5 Споживання, заощадження, інвестиції та фактори, що на них впливають. Основні макроекономічні тотожності.

Споживання (consumption) – це видатки домогосподарств, спрямовані на задоволення власних потреб.

Споживання є складовим компонентом ВВП, який в останні десятиліття становить близько 65-67% сукупного попиту.

Структура споживання:

1. Споживання, що не залежить від доходу, носить назву автономне споживання (Са). Са залежить від накопиченого майна в домогосподарствах.

2. Споживання, що залежить від доходу, визначається:

а) розміром отриманих доходів;

б) розподілом доходів серед населення;

в) віковою структурою населення;

г) розміром заощаджень.

якщо , тобто

де S – заощадження,

r – ставка позикового процента,

- коефіцієнт, що пов’язує ставку r з S.

Звідси споживання можливо знайти з виразу:

де = const.

Зробивши нескладні математичні перетворення, отримуємо:

- це функція споживання в неокласичній моделі.

Фактори, що впливають на споживання (зсув функції С праворуч або ліворуч):

1) доход домогосподарств: (Y↑ (доход) → С↑);

2) економічні очікування;

3) рівень цін (Р↑→ С↓);

4) величина споживацької заборгованості (↑заборгованість → С↓).

Заощадження (S) – це частина коштів, яка залишається у домогосподарств після здійснення видатків на споживання.

Функцію заощаджень виводять з рівняння:

якщо то

Функція заощаджень в неокласичній моделі має вид:

Графік заощаджень в неокласичній теорії:

r

0

S

S

S₂

S₁

Фактори, що впливають на заощадження (ті ж самі, що впливають на споживання):

1. доход домогосподарств;

2. рівень цін;

3. величина заборгованості споживачів;

4. економічні очікування.

Інвестиції в макроекономіці – це потік коштів, що приводить до збільшення запасу матеріальних капітальних товарів, таких як основні засоби та оборотні активи.

Основні групи інвестицій:

1. індуційні інвестиції, які залежать від сукупного попиту AD;

2. неіндуційні, або автономні інвестиції, які не залежать від сукупного попиту AD.

Типи інвестицій:

1. виробничі інвестиції;

2. інвестиції в товарно-матеріальні запаси (ТМЗ), до яких належить нереалізована продукція;

3. інвестиції в житлове будівництво;

4. фінансові інвестиції.

Графік ринку капіталу (ринку «заощаджень – інвестицій») при неокласичному підході:

Графік інвестицій характеризує попит на інвестиції (D_I), а графік заощаджень характеризує пропозицію інвестицій (S_I), тобто виступає одним з джерел інвестицій.

Загальний обсяг заощаджень є сумою трьох складових:

.

Завдяки гнучкості ставки позичкового відсотку (r) досягається і підтримується рівновага заощаджень та інвестицій на ринку капіталу. Умовою рівноваги є рівність:

Ринок «заощаджень – інвестицій» являє собою ринок довгострокових цінних паперів, тобто фондовий ринок.

Основні макроекономічні тотожності:

1. тотожність доходу:

(національний дохід за потоком доходів і потоків видатків)

2. тотожність заощаджень та інвестицій:

3. тотожність обміну (рівняння Кембріджа):

де Y_r – реальний обсяг ВВП;

p – рівень цін (середньозважене значення цін готових товарів і послуг, яке виражається відносно базового річного показника, що = 1);

M – грошова маса (кількість грошей в обігу);

V – швидкість обігу грошей, тобто середня кількість разів на рік, при якій кожна гривня із загальної маси грошей в обігу була використана на придбання готових товарів.