методами пізнавальної діяльності; перекручені естетичні потреби; не розвинута, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова та інші) і основні принципи виховання(зв`язок перевиховання з цікавою продуктивною працею; опора на позитивні якості й позитивний соціальний досвід важковиховуваних дітей; єдність і систематичність педагогічних впливів на вихованців; індивідуальний підхід до вихованця, тощо).Незважаючи на складність і довготривалість перевиховання, педагоги повинні намагатися допомогти педагогічно занедбаній дитині. Успіх виховного впливу залежить від залучення учнів до корисної діяльності; зміст виховної роботи має відповідати індивідуальним і віковим особливостям; процес перевиховання вимагає налагодження доброзичливих стосунків школярів з батьками, вчителями і ровесниками,озброєння педагогів, батьків методами і прийомами перевиховання, вміння користуватись ними у конкретній життєвій ситуації.