
- •В.С.Крисаченко екологічна культура
- •Глава 1. Екологічна культура як діяльність
- •§ 1. Поняття "культура"
- •§ 2. Екологічна культура
- •§ 3. Екологічна життєдіяльність
- •§ 4. Основні виміри екологічної культури
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Література
- •Глава 2. Екологізація людської діяльності
- •§ 1. Визначальні риси екологізації
- •§ 2. Екологізація пізнання
- •§ 3. Екологізація сільського господарства
- •§ 4. Екологізація медицини
- •§ 5. Екологізація виробництва
- •§ 6. Екотелеологічна життєдіяльність
- •§ 7. Екологізація духовно-практичної діяльності
- •§ 8. Екологічний імператив
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Література
- •Глава 3. Просторові обшири людської життєдіяльності
- •§ 1. Поняття "ареал"
- •§ 2. Формування ареалу людства
- •§ 3. Усталення цілісного образу планети
- •§ 4. Розмірність залюдненого довкілля
- •§ 5. Перспективи розширення ареалу людства
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Глава 4. Субстратно-процесуальна основа освоєння природного довкілля
- •§ 1. Передумови людської діяльності
- •§ 2. Субстратна основа життєдіяльності гомінід
- •§ 3. Розширення елементної основи виробництва
- •§ 4. Комунікативні структури
- •§ 5. Ресурси первинні і вторинні
- •§ 6. Перспективи
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Глава 5. Природні ресурси та їх використання
- •§ 1. Природа як ресурс
- •§ 2. Обмеженість природних ресурсів
- •§ 3. Вода як ресурс
- •§ 4. Грунт та мінерали
- •§ 5. Корисні копалини
- •§ 6. Використання потенцій атмосфери
- •§ 7. Відходи та сміття
- •§ 8. Живі істоти як ресурс
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Глава 6. Продовольчі ресурси і розвиток людства
- •§ 1. Голод
- •§ 2. Харчові потреби людини
- •§ 3. Харчові потенції біосфери
- •§ 4. Продовольче забезпечення
- •§ 5. Шляхи розв'язання продовольчої проблеми
- •§ 6. Соціокультурний статус їжі
- •§ 7. Подолання голоду
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Глава 7. Енергетична основа життєдіяльності людини
- •§ 1. Енергетика біосфери
- •§ 2. Ланцюги харчування
- •§ 3. Інтенсифікація енергетики екосистем: природна та антропогенна
- •§ 4. Історична еволюція енергоспоживання
- •§ 5. Структура сучасного енергоспоживання
- •§ 6. Перспективи розв'язання енергетичних проблем
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Глава 8. Діяльність людини і екологічні кризи (проблема антиекологічності культури)
- •§ 1. Поняття "криза"
- •§ 2. Сутність екологічних криз
- •§ 3. Типологія екологічних криз
- •§ 4. Природні екологічні кризи
- •§ 5. Антропогенні екологічні кризи
- •Концептуальні підходи
- •Аксіологічні виміри антропогенних екокриз
- •Класифікаційні моделі антропогенних екокриз
- •§ 6. Генетично-ієрархічна класифікація екокриз
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Глава 9. Екологічна культура як засіб самоорганізації системи "людина — біосфера"
- •§ 1. Динаміка світоглядних підстав екологічної культури
- •§ 2. Адаптивні виміри життєдіяльності людини
- •§ 3. Природокористування як процесуальне втілення екологічної культури
- •§ 4. Привласнююче природокористування
- •§ 5. Продукуюче природокористування
- •§ 6. Інноваційне природокористування
- •§ 7. Ноосферне (інформаційно-конструктивістське) природокористування
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Література
- •Глава 10. Екологічна культура етносу
- •§ 1. Смисловизначення екологічної культури Природність етнічного буття
- •Смисложиттєві виміри довкілля
- •Образ довкілля
- •§ 2. Архетипи екологічної культури
- •§ 3. Етнокультурна вимірність довкілля
- •§ 4. Химерні етноси
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •Література
- •Глава 11. Законодавчо-правове забезпечення раціонального природокористування
- •§ 1. Сутність екологічного права
- •§ 2. Наукова основа екологічного права
- •§ 3. Екологічна політика Організації Об'єднаних Націй
- •§ 4. Природоохоронні традиції в Україні
- •§ 5. Екологічне право в Україні за радянського часу
- •§ 6. Механізм реалізації екологічних правових норм
- •§ 7. Формування екологічного права в незалежній Україні
- •§ 8. Соціокультурні засади екологічного права
- •§ 9. Тенденції та перспективи розвитку екологічного законодавства
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Післямова
§ 6. Перспективи
Коротко слід розглянути і прогнози в галузі використання нових матеріалів, механізмів і процесів. Очевидно, настане кінець залізного, може, й атомного віків. Друге життя здобуває кераміка. З різних її різновидів, одержаних за останнім словом науки й техніки, виготовляють штучні кістки й зуби, магнітні пристрої та каталізатори, конденсатори і сонячні батареї, генератори частот і двигуни, різальні інструменти й тверді мастила, обладнання космічних апаратів і ядерних реакторів.
Лазерна технологія, яка грунтується на використанні джерела когерентного електромагнітного випромінювання з довжиною хвиль від інфрачервоних до рентгенівських променів, дає змогу очищати хімічні сполуки, різати, зварювати, свердлити предмети в промисловості, лікувати хвороби, передавати інформацію тощо. На жаль, відомі й інші сфери його застосування, аж до військової (космічні лазери).
Освоєння явищ надпровідності таїть фантастичні можливості передачі і перерозподілу енергії без її втрати. Цілий клас так званих біоматеріалів має компенсувати вади організму людини (штучні суглоби, серце, кістки, артерії і вени, контактні лінзи, замінники крові тощо).
Спеціальні оптичні матеріали та технології в змозі створити ефект присутності об'єктів в іншому місці.
Пошуки надійної та екологічно чистої енергії приводять дослідників до широкого використання традиційних засобів (вітряки, водяні млини, біогаз тощо), а також пошуку нових (енергії припливів і відпливів, термальної енергії та ін.) Отже, перспективи неозорі.
Звичайно, проаналізувати повною мірою всі особливості оволодіння людиною речовиною і процесами через обмежений обсяг посібника змоги не було. Проте і наведений матеріал, очевидно, дає можливість зробити і деякі загальні висновки.
Магістральна тенденція розвитку людства — оволодіння дедалі новими класами речовин і процесів. На зорі людства це стосувалося переважно механічних видозмін матерії, далі — освоюються деякі біологічні й хімічні процеси, В часи нової історії людина осягає можливості космічних та внутрішньоядерних сил, намагається керувати соціальними явищами. Як наслідок — дедалі повніше задоволення потреб кожного окремо і всіх разом, становлення людини як геологічної сили природи.
Вивільнення можливостей речей і процесів довкілля, створення нових можливостей речей, сконструйованих людиною, породжують також негативний ефект для неї самої. Адже дуже часто такі можливості використовуються з антигуманною метою. І тут простежується така тенденція: людина вивільняє, опановує дедалі могутніші процеси, вихід яких з-під свідомого, розумного контролю спричиняє руйнівні для довкілля наслідки. При цьому поки такі сили були сумірними з силами самої людини, для широкого загалу великої небезпеки не було. Далі — більше: під загрозою опинялися тисячі й мільйони людей. Нарешті, злочинне чи недбайлаве використання пізнаних і використовуваних сил нині в змозі завдати непоправної шкоди людській цивілізації і біосфері Землі.
Запитання і завдання для самоконтролю
Що можна віднести до передумов людської життєдіяльності?
Як розширювалась субстратна база життя людини?
Проаналізуйте історичну динаміку використання металів.
Яке значення мають для суспільства комунікативні та інформаційні структури?
В чому полягає революційне значення технологій для прогресу людства? Чи існують негативні наслідки їх впровадження?
Яка має (чи може) бути процесуально-субстратна основа близького майбуття?