
- •2.3.3. Теорема Чебишова і стійкість середнього арифметичного випадкових величин
- •2.3.4. Теорема Бернуллі і стійкість відносних частот
- •2.3.5. Центральна гранична теорема
- •2.3.6. Інтегральна теорема Муавра – Лапласа
- •Приклади
- •2.4. Двовимірна випадкова величина
- •2.4.1. Закон розподілу ймовірностей
- •2.4.2. Залежні і незалежні випадкові величини. Умовні закони розподілу
- •2.4.3. Чисельні характеристики двовимірної випадкової величини. Коваріація і коефіцієнт кореляції
- •2.4.4. Умовні чисельні характеристики двовимірної випадкової величини. Регресія
- •Приклади
- •2.5. Функції випадкових аргументів
- •2.5.1. Функція одного випадкового аргументу
- •2.5.2. Функція двох випадкових аргументів
- •2.5.3. Чисельні характеристики
- •Приклади
- •3.1. Основні поняття та означення
- •3.1.1. Генеральна і вибіркова сукупності
- •3.1.2. Статистичні ряди розподілу вибірки
2.5. Функції випадкових аргументів
У цьому підрозділі розглянемо функції, аргументами і значеннями яких є випадкові величини.
2.5.1. Функція одного випадкового аргументу
Нехай Х і Y – дві одновимірні випадкові величини.
Означення. Якщо кожному можливому значенню випадкової величини Х відповідає одне можливе значення випадкової величини Y, то Y називають функцією випадкового аргументу Х:
.
Далі розглянемо, як знайти розподіл імовірностей функції випадкового аргументу за відомим законом розподілу аргументу.
А. В и п а д о к д и с к р е т н о г о а р г у м е н т у. Нехай розподіл випадкової величини Х задано таблицею:
Таблиця 2.10
-
…
…
Якщо різним можливим значенням аргументу Х відповідають різні можливі значення функції Y, то ймовірності відповідних значень Х і Y є рівні між собою. Тому закон розподілу випадкової величини має вигляд:
Таблиця 2.11
-
…
…
При цьому, якщо в законі розподілу значення функції повторюються, то кожне з них записують один раз, додаючи їх імовірності.
Приклад 2.41. Закон розподілу дискретної випадкової величини Х задано таблицею:
-
–3
–1
0
1
3
5
0,1
0,2
0,1
0,2
0,3
0,1
Написати
закон розподілу для функції
.
Розв’язання. Із заданої функціональної залежності маємо:
-
17
1
–1
1
17
49
0,1
0,2
0,1
0,2
0,3
0,1
Ураховуючи, що значення 1 і 17 повторюються, знаходимо:
У результаті закон розподілу дискретної випадкової величини має вигляд:
-
–1
1
17
49
0,1
0,4
0,4
0,1
Б.
В
и п а д о к н е п е р е р в н о г о а р г у
м е н т у. Нехай
тепер випадкова величина Х
неперервна і густина розподілу задана
функцією f(x).
Розглянемо спочатку випадок, коли
функція
строго монотонна, неперервна і
диференційовна в інтервалі (а,
b)
усіх можливих значень випадкової
величини Х.
Дане припущення гарантує існування
однозначної оберненої функції
для заданої функції
.
Тоді існує густина розподілу g(y) випадкової величини , яка визначається рівністю:
. (2.81)
Приклад 2.42. Неперервна випадкова величина Х задана густиною розподілу:
Знайти
густину розподілу g(y)
для функції
.
Розв’язання.
Інтервал можливих значень для випадкової
величини Y:
,
бо
.
Оскільки задана функція є строго монотонна (зростаюча), то існує обернена до неї функція:
.
За формулою (2.81) маємо, що
.
Отже, густина розподілу g(y) випадкової величини Y має вигляд:
Перевіримо
ще виконання умови
:
Зрозуміло,
що за даною густиною розподілу g(y)
випадкової
величини
можна знайти функцію розподілу G(y)
цієї
величини за формулою:
.
Зокрема,
у даному прикладі при
будемо мати:
=
+
=
.
Отже,
функцію розподілу G(Y)
випадкової величини
запишемо так:
Припустимо
тепер, що функція
в інтервалі (а,
b)
можливих значень випадкової величини
Х
неперервна, диференційовна, але не є
монотонна. У цьому випадку обернена
функція
неоднозначна.
Число
значень оберненої функції
залежить від того, яке y
ми взяли; позначимо ці значення
,
,
...,
.
Тоді густину розподілу g(y)
випадкової величини
можна визначити за формулою:
(2.82)
де
k
– число значень оберненої функції, що
відповідає одному y,
і
,
,
...,
– значення оберненої функції, які
відповідають даному y.
Приклад 2.43. Випадкова величина Х задана густиною:
Знайти
густину розподілу випадкової величини
.
Розв’язання.
Можливі значення випадкової величини
Y:
,
бо
.
У
даному випадку зв’язок між можливими
значеннями х
і у
випадкових величин Х
і Y
виражаються функцією
.
Обернена функція при даному Y має два значення:
,
.
Обчислюємо похідні:
,
.
За формулою (2.82), маємо:
.
Перевірка:
Отже, густина розподілу випадкової величини виражається рівністю: