Навчання прийомам стрільби стоячи

Показавши приготування до стрільби стоячи (мал. 14 б), керівник пояснює, що при прийнятті положення для стрільби стоячи ті, яких навчають, часто подають ліву ногу не тільки вліво, але й трохи вперед. У цьому випадку вони змушені при прицілюванні розвертати корпус уліво, тобто приймати неприродне положення, що приводить до втрати стійкості. Усувати цю помилку треба переміщенням лівої ноги, а не додатковим розворотом корпуса. Відпрацьовуючи прикладку для стрільби з положення стоячи, треба звертати увагу на виявлення й усунення наступних недоліків. Деякі ті, яких навчають, притискають лікоть руки до лівого боку занадто низько, тому, прикладаючи праву щоку до приклада, вони змушені згинати корпус, зайво витягати шию й нахиляти голову вперед. Іншою помилкою може бути нахил корпусу назад. З метою усунення цих недоліків керівник наказує тим, яких навчають, після прикладки здійнятися на носки і опуститися на всю ступню, не відхиляючи корпус назад. Тоді корпус буде займати правильне положення, а загальна стійкість покращиться.

Навчання прийомам стрільби в русі

У русі вогонь із автоматів і ручних кулеметів ведеться навскид з короткої зупинки і на ходу, а також із прикладом, притиснутим до боку. Спочатку варто пояснити, що зупинка того, якого навчають, є вигідним моментом для ведення по ньому вогню супротивником, тому припиняти рух потрібно лише на дуже короткий час або зовсім не зупинятися. Швидкість ведення вогню з короткої зупинки повинна досягатися головним чином за рахунок великої швидкості вскидки зброї і прицілювання. Після короткого пояснення необхідно зразково показати вскидку зброї на місці, а потім темп руху і злите виконання прийомів стрільби навскид з короткої зупинки. Після цього керівник подає команду «Вперед». По цій команді ті, яких навчають, починають рух. Як тільки по сигналу керівника буде показана ціль, ті, яких навчають, зупиняються, роблять стрільбу і продовжують рух. Оскільки ті, яких навчають, уже придбали деякі навички у стрільбі стоячи з місця, керівник звертає увагу на нові елементи: темп руху, положення зброї під час руху і швидкість приготування до стрільби. При цьому потрібно, щоб ті, яких навчають, при виявленні цілі одночасно з постановкою лівої ноги на землю швидко підкидали зброю до плеча, припиняли рух і, розподіливши вагу тіла на обидві ноги, робили прицілювання і натискання на спусковий гачок. Після виробництва короткої черги треба відразу ж продовжувати рух. При навчанні керівник стежить за тим, щоб під час зупинки ноги того, якого навчають, були випрямлені, а корпус нахилений уперед трохи більше, ніж при стрільбі стоячи з, місця. Тривалість зупинки для виробництва стрільби на початку навчання може бути 5-7 с, а наприкінці - 2-4 с. Відповідно до цього варто розрахувати час показу цілей. На цих же заняттях ті, яких навчають, удосконалюють навички у заряджанні і перезарядженні зброї на ходу без припинення спостереження за полем бою.

Навчання стрільбі на ходу навскид починається з показу дій по поділах. Потім керівник розмикає тих, яких навчають, на один-два кроки і подає команду «Заряджай» і «Вперед». Ті, яких навчають, починають рух повільним кроком, далі керівник під праву (ліву) ногу подає команду «Вогонь». По цій команді ті, яких навчають, одночасно з постановкою на землю лівої (правої) ноги підкидають зброю до плеча, а при переносі вперед правої (лівої) ноги натискають на спусковий гачок. При повторній команді «Вогонь» вони знову виконують ті ж дії. Керівник домагається, щоб натискання на спусковий гачок проводилося не в момент постановки лівої (правої) ноги на землю, а при її переносі вперед, тому що в цей час зброя має найменше коливання. Він також домагається того, щоб ті, яких навчають, не сповільнювали рух, не робили стрільбу стоячи на одній нозі і не рухалися на напівзігнутих ногах. Крім того, стежить за тим, щоб у тих, яких навчають, лікоть правої руки перебував приблизно на рівні плеча, а лікоть лівої руки не притискався до лівого боку, тому що при русі це викличе зайве коливання зброї.

Темп руху у процесі навчання доводить до нормального (110-120 кроків у хвилину). Під час подальшого тренування керівник не подає команди на відкриття вогню, а сигналом викликає цілі на короткий час (3-5 с). Ті, яких навчають, ведуть спостереження за полем бою, відшукують цілі і ведуть по них вогонь самостійно. Цілі розташовуються розосереджено по фронту і у глибину і показуються щораз на новому місці.

Переходячи до навчання стрільбі на ходу із прикладом, притиснутим до боку, керівник супроводжує показ приблизно таким поясненням: «Не припиняючи руху, треба лівою рукою міцно втримувати зброю за цівку, а передпліччям правої руки щільно притискати приклад до правого боку або впирати затильником у плечову частину правої руки ліктьового суглоба».

Навчання прийомам стрільби із-за укриття

Відпрацьовування прийомів стрільби із-за укриття проводиться після того, як ті, яких навчають, засвоїли стрільбу з положень лежачи, з коліна, сидячи і стоячи.

Мал. 15. Стрільба з автомату стоячи з дерева

При цьому ті, яких навчають, повинні одержати практику у веденні вогню із всіляких укриттів, наприклад з окопу, траншеї, кювету, воронки, із-за пню, насипу, дерев, каменів, бугрів, заборів, з руїн будинків, віконних і дверних прорізів. Варто роз'яснити тим, яких навчають, що укриття вибираються з метою захисту їх від вогню супротивника, тому при приготуванні до стрільби необхідно корпус розташовувати якнайбільше за укриттям. Крім того, при правильному використанні укриттів підвищуються міцність утримання зброї й влучність стрільби.

Мал. 16. Стрільба з автомата сидячи з дерева

В окремих випадках можна вивести тих, яких навчають, до місця, звідки показувалася ціль, щоб вони могли подивитися з боку супротивника, як стріляючий спостерігається з його боку і як він застосувався до укриття. Різноманітність проведених тренувань досягається шляхом зміни укриттів.

Якщо стрілецьке вогневе містечко або стрільбище примикає до лісового масиву, на границі з ним варто обладнати ділянку для занять по навчанню стрільбі у лісі. На цій ділянці лісу підготовляються найбільш характерні місця для стрільби (вогневі позиції): на високих деревах (мал. 15, 16), у повалених і стоячих дерев. На деревах для стрільби обладнаються кругові площадки з опорою на гілки. Площадку найкраще влаштувати на високому, але не на окремо стоячому дереві. На великих суках стовбура обладнується пристосування для сидіння стрільця. Доцільно місця для стрільби, наявні на високих деревах, дублювати на висоті приблизно 1 м від землі. Це необхідно для показу досліджуваних прийомів, а також для попередньої перевірки тих, яких навчають, перед заняттям ними місць для стрільби на деревах. На місці для стрільби - дублері встановлюється прицільний станок для тренування у одноманітності і правильності прицілювання (наведення).

Мал. 17 Стрільба з автомату у горах знизу нагору з положення лежачи

Починаючи навчання, варто роз'яснити особливості стрільби у лісі, що стрільба у лісі ведеться на невеликі дальності. Цілі з'являються на обмежений час і ховаються раптово. У лісі вкрай обмежений огляд, і супротивника виявити важко. Широко застосовується стрільба із-за дерева і з дерев. Частіше вогонь буде вестися по супротивнику, схованому за масками, на звук або шляхом «прочісування».

У частинах, що готуються для дій у гірських районах, необхідно навчити особовий склад прийомам стрільби у горах. Під час навчання керівник звертає увагу тих, яких навчають, на те, щоб при стрільбі з обраного місця (вогневої позиції) було якнайменше мертвих просторів. Для укриття стріляючого використаються більші камені, виступи скель, ущелини, вимоїни, дерева, чагарник.

Прийоми стрільби найкраще відпрацьовувати на спеціально підготовленій ділянці, що має схили різної крутості, більші камені, скельні виступи і ін. Якщо такої ділянки немає, її можна спеціально обладнати. Для цього вибирається невеликий пагорб або гребінь, на якому створюються ділянки схилів різної крутості. На верхній ділянці і унизу його обладнаються окопи.

При навчанні стрільбі знизу нагору з положення лежачи (мал. 17) керівник вимагає від тих, яких навчають, слідуючих дій: виставити праву ногу нагору по схилу і трохи убік; опираючись на землю, зарядити зброю; лягти на живіт, тримаючи праву ногу зігнутою і спираючоюся рантом чобота у ґрунт, ліва - витягнута і впирається в схил носком.

Для стрільби з кулеметів керівник рекомендує підкладати під сошку упор, щоб ствол був піднятий. Стрільба зверху вниз найчастіше проводиться з положення сидячи (мал. 18).

Мал 18. Стрільба автомату у горах зверху вниз із положення сидячи

При навчанні стрільбі знизу нагору з положення стоячи (мал. 19) керівник звертає увагу на те, щоб корпус того, якого навчають, був поданий уперед; права нога не згиналася, становлячи пряму лінію з корпусом і внутрішнім рантом чобота (черевика) упиралася у ґрунт; ліва нога виставлялася вперед, гомілка була спрямована паралельно корпусу, а носок чобота (черевика) повздовж площини стрільби. Перебуваючи у стіни, обриву, дерева, скельного виступу, можна вести вогонь, упираючись у них спиною.

Треба відмітити, що у горах стрільба з коліна застосовується частіше, чим на рівнині. При стрільбі з коліна знизу нагору ліва рука не впирається у коліно лівої ноги і залежно від кута місця цілі піднята догори.

При навчанні стрільбі уздовж схилу керівник особливу увагу тих, яких навчають, звертає на наступне: якщо вершина гори праворуч, то ліва нога опускається уздовж схилу вниз, злегка згинається і внутрішнім рантом чобота впирається у схил. Якщо вершина гори ліворуч, таке положення надається правій нозі.

Мал. 19. Стрільба з автомату у горах знизу нагору

з положення стоячи.